23/498-32/479
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2009 № 23/498-32/479
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Михайлик К.О. - юрист
від відповідача 1: Євтіч І.О. –юрист
від відповідача 2: Клименко С.Д. – представник за довіреністю
від 3-ої особи 1: Шахуріна Г.М. – юрист, Коржан Н.О. – юрист
від 3-ої особи 2: Клименко С.Д. – представник за довіреністю
від 3-ої особи 3: Пархацька Т.М. – юрист
від Прокуратури м.Києва
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2009
у справі № 23/498-32/479 (суддя
за позовом ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"
до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва
Товарна біржа "Всеукраїнська біржа нерухомості"
третя особа позивача Фонд державного майна України
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Предіум Форест"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційнафірма "Аврора" Ко ЛТД
про визнання недійсними аукціону та договорів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.02.2009 р. у справі № 23/498-32/479 у задоволенні позову про визнання недійсним результатів цільового аукціону, що відбувся 04.09.2007р. на Товарній біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» з продажу активів ВАТ «НВП» «Більшовик», про визнання недійсними протоколів цього цільового аукціону, а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівлі заготівельного цеху № 26, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2 (літ. П) укладеним між ДПІ у Солом»янському районі м.Києва та ТОВ Науково-виробничо-комерційна фірма «Аврора» Ко Лтд; будівлі корпусу № 12 цеху № 17, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 4 (літ. Б), укладеного між ДПІ у Солом»янському районі м.Києва та ТОВ «Преміум Форест» відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та задовольнити повністю позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що рішення Господарського суду міста Києва прийнято в порушення статті 41 Конституції України та статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, згідно з якою активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду, яке щодо будівлі корпусу № 12 цеху № 17 та будівлі цеху № 26 відсутнє.
Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно встановлено наявність погодження Фонду державного майна України на реалізацію активів Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», оскільки лист Фонду державного майна України, надісланий на адресу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, носить інформативний характер та не є погодженням.
Крім того, позивач зазначає, що судом не надано належної оцінки, що будівлі цеху № 26 та 17 відносяться до цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», а тому в силу п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не підлягають продажу. Також позивач зазначає, що місцевим судом не було досліджено та не надано належної оцінки, що акт опису активів погоджений з порушенням ч.9 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», згідно з якою господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна.
Не погодившись з прийнятим рішенням Заступник прокурора м.Києва звернувся до суду з апеляційним поданням, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційного подання заступник прокурора м.Києва посилається на те, що Фондом державного майна України не надавалась згода на відчуження заставленого майна, що належить ВАТ «НВП «Більшовик», а лише був виданий наказ № 1827 від 24.12.2006р. «Про створення робочої групи по вирішенню питань погашення простроченої кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик» за рахунок продажу непрофільних активів та надати ФДМУ зазначену інформацію для прийняття рішення.
Крім того, згідно ч.9 ст. 11 Закону України «Про управління об»єктами державної власності» господарські організації, створені на базі об»єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об»єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
Згідно Закону України «Про перелік об»єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» в редакції Закону України № 2889-ІІІ від 13.12.2001 ВАТ «Більшовик» включено до переліку об»єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
Таким чином, апелянт приходить до висновку, що погодивши акт опису заставлених активів, ВАТ «НВП «Більшовик» порушив вимоги ст. 11 Закону України «Про управління об»єктами державної власності», оскільки саме в результаті опису таких активів ДПІ у Солом»янському районі м.Києва проведено оцінку майна та його відчуження на аукціоні.
В судове засідання представник Прокуратури м.Києва не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника Прокуратури м.Києва, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду її по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія встановила наступне:
Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Більшовик», яке створено у 1994 році шляхом корпоратизації Київського державного машинобудівного заводу «Більшовик» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.06.1993 р. № 210-93 (п. 1.1 Статуту Позивача).
Зазначене товариство включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації згідно Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 23 грудня 2004 р. № 1734 Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» товариство є суб'єктом господарювання державного сектору економіки (п.3.2 Статуту), майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства (п.3.5 Статуту). Застава майна товариства здійснюється відповідно до чинного законодавства та за погодженням з Фондом державного майна України до реалізації останньої належної державі акції (п.3.1.3 Статуту), управління товариством здійснює, зокрема, Фонд державного майна України, який виконує повноваження загальних зборів акціонерів.
Відповідно до п.п. 10.1.3 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків (для державних і комунальних підприємств – за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.
