Постанова

від 22.08.2013 по справі 801/3540/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 р. Справа №801/3540/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Облетова Г.В., довіреність від 10.02.2013 року, Чернишова Н.А., довіреність від 14.09.2013 року,

представник відповідача - Бікіров А.Н., довіреність від 01.08.2013 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000272203 від 27.03.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18259,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 12173,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 6086,50 гривень та №0000282203 від 27.03.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 214868,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірки позивача з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34885500), ПП «Фірма «К-Компанія» (код за ЄДРПОУ 19219865) за період з 01.11.2011 року по 31.11.2011 року, ТОВ «Торзис» (код за ЄДРПОУ 19064988) за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (код за ЄДРПОУ) за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Сервіс-Авто» (код за ЄДРПОУ 36955291), якою встановлено завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість в сумі 227041,00 гривень яке в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточних звітних періодів та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання податкового кредиту поточних звітних періодів за квітень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, яке в свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення, внаслідок здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року допущено заміну відповідача по справі - Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби - Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні адміністративного позову, зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилось необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 647/22-3/14309008 від 14.03.2013 року.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що відсутні підстави для задоволення позову та просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, висновок судової експертизи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" є юридичною особою, зареєстрованою 13.07.2001 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00№440112(а.с.59).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будування та ремонт суден, дослідження і розробки в галузі технічних наук, виготовлення інших готових металевих виробів, монтаж та встановлення збірних конструкцій, діяльність таксі (а.с. 60).

Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.08.2001 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00438442 (т.1 а.с. 65).

Таким чином, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що з 04.03.2013 року по 06.03.2013 року посадовими особами Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Пром Алянс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34885500), ПП «Фірма «К-Компанія» (код за ЄДРПОУ 19219865) за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, ТОВ «Торзис» (код за ЄДРПОУ 19064988) за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (код за ЄДРПОУ 37567122) за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Сервіс-Авто» (код за ЄДРПОУ 36955291) за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" знайшли своє відображення у Акті № 647/22-3/14309008 від 14.03.2013 року (т.1, а.с.17-40).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

-п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-VI та п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року внаслідок чого призвело до завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість в сумі 227041,00 гривень, у тому числі за листопад 2011 року в сумі 95878,00 гривень, за грудень 2011 року 94417,00 гривень, за березень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, за квітень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, за червень 2012 року в сумі 12173,00 гривень, за липень 2012 року в сумі 12173,00 гривень яке в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточних звітних періодів, а саме за листопад 2011 року в сумі 95878,00 гривень, за грудень 2011 року в сумі 94417,00 гривень, за березень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, за червень 2012 року в сумі 12173,00 гривень, за липень 2012 року в сумі 12173,00 гривень періодів та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання податкового кредиту поточних звітних періодів за квітень 2012 року в сумі 6200 гривень, яке в свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 6200,00 гривень, у тому числі за квітень 2011 року на суму 6200,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення №0000272203 від 27.03.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18259,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 12173,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 6086,50 гривень та №0000282203 від 27.03.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 214868,00 гривень.

Відповідач в акті перевірки робить висновок про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і як наслідок заниження зобов'язань з ПДВ, який обґрунтовує тими обставинами, що під час проведення перевірки не підтверджено зустрічними перевірками факт поставки товару позивачу від його постачальників. Окрім того, відповідач посилається на відсутність товарно-транспортних накладних, що свідчить про безтоварність господарських операцій.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків податкового органу в акті перевірки стали господарські операції, які мають ознаки фіктивності та укладені між позивачем та його контрагентами для надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Покупець) та ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (Постачальник) укладено договір №148 від 01.11.2011 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних та специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених цим договором (т.1, а.с.77).

На підтвердження придбання товарів, а саме дошку у кількості 1,8 м. куб на суму 7565,00 гривень позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №164 від 08.11.2011 року на суму 7565,00 гривень, у тому числі ПДВ 1260,83 гривень;

- видаткова накладна №184 від 09.11.2011 року на суму 7565,00 гривень, у тому числі ПДВ 1260,83 гривень.

Придбані товари були у повному обсязі в сумі 7565,00 гривень оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Пром Альянс ЛТД», що підтверджується платіжним дорученням №400144 від 08.11.2011 року.

Як встановлено судом між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Покупець) та ПП «Фірма «К-Компанія» (Продавець) укладено договір №149/11-019 від 10.03.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити товар, згідно з специфікаціями, узгоджених у кожному конкретному випадку(т.1, а.с.78)..

