Постанова

від 30.10.2013 по справі 826/15031/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 8/290

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2013 року 08:10 № 826/15031/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., суддів - Скочок Т.О., Гарника К. Ю. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Український професійний банк» доДержавної реєстраційної служби України третя особаРеєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області проскасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (надалі - Позивач/ПАТ «УПБ») до Державної реєстраційної служби України (надалі - Відповідач/Укрдержреєстр/ДРС України), в якому просить суд:

1. Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 ДРС України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна від 09.08.2013 р. за №4881503;

2. Зобов'язати Укрдержреєстратора (код ЄДРПОУ 37508344) здійснити реєстрацію права власності ПАТ «Український професійний банк» (код ЄДРПОУ 19019775) на об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку загальною площею 0,1911 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський споруд і будівель; кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:112:0011.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон №1952) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703 (надалі - Порядок №703) під час прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (надалі - Державний реєстратор) про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.08.2013 р. за №4881503 (надалі - Рішення №4881503) за результатом розгляду заяви від 19.07.2013 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна земельну ділянку загальною площею 0,1911 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський споруд і будівель; кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:112:0011 (надалі - земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:112:0011).

В судове засідання не з'явився представник Відповідача, про час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не вказав, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не надходило. Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло письмове заперечення проти позову (вх. №03-4/70115 від 15.10.2013 р.), в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання не з'явився представник третьої особи, який про час та місце був повідомлений в порядку передбаченому положеннями ст.33 КАС України, заяви та клопотання про розгляд справи за відсутності представник третьої особи не подавали.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на неявку представників Відповідача та третьої особи в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача, третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2013 р. представником ПАТ «УПБ» Шкатовою А.О. було подано до реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:112:0011, якій було присвоєно реєстраційний номер 2077948 (надалі - Заява №2077948). При цьому, Позивачем разом із Заявою №2077948 подано пакет документів, а саме:

ь копію нотаріально посвідченої довіреності представника Позивач від 17.07.2013 р. №4246;

ь копію паспорту громадянина України та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку представника Позивача;

ь копію рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі №911/874/13-г, яким визнано право власності за ПАТ «УПБ» на земельну ділянку площею 0,1911 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Консерви» на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2012 р.; кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:112:0011 (Іпотечний договір від 28.01.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №577 (зі змінами від 28.02.2013 р.));

ь платіжні доручення від 12.07.2013 р. про сплату обов'язкових платежів (№5254 - за надання Витягу з ЄДР та №5259 - за сплату державного мита);

ь копію Витягу із протоколу №2 Загальних зборів акціонерів від 29.09.2005 р. щодо обрання Голови правління;

ь копію Статуту ПАТ «УПБ»;

ь копію Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

ь копію Довідки АБ №332189 з ЄДРПОУ;

ь копію Довідки про взяття на облік платників податків.

Проте, 09.08.2013 р. рішенням Державного реєстратора №4881503 в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно було відмовлено, оскільки серед документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності, зокрема є рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі №911/874/13-г (що набрало законної сили та яке заявником було подано як правовстановлювальний документ), в якому відсутні відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати відповідний об'єкт нерухомого майна та унеможливлює проведення державної реєстрації права власності.

Позивач, не погоджуючись з вчиненою державним реєстратором дією, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон №1952. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.1 ст.1 Закону №1952).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно зі ст.5 Закону №1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

При цьому, у Положенні про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №401/2011 вказано, що Державна реєстраційна служба України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Крім того, відповідно до п.п.1 п.1 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 р. №607/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №534/23066 (надалі - Порядок №607/5) цей Порядок визначає процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець.

Згідно із п.2 Порядку №607/5 державна реєстрація, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у п.1, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку №703.

Відповідно до ст.9 Закону №1952 державний реєстратор, зокрема:

ь встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

ь приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

ь відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

ь веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

ь присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

ь у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Аналогічні за змістом вимоги містяться в п.7 та п.10 Порядку №703.

В ч.7 ст.16 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

В п.5 ч.1 ст.19 Закону №1952 та пп.10 ч.1 п.27 Порядку №703 визначено, що документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується представником Позивача, серед поданих разом із Заявою №2077948 документів, є рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі №911/874/13-г, що набрало законної сили та підтверджує перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:112:0011 за ПАТ «УПБ».

Відповідно до п.п.1), 9), 10), п.27 Порядку №703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

В абз.1 та абз.3 п.28 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у п.27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в п.9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування). У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абз.1 цього пункту, подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

Таким чином, із системно-логічного аналізу положень Порядку №703 та норм Закону №1952 суд дійшов висновку про те, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, зокрема, наявність підстав з якими закон та/або договір пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано Позивачем, в резулятивній частині рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі №911/874/13-г не зафіксовано відомостей про цільове призначення земельної ділянки кадастровим номером 3222480401:01:112:0011. При цьому, Позивачем не подавалось до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області укладеного в установленому законом порядку договору іпотеки від 28.01.2009 р., предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,1911 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський споруд і будівель; кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:112:0011, права щодо якої підлягають державній реєстрації.

Водночас, суд критично ставиться на твердження представника на те, що в описовій частині рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. по справі №911/874/13-г містяться відомості щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222480401:01:112:0011, оскільки висновки по суті розглянутих вимог, що випливають з встановлених фактичних обставин вказуються саме в резулятивній частині судового рішення.

При цьому, суд бере до уваги доводи Відповідача про те, що до баз даних (розділів) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться лише зазначені в резулятивній частині відомості відносно об'єкту нерухомого майна, а від так, відсутність інформації про цільове призначення земельної ділянки унеможливлює проведення державної реєстрації прав та видачу відповідних документів.

Поряд із цим, в ч.1 та ч.2 ст.15 Закону №1952 зафіксовано, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.16 Порядку №703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

В п.23 Порядку №703 визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі №1952.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як наслідок, суд дійшов висновку про обґрунтованість винесеного державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 ДРС України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна від 09.08.2013р. за №4881503.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Державної реєстраційної служби України відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б. В. Санін

Судді Т. О. Скочок

К. Ю. Гарник