Рішення

від 06.04.2009 по справі 60/38-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/38-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р.                                                            Справа № 60/38-09

вх. № 1216/1-60

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Борзих В.В. за довіреністю № 14 від 23.01.2009 р.  відповідача -  Дворачека В.М. за довіреністю б/н від 12.03.2009 р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДП "Енергоспецмаш", м. Алчевськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Електротех", м.Харків  

про стягнення 107190,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДП "Енергоспецмаш" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Електротех" (відповідач) основної суми заборгованості –36000,00 грн., пені у сумі 1888,32 грн.,  3% річних в сумі 134,40 грн., збитків внаслідок неотримання доходу (упущена вигода) в сумі 49187,25 грн. та збитків внаслідок сплати штрафу в сумі 19870,00 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору поставки продукції № 325 від 15.07.2008 року, відповідач взяв на себе зобов”язання поставити і передати у власність позивача трьохмашинний агрегат в складі: генератор –1 шт., збуджувач –1 шт., електродвигун –1 шт. в зборі на рамі в комплектності з напівмуфтами, однак своїх  зобов”язань за вищевказаним договором відповідач не виконав, внаслідок чого позивач відмовився від прийняття виконання відповідачем своїх зобов"язань та вимагав повернути здійснену ним попередню оплату в сумі 36000 грн., однак відповідач не повернув грошові кошти позивачу, у зв"язку з чим виникла вищезазначена сума заборгованості, та відповідно до п. 9.1. договору нараховано пеню та 3% річних від простроченої суми заборгованості. Крім того,  позивач вважає, що йому завданий матеріальний збиток на суму 69057,25 грн., посилаючись на те, що 08.07.2008 року між позивачем та НВПП "Альтер" було укладено договір купівлі-продажу № 317, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити останньому трьохмашинний агрегат в складі: генератор –1 шт., збуджувач –1 шт., електродвигун –1 шт. в зборі на рамі в комплектності з напівмуфтами. Позивач мав одержати суму доходу - 49187,25 грн., але не одержав, у зв”язку з не поставкою відповідачем продукції та сплатив штраф 12.12.2008 року згідно платіжного доручення № 428 на розрахунковий рахунок  НВПП "Альтер" в сумі 19870,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд на 03 березня 2009 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2009 року розгляд справи було відкладено на 17 березня 2009 року о 11:00 годині.

Відповідач 16 березня 2009 року надав відзив на позов (вх. 7085), в якому заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що відповідачем 03.10.2008 року листом № 121 було повідомлено позивача про необхідність перерахувати відповідачу 84000 грн. по факту виготовлення продукції, що свідчить про те, що відповідач виконав свої зобов"язання за договором щодо виготовлення продукції та був готовий поставити її позивачу, однак позивач не здійснив оплату продукції по факту її виготовлення, чим порушив свої зобов`язання за договором. Крім того, відповідач вказує, що він 20.10.2008 року почав повертати позивачу сплачені ним кошти в якості попередньої оплати, у зв`язку з відмовою відповідача від виконання свого обов"язку, грошові кошти відповідач почав повертати до направлення позивачем вимоги про повернення цих грошових коштів. Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків відповідач посилається на відсутність прямого причинного зв"язку між безпосередніми діями відповідача та збитками, яких зазнав позивач.

У судовому засіданні 17 березня 2009 року було оголошено перерву до 30 березня 2009 року.

26 березня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду надав уточнення до позовної заяви (вх. №8305), відповідно до якої уточнив код ЄДРПОУ відповідача - 32948013 та юридичну адресу позивача - 94217, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Кірова, 136. Суд, прийняв дані уточнення та долучив їх до матеріалів справи.

Окрім того, 26 березня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду надав документи згідно супровідного листа (вх. №8306), які долучені судом до матеріалів справи.