Відповідно до специфікації №5 від 01.11.2011 року позивачем від ПП «Фірма «К-Компанія» отримано товар, а саме шнур силіконовий у кількості 4 кілограми на суму 1200,00 гривень, у тому числі ПДВ 200,00 гривень, на підтвердження отримання вказаного товару позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №5 від 04.11.2011 року на суму 1200,00 гривень, у тому числі ПДВ 200;

- видаткова накладна №111 від 04.11.2011 року на суму 1200,00 гривень, у тому числі ПДВ 200,00 гривень.

Придбані товари були у повному обсязі в сумі 1200,00 гривень оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ПП «Фірма «К-Компанія», що підтверджується платіжним дорученням №413792 від 24.11.2011 року.

Як встановлено судом між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник) та ТОВ «Торзіс» (Підрядник) укладено договір №613/11-046 від 03.11.2011 року, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати з власних матеріалів та власними силами роботи з капітального ремонту покрівлі корпусу №10 Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", що розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №18 від 11.11.2011 року на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- податкова накладна №20 від 14.11.2011 року на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- податкова накладна №21 від 15.11.2011 року на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- податкова накладна №22 від 12.12.2011 року на суму 113449,51 гривень, у тому числі ПДВ 18908,25 гривень;

- податкова накладна №23 від 21.12.2011 року на суму 453054,67 гривень, у тому числі ПДВ 75509,11 гривень;

- акт приймання виконаних будівельних робіт КБ-2ф №1 від 12.12.2011 року (Капітальний ремонт покрівлі корпусу №10) на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- акт приймання виконаних будівельних робіт КБ-2ф №1 від 12.12.2011 року (Капітальний ремонт покрівлі корпусу №10) на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- акт приймання виконаних будівельних робіт КБ-2ф №1 від 12.12.2011 року (Капітальний ремонт покрівлі корпусу №10) на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- акт приймання виконаних будівельних робіт КБ-2ф №1 від 12.12.2011 року (Капітальний ремонт покрівлі корпусу №10) на суму 113449,51 гривень, у тому числі ПДВ 18908,25 гривень;

- акт приймання виконаних будівельних робіт КБ-2ф №2 від 21.12.2011 року (Капітальний ремонт покрівлі корпусу №10) на суму 453054,67 гривень, у тому числі ПДВ 75509,11 гривень.

Придбані роботи були у повному обсязі оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Торзіс», що підтверджується платіжним дорученнями, а саме:

- платіжне доручення №413599 від 11.11.2011 року на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- платіжне доручення №413618 від 14.11.2011 року на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- платіжне доручення №413631 від 15.11.2011 року на суму 188835,00 гривень, у тому числі ПДВ 31472,50 гривень;

- платіжне доручення №414116 від 22.12.2011 року на суму 340000,00 гривень, у тому числі ПДВ 56666,67 гривень;

- платіжне доручення №410008 від 04.01.2012 року на суму 226504,18 гривень, у тому числі ПДВ 37750,70 гривень.

Як встановлено судом між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник) та МПП «Фірма «КОН» (Виконавець) укладено договір №25 від 18.06.2010 року, відповідно до якого Виконавець зобов'язується поставити замовнику товар, відповідно до специфікацій, що є додатками до договору.

Згідно з специфікацією №5 Виконавець зобов'язується поставити Замовнику 80 ілюмінаторів.

Також між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник), МПП «Фірма «КОН» (Виконавець) та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (Третя сторона) укладено додаткову угоду №5, яка змінює пункти специфікації №5 до договору №25.

Відповідно до п.3 додаткової угоди від 04.02.2012 року, зважаючи на те що Виконавець не може виконати своїх зобов'язань з поставки ілюмінаторів, і Третя особо згідна прийняти на себе в повному обсязі виконання його зобов'язань перед Замовником, сторони дійшли згоди, що ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» поставляє Відкритому акціонерному товариству "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" 50 ілюмінаторів.

Відповідно до матеріалів справи у квітні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" отримало від ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» ілюмінатори у кількості 10 шт. на загальну суму 74400,00 гривень, у тому числі ПДВ 12400,00 гривень, що підтверджується наступними документами бухгалтерської та податкової звітності, а саме:

- податкова накладна №167 від 28.03.2012 року на суму 37200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6200,00 гривень;

- податкова накладна №37 від 05.04.2012 року на суму 37200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6200,00 гривень;

- видаткова накладна №РН-0000408 від 05.04.2012 року на суму 37200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6200,00 гривень;

- видаткова накладна №РН-0000408 від 05.04.2012 року на суму 37200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6200,00 гривень.