Пунктом 11.2 статті 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі, коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
Листом від 01.02.2007р. № 207-12 Позивач за підписом в.о. Голови правління – генерального директора повідомив Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва про те, що товариством самостійно визначено склад активів, які не використовуються в процесі виробництва і можуть бути реалізовані для погашення податкової заборгованості перед бюджетом, в тому числі будівля заготівельного цеху № 26, розташована за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2 (літ. П), будівля корпусу № 12 цеху № 17, розташована за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 4 (літ. Б), склад цеху № 17, розташований за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 21.
Листом № 2075-12 від 13.11.2006 р. та № 207-12 від 01.02.2007р. Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» надало характеристики вищезазначених будівель та зазначило, що підприємство не використовує корпус № 12 цеху № 17 у виробничій діяльності. Зазначений цех виконував ремонтно-будівельні роботи, а при скороченні обсягів виробництва було прийнято рішення про припинення його виробничої діяльності. Щодо будівлі цеху № 26 позивач зазначив, що утримувати будівлю економічно не вигідно, а зменшення випуску продукції призвело до вивільнення виробничих площ і дало змогу звільнити будівлю цеху № 26, а працівників перевести на вивільнені площі основної площадки.
Відповідно до п.2.2.2 оцінки будівлі корпусу № 12 цеху № 17, здійсненої експертом-оцінювачем ПП Волковою Н.Д., при здійсненні попереднього огляду об'єкту оцінки встановлено, що на дату оцінки будівля корпусу № 12 цеху № 17 частково здається в оренду, інші вільні приміщення пустують. Обладнання, яке було в будівлі до дати надання її в оренду, повністю демонтоване крім електрокран балок і трансформаторної.
Згідно з Актом опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу від 02.02.2007р., затвердженого начальником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, платник податків – позивач, в особі в.о. голови правління – генерального директора та податкового керуючого дійшли згоди щодо самостійного виділення платником податків та передачі податковому органу активів, які перебувають у власності платника податків на загальну суму 158 600 грн., в тому числі: будівля заготівельного цеху № 26, розташована за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2 (літ. П), будівля корпусу № 12 цеху № 17, розташована за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 4 (літ. Б), склад цеху № 17, розташований за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 21, для спрямування виручених коштів на погашення податкового боргу.
Таким чином, твердження позивача, що будівлі цеху № 26 та корпусу № 12 цеху № 17 є активами, які входять до цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності, колегія вважає безпідставними, з огляду на те, що вказане майно не використовувалось позивачем при здійсненні основної виробничої діяльності та було ним самостійно визначено як таке, що не використовується та може бути реалізоване для погашення податкового боргу.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було направлено запит № 2698/9/24-041 від 17.04.2007 р. до Фонду державного майна України з проханням розглянути питання щодо реалізації активів, самостійно виділених керівництвом підприємства, а саме: будівлі заготівельного цеху № 26, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2 (літ. П), будівлі корпусу № 12 цеху № 17, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 4 (літ. Б).
Фонд державного майна України листом № 10-17-9478 від 18.06.2007 (за підписом заступника Голови Фонду) повідомив відповідача – 1 про те, що на засіданні робочої групи ФДМ України по вирішенню питань кредиторської заборгованості ВАТ «НВП «Більшовик», яке відбулося 7 червня 2007 року було прийнято рішення погодити реалізацію непрофільних активів підприємства, а саме склад цеху № 17, будівлю цеху № 17, будівлю цеху № 26. Лист не містить застережень щодо необхідності подальшого розгляду зазначеного питання Фондом.
Таким чином, твердження позивача про те, що відчуження спірного майна не було погоджено Фондом державного майна України є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.
Статтею 8.2. Статуту позивача передбачено, що Фонд державного майна України здійснює управління товариством шляхом прийняття рішень у формі наказів та розпоряджень з питань, що віднесені до компетенції Вищого органу товариства.
Статтею 8.3 Статуту позивача встановлено виключну компетенцію Вищого органу товариства – Фонду державного майна України, яка не відносить до таких повноважень, які мають бути оформлені наказом чи розпорядженням, погодження щодо реалізації непрофільних активів позивача. Так само не містять вимог щодо необхідності оформлення такого рішення наказом чи розпорядженням Фонду положення законодавства. Фонд стверджує про те, що таке рішення мало бути оформлено чи то наказом, чи то розпорядженням, а не листом. Відповідно наслідки неналежного оформлення цього рішення позивача мають бути усунені саме Фондом державного майна та не можуть по своїй суті стверджувати про неприйняття такого рішення взагалі. Порушення Фондом державного майна України порядку оформлення прийнятого рішення не може свідчити про неприйняття такого рішення, а тим більше мати негативні наслідки для третіх осіб.
