14/40
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.09 Справа№ 14/40
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім Інструментів”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт”, м.Львів
про стягнення 27 629,62 грн грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Хороз І.Б.
Представники:
від позивача: Рибак О.І –представник ( довіреність № 31/ДІ-ЮР від 23.11.2007 р)
від відповідача: не з”явився
Зміст ст. 20, 22 ГПК України представнику позивача роз‘яснено.Заяви про відвід судді не надходили.
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім Інструментів”, м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт”, м.Львів, про стягнення 27 629,62 грн заборгованості, в тому числі 22 738,63 грн. основного боргу, 2407,18 грн. пені, 3 % річних –300,90 грн, інфляційних в сумі 2182,91 грн. та відшкодування судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 27.02.2009 року. порушено провадження у справі, та призначено розгляд справи на 18.03.2009 року. Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 05.03.2009 року, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням № 4056983.
Відповідач в судове засідання 18.03.2009 року явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів не подав. Клопотання, заяви від відповідача до суду не надходили.
З підстав, зазначених в ухвалі від 18.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 10.04.2009 року. Зазначена ухвала отримана відповідачем 25.03.2009 року, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням № 4112357 про вручення рекомендованої кореспонденції.
В засідання 10.04.2009 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву, витребовуваних документів, доказів проведення взаємозвірки з позивачем не подав. Клопотання, заяви від відповідача до суду не надходили.
Позивач забезпечив явку в засідання повноважного представника; подав витребовувані документи; додатково подав уточнений розрахунок основного боргу та докази його надіслання відповідачу; позовні вимоги підтримав .
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України, за письмовою згодою представника позивача, в засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
25 січня 2008 року між ТзОВ “Дім Інструментів” та ТзОВ “Міськбудмоноліт” було укладено договір поставки № М18/8, відповідно до умов якого ТзОВ “Дім Інструментів” поставило на користь ТзОВ “Міськбудмоноліт” товарно-матеріальні цінності на загальну суму 72952,60 грн, зокрема , по наступних накладних : № 001-00802 від 04.04.08 р на суму 918,15 грн; № 001-00926 від 17.04.08 р на суму 28238,59 грн; № 001-00927 від 17.04.08 р на суму 3 606,88 грн; № 001-01065 від 12.05.08 р на суму 2 624,16 грн; № 001-01090 від 14.05.08 р на суму 192,40 грн; № 001-01117 від 15.05.08 р на суму 6 276,21 грн; № 001-01211 від 26.05.08 р на суму 7 085,04 грн; № 001-01212 від 27.05.08 р на суму 198,90 грн; № 001-01266 від 30.05.08 р на суму 305,61 грн; № 002-00111 від 30.05.08 р на суму 194,64 грн ; № 001-01314 від 03.06.08 р на суму 4 719,23 грн; № 001-01359 від 06.06.08 р на суму 3 569,15 грн; № 001-01362 від 06.06.08 р на суму 7 760,15 грн; № 001-01377 від 09.06.08 р на суму 228,02 грн; № 001-01394 від 11.06.08 р на суму 178,50 грн; № 001-01531 від 01.07.08 р на суму 871,38 грн; № 001-01532 від 01.07.08 р на суму 252,00 грн; № 000-29003 від 17.07.08 р на суму 70,21 грн; № 000-29003 від 17.07.08 р на суму 171,54 грн; № 001-01699 від 24.07.08 р на суму 386,10 грн; №001-01734 від 28.07.08 р на суму 903,35 грн; № 001-01816 від 01.08.08 р на суму 78,39 грн; № 001-01859 від 12.08.08 р на суму 4 124,00 грн.
Окрім того, позивачем було надано відповідачу ( на без договірній основі) послуги по ремонту електроінструменту на загальну суму 2 041,94 грн, відповідно до актів виконаних робіт : № 002-00254/002-0239 від 24.04.08 р на суму 381,88 грн; № 002-00255/002 –0129 від 24.04.08 р на суму 1 389,34 грн; № 002-00268/002-0442 від 08.05.08 р на суму 100,66 грн; № 002-00301/002-0492 від 30.05.08 р на суму 15,20 грн; № 002-00302 від 30.05.08 р на суму 60,00 грн; № 002-00349/002-0631 від 03.07.08 р на суму 94,86 грн.
В загальному поставлено товару і надано послуг по ремонту електроінструменту на суму 74 994,54 грн.
Відповідно до умов Договору поставки № М18/8 від 25.01.2008 року предметом даного договору виступають відносини між сторонами щодо обумовленого цим договором товару, який постачальник ( позивач у справі) зобов”язується систематично постачати і передавати покупцю ( відповідачу у справі) на умовах, визначених даним договором, а покупець зобов”язується систематично приймати цей товар та оплачувати його вартість в порядку і на умовах, визначених даним договором. Предметом поставки є товар з найменуванням у рахунках, накладних чи інших товарно-супровідних документах, які підписані постачальником і покупцем , та є невід”ємною частиною даного договору ( п.п1.1;1.2 договору).