Отримані товари від ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» були у повному обсязі оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", що підтверджується платіжним дорученнями, а саме:

- платіжне доручення №410720 від 21.03.2012 року на суму 37200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6200,00 гривень;

- платіжне доручення №411603 від 18.06.2012 року на суму 37200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6200,00 гривень.

Як встановлено судом між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник) та ТОВ «Сервіс Авто» (Підрядник) укладено договір № 613/12-018 від 13.06.2012 року, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи з монтажу системи кондиціювання, а Замовник прийняти та оплатити ці роботи.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №17 від 18.06.2012 року на суму 23144,63 гривень, у тому числі ПДВ 3857,40 гривень;

- податкова накладна №16 від 18.06.2012 року на суму 49890,70 гривень, у тому числі ПДВ 8315,10 гривень;

- податкова накладна №8 від 06.07.2012 року на суму 23144,63 гривень, у тому числі ПДВ 3857,40 гривень;

- податкова накладна №9 від 06.07.2012 року на суму 49890,70 гривень, у тому числі ПДВ 8315,10 гривень;

- акт виконаних робіт №19 від 06.07.2012 року на суму 23144,63 гривень, у тому числі ПДВ 3857,40 гривень;

- акт виконаних робіт №18 від 06.07.2012 року на суму 49890,70 гривень, у тому числі ПДВ 8315,10 гривень;

- акт виконаних робіт №19 від 06.07.2012 року на суму 23144,63 гривень, у тому числі ПДВ 3857,40 гривень;

- акт виконаних робіт №18 від 06.07.2012 року на суму 49890,70 гривень, у тому числі ПДВ 8315,10 гривень.

Придбані роботи були у повному обсязі оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Сервіс Авто», що підтверджується платіжним дорученнями, а саме:

- платіжне доручення №411608 від 18.06.2012 року на суму 23144,63 гривень , у тому числі ПДВ 3857,40 гривень;

- платіжне доручення №411607 від 18.06.2012 року на суму 49890,70 гривень, у тому числі ПДВ 8315,10 гривень;

- платіжне доручення №412109 від 30.07.2012 року на суму 49890,70 гривень, у тому числі ПДВ 8315,10 гривень;

- платіжне доручення №412110 від 30.07.2012 року на суму 23144,63 гривень , у тому числі ПДВ 3857,40 гривень.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

Стосовно висновків відповідача, що усі операції купівлі-продажу між позивачем та контрагентами ТОВ «Пром Альянс ЛТД» ПП «Фірма «К-Компанія» , ТОВ «Торзис», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» , ТОВ «Сервіс-Авто» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

В судовому засіданні були досліджені всі документи Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих товарів та послуг від ТОВ «Пром Альянс ЛТД» ПП «Фірма «К-Компанія» , ТОВ «Торзис», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» , ТОВ «Сервіс-Авто» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Стосовно посилань відповідача в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, що на думку податкового органу свідчить про безтоварність господарських операцій між «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» та його контрагентами, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.04 № 1955-ІV (зі змінами та доповненнями) факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Однак, сам по собі факт відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції є недостатнім для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними.

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність самої товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, не може бути належним та допустимим доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача.

Ненадання товарно-транспортних накладних на переміщення товарів на склад платника податку його постачальниками, не є підтвердженням надлишкового включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ, сплачених в складі ціни отриманих товарів, оскільки вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення ПДВ до складу податкового кредиту.

Суд також звертає увагу на той факт що, висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між Відкритим акціонерним товариством «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» та ТОВ «Пром Альянс ЛТД» ПП «Фірма «К-Компанія», ТОВ «Торзис», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ТОВ «Сервіс-Авто» є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, "Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин, оскільки, висновки відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Пром Альянс ЛТД» ПП «Фірма «К-Компанія» , ТОВ «Торзис», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ТОВ «Сервіс-Авто».