Колегія не приймає до уваги посилання позивача про те, що в.о. Голови правління – генеральний директор товариства без належних повноважень здійснив відчуження майна товариства, оскільки відповідно до вимог п.8.19.15 Статуту позивача голова правління – генеральний директор наділений повноваженнями керувати поточними справами Товариства, представляти Товариство в його відносинах з третіми особами.
Вимогами Статуту позивача передбачено обмеження повноважень голови правління – генерального директора щодо укладення угод відносно майна товариства, а не визначення активів, які можуть бути використані для погашення податкової заборгованості. Визначення активів, які не використовуються в процесі виробництва і можуть бути реалізовані для погашення податкової заборгованості підприємства, не є дією з розпорядження майном Позивача, оскільки головою правління-генеральним директором не приймалося рішення про відчуження цього майна.
Також колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо правомірності відхилення твердження позивача про те, що при продажу спірного майна не було дотримано Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538, в частині проведення незалежної експертної оцінки як таке, що спростовується матеріалами справи.
Зокрема, листом від 05.02.2007 р. № 3121/10/24-137 Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва запропонувала позивачу самостійно визначити суб'єкта оціночної діяльності та в 3-денний термін провести оцінку майна, що планується до відчуження.
Згідно п. 20 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли платник податків самостійно протягом 3 днів не визначив оцінювача та у разі, коли активи описуються згідно з пунктом 12 цього Порядку, податковий керуючий на конкурсних засадах залучає суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання, який має відповідний сертифікат та укладає з ним договір на проведення оцінки. Платник податків самостійно визначає суб'єкта оціночної діяльності з числа тих, що мають відповідний сертифікат.
Проте, позивачем суб'єкт оціночної діяльності у строк, передбачений Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, визначений не був, а тому відповідачем-1 згідно з вимогами названого Порядку, було проведено конкурс з відбору експертів на право проведення експертної оцінки майна, що знаходиться в податковій заставі, і визначено переможця - ПП Волкову Н.Д., що підтверджується Протоколом проведення конкурсу з відбору експертів па право проведення експертної оцінки майна, що знаходиться в податковій заставі № 1 від 09.07.2007р.
Експертом ПП Волковою Н.Д. виконано звіт про незалежну оцінку вартості будівлі заготівельного цеху № 26, яка розташована за адресою: м. Київ. пр. Перемоги, 49/2, будівлі цеху № 17, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Гарматна. 4 (Літ. Б).
Фонд державною майна України Листом № 10-36-12569 від 09.08.2007 повідомив Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва про те, що спеціалістами Фонду здійснено рецензування двох звітів про оцінку корпусу № 12 цеху № 17 загальною площею 2 630, 40 кв. м, який розташований за адресою: м. Київ. вул. Гарматна. 4 (літ. Б), та будівлі заготівельного цеху № 26, загальною площею 623, 60 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ. пр. Перемоги. 49/2 (ліг. П), що виконані суб'єктом оціночної діяльності ПП Волковою Н.Д., та за результатами рецензування встановлено, що звіти в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Таким чином, твердження Позивача про те, що при продажу спірного майна не було дотримано Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, в частині проведення незалежної експертної оцінки, є необґрунтованим.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Пункт 3.2 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 294 від 26.06.2002р. визначено що активи, які підлягають продажу на аукціоні, виставляються на торги за початковою ціною, що визначається суб'єктами оціночної діяльності, які отримали сертифікат Фонду державного майна України. Незалежна оцінка вартості активів проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Товарною біржею «Всеукраїнська біржа нерухомості» розміщено оголошення у засобах масової інформації, із змісту якого вбачається, що біржа оголосила проведення 04.09.2007 о 09.00 год. аукціону із продажу майна, що перебуває в податковій заставі Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва (акт опису № 2 від 02.02.2007) та
належить Позивачу, а саме: Лот. № 1 - будівля корпусу № 12 цеху № 17, загальною площею 2 630.40 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ. вул. Гарматна,4 (Літ. Б): Лот № 2будівля заготівельного цеху № 26 загальною площею 623, 60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ. пр. Перемоги. 49/2 (літ. П).
Листом № 28 від 28.08.2007 Товарна біржа «Всеукраїнська біржа нерухомості» повідомила позивача про організацію 04.09.2007 о 09.00 год. аукціону з продажу майна, що перебуває в податковій заставі Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва (акт опису № 2 від 02.02.2007) та належить Відкритому акціонерному товариству «НВП «Більшовик».
