Рішення

від 31.10.2013 по справі 927/1210/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

31 жовтня 2013 року Справа № 927/1210/13

За позовом: Комунального підприємства "Менарайкомунпослуга" Менської районної ради,

вул. Червона площа, 6, м.Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600

до відповідача: Менської районної державної адміністрації,

вул. Червона площа, 6, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600

про стягнення 67795,40 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Вишняк Т.Ф. - представник, дов. № 2 від 04.09.13 р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Менарайкомунпослуга" Менської районної ради звернулось до суду з позовом до Менської районної державної адміністрації про стягнення 71768,99 грн., а саме 66144,41 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Менського району № 2 від 30.09.07 р., 5624,58 грн. збитків, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1443,84 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.09.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 927/1210/13, розгляд справи призначено на 08.10.13 р.

Ухвалами суду від 08.10.13 р. та 23.10.13 р. розгляд справи відкладався на 23.10.13 р. та 31.10.13 р. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування 66144,41 грн. вартості спожитих комунальних послуг з енерго- та теплопостачання, послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезенню твердих побутових відходів за укладеним 30.09.07 р. між сторонами Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Менського району № 2, а також 5624,58 грн. збитків, понесених КП «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради внаслідок невиконання зобов'язання відповідачем.

З урахуванням прийнятої ухвалою суду від 08.10.13 р. заяви про зменшення позовних вимог № 88 від 08.10.13 р. позивач просить стягнути з відповідача 67795,40 грн., а саме 62405,16 грн. компенсації вартості комунальних послуг, 5390,24 грн. відшкодування завданих простроченням боржника збитків та 1720,50 гр. судового збору.

В заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог № 88 від 08.10.13 р. позивач зазначає, що 17 липня 2013 року Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 927/780/13 за позовом ПАТ «Облтеплокомуненерго» до КП „Менарайкомунпослуга» Менської районної ради було вирішено стягнути на користь позивача 62 144 грн. 59 коп. основного боргу Комунального підприємства перед ПАТ «Облтеплокомуненерго» за постачання теплової енергії, 3284 грн. 49 коп. пені, 673 грн. 52 коп. 3% річних, 118 грн.77 коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та 2652 грн. 53 коп. судового збору.

Тобто, як стверджує позивач, окрім основного боргу, повністю визнаного Комунальним підприємством, йому було нанесено збитків на суму 6729 грн. 31 коп.(пеня, 3% річних, втрати від знецінення грошових коштів, судовий збір), внаслідок наступних причин.

Підпунктом 5.1.5 укладеного між сторонами Договору оренди № 2 передбачено, що Орендар компенсує вартість комунальних послуг з енерго- та теплопостачання, що розраховується пропорційно займаній площі та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезенню твердих побутових відходів, вартість яких розраховується пропорційно чисельності працівників, робоче місце яких знаходиться в межах займаної площі згідно виставлених рахунків.

Майже вся площа адміністративної будівлі і гаражів, що знаходяться у господарському віданні КП «Менарайкомунпослуга» передані в оренду. Оскільки позивач не може самостійно забезпечити своє функціонування за рахунок власних надходжень і в більшій частині фінансується з районного бюджету, сплата за комунальні послуги (у т.ч. теплопостачання) здійснюється за рахунок коштів, компенсованих орендарями площ відповідно до виставлених рахунків.

Станом на 17.07.13 р. прострочена заборгованість Менської районної державної адміністрації (не відшкодована вартість комунальних послуг - теплопостачання) перед КП «Менарайкомунпослуга» становила 49783 грн. 36 коп. Загальна заборгованість усіх орендарів, що орендують приміщення адміністративної будівлі і гаражів, які знаходяться на балансі КП «Менарайкомунпослуга», за відшкодування вартості послуг теплопостачання станом на 17.07.13 р. становила 62144,59 грн.

Таким чином, за висновками позивача, прострочена заборгованість Менської РДА з відшкодування вартості послуг теплопостачання становить 80,101% від загальної простроченої заборгованості усіх орендарів площ вказаного приміщення по відшкодуванню тих самих послуг станом на 17 липня 2013 року.

На думку позивача, враховуючи, що орендарі приміщень адміністративної будівлі і гаражів, які знаходяться на балансі КП «Менарайкомунпослуга», прострочили зобов'язання перед КП «Менарайкомунпослуга», що призвело до спричинення збитків у розмірі 6729 грн. 31 коп., стягнутих рішенням господарського суду Чернігівської області від 17 липня 2013 року у справі № 927/780/13 від 17 липня 2013 року, орендарі мають відшкодувати завдані збитки пропорційно, оскільки інше не встановлено ані договором ані законом.

Виходячи із вищевикладеного позивач просить стягнути з Менської районної державної адміністрації 5390 грн. 24 коп. відшкодування завданих простроченням боржника збитків, тобто 80,101 % від загальної суми нанесених збитків, пропорційно до вини.

В долученому судом до матеріалів справи до початку судового засідання 23.10.13 р. нормативно-правовому обґрунтуванні відповідальності за зобов'язанням позивача перед ПАТ "Облтеплокомуненерго" щодо плати за комунальні послуги за рахунок коштів, компенсованих орендарями приміщень адміністративної будівлі і гаражів, які знаходяться на балансі комунального підприємство "Менарайкомунпослуга" Менської районної ради № 94 від 22.10.13 р., позивач зазначає, що договір, укладений між КП "Менарайкомунпослуга" Менської районної ради та ПАТ "Облтеплокомуненерго" не передбачає сплати за надані послуги з теплопостачання саме за рахунок коштів, компенсованих орендарями приміщень, але фактично позивач здійснює розрахунки з ПАТ "Облтеплокомуненерго" за рахунок відшкодованих коштів, оскільки підприємство займає 53,27 кв.м (2,67 %) від загальної площі 1996,1 кв.м, вся інша частина передана в оренду.

КП "Менарайкомунпослуга" не має можливості самостійно сплачувати за послуги з теплопостачання та інші комунальні послуги, оскільки підприємство є дотаційним, а тільки в разі своєчасної компенсації орендарями коштів за надані послуги.

Крім того, в наданому позивачем нормативно-правовому обґрунтуванні заявленої вимоги про стягнення з відповідача 5390,24 грн. збитків, понесених внаслідок невиконання Менської райдержадміністрацією та іншими контрагентами зобов'язання КП "Менарайкомунпослуга" зазначає, що 30.09.07 р. між Балансоутимувачем (Менською районною радою) адміністративної будівлі та гаражів в м. Мена по вул. Червона Площа, 6, та Менською райдержадміністрацією було укладено договір оренди майна спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 2 (далі - Договір), а саме частину приміщень адміністративної будівлі та гаражів. Відповідно позивачем було укладено договори на теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення та захоронення ТПВ, а також відповідні додаткові угоди до договору оренди майна спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 2. Загальна площа орендованих приміщень станом на 30.06.13 р. становила 537,007 кв.м та гаражів 132,9 кв.м.

Оскільки рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.07.13 р. у справі № 927/780/13 стягнуто з КП "Менарайкомунпослуга" на користь ПАТ "Облтеплокомуненерго" 62144,59 грн. боргу за постачання теплової енергії, 3284,49 грн. пені, 673,52 грн. відсотків річних, 117,77 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та 2652,53 грн. судового збору, позивач вважає що підприємством було понесено збитки в сумі 6729,31 грн. (пеня, річні, втрати від знецінення грошових коштів, судовий збір) внаслідок невиконання контрагентами КП "Менарайкомунпослуга" обов"язків щодо компенсації вартості комунальних послуг - теплопостачання.

На думку позивача, враховуючи, що Менська райдержадміністрація є не єдиним орендарем будівлі і гаражів, що знаходяться у господарському віданні позивача, що має заборгованість з компенсації спожитих комунальних послуг, відповідач має відшкодувати збитки пропорційно вині.

