Постанова

від 30.03.2009 по справі 01/190

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/190

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

30.03.09 р.                                                                                          № 01/190          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                    Мостової  Г. І. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Шкурдової  Л. М.

                                                  Шевченко  В. Ю.

при секретарі судового засідання  Олійник О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Експе-Транс Плюс»на рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р.

у справі  № 01/190 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Сервіс», м. Дніпропетровськ

до                     Приватного підприємства «Експе-Транс Плюс», м. Черкаси  

про                     стягнення 25 228, 47 грн.

за участю представників:

від позивача: Чайка В.П. –дов. № 27/03 від 27.03.2009 р., Дібровін І.М. –дов. № 27/03 від 27.03.2009 р. від відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Сервіс»задоволено, стягнуто з приватного підприємства «Експе-Транс Плюс»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Формула Сервіс»25 228,47 грн. боргу, 252,28 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приватне підприємство «Експе-Транс Плюс», не погоджуючись з прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу б/н від 04.02.2009 р. (вх. суду № 2-04/3/109/397 від 17.02.2009 р.).

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. вказана апеляційна скарга прийнята до провадження та призначено її розгляд.

Відповідач в судове засідання 30.03.2009 р. не з'явився, надіслав клопотання б/н від 10.03.2009 р. (вх. суду № 2-05/1020), в якому зазначив про неможливість явки його представника у судове засідання, просить розглянути апеляційну скаргу у його відсутність, вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №1103 від 11.03.2009 р. (вх. суду № 2-05/1026 від 16.03.2009 р.), просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін. Представники позивача на вимогу колегії апеляційного суду в судовому засіданні надали для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію СМR 46072578/04.

Розглянувши матеріали справи, матеріали апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача, колегія апеляційного суду встановила наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Формула Сервіс»та приватним підприємством «Експе - Транс Плюс»укладений договір-заявка транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № ЕТ-ОГМ-01-08/08  від 03.10.2008 р.

Позивач отримав договір-заявку від 03.10.2008 р. №ET-ОГМ-01-08/08 (надалі по тексту –договір) факсом і погодив суттєві умови перевезення шляхом його підписання, при чому сторони домовились, що факсимільна копія договору, як і інших документів в рамках дійсної угоди, мають юридичну силу на рівні оригіналу.

Таким чином, аналізуючи умови договору, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що позивач прийняв на себе зобов'язання здійснити на умовах, визначених у договорі, організацію перевезення вантажу по маршруту м. Роттердам (Нідерланди) –м.  Маріуполь (Україна) –через митний перехід Ягодин, а відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити надані послуги у розмірі 3800 євро на визначених договором умовах.

На виконання зобов'язань за договором позивач подав заявку на перевезення товариству з обмеженою відповідальністю «Тріанекс»(перевізник), з яким укладений договір від 17.09.2006 р. транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Відповідно до інструкцій замовника перевезень, були погоджені у заявці №04011 від 03.10.2008 р. суттєві умови перевезення: маршрут, найменування вантажу, вага, дата завантаження, митне оформлення, адреса вивантаження, одержувач, вартість послуг і форма оплати; особливі умови перевезення; марка і номер автомобіля; відповідальність перевізника. Згідно з умовами договору вартість перевезення визначена у розмірі 3700 євро.

Позивач і відповідач визначили у договорі, що оплата здійснюється після перевезення, проводиться на підставі оригіналів рахунку-фактури і CMR, акту виконаних робіт і проводиться протягом 7–10-ти банківських днів після надання оригіналів документів. Згідно з відмітками в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR серії NL № 46072578/04 вантаж завантажено 07.10.2008 р. (графи 4,5 накладної) і отримано вантажоодержувачем  18.10.2008 р. (графи 23 накладної). Як вбачається з матеріалів справи, претензій до якості наданих експедиторських послуг від відповідача не надходило.