Товарною біржею «Всеукраїнська біржа нерухомості» 04.09.2007 було проведено цільовий аукціон з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, а саме: будівлі корпусу № 12 цеху № 17 загальною площею 2 630, 40 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ. вул. Гарматна, 4 (Літ. Б) - лот № 1, та будівлі заготівельного цеху № 26 загальною площею 623, 60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ. пр. Перемоги. 49/2 (літ. П) – лот № 2, результати якого оформлені відповідними протоколами.
Відповідно до протоколу від 04.09.2007 з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, по лоту № 1 - будівлі корпусу № 12 цеху № 17 загальною площею 2 630,40 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ. вул. Гарматна, 4 (Літ. Б). Переможцем було визначено особу, що запропонувала ціну в розмірі 6 684 000,00 грн., яка виявилась найвищою, представником якої за довіреністю і було підписано даний протокол.
Згідно з протоколом від 04.09.2007 з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, по лоту № 2 - будівлі заготівельного цеху № 26 загальною площею 623,60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ. пр. Перемоги. 49/2 (літ. П), переможцем було визначено особу, що запропонувала ціну в розмірі 1 645 320,00 грн., яка виявилась найвищою, представником якої за довіреністю і було підписано даний протокол.
У протоколах цільового аукціону від 04.09.2007 зазначено початкові ціни лотів, пропозиції учасників аукціону, остаточні ціни за результатами торгів; обидва протоколи від 04.09.2007 підписані ліцитатором та представниками покупців, затверджені організатором торгів та погоджені Державною податковою інспекцією в Солом'янському районі міста Києва.
Пунктом 5.1 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 294 від 26.06.2002 р. у процесі аукціону ведеться протокол, до якою заносяться: початкова й остаточна ціна продажу лота; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор; результати аукціону; відомості про переможця - учасника, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну. Оскільки вимогами чинного законодавства, зокрема Порядком № 294 від 26.06.2002, не визначеного вичерпного переліку відомостей про переможця аукціону, що має містити протокол, тому колегія вважає за достатнє зазначення у протоколах від 04.09.2007 порядкових номерів учасників торгів - переможців, які ним були присвоєні організатором торгів внаслідок акцепту учасниками тендерної пропозиції, і під якими вони приймали участь у торгах та запропонували найвищі ціни за лоти.
Згідно пояснень відповідача -2 Товарною біржею «Всеукраїнська біржа нерухомості» самостійно було визначено перелік необхідних відомостей, що зазначаються в протоколі, виходячи з політики біржі щодо дотримання конфіденційності та неупередженості під час проведення аукціону (зокрема, присвоєння кожному учаснику реєстраційного номера, під яким він бере участь у аукціоні).
Пунктом 5.2 Порядку № 294 від 26.06.2002 визначено, що протокол складається у чотирьох примірниках (по одному примірнику для продавця, покупця, організатора аукціону та власника активів)- підписуються ліцитатором та покупцем або його представником і погоджується керівником податкового органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону.
Як підтверджується матеріалами справи та письмовими поясненнями відповідача -2, протоколи аукціону були складені у чотирьох примірниках, підписані ліцитатором та покупцем, затверджені Товарною біржею «Всеукраїнська біржа нерухомості» та погоджені з Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва. Протоколи надіслані на адресу Відповідача -1 для затвердження та залишення одного примірника листом від 05.09.2007р. за № 30, на адресу покупців – третьої особи -1 та третьої особи – 2 листами від 25.09.2007р. за № 29 та 03.10.2007 р. за № 32 та на адресу позивача листом від 15.10.2007 р. № 34.
Таким чином, протоколи аукціону складені та розіслані з дотриманням вимог ст.5 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 26 червня 2002 р. N 294.
Твердження позивача, що відчуження майна, належного йому на праві власності, має відбуватися лише па підставі рішення суду про звернення стягнення на його активи згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правомірно визнані місцевим судом необґрунтованими, оскільки законодавством, на якому ґрунтуються такі твердження позивача, передбачаються підстави примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а як було встановлено в ході судового розгляду справи, відчуження активів ВАТ «НВП»«Більшовик» відбулось на добровільній основі шляхом самостійного визначення позивачем майна, яке підлягало реалізації з метою погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 1.6) статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Згідно п. 5.1 статті 5 зазначеного закону податкове зобов'язання вважається узгодженим платником податків у разі, коли воно самостійно визначене платником податків у податковій декларації, з дня подання такої податкової декларації.