З урахуванням вищевикладеного, з посиланням на ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, позивач вважає, що відповідачем має бути сплачено 5390,24 грн. відшкодування завданих простроченням боржника збитків, які є елементом складу правопорушення у сфері господарювання.

Також позивач наголошує, що оскільки КП "Менарайкомунпослуга" неспроможне забезпечити своє функціонування за рахунок власних коштів, бюджетна підтримка не включає в себе кошти на погашення заборгованості за спожиті орендарями комунальні послуги, така заборгованість може бути погашена лише за кошти, що компенсуються самим орендарями. Отже, прострочення контрагентів КП "Менарайкомунпослуга" по сплаті відшкодування за спожиті комунальні послуги призвело до заборгованості позивача перед ПАТ "Облтеплокомуненерго" за теплопостачання, і як наслідок, до понесених збитків.

В судові засідання 08.10.13 р., 23.10.13 р. та 31.10.13 р. з'явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача зазначені в судові засідання не з'явився.

Про дату, час і місце проведення судових засідань відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень №№ 1400602878670, 1400023948194, 1400602889264.

До початку судового засідання 08.10.13 р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву № 01-14/1087 від 07.10.13 р. з доданими документами, який долучено судом до матеріалів справи разом з доданими до нього документами.

В відзиві відповідач підтверджує, що Менська РДА дійсно має заборгованість перед КП «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради та визнає заявлені позовні вимоги.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Фінансування проводиться за відповідними кодами бюджетної класифікації через Управління Державної казначейської служби України у Менському районі.

Також відповідач повідомляє про те, що через наявність заборгованості з оплати комунальних послуг на сьогоднішній день рахунок Менської РДА заблоковано УДКСУ у Менському районі, видатки здійснюються виключно на заробітну плату та енергоносії. Оскільки кошторисом асигнувань Менської РДА передбачені видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 53300,00 грн., при цьому кошти на оплату послуг надходять на рахунок РДА не в повному обсязі, погашення заборгованості можливе лише за умови відстрочення платежу, в зв'язку з чим відповідач просить відстрочити виконання рішення до 01 лютого 2014 року.

Крім того, вищезазначений відзив містить клопотання Менської РДА про розгляд справи без участі представника відповідача.

До початку судового засідання 23.10.13 р. через канцелярію суду відповідачем подано письмовий додаток до відзиву № 01-14/1170 від 22.10.13 р. з доданими документами, які долучені судом до матеріалів справи.

В письмовому додатку до відзиву Менська райдержадміністрація просить відстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості перед КП "Менарайкомунпослуга" до 01 лютого 2014 р. в зв'язку з тим, що зобов'язання по сплаті за надані комунальні послуги на зазначену суму вже зареєстровані, тобто кошти на оплату наданих послуг за жовтень - грудень 2013 р. відсутні, що унеможливлює одночасну сплату за надані послуги та погашення заборгованості в поточному році, і можливе лише за умови відстрочки платежу.

Крім того, відповідач визнає, що збитки в сумі 5390,24 грн. дійсно отримані КП «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради через несвоєчасне відшкодування відповідачем платежів за надані комунальні послуги.

В судовому засіданні 31.10.13 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, письмових нормативно - правових обґрунтувань заявлених вимог та відповідальності за зобов'язаннями позивача та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Щодо задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 01 лютого 2014 р. представник позивача в судовому засіданні заперечував.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, беручи до уваги клопотання відповідача, а також те, що представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував, суд здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Подане представником позивача письмове клопотання від 08.10.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколах судових засідань.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.13 р. повідомив суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30 вересня 2007 між балансоутримувачем - Менською районною радою (Орендодавець за договором) та Менською районною державною адміністрацією (Орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди майна спільної власності громад, сіл, селищ, міста Менського району № 02 (далі - Договір), а саме частини приміщень адміністративної будівлі та гаражів в м. Мена по вул. Червона Площа 6.

Згідно з рішенням сесії Менської районної ради від 29.12.2011 року Менська районна рада по актам прийняття-передачі основних засобів від 03.01.2012 року передала на баланс та у господарське відання Комунальному підприємству «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради зазначені об'єкти нерухомого майна.

У відповідності до п.п.1.1, 1.2 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення (надалі Майно), в адміністративній будівлі, що перебуває у власності Менської районної ради і знаходиться за адресою: м.Мена, вул. Червона площа, 6, у складі:

1.1.1. Частину приміщення, що знаходиться у вищезазначеній будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 498,57 кв. м, та гаражі загальною площею 121,45 кв. м.

Майно передається в оренду з метою розміщення служб районної державної адміністрації та гаражі для обслуговування автомобілів.

Згідно п.2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1).

За умовами п.2.4 Договору Обов'язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить Орендодавцю незалежно від наслідків діяльності Орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання - передачі в оренду та акту приймання - передачі майна з орендного користування.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за землю (п.3.2 Договору).

Обов'язок Орендаря компенсувати Орендодавцю вартість комунальних послуг пропорційно займаній площі згідно виставлених рахунків визначений п.п.5.1.5 Договору. У разі несплати комунальних платежів Орендодавець має право припинити надання комунальних послуг і порушити питання про дострокове розірвання Договору.

Згідно п.п.10.1, 10.2 Договору цей Договір діє з 30 вересня 2007 року по 30 серпня 2010 року включно.

Зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором та за взаємної згоди сторін. Всі пропозиції щодо зміни та доповнень розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформлюються додатковою угодою до Договору.

Додатковими угодами від 30.10.10 р. та від 03.05.12 р. до договору оренди майна спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 02 від 30.09.07 р. термін дії Договору продовжувався до 30.08.12 р. та 30.08.14 р. відповідно.

Додатковою угодою від 25.01.12 р. до договору оренди майна спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 02 від 30.09.07 р. в зв'язку з передачею адмінбудинку за адресою: м. Мена, вул. Червона Площа, 6 в господарське відання КП «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради на підставі рішення Менської районної ради від 29.12.11 р. та переходом прав Орендодавця вищевказаного приміщення до КП «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради, сторони внесли зміни до вступної частини Договору замінивши в тексті Менську районну раду на Комунальне підприємство «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради.

Також пункт 5.1.5 Договору викладено в наступній редакції: «Компенсувати Орендодавцю вартість комунальних послуг з енерго- та теплопостачання, що розраховується пропорційно займаній площі, та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезенню твердих побутових відходів, вартість яких розраховується пропорційно чисельності працівників, робоче місце яких знаходиться в межах займаної площі згідно виставлених рахунків. Загальна сума компенсації згідно кошторисних призначень становить _____. У разі несплати комунальних платежів Орендодавець має право порушити питання про дострокове розірвання Договору».

Згідно п. 2 Додаткової угоди від 30.01.12 р. пункт 5.1.5 Договору викладено в наступній редакції: «Компенсувати Орендодавцю вартість комунальних послуг з енерго- та теплопостачання, що розраховується пропорційно займаній площі, та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезенню твердих побутових відходів, вартість яких розраховується пропорційно чисельності працівників, робоче місце яких знаходиться в межах займаної площі. Загальна сума компенсації згідно кошторисних призначень становить по тимчасовому кошторису на 1 квартал 2012 р. 1161-12700 грн., 1162-500 грн., 1163-3500 грн.»

Додатковою угодою № 2 від 04.01.11 р. загальну площу приміщення було змінено з 498,57 кв.м на 489,89 кв.м..

Додатковою угодою від 02.04.12 р. п.1.1.1 Договору змінено та викладено в наступній редакції: «Частину приміщення, що знаходиться у вищезазначеній будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 567,007 кв. м, та гаражі загальною площею 132,9 кв. м, згідно акту передачі та уточнення займаних площ (додаток № 1.1).»

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст. 759 Цивільного кодексу України.

Водночас, орендоване майно є комунальною власністю, тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди відповідно до ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також ст. 638 ЦК України є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

За висновками суду, як при укладенні Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Менського району № 2 від 30.09.07 р. так і Додаткових угод до Договору, сторони узгодили істотні умови договору, в тому числі щодо вартості об'єкту оренди, розміру орендної плати та відшкодування комунальних витрат, що підтверджується також матеріалами справи та представником позивача в судовому засіданні.

Будь-які заперечення щодо порядку укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 02 від 30.09.07 р., та підписання додаткових угод до нього з боку сторін відсутні.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором оренди щодо передачі відповідачеві орендованого приміщення в повному обсязі підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийму - передачі майна (Додаток №1) від 30.09.07 р. та Актом прийому - передачі та уточнення займаних площ від 02.04.12 р. (Додаток № 1.1), складеними на виконання умов Договору у відповідності до п.п. 1.1.1, 2.1 Договору та підписаними сторонами без зауважень. Згідно Акту прийому - передачі майна в оренду від 02.04.12 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину нежитлового загальною площею 498,57 кв. м. та гаражі загальною площею 121,45 кв. м., Згідно зазначеного Акту прийому - передачі та уточнення займаних площ від 02.04.12 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину нежитлового загальною площею 567,007 кв. м. та гаражі загальною площею 132,9 кв. м.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5.1.5 Договору Орендар зобов'язаний компенсувати Орендодавцю вартість комунальних послуг з енерго- та теплопостачання, що розраховується пропорційно займаній площі, та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та вивезенню твердих побутових відходів, вартість яких розраховується пропорційно чисельності працівників, робоче місце яких знаходиться в межах займаної площі.

За наявними в справі матеріалами позивачем виставлялись відповідачу рахунки за комунальні послуги за січень 2012 р. - вересень 2013 р. на загальну суму 142961,60 грн., а саме: № 6 від 25.01.2012 р. на суму 10852,35; № 9 від 22.02.2012 р. на суму 12931,54 грн.; № 15 від 20.03.2012 р. на суму 10246,65 грн.; № 21 від 20.04.2012 на суму 8338,56 грн.; № 27 від 22.05.2012 на суму 1211,78 грн.; № 33 від 20.06.2012 на суму 2564,71 грн.; № 38 від 17.07.2012 на суму 2656,83 грн.; № 44 від 17.08.2012 на суму 2651,18 грн.; № 50 від 18.08.2012 на суму 2411,60 грн.; № 56 від 16.10.2012 на суму 2897,26 грн.; № 62 від 15.11.2012 на суму 6971,10 грн.; № 62/1 від 27.11.2012 на суму 1086,16 грн.; № 62 від 17.12.2012 на суму 9021,54 грн.; № 2 від 16.01.2013 р. на суму 14665,68 грн.; № 8 від 30.01.2013 р. на суму 3212,77 грн.; № 13 від 20.02.2013 р. на суму 2294,56 грн.; № 19 від 26.02.2013 р. на суму 10913,05 грн.; № 25 від 18.03.2013 р. на суму 1691,40 грн.; № 31 від 26.03.2013 р. на суму 10000,47 грн.; № 36 від 16.04.2013 р. на суму 9446,05 грн.; № 42 від 17.05.2013 р. на суму 2809,24 грн.; № 48 від 17.06.2013 р. на суму 2430,00 грн.; № 48 від 24.07.2013 р. на суму 2422,40 грн.; № 60 від 20.08.2013 р. на суму 391,32 грн.; № 66 від 20.08.2013 р. на суму 2629,45 грн.; № 73 від 16.09.2013 р. на суму 2818,13 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно наявних в матеріалах справи копій рахунків - фактур за січень 2012 р. - вересень 2013р. позивачем визначений строк оплати кожного рахунку до 1-го числа наступного місяця.

У свою чергу, відповідачем не надано суду доказів опротестування виставлених позивачем рахунків по відшкодуванню комунальних послуг за січень 2012 - вересень 2013р., факт отримання рахунків відповідачем не заперечувався, тому суд доходить висновку, що вказані рахунки є такими, що підлягають оплаті.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, за висновками суду, своєчасне та повне відшкодування комунальних послуг у встановлений строк, всупереч вимогам господарського та цивільного законодавства, а також умов Договору, відповідач не здійснив, у зв'язку з чим, з урахуванням часткової сплати сумі 80556,44 грн., станом на 01.10.13 р. утворилась заборгованість за Договором в сумі 62405,16 грн., в т.ч. за теплопостачання - 41912,21 грн., водопостачання та водовідведення - 2979,58 грн., електропостачання - 17435,61 грн., вивезення та захоронення ТПВ - 77,76 грн., які позивач просить стягнути згідно поданого розрахунку.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про проведення ним своєчасної оплати боргу, а також не надано будь-яких письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 02 від 30.09.07р. суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача на недостатність асигнувань для проведення погашення існуючої заборгованості згідно кошторисів на 2013 рік судом до уваги не приймаються з урахуванням положень ч. 1 ст. 96 ЦК України, згідно яких юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Тобто, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Менського району № 2 від 30.09.07 р, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі Державної казначейської служби України.

Згідно п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.13 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15 травня 2012 р. у справі № 3-28гс12, від 13.10.09 р. (судової палати в адміністративних справах), від 15.05.12 р. у справі № 11/446 (судової палати у господарських справах).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, факт невиконання відповідачем зобов'язань по відшкодуванню вартості комунальних послуг підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 67795,40 грн. боргу з компенсації комунальних послуг підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги в частині стягнення з Менської районної державної адміністрації 5390,24 грн. відшкодування завданих простроченням боржника збитків суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються втрата або пошкодження її майна, а також не одержані особою доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, наявність перших трьох елементів має доводити потерпіла сторона, а вина правопорушника (відповідача) презюмується, однак сторона, що порушила зобов'язання, може довести її відсутність.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В свою чергу відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

При цьому, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що згідно п.п. 1, 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.94 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).

За висновками суду, позивачем як в письмових поясненнях та і в судовому засіданні не доведена наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування наслідків за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків.

Крім того, умовами Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності громад сіл, селищ, міста Менського району № 02 від 30.09.07 р. не передбачено погашення заборгованості позивача за надані комунальні послуги саме за рахунок коштів, які надходять від орендарів в якості компенсації вартості комунальних послуг за договором оренди майна.

Правовідносини між ПАТ «Облтеплокомуненерго» та КП „Менарайкомунпослуга» Менської районної ради з приводу постачання теплової енергії виникли на підставі іншого господарського договору, неналежне виконання позивачем умов якого призвело до виникнення відповідної заборгованості, вирішення спору в господарському суді та стягнення судовим рішенням у справі № 927/780/13 62 144 грн. 59 коп. основного боргу Комунального підприємства перед ПАТ «Облтеплокомуненерго» за постачання теплової енергії, 3284 грн. 49 коп. пені, 673 грн. 52 коп. 3% річних, 118 грн.77 коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок знецінення грошових коштів в наслідок інфляції та 2652 грн. 53 коп. судового збору.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з Менської районної державної адміністрації 5390,24 грн. відшкодування завданих простроченням боржника збитків задоволенню судом не підлягають, посилання позивача на відсутність можливості самостійно сплачувати за послуги з теплопостачання та інші комунальні послуги за відсутності компенсації орендарями комунальних послуг не приймаються судом до уваги.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 01 лютого 2014 р., враховуючи заперечення представника, задоволенню судом не підлягає, оскільки відповідачем не надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження даного клопотання.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов в частині стягнення з відповідача боргу з компенсації комунальних послуг доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд має право покласти на нього судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, , ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 614, 617, 626, 629, 638, 762, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 224, 225, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Менської районної державної адміністрації (вул. Червона площа, 6, м.Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, р/р 35219001000359 ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 04061624) на користь Комунального підприємства «Менарайкомунпослуга» Менської районної ради (вул. Червона площа, 6, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, р/р 26003377761002 Філія Чернігівського РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586, код 14232978) 62405,16 грн. компенсації вартості комунальних послуг та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 листопада 2013 року.

Суддя А.М.Селівон