Судом під час розгляду справи ухвалою від 23.04.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертний центр». Згідно з висновком № 4/13 судово-економічної експертизи від 10.07.2013 року, що проведена судовим експертом Москаленко Л.О. (т.3, а.с.38-64), висновки акту Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №647/22-3/14309008 від 14.03.2013 року, щодо завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість в сумі 227041,00 гривень яке в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточних звітних періодів та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання податкового кредиту поточних звітних періодів за квітень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, яке в свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення, внаслідок здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» не підтверджується.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, отримані товари від «Пром Альянс ЛТД», » ПП «Фірма «К-Компанія», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» на загальну суму 83165,00 гривень, у тому числі ПДВ 13860,83 гривень були використані позивачем у власній господарській діяльності за напрямком «будування та ремонт суден» (товари вартістю 69104,17 гривень без врахування ПДВ), також товари на суму 200,00 гривень без врахування ПДВ утримуються з метою подальшого використання.

За період листопад 2011 року - квітень 2012 року вказані товари вартістю 69304,17 гривень були оприбутковані на склад Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», що підтверджується належними прибутковими ордерами форми №М-4.

За період грудень 2011 року - липень 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» здійснило списання матеріалів вартістю 69104,17 гривень, зі складу у виробництво для будівлі кораблів, що підтверджується даними ліміт-вимог за формою №М-8, залишок матеріалів вартістю 200,00 гривень обліковується за дебетом рахунку №20 «Виробничі запаси» станом на 31.05.2012 року.

Використання у господарській діяльності послуг з капітального ремонту покрівлі корпусу №10 Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» на загальну суму 1133009,18 гривень, у тому числі ПДВ 188834,86 гривень придбаних у ТОВ «Торзис» відбувається наступним чином:

- будівля корпусу №10, що розташована за адресою АР Крим, м.Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1 передана 10 Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» Міністерством промислової політики України згідно з Актом приймання - передачі нерухомого майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» від 19.08.2005 року та враховується на балансовому рахунку 103 «Будівлі та споруди» відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів №000140, №000034, №000035.

Корпус №10 фактично експлуатується Відкритим акціонерним товариством «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» для розміщення виробництва, а саме цеху суднобудування та судноремонту, якому присвоєно код 212, зазначений цех №212 є основним виробничим цехом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море».

Використання у господарській діяльності послуг з монтажу та пусконаладки системи кондиціювання на загальну суму 146070,67 гривень, у тому числі ПДВ 24345,11 гривень, отриманих від ТОВ «Сервіс-Авто» відбувається наступним чином:

- для полегшення і оздоровлення умов праці працівників заводоуправління з метою поліпшення мікроклімату, відповідно до договору підряду в червні - липні 2012 року ТОВ «Сервіс-Авто» виконало на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» роботи з монтажу та пусконаладки системи кондиціювання, а саме кондиціонерів у кількості 38 шт., що отримані позивачем 06.06.2012 року від ТОВ «Мультіелектронік» відповідно до видаткової накладної №120606-001 та оприбутковані позивачем в повному обсязі, що підтверджується прибутковим ордером №ОБз120074.

Будівля Заводоуправління, що розташована за адресою АР Крим, м.Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1 передана 10 Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» Міністерством промислової політики України згідно з Актом приймання - передачі нерухомого майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» від 19.08.2005 року та враховується на балансовому рахунку 103 «Будівлі та споруди» відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів №000078.

Придбані кондиціонери введені в експлуатацію 19.07.2012 року, що підтверджується актами вводу в експлуатацію.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено висновком експерта, що реальність господарських операцій позивача з придбання товарів та робіт у контрагентів та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками банку, головними книгами, журналами-ордерами) з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентами, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість.

Суд, дослідивши даний висновок № 42 судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару (послуг) - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "… Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та «Пром Альянс ЛТД» ПП «Фірма «К-Компанія» , ТОВ «Торзис», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» , ТОВ «Сервіс - Авто».

Крім того, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи висновки відповідача щодо невідповідності господарським операцій цілям та завданням підприємницької діяльності позивача, збитковості виконаних послуг, або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання послуг, а також про те, що вчинення зазначених послуг не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даній адміністративній справі Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, №0000272203 від 27.03.2013 року та №0000282203 від 27.03.2013 року не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п.3. ч.3 ст. 87 КАС України витрати на проведення судових експертиз віднесені до виду судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Судом встановлено, що за проведення судово-економічної експертизи Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертний центр» грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №70302 від 03.07.2013 року.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,41 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 10000,00 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

В судовому засіданні 22.08.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 27.08.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27 березня 2013 року №0000272203, прийняте стосовно Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18259 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27 березня 2013 року №0000282203, прийняте стосовно Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 214868 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 41 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.