Оскільки позивач самостійно визначив свої податкові зобов'язання у податковій декларації, тобто узгодив суму податкового зобов'язання, а також самостійно визначив активи для продажу в акті опису активів, відповідно відсутні підстави вважати відчуження майна позивача для погашення узгодженого ним податкового боргу, примусовим стягненням на це майно.
Колегія не приймає до уваги твердження позивача про порушення при підписанні акту опису активів ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», згідно з якою господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Підписанням акту опису активів позивач лише визначив активи, які можуть бути відчужені для погашення податкового боргу підприємства в зазначеній в акті черговості. За умови відсутності погодження відчуження майна його власником – державою в особі Фонду державного майна України, підписання акту опису активів керівництвом позивача не призводить до відчуження такого майна.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що оспорюваний цільовий аукціон з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, відбувся з дотриманням вимог чинного законодавства щодо проведення аукціонів, Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 294 від 26.06.2002, продаж на аукціоні зазначених активів було погоджено Фондом державного майна України, було проведено незалежну експертну оцінку, протоколи проведеного аукціону від 04.09.2007 оформлені згідно з вимогами пунктів 5.1 та 5.2 Порядку № 204 від 26.06.2002, а тому підстави для визнання недійсними оспорюваних результатів аукціону та протоколів від 04.09.2007 з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, відсутні.
Вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі заготівельного цеху № 26 загальною площею 623,60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Перемоги № 49/2 (літ. П), укладеного між Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма «Аврора» Ко Лтд, та визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі корпусу № 12 цеху № 17 загальною площею 2630,40 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Гарматна. 4 (літ. Б), укладеного між Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Предіум Форест» задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в момент укладення договорів купівлі-продажу було дотримано вимоги чинного законодавства, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та апеляційного подання виходячи з наступного.
04.09.07р. відбувся цільовий аукціон з продажу нерухомого майна ВАТ НВП «Більшовик», яке перебуває у податковій заставі. Продаж майна здійснювався ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, як заставодержателем та за попередньою згодою ВАТ НВП «Більшовик», з метою погашення податкового боргу підприємства перед Державним бюджетом України та у відповідності до норм чинного законодавства України, а саме: ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. «у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків».
Відповідно до п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про порядок погашання зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
ДПІ з метою стягнення податкового боргу направлено запит ВАТ НВП «Більшовик» щодо самостійного виділення майна, яке підлягає продажу на аукціоні. Так, підприємством надано відповідь до податкового органу, в якій визначено, що продажу підлягають будівля корпусу №12 цеху №17 загальною площею 2630,40 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ вул.. Гарматна 4 та будівля заготівельного цеху №26 загальною площею 623,60 кв.м., розташована за адресою: м. Київ пр-т. Перемоги 49/2.
Враховуючи ту обставину, що дане нерухоме майно перебуває в державній власності, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва направлено письмовий запит №2698/9/24-041 від 17.04.2007р. до Фонду державного майна України (далі ФМД) щодо узгодження переліку майна, яке пропонується виставити на торги. Своєю відповіддю ФМД №10-17-9478 від 18.06.2007р. погодив реалізацію непрофільних активів підприємства, а саме: склад цеху №17, будівлю цеху №17, будівлю цеху №26.
Крім того, згідно з пп. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 Закону України № 2181 «платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципу збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу». Таким чином, ВАТ НВП «Більшовик» самостійно визначив активи для продажу, а податковим органом дотримані вимоги чинного законодавства України щодо порядку організації продажу нерухомого майна, яке перебуває в державній власності.
Колегія не приймає до уваги ту обставину, що рішення робочої групи по вирішенню питань погашення простроченої кредиторської заборгованості ВАТ НВП «Більшовик» носили виключно інформативний характер з огляду на наступне:
Листом від 27.11.2006р. № 8571/7/24-307 ДПА у м. Києві направило до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва протокол наради з проблемних питань навколо діяльності ВАТ НВП «Більшовик», відповідно до якого вирішено створити робочу групу по вирішенню питань погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства за участю представників ДПА України, ДПА у м. Києві, представників департаменту з питань корпоративних відносин Фонду державного майна України (далі ФМУ), департаменту контрольно-ревізійної роботи та економічної розвідки, голови спостережної ради ВАТ НВП «Більшовик» - директора департаменту з питань банкрутства, санації та реструктуризації, в.о. голови ВАТ НВП «Більшовик».