Відповідно до умов п.4.2 постачальник у п”ятиденний термін з дня отримання замовлення покупця, з використанням факсового зв”язку, надсилає покупцю рахунок, в якому зазначає кількість товару, який може бути переданий постачальником у власність покупця, ціну товару та загальну вартість товару.
Відповідно до умов п.5.1 договору покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, передбаченою у рахунку. Виданому постачальником, на кожну окрему партію товару.
Відповідно до умов п.6.1 розрахунки за кожну поставлену партію товару, здійснюються покупцем протягом тридцяти (30) календарних днів, з моменту здійснення поставки даної партії товару.
Як підтверджують наявні у справі документи, позивач звертався до відповідача з листом від 11.12.2008 року за № 37/ДІ-ЮР ( лист отриманий відповідачем 16.12.08 р, що підтверджується копією наявного у справі поштового повідомлення за № 1206019), в якому заявляв вимогу про перерахування 22 738,63 грн. основного боргу за отриманий товар. Однак, кошти не були перераховані відповідачем ;заборгованість в зазначеній сумі мала місце як на час подання даного позову до суду, так і станом на час розгляду спору по суті.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами проведено взаємозвірку розрахунків станом на 01.11.08 року ( звірка проводилась як по поставленому товару так і по наданих послугах); за результатами звірки визнано розмір основного боргу ТзОВ “Міськбудмоноліт” перед ТзОВ “Дім Інструментів”.
Позивачем подано до справи рахунки, які виставлялись відповідачу до оплати за отриманий товар та виконані роботи. В засіданні проведено перевірку первинних документів ( накладних, актів виконаних робіт, виписок з банківського рахунку позивача, тощо) та встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату за отримані товарно-матеріальні цінності та ремонт електроінструменту , в загальному на суму 52 255,91 грн ( в тому числі : 50213,97 грн. за отримані товарно-матеріальні цінності та 2041,94 грн. за надані послуги по ремонту електроінструменту. Відтак, було з”ясовано, що в уточненому розрахунку основного боргу від 30.03.2009 р, який скерований позивачем і відповідачу, про що у справі є докази, було позивачем допущено арифметичні помилки. Зокрема, помилково вказано, що за отриманий товар відповідач сплатив 50289,17 грн ( замість 50 213,97 грн) , а за отримані послуги по ремонту електроінструменту –1 966,74 грн ( замість 2041,94 грн) . В засіданні також встановлено, що за виконані роботи відповідач розрахувався повністю. Неоплаченим залишився товар на суму 22 738,63 грн, що відповідає сумі основного боргу за даним позовом ( 72952,60 грн ( вартість поставленого товару) –50213,97 грн ( вартість оплаченого товару) = 22738,63 грн). Дослідивши виписки з банківських документів, суд дійшов висновку, що рахунки як на оплату товару, так і на оплату виконаних робіт відповідач отримав від позивача, оскільки в призначенні платежів робив посилання на конкретні номери рахунків позивача. .
На момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу, становила 22738,63 грн.
Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.10.3 договору, пеню в розмірі 2407,18 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України 3 % річних –300,90 грн., інфляційні в розмірі 2 182,91 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем відповідно до умов договору від 25.01.2008 року було поставлено відповідачу товару на загальну суму 72 952,60 грн. За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 50213,97 грн. Окрім того, на бездоговірній основі позивач надав відповідачу послуги по ремонту електроінструменту, вартістю 2 041,94 грн. Відповідач оплатив надані послуги повністю.( накладні на поставку товару, довіреності відповідача на його отримання ; акти виконаних робіт по наданих послугах ; виписки з банківського рахунку позивача в матеріалах справи). Однак, у строки, визначені в договорі відповідач повного розрахунку з позивачем за отриманий товар не здійснив. Не провів повного розрахунку з позивачем і відповідно до заявленої останнім вимоги. Суму основного боргу 22 738,63 грн. визнав у підписаному уповноваженими особами та завіреному печатками обох сторін акті звірки взаємних розрахунків.
Станом на час розгляду спору по суті сума основного боргу за отриманий товар не змінилась і становить 22 738,63 грн. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.
Згідно із ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов”язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.Порушенням зобов”язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, відповідач не провів розрахунку з позивачем за отриманий товар ні у строки, встановлені договором, ні у строки , у які позивач просив провести розрахунок, згідно претензії.
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов”язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення основного боргу не надав, позовні вимоги в частині суми основного боргу не заперечив і не спростував належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 738,63 грн. підлягають до задоволення.
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2407,18 грн., суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов договору від п.10.3 договору від 25.01.2008 року та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в повному обсязі.
Стосовно стягнення з відповідача 3% річних в розмірі –300,90 грн., інфляційних в розмірі 2182,91 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому підлягають до стягнення.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання умов договору суду не подав.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати повністю покладаються на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в :
1.Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Міськбудмоноліт” (м.Львів, вул.Городоцька,367/2, код ЄДРПОУ 32970122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім Інструментів” ( м.Львів, вул..Івана Франка,61, код ЄДРПОУ 32483546) 22738,63. основного боргу, 2407,18 грн. пені, 3% річних в розмірі 300,90 грн, 2182,91 грн. інфляційних, 276,29 грн держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3467577 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні