Постанова

від 10.04.2009 по справі 53/04-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/04-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

І М Е  Н Е М     У К Р А Ї Н И

«09»квітня    2009 р.          Справа №53/04-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді  Гончар Т.В., суддів Терещенко О.І., Білоусова Я.О.

при секретарі - Острась Н.М.

за участю представників:

прокурор - не з'явився

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - Танчак Н.В.

відповідача- Глінько І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного малого підприємства фірми "ДЕСО", м. Харків (вх. №537 Х/2-5)

на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2009р. по справі №53/04-09

за позовом  Прокурора м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Приватного малого підприємства фірми "ДЕСО", м. Харків

про стягнення 3918,03 грн.,

встановила:

У січні 2009 року Прокурор міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" звернувся в суд з позовом до Приватного малого підприємства фірми "ДЕСО" про стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованості за поставлену теплову енергію по тимчасовому договору № 10824 від 01.04.2007 року в сумі 3918,19 грн. з яких: 3320,95 грн. основного боргу, 521,07 грн. інфляційних витрат та 76,01 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2009р. по справі №53/04-09 позовні вимоги прокурора були задоволені. Стягнуто з Приватного малого підприємства фірми "ДЕСО" на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість у розмірі 3918, 03 грн., у тому числі: основна заборгованість за договором - 3 320, 95 грн., інфляційні витрати - 521, 07 грн., 3% річних - 76, 01 грн, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Приватного малого підприємства фірми "ДЕСО" до державного бюджету України державне мито в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області у справі №53/04-09 від 17.02.2009р. скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.

Зокрема, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що суд не прийняв до уваги те, що направлені на адресу відповідача розрахунки за спожиту теплову

енергію не можна розглядати як невиконання договірного зобов'язання, оскільки з боку позивача не було надано доказів постачання споживачу теплової енергії, також на думку апелянта, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення опалення та актами про відключення опалення до приміщення відповідача.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2009р. по справі №53/04-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

КП «Харківські теплові мережі»у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача, а також нарахування відповідачу за фактично спожиту теплову енергію проводилися згідно нормативних документів, а саме "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потреби в України" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р.

08.04.09р. прокурор надав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його інтенсивною навантаженістю графіку участі прокуратури м. Харкова в судах різних судових юрисдикцій.

Розглянувши надане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про залишення його без задоволення та можливість розгляду справи без участі представника прокуратури м. Харкова.

Позивач, Харківська міська рада відзив на апеляційну скаргу ПМПФ "ДЕСО" не надав, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, а колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника Харківської міської ради.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників КП "Харківські теплові мережі" та ПМПФ «ДЕСО», колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи між Приватним малим підприємством фірмою "ДЕСО" та КП "Харківські теплові мережі" було укладено тимчасовий договір №10824 про постачання теплової енергії від 01.04.2007р. (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, енергопостачальна організація (позивач) взяла на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 6.2. Договору було встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.

У п. 6.3. Договору також визначено, що споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість, зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Додатком №1 до Договору сторонами було встановлено обсяги постачання теплової енергії ПМПФ «ДЕСО».(а.с.9)

На виконання умов укладеного сторонами договору №10824 від 01.04.2007 року позивачем за період з 01.10.2007р. по 01.05.2008р. було здійснено постачання відповідачу теплової енергії  по  о/р   17400-6388-10.   Згідно  рахунків  позивача,

виставлених    на    оплату    відповідачу, позивач відпустив відповідачу теплової енергії на суму 3320,95 грн.

Підставою звернення позивача до господарського суду стала несплата відповідачем суми, визначеної позивачем у рахунках за постачання теплової енергії у період з 01.10.2007р. по 01.05.2008р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 3320,95 грн. (станом на 01.05.2008р.)

В апеляційній скарзі відповідач посилається на той факт, що місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично спожиту теплову енергію. На думку апелянта, з урахуванням того, що подводяща труба є єдиною, що поставляє теплову енергію до будинків за №37, №35 по вул. Дарвіна в м. Харкові, наведений в договорі №10824 від 01.04.2007р., розрахунок (додаток №4) не може бути підставою для обчислення теплової енергії, що споживалася ПМП фірмою «Десо»відповідно розміру заборгованості за договором, оскільки навіть приблизно не визначає обсяг фактично спожитої теплової енергії. А сам по собі факт посилання на розрахунок навантаження на теплові мережі ( відповідно до додатків до Договору № 1 и № 4) не підтверджує факту споживання теплової енергії в обсязі 90.498 Гкал.

Також апелянт вказує, що доводи КП «Харківські теплові мережі»про те, що на адресу ПМП фірми «Десо»направлені рахунки за начебто спожиту теплову енергію, не можна розглядати як невиконання договірного зобов'язання, оскільки з боку позивача не було надано при цьому доказів постачання споживачу теплової енергії.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач не заперечував проти того, що отримував теплову енергію, але наполягав на тому, що КП «Харківські теплові мережі»необгрунтовано нараховано заборгованість начебто спожитої ним теплової енергії на опалення приміщення.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про відповідальність

суб'єктів   підприємницької          діяльності   за   несвоєчасне   внесення   плати   за

спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Законами України "Про житлово-комунальні послуги" (статття 19), "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630, встановлено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Тобто, для укладання договору необхідно погодити всі його істотні умови необхідній у визначених випадках формі.

Договір, укладений між Приватним малим підприємством фірмою "ДЕСО" та КП "Харківські теплові мережі" на постачання теплової енергії та Додатки до

цього договору, якими визначені обсяги постачання та умови припинення подачі теплової енергії, узгоджені та підписані сторонами.

Факт постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення опалення до приміщення відповідача, яке розташоване у житловому будинку по вул. Дарвіна, 35 у м. Харкові, та актами про відключення опалення від приміщення відповідача та фактично відповідачем не оспорюється.

Апелянт посилається на те, що був вимушений підписати Договір від 01.04.2007 року в редакції, запропонованій позивачем, хоча умови договору його не у повній мірі влаштовували.

Проте, колегія суддів зазначає, що за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що він у порядку визначеному чинним законодавством вирішував питання щодо внесення змін до укладеного сторонами зазначеного Договору №10824 від 01.04.2007р, умови якого на даний час не змінені.

Так, відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом. Додатком №1 до Договору №10824 визначені обсяги постачання теплової енергії та орієнтовану вартість теплової енергії, що постачається відповідачу за поточний рік. Рахунки за спожиту теплову енергію направлені відповідачу, проте у встановленому порядку ним не сплачені.

Апелянт також не погоджувався із тим, що обсяг відпущеної теплової енергії, розрахований позивачем згідно нормативного документу, а саме: "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потребі в України"КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року та вважав, що зазначений документ не може бути підставою для визначення обсягу теплової енергії, відпущеної позивачем . Проте, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено того, що зазначений акт не може використовуватись позивачем для   нарахування обсягів відпущеної теплової енергії.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, крім випадків, передбачених законом або договором, не допускається (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України).

Статтею 24 закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, що відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача в сумі 3320,95 грн. обґрунтованимиі та такими, що підтверджуються наданими суду доказами .

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 521,07 грн. інфляційних збитків та 76,01 грн. 3% річних є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2009р. по справі №53/04-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до діючого законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105, 106, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства фірми "ДЕСО",  м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2008 року   по справі №53/04-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Судді          Т.В. Гончар

О.І. Терещенко

Я.О. Білоусова

Повний текст постанови! підписано    09.04.2009р.