30 березня 2009 року позивач надав уточнення до позовної заяви (вх. №8408), згідно яких збільшив розмір позовних вимог, а саме просить, стягнути з відповідача основний борг в сумі 36000,00 грн., пеню за прострочення поставки продукції в сумі 1888,32 грн., три відсотки річних в сумі 244,85 грн., збиток внаслідок недоотримання доходу (упущена вигода) в сумі 49187,25 грн., збиток внаслідок оплати штрафу в сумі 19870,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді  сплаченого державного мита в сумі 1072,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 року судом було прийнято до розгляду уточнення до позовної заяви, якими збільшено розмір позовних до 107190,42 грн. та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

30 березня 2009 року позивач надав пояснення на відзив відповідача (вх.8409), в яких вважає, що відповідачем не доведено свої заперечення та не надано документів в їх обгрунтування, зокрема зазначає, що відповідачем не надано доказів про те, що товар був виготовлений та готовий до передання покупцеві у строк, встановлений договором, що позивач був проінформований про це, крім того, відмова відповідача від виконання свого обов`язку була здійснена з порушенням ст. 525 Цивільного кодексу України, п.11.1 та п. 11.2 договору № 325 від 15.07.2008 р., банківська виписка про повернення відповідачем грошових коштів в сумі 36000 грн., не свідчить про повернення попередньої оплати позивачу за товар, оскільки в платіжних документах в призначенні платежу містяться посилання на повернення кредиторської заборгованості за електродвигуни згідно акту звірки від 23.07.2008 р. та на лист 211 від 23.07.2008 р., а не на повернення попередньої оплати за договором № 325 від 15.07.2008 р. Позивач також вказує, що він з директором НВПП "Альтер" виїзджав на склади відповідача для отримання товару, однак агрегат та технічна документація не була надана позивачу з причин їх відсутності, про що було складено акти №№ 1, 2 від 06.11.2008 р.

Відповідач у судовому засіданні надав усні пояснення про те, що між сторонами не існувало будь-яких інших господарських правовідносин, крім тих, що виникли на підставі договору поставки продукції № 325 від 15.07.2008 року.

Позивач у судовому засіданні також надав усні пояснення про те, що акту звірки від 23.07.2008 р. сторони не підписували.   

Відповідач через канцелярію господарського суду 30 березня 2009 року за вх. № 8484 подав клопотання про залучення до матеріалів справи копії факсимильного листа № 211 від 23.07.2008 року, яке задоволено судом та наданий лист долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30 березня 2009 року було оголошено перерву до 06 квітня 2009 року о 15:00 годині.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 08.07.2008 року між позивачем та НВПП ”Альтер” було укладено договір купівлі-продажу №317, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити останньому трьохмашинний агрегат в зборі на рамі в комплектності з напівмуфтами складі: генератор 4ПНМГ 225SУ3 (30 кВт, 115 В, 1500 об/мин) –1 шт., збуджувач: 4ПНМ2В 250SУ3 (20/1.17 кВт, 55/13 В, 1500 об/мин) –1 шт., електродвигун: 4АМУ 225М4У2 (55 кВт, 1500 об/мин) ІМ 1082 –1 шт.  за вартістю 198700,00 грн. з ПДВ (п.1.1., п.4.1. договору).

Для реалізації своїх зобов”язань за вищевказаним договором позивач 15.07.2008 року уклав з відповідачем договір поставки продукції №325.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору поставки продукції №325 від 15.07.2008 р., а саме п.1.1., відповідач зобов”язався поставити та передати у власність позивача продукцію, трьохмашинний агрегат в складі:

- генератор:  4ПНМГ 225SУ3 (30 кВт, 115 В, 1500 об/мин) –1 шт.,

- збуджував: 4ПНМ2В 250SУ3 (20/1.17 кВт, 55/13 В, 1500 об/мин) –1 шт.,

- електродвигун: 4АМУ 225М4У2 (55 кВт, 1500 об/мин) ІМ 1082 –1 шт.,

в зборі на рамі в комплектності з напівмуфтами.

В пункті 4.1. договору сторони передбачили, що загальна вартість договору  складає 120000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору, сторони визначили порядок оплати товару, а саме позивач зобов`язався здійснити попередню оплату в розмірі 30% від суми договору та 70% по факту виготовлення продукції.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що відповідач поставляє виготовлену продукцію протягом 55-65 робочих днів з дня отримання попередньої оплати.

