Ухвала

від 15.10.2013 по справі 826/2592/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2592/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне об'єднання «Укрдрук» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне об'єднання «Укрдрук» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ТОВ «Поліграфічне об'єднання «Укрдрук» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 8 лютого 2013 року № 0000722260, 0000732260.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2013 року у позові відмовлено повністю. Рішення суду вмотивовано тим, що з наданих позивачем доказів, наявних у справі документів не вбачається реальності виконання визначених у актах робіт по виводу пластин, а також інші поліграфічні роботи. Крім того, позивач не зміг спростовувати висновки викладені в акті перевірки, зокрема щодо вироків Подільського районного суду м. Києва, Шевченківського районного суду м. Києва по контрагентах позивача.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що перевірка була проведена незаконно, оскільки підстави для її проведення були відсутні, а посадові особи відповідача навмисно приховали цей факт, видавши завідомо незаконний наказ про її проведення. Також апелянт зазначає, що вироки суду не доводять вчинення між позивачем та його контрагентами правочинів, які порушують публічний порядок, тобто висновки суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

З вказаним висновком суду не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 09.01.2013 по 15.01.2013, на підставі пп.78.1.1, п.78.1, ст.78, пп.75.1.2, п.75.1, ст.75, та відповідно до п.82.2, ст.82 Податкового кодексу України, наказу, виданого Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва ДПС від 09.01.2013 №44 про проведення позапланової виїзної перевірки, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Поліграфічне об'єднання «Укрдрук» (код ЄДРПОУ 34956576) з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум ПДВ та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36521019) та ТОВ «УКРЗЕМСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 36588445) за період з 01.09.2009 по 30.09.2012.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини позивача з контрагентом - ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» ґрунтувалися на договорі по виготовленню фотоформ, який був укладений у спрощеній формі (на підставі виписаних рахунків-фактур).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.01.2013 № 52/22-6/34956576, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п.1.32 ст.1., п.5.1.,пп.5.2.1 п.5.2., абзацу 4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 373 213 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2009 року в сумі 74 609 грн., за ІV квартал 2009 року в сумі 186 201 грн., за І квартал 2010 року в сумі 35 000 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 77 583 грн. та пп.7.4.1. та 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 282 972 грн., в т.ч. : за вересень 2009 року в сумі - 59688 грн., за жовтень 2009 року в сумі - 21000 грн., за листопад 2009 року в сумі - 29000 грн., за грудень 2009 року в сумі - 98817 грн., за квітень 2010 року - 15667 грн., за травень 2010 року - 32000грн.

На підставі акта перевірки від 22.01.2013 р. №52/22-6/34956576, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 08.02.2013 р. № 0000732260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 280 604 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 70 151 грн.; від 08.02.2013. № 0000722260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість розмірі 74 467 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18 617 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність вказаних рішень податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.36. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість", пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2. ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ст.9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Так, як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, виписані зазначеними контрагентами позивача - ТОВ «УКРЗЕМСТРОЙ», ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» не містять реквізитів посад посадової особи, яка їх підписувала. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені без зазначення дати і місця складення акту, не містять реквізитів посад та ініціалів посадових осіб, які їх підписували. Рахунки-фактури виписані без зазначення реквізитів посади та ініціалів посадової особи, яка їх підписувала.

Крім того, під час перевірки податковим органом у якості податкової інформації було використано вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24.01.2012 №1-2005/11.Даним вироком встановлено, що у вересні 2010 у невстановлений день та час підсудний ОСОБА_2, знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу зустрівся з незнайомим йому чоловіком, який запропонував підсудному за грошову винагороду придбати на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» в подальшому внести зміни в органах державної влади, повідомивши при цьому підсудному, що підприємство слід придбати з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб і до фінансово-господарської діяльності цього підприємства підсудний не буде мати ніякого відношення. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 було придбане фіктивне підприємство ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» з метою прикриття незаконної діяльності. Такі дії підсудного-придбання ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» - були направлені на легалізацію суб'єкту підприємства-юридичної особи-без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства. Дали можливість невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, використовуючи фіктивну юридичну особо - ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП».

Також, під час перевірки було використано Вирок Подільського районного суду міста у справі 1-596/11 від 09.08.2011. Відповідно до даного вироку ОСОБА_3 згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є засновником та директором суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕМСТРОЙ». Вказане підприємство було зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа. ОСОБА_3 взяла участь у його створенні з корисливих мотивів.Такі дії ОСОБА_3 були направлені на легалізацію суб'єкта підприємництва, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавство та статутними документами підприємства, дали змогу невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, використовуючи фіктивну юридичну особу - ТОВ «УКРЗЕМСТРОЙ» і прикривати незаконну фінансово-господарську діяльність інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що з наданих позивачем доказів, наявних у справі документів не вбачається реальності виконання визначених у актах робіт по виводу пластин, а також інші поліграфічні роботи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про правомірність осаржуваних рішень відповідача та відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне об'єднання «Укрдрук» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.