Постанова

від 23.04.2009 по справі 30/322-11/240

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/322-11/240

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.04.2009                                                                                           № 30/322-11/240

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рєпіної  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Туристичний комплекс "Либідь"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2009

 у справі № 30/322-11/240 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"

                              ТОВ "Служба технічного контролю"

 до                                                   Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   визнання права власності та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду м. Києва від  16.02.2009 у справі № 30/322-11/240 було залучено до участі у справі у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Готельний комплекс „Русь”, ЗАТ „Туристичний комплекс „Либідь” та  відмовлено ЗАТ „Туристичний комплекс „Либідь”  в задоволені заяви про припинення провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ЗАТ „Туристичний комплекс „Либідь”   звернулося з апеляційною скаргою.

Представники позивачів, відповідача  в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини їх неявки.

Колегія суддів керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.   

Розглянувши справу за правилами розділу XII Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали, в зв'язку з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2009р. було залучено до участі у справі у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Готельний комплекс „Русь”, ЗАТ „Туристичний комплекс „Либідь” та  відмовлено ЗАТ „Туристичний комплекс „Либідь”  в задоволені заяви про припинення провадження у справі, яка була мотивована тим, що позивачем заявлено вимогу до суб'єкта владних повноважень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на:

1)          спори   фізичних   чи   юридичних   осіб   із   суб'єктом   владних   повноважень   щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2)          спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3)          спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4)          спори   за   зверненням   суб'єкта   владних   повноважень   у   випадках,   встановлених законом;

5)          спори   щодо   правовідносин,   пов'язаних   з   виборчим   процесом    чи    процесом референдуму.

Згідно ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За нормами Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт (особа) вважається суб'єктом владних повноважень лише тоді, коли він у конкретних правових відносинах, у яких виник спір, здійснює владні управлінські функції (владно керує поведінкою інших суб'єктів, а ці суб'єкти законодавче підкоряються вимогам та приписам такого владного суб'єкта). У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (відносно іншого суб'єкта, який є учасником спору), такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні владних управлінських функцій", та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень. Даний висновок підтверджується також листом Верховного Суду України №3.2.-2005 від 26.12.2005.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 та ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. У публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон, вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа мас право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Також, учасниками цивільних відносин є: держава Україна. Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Згідно зі ст. 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, що у межах господарських відносин можуть оскаржуватись акти, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та інших суб'єктів, що ущемлюють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Крім того, пунктом 3 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” зазначається, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спору між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом прав власності, в тому числі з визнання цього права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що за результатами перегляду Вищим господарським судом України рішення Господарського суду міста Києва у справі № 30/322 порушення місцевим судом правил підвідомчості не були підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку про те, що справа № 30/322-11/240 не має ознак публічно-правового спору, а тому її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв в межах наданих йому повноважень, з дотриманням норм процесуального права, виходячи з чого, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Ухвалу господарського суду м. Києва від 16.02.2009р. у справі № 30/322-11/240 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства  „Туристичний комплекс „Либідь” – без задоволення.

Апеляційне провадження у справі припинити.

Матеріали справи № 30/322-11/240 повернути  господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 24.04.09 (відправлено)