П. 7.1 договору встановлено, що передача-приймання продукції здійснюється за адресою: м.Харків, вул. Іскринська,37 або вул. Біологічна, 7.

На виконання умов договору поставки продукції № 325 від 15.07.2008 р., позивачем згідно рахунку № 14799 від 15.07.2008 р. було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 36000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 343 від 21.07.2008 року та визнається відповідачем.

Таким чином, відповідач повинен був поставити позивачу товар в строк до 20.10.2008 року.

Відповідач отримав 30% попередньої оплати від суми договору, однак в установлений п.6.1. договору строк не поставив позивачу товар.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач своїм листом № 1077 від 31.10.2008 року повідомив відповідача про направлення до нього своїх представників 06.11.2008 року для огляду та приймання продукції та просив відповідача забезпечити представників позивача перепусткою на підприємство та доступ до трьохмашинного агрегату, позивач також просив відповідача повідомити його про готовність прийняти представників.

Відповідач, отримав даний лист 03.11.2008 р., про що свідчить поштове повідомлення № 570732, однак відповіді на зазначений лист не надав, не забезпечив представникам позивача умови для отримання продукції та не повідомив, за якою із вказаної у п.7.1. договору адресою позивач може отримати продукцію.

Доводи відповідача про те, що продукція була виготовлена своєчасно та готова до передачі, про що відповідач повідомив позивача листом №121 від 03.10.2008 року суд відхиляє, оскільки зі змісту даного листа вбачається лише про необхідність перерахувати грошові кошти в сумі 84000 грн. та не зазначено про те, що продукція виготовлена, а також за якою із зазначених у п.7.1. договору адресою позивач може прийняти її.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо виготовлення та поставки продукції в строк встановлений договором позивач листом № 1194 від 13.11.2008 року повідомив відповідача про розірвання договору поставки продукції № 325 від 15.07.2008 р., та просив повернути суму попередньої оплати – 36000 грн.

Вищезазначену вимогу відповідач отримав 17.11.2008 р., про що свідчить поштове повідомлення № 02205351.

Ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 612 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч.2 ст.220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов”язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від  прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач починаючи з  20.10.2008 р. по 12.02.2009 року повернув позивачу суму попередньої оплати - 31000 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки заявлені безпідставно, зазначена сума сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом – до 17 лютого 2009 року.

Враховуючи те, що відповідачем було повернуто позивачу 20.02.2009 року решту суми попередньої оплати – 5000 грн. (після звернення позивача з позовом), провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, у зв`язку з відсутністю предмета спору згідно п.1.1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи позивача, викладені у письмових поясненнях на відзив стосовно того, що здійснені відповідачем платежі на загальну суму 36000 грн. свідчать про прийняття комерційної пропозиції позивача, викладеної у листі № 211 від 23.07.2008 р., який відповідач зазначає у платіжних документах в строці ”призначення платежу”, а не про повернення суми попередньої оплати за договором поставки продукції № 325 від 15.07.2008 р., суд відхиляє, оскільки позивач не надав докази направлення цього листа відповідачу, а відповідач в свою чергу заперечує проти отримання цього листа та прийняття комерційної пропозиції.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.1. договору поставки продукції № 325 від 15.07.2008 р. за порушення відповідачем строків поставки продукції була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що господарські санкції у вигляді пені, можуть застосовуватися в разі прострочення грошових зобов”язань, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1888,32 грн., нарахованої за невиконання зобов`язання в натурі не відповідають вимогам діючого законодавства України, у зв”язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав від позивача вимогу № 1194 від 13.11.2008 р. про повернення суми попередньої оплати (36000 грн.) 17.11.2008 р. Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання повернути суму попередньої оплати у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, тобто останній день коли відповідач мав виконати своє зобов”язання щодо повернення  суми попередньої оплати є 24.11.2008 р. (ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем в період з 20.10.2008 р. по 10.02.2008 р. частково поверталася сума попередньої оплати, то позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 114,77 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв”язку з чим підлягають задоволенню. Врешті частині нараховані 3% річних в сумі 130,08 грн. заявлені безпідставно, у зв”язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов`язань, зокрема, є заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України, встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додаткових витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, розраховувала, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною та матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Як вищевстановлено, 08.07.2008 року між позивачем та НВПП ”Альтер” було укладено договір купівлі-продажу №317, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити останньому трьохмашинний агрегат в зборі на рамі в комплектності з напівмуфтами складі: генератор 4ПНМГ 225SУ3 (30 кВт, 115 В, 1500 об/мин) –1 шт., збуджувач: 4ПНМ2В 250SУ3 (20/1.17 кВт, 55/13 В, 1500 об/мин) –1 шт., електродвигун: 4АМУ 225М4У2 (55 кВт, 1500 об/мин) ІМ 1082 –1 шт.  за вартістю 198700,00 грн. з ПДВ (п.1.1., п.4.1. договору) на протязі 120 календарних днів з моменту підписання даного договору (п.6.1 договору).

Враховуючи те, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов”язання щодо поставки позивачу за договором поставки продукції № 325 від 15.07.2008 р. трьохмашинного агрегату в зборі на рамі в комплектності з напівмуфтами складі: генератор 4ПНМГ 225SУ3 (30 кВт, 115 В, 1500 об/мин) –1 шт., збуджувач: 4ПНМ2В 250SУ3 (20/1.17 кВт, 55/13 В, 1500 об/мин) –1 шт., електродвигун: 4АМУ 225М4У2 (55 кВт, 1500 об/мин) ІМ 1082 –1 шт., останній не виконав свої зобов”язання перед НВПП ”Альтер” в строк визначений п.6.1. договору купівлі-продажу №317 від 08.07.2008 р. У зв”язку з чим НВПП ”Альтер” своїм листом № 1128 від 11.11.2008 р. повідомив позивача про припинення дії договору купівлі-продажу №317 від 08.07.2008 р. відповідно до ч.3 п.9.3. договору та вимагав сплатити штраф в сумі 19870 грн.

Таким чином, позивач неотримав доход від продажу вищезазначеного трьохмашинного агрегату.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення збитків позивача, пов"язаних з неотриманням доходу, на який позивач розраховував у разі належного виконання відповідачем своїх зобов”язань, в сумі 49187,25 грн. підтверджуються матеріалами справи, відповідають діючому законодавству, у зв”язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, п.7.3. договору № 317 купівлі-продажу від 08.07.2008 р. була встановлена відповідальність позивача за порушення ним строку поставки товару, передбаченого п.6.1. договору, у вигляді штрафу у розмірі 10%  від вартості не поставленого в строк товару.

Позивачем було сплачено НВПП  ”Альтер” штраф в сумі 19800 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 428 від 12.12.2008 р.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення збитків позивача, пов"язаних з додатковими витратами, зокрема сплатою штрафних санкцій в сумі 19800 грн. підтверджуються матеріалами справи, відповідають діючому законодавству, у зв”язку з чим підлягають задоволенню. Врешті частині, заявленої до стягнення суми збитків, пов”язаних з оплатою штрафу в сумі 70 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки недоведені суду документально.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 741,02 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 81,57 грн. слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 623, 625, 626, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, 220, 224, 225, 230, 265 Господарського кодексу України,  статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1.1. ч.1 ст.  80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 69102,02 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Електротех" (61064, м.Харків, Комсомольське шосе, 51, оф. 5, код ЄДРПОУ 32948013, р/р 26005155290000 в АКІБ „УкрСиббанку”, МФО 351641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП "Енергоспецмаш" (94217, Луганська область, м.Алчевськ, вул. Кірова, 136, код ЄДРПОУ 34849842, р/р 26008064452800 АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) 3% річних  в сумі 114,77 грн., збитки внаслідок неодержання прибутку (втрачена вигода) в сумі 49187,25 грн., збитки внаслідок  сплати штрафу в сумі 19800,00 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 741,02 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 81,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 5000 грн.

Врешті частині позову в сумі 33088,4 грн. відмовити.

Суддя                                                                                            

справа № 60/38-09