Таким чином, враховуючи, що курс НБУ на день завантаження –07.10.2008 р. становив 674,1258 грн., вартість наданих експедиторських послуг становить 25 228,47 грн. Позивачем на вказану суму було виставлено рахунок від 07.10.2008 р. №СФ - 0000975.

На адресу відповідача 14.11.2008 р. разом із претензією були направлені документи, що підтверджують виконання позивачем узятих на себе зобов'язань за договором: рахунок №СФ-0000975 від 07.10.2008 р. на суму 25 228,47 грн.; акт виконаних робіт № ОУ-0001015 від 07.10.2008 р.; податкові накладні №№1283,1284 від 07.10.2008 р.; міжнародна накладна на перевезення CMR серії NL №46072578/04.

Відповідачем документи отримані 18.11.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №304534.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Отже, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що з 28.11.2008 р. у відповідача виникло грошове зобов'язання по оплаті транспортно-експедиторських послуг у розмірі 25 228,47 грн. відповідно до умов договору, які він станом на дату звернення до господарського суду не виконав.  

Щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, то колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність»(надалі по тексту - закон), законами, а також іншими нормативно-правовими актами, які видаються на підставі них. Зокрема, організація міжнародних перевезень автомобільним транспортом визначена розділом IV Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст.64 закону, організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва, розташовані за межами території України. Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюється відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Враховуючи викладене в правових нормах, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з міжнародного перевезення вантажів.

Згідно із ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, та згідно із ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»укладені належним чином і ратифіковані вони становлять невід'ємну частину законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства, а якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів»(КДПГ, Женева, 19.05.1956) від 01.08.2006 № 57-У, положення Конвенції вступили в силу для України з 17.05.2007 р. І як наслідок, на спірні правовідносини сторін у справі поширюються також і положення Конвенції.

Стаття 4 Конвенції визначає, що договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються постанови дійсної Конвенції. Накладна складається в трьох оригіналах: перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж (для одержувача), а третій залишається у перевізника (ст.5 Конвенції).

Отже, як в Конвенції, так і в чинному законодавстві України відсутні положення щодо оформлення четвертого оригіналу вантажної накладної і обов'язку надання його експедитору.

Частина 1 ст.41 глави VII «Недійсність умов контракту, що суперечить дійсній Конвенції»також встановлює, що із застереженням стосовно положень ст. 40, визнається не маючим сили будь-яка умова, яка прямо або опосередковано допускає відступ від положень дійсної Конвенції. Недійсність такої умови не тягне за собою недійсність інших умов, що містить договір. Разом з цим, ч.2 ст.41 Конвенції визнає недійсним умову, в силу якої перевізнику поступаються права, надані страхувальнику вантажу, або будь-яка аналогічна умова, а також будь-яка умова, якою перекладається тягар доказування.

Крім того, сторони у договорі-заявці домовились, що факсимільна копія договору, як і інших документів в рамках дійсної угоди, мають юридичну силу на рівні оригіналу, що підтверджено у рішенні суду.

Колегія апеляційного суду вважає, що твердження відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, є неможливими у виконанні з огляду на викладе вище, так як така умова позбавляє експедитора взагалі можливості отримати оплату за надані послуги,  та суперечать нормам чинного законодавства, а саме: ст.ст.4,5 ч.1,2 ст.41 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що відповідно ст. 43 ГПК України місцевим судом належним чином досліджено обставини справи та наведено цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. у справі № 01/190 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим  підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування  рішення відсутні.   

Керуючись ст.ст. 99-101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -  

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Експе-Транс Плюс»на рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. у справі № 01/190 залишити без задоволення.

2.   Рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. у справі № 01/190 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 01/190 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя:                                                                      Мостова  Г. І.

Судді:

                                                                                                    Шкурдова  Л. М.

                                                                                                    Шевченко  В. Ю.

Повний текст постанови підписаний 07.04.2009 р.

Дата відправки  13.04.09