Рішення

від 07.04.2009 по справі 12/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.09                                                                                           Справа№ 12/46

Суддя   О.Д.Запотічняк   при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Захід», м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро», с. Ясенівці

Про стягнення заборгованості в сумі 4049,63 грн.

За участю представників:

Від позивача: Приставська. В.Л. (довіреність у справі)

Від відповідача : не з'явився

Стороні роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Стороною подано  клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

           Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Захід»до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»про стягнення заборгованості в сумі 4049,63 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 16.03.2009 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 26.03.2009 р.

В судове засідання  26.03.2009р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4049,63 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 16.03.2009р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 4021989.

Розгляд справи  було відкладено на 07.04.2009р.

В судове засідання  07.04.2009р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 16.03.2009 р. та від 26.03.2009р. не виконав, доказів погашення боргу та письмового відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу  за наявними в ній матеріалами.

           Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 07.04.2009 року.

          Суд дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

          В період серпень-вересень 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»продукцію (автозапчастини) на загальну суму 27618, 48 грн., що підтверджується відповідними  накладними (а.с.5-18 ) та  довіреностями на отримання товару (а.с.19-22).

          Станом на день подання позову до суду відповідач здійснив часткову оплату за продукцію в сумі 25150,00 грн., і таким чином його заборгованість перед позивачем складає 2 468, 48 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 24.03.2009р., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками.

          Окрім того,  позивач нарахував відповідачу:

- пеню в сумі 592,44грн.;

- втрати від інфляції в сумі 844, 47 грн.;

- 3% річних в сумі 144,24 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Як вбачається з матеріалів справи в період з серпня по вересень 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»продукцію (автозапчастини) на загальну суму 27618,48 грн., що підтверджується відповідними  накладними (а.с.5-18 ) та  довіреностями на отримання товару (а.с.19-22).

          Відповідач здійснив часткову оплату за продукцію отриману від позивача в сумі 25150, 00 грн., і таким чином його заборгованість перед позивачем складає 2468,48 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 24.03.2009р., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені долученого до позовної заяви, позивач посилаючись на ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня з розрахунку за один день в сумі 592,44 грн. (2468,48*12%*2=592,44 грн.)

Також  посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу  втрати від інфляції в сумі 844,47 грн. за період з 01.08.2007р. по 27.01.2009р. та 3% річних в сумі 144,24грн. за період з 01.08.2007р. по 31.12.2007р.

Однак суд вважає, що нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 592,44 грн., втрат від інфляції в сумі 844,47 грн. та 3% річних в сумі 144,24грн.є безпідставним та необгрунтованим, виходячи з наступного:

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що письмового договору між сторонами укладено не було, а поставка товару здійснювалась виключно на підставі  усних домовленостей по накладних.

           Відповідальності у вигляді пені за несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару сторони не передбачили, а відтак  нарахування пені в сумі 592,44 грн. є безпідставним.

Термін оплати  отриманого відповідачем товару сторонами також  жодним чином не обумовлений, а тому в даному випадку  слід керуватися актами цивільного законодавства.

  Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою оплатити отриманий товар в сумі 2468,48 грн., тому  суду не надається можливим дослідити з якого моменту у відповідача виник обов'язок по оплаті отриманого від позивача товару, а відтак нарахування позивачем втрат від інфляції в сумі 844,47 грн. за період з 01.08.2007р. по 27.01.2009р. та 3% річних в сумі 144,24грн. за період з 01.08.2007р. по 31.12.2007р.є безпідставним.

          Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі  2 468,48 грн. основного боргу.

          В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»(80700, Львівська область, Золочівський район, с. Ясенівці, код ЄДРПОУ 0031691832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Захід»(79034, м. Львів, вул.. Навроцького,25,  код ЄДРПОУ 22339791) –2468,48 грн. основного боргу, 62,17 грн. державного мита та  71,93 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу .

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя