Постанова

від 26.03.2009 по справі 22/2/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/2/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.03.09                                                                                       Справа №22/2/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Колодій Н.А.

при секретарі : Савченко Ю.В.

За участю:

представника позивача: Шевченко Т.Г., довіреність б/н  від 26.03.2009р.

представника відповідача:   Вініченко С.В. довіреність № 18-57 від 25.12.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької  області від 12.01.2009 року у справі № 22/2/09

про стягнення суми

встановив,

                 Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2009 року у справі №22/2/09 (суддя Скиданова Ю.О.) позовні  вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудмонтаж” м. Запоріжжя задоволені в повному обсязі. З відповідача  на користь  позивача присуджено до  стягнення  55063грн. основного  боргу, 1049грн.97 коп.  пені, 131грн.25 коп. 3% річних, 562грн.44 коп. державного  мита, 118 грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.  

          Суд  першої інстанції  посилаючись на статті  ст.ст. 525,526, п. 1 ст.530 Цивільного кодексу  України, визнавши  доведеним  факт  наявності  боргу за  відповідачем  за  одержані  товари  за  договором  поставки  №987 від 24.09.2008р., присудив до стягнення суму заборгованості, суму 3% річних та застосував до відповідача міри відповідальності у вигляді пені, передбаченої  п. 6.3 договору.

          Не погоджуючись з винесеним  судовим  актом ВАТ «Запорізький завод феросплавів» звернулось із апеляційною скаргою. Зазначає, що  рішення господарського суду є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Зокрема, судом порушено ст. ст.42,43 ГПК України, оскільки проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Справу було розглянуто за відсутності відповідача, чим порушено конституційний принцип судочинства, передбачений п. 4 ст. 129 Конституції України, тобто рівність усіх перед законом, змагальність сторін і свобода в наданні ними своїх доказів та в доведенні перед судом їх переконливості.

          Щодо порушень господарським судом норм матеріального права зазначає таке. При постановленні рішення господарським судом не  надана оцінка того, що при виконані зобов'язань за договором позивачем порушено п. 3.1 договору в частині надання відповідачу разом з поставкою товару рахунку-фактури на його оплату. Таким чином, вважає заявник не отримавши розрахунковий документ, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» не мало підстав для розрахунків з ТОВ «Спецбудмонтаж». За таких обставин вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах ТОВ «Спецбудмонтаж» до ВАТ «Запорізький завод феросплавів» відмовити у повному обсязі.

              Апеляційна скарга ВАТ “Запорізький завод феросплавів” м. Запоріжжя прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.03.2009 року.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 565 від         26.03.2009 року справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. , суддів: Колодій Н.А., Шевченко Т.М.

Відповідач в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав по мотивам, зазначеним в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує. Рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з дотриманням вимог процесуального та матеріального права. Просить апеляційний господарський суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.   

За згодою представників сторін колегія суддів  оголосила лише вступну  та резолютивну  частини  постанови.

Перевіривши  законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни судового акту не має, виходячи з наступного.

          Відповідно до укладеного  між сторонами у справі  договору  поставки від 24.09.2008р. №987 поставщик – ТОВ “Спецбудмонтаж” зобов'язалось передати (поставити) покупцю – ВАТ «Запорізький завод феросплавів” металопродукцію, а останній прийняти її та оплатити на умовах цього договору в асортименті та за цінами, зазначеними в додаткових угодах і специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами цього договору.

           Специфікацією №1 до договору сторонами узгоджено предмет поставки - профіль гнутий ГОСТ (ТУ) –У 14-2-1241-2000 ст.1ПС у кількості 7 тон по ціні 7900 з ПДВ, строк поставки 30.09.2008р.

          Згідно п.3.1  договору  розрахунки за товар здійснюються на протязі 5 банківських днів з моменту передачі товару при умові виконання продавцем п. 4.3 договору.

          Пунктом 4.3 договору передбачено, що разом з товаром продавець надає покупцю оригінали таких документів: рахунок-фактуру, накладну на відпуск товару, податкову накладну, сертифікат якості.

          На виконання умов договору позивач за накладною №37 від 25.09.2008р. поставив відповідачу передбачений договором товар у кількості 6.970 тон. на загальну суму 55063грн., що підтверджено копією зазначеної накладної, яка є в матеріалах справи. Крім того, факт поставки визнається безпосередньо і самим відповідачем.  

          Свої зобов'язання зі сплати товару відповідач не виконав.

          Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст.525 ЦК України).

          Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок  доведення  факту  не  одержання  товару  та відсутності  заборгованості  на  пред'явлену  суму основного  боргу  покладається  саме  на  відповідача. А оскільки, відповідач  такі  докази не  надав, то апеляційна  інстанція  вважає  законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу 55063грн.  та  правомірно  задоволена  судом  першої інстанції.

          Відповідно до п.6.3  договору, у  випадку  несвоєчасних  розрахунків  за поставлений товар, покупець  має  сплатити  продавцю  пеню у  розмірі  1% від вартості не оплачено товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені,  від загальної вартості несплаченого товару  за  кожен  день  прострочення платежу.    

          Згідно  із  позовною  заявою, позивач  розрахував  суму  пені  за  період з 03.10.2008р.  по 02.11.2008р., яка складає 1049грн.97коп.

          Висновок господарського суду про стягнення зазначеної суми пені є також вірним.

          Відповідно до ст. 625  ЦК України боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за  весь час прострочення, а  також 3% річних  від  простроченої суми, якщо  інший  розмір  процентів  не  встановлений  договором  або  законом. У  зв'язку  із  цим, грошовими  зобов'язаннями  боржника  перед  кредитором  є  грошова  сума, що  визначена  з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  та  3 % річних.

          За  період заявлений позивачем , а саме  з 03.10.2008р. по 29.10.2008р. сума 3% річних складає–131грн.25коп.

          Враховуючи  викладене  та з огляду  на  обставини  справи  рішення  суду  в зазначеній частині також відповідає  вимогам  чинного  законодавства, є  законним  та  обґрунтованим.

           Заперечення відповідача щодо порушень позивачем умов п. 4.3 договору колегією суду до уваги не приймаються виходячи з такого.

           Як було встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції в період, зазначений в позовній заяві, сторони в інших стосунках, окрім тих, що виникли на підставі договору поставки № 987 від 24.09.08р. не знаходились. Факт поставки за зазначеним договором підтверджується відповідністю товарів, вказаних в накладних предмету договору № 987 від 24.09.08р. Так, за накладною поставлено профіль гнутий, тобто товар, передбачений умовами вищезазначеного договору. Крім того, товар поставлявся в строки зазначені договором. Доказів узгодження сторонами додаткових поставок (тобто позадоговірних) в період дії договору сторонами  не надано. Позивач наполягає на тому, що рахунок - фактура на сплату товару була передана відповідачу в день отримання товару.

           Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав суду доказів не отримання рахунку - фактури від позивача. Не вбачається це із матеріалів справи. Товар прийнятий відповідачем без застережень. Інформацію про відсутність рахунку - фактури відповідач позивачу не надсилав. Більш того, у відповіді на претензію позивача  з вимогою оплатити поставку товару відповідач не посилався на ненадання йому усіх документів, передбачених п.4.3 договору, а вказав зовсім інші причини несплати товару.     

           За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  рішення господарського суду слід залишити без змін.   

          Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати по  апеляційній скарзі покладаються  на заявника апеляційної скарги – ВАТ «Запорізький завод феросплавів» м. Запоріжжя.  

          На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.1ст.103 ГПК України, апеляційний  господарський  суд –

          ПОСТАНОВИВ :

          

                 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів“ м. Запоріжжя залишити без задоволення.

          Рішення  господарського суду  Запорізької області від  12.01.2009р.  у справі №22/2/09 залишити без  змін.

                 Видачу наказів на виконання рішення з зазначенням відповідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий:                

---

                                Н.Д.Коробка  

           Судді:                            

---

                                Н.А.Колодій

                                              

---

                                Т.М.Шевченко     

Постанова  оформлена відповідно до ст.84  ГПК  України  31.03.2009р.  

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Шевченко Т. М.  Колодій Н.А.