Пунктом 2 зазначеного протоколу зобов'язано в.о. голови правління ВАТ НВП «Більшовик» у терміновому порядку надати до ДПА у м. Києві, ФМУ, ДПА України ґрунтовну інформацію по всіх об'єктах підприємства, які планується реалізувати з метою погашення простроченої кредиторської заборгованості.
На виконання даного пункту протокольного доручення ВАТ НВП «Більшовик» листом від 13.11.06р. №2075-12 направило до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва інформацію по об'єктам, які підлягають відчуженню шляхом їх продажу, серед яких: будівля цеху №26 та корпус №12 цех № 17. Даним листом ВАТ НВП «Більшовик» надало характеристики об'єктам, що планується для реалізації а також повідомило, що рішення про відчуження даних об'єктів прийнято правлінням ВАТ НВП «Більшовик» та погоджено спостережною радою з посиланням на номер та дату протоколу.
Листом від 19.12.2006р. №9253/7/24-307 ДПА у м. Києві направила копію Наказу ФМУ від 24.12.2006р. №1827 «Про створення робочої групи по вирішенню питань погашення простроченої кредиторської заборгованості ВАТ НВП «Більшовик»».
Таким чином, в.о. Голови генерального правління самостійно не визначав активи, які будуть відчужені в рахунок погашення податкової заборгованості, а отже твердження апелянтів про порушення ВАТ НВП «Більшовик» ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» є безпідставними.
Колегія не приймає до уваги твердження апелянтів щодо знаходження в оспорюваних приміщеннях цехів тари та упаковки і належності останніх до цілісного майнового комплексу в зв'язку з тим, що листом від 13.11.06р. №2075-12 ВАТ НВП «Більшовик» надав характеристики будівлі цеху №26, згідно з якими економічно не вигідно вкладати кошти на капітальний ремонт будівлі, а також на заміну зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж. Зменшення випуску промислової продукції призвело до вивільнення виробничих площ - це дало змогу звільнити будівлі цеху №26 а його працівників перевести на вивільнені площі основної площадки.
Даним листом підприємство зазначило, що воно не використовує корпус №12 цех №17. Зазначений цех виконував ремонтно-будівельні роботи на основній площадці а також на філіях заводу. При скороченні обсягів виробництво, стало не вигідно мати окремий ремонтний цех, тому було прийнято рішення про припинення його виробничої діяльності. Таким чином, будівлі цеху №26 та №17 не є кінцевим результатом в технологічному ланцюгу виробництва.
Крім того, листом від 09.08.2007 р. №10-36-12569 Фонд державного майна України направив до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва позитивну рецензію на звіти про незалежну оцінку вартості корпусу № 12 цеху №17 та будівлі заготівельного цеху № 26.
Слід зазначити, що помилковими є твердження ВАТ НВП «Більшовик» та Прокуратури м. Києва про те, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повинно було здійснювати продаж активів за рішенням суду про примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов»язань забезпечення боргу.
Крім того пп.. 10.1.1. п. 10.1.ст.10 вищезазначеного Закону, у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх відсутності – шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Чинне законодавство України розділяє поняття «примусове стягнення» та «продаж активів платника податків» в рахунок погашення податкового боргу.
Так з метою погашення податкового боргу ДПІ у Солом»янському районі м. Києва було направлено запит до ВАТ НВП «Більшовик» щодо самостійного виділення майна, яке підлягає продажу на аукціоні та отримано відповідь в якій визначено, що продажу підлягають будівля корпусу 3 12 цеху № 17 загальною площею 2630, 40 кв.м., яка розташована в м.Києві по вул. Гарматна, 4 та будівля заготівельного цеху № 26 площею 623,60 кв.м., розташована в м.Києві по пр-ту Перемоги, 49/2.
Позивачем не надано належних доказів, які є підставою визнання недійсним результатів цільового аукціону, що відбувся 04.09.2007р. та підстав визнання договорів купівлі-продажу будівлі заготівельного цеху № 26, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2 (літ. П) укладеним між ДПІ у Солом»янському районі м.Києва та ТОВ Науково-виробничо-комерційна фірма «Аврора» Ко Лтд; будівлі корпусу № 12 цеху № 17, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 4 (літ. Б), укладеного між ДПІ у Солом»янському районі м.Києва та ТОВ «Преміум Форест».
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України.)
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «НВП «Більшовик» залишити без задоволення.
Апеляційне подання Заступника прокурора м.Києва залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2009 року по справі № 23/498-32/479 залишити без змін.
Матеріали справи № 23/498-32/479 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3468306 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тищенко А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні