Постанова

від 04.03.2014 по справі 801/3540/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/3540/13-а

04.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- не з'явився,

представник відповідача- Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим- Сеітяьгьяєв Асан Абдурамонович, довіреність № б/н від 08.02.14,

розглянувши матеріали справи № 801/3540/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 22.08.13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1,смт.Приморський,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Кримська, 82-В,м.Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.13 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.11.2013 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27 березня 2013 року №0000272203, прийняте стосовно Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 12173 (дванадцять тисяч сто сімдесят три) гривні 00 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6086 (шість тисяч вісімдесят шість) гривень 50 копійок, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 27 березня 2013 року №0000282203, прийняте стосовно Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 214868 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 41 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2013, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 27.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000272203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18259,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 12173,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 6086,50 гривень та №0000282203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 214868,00 гривень.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 14.03.2013 № 647/22-3/14309008 документальної позапланової невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Пром Алянс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34885500), ПП «Фірма «К-Компанія» (код за ЄДРПОУ 19219865) за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, ТОВ «Торзис» (код за ЄДРПОУ 19064988) за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (код за ЄДРПОУ 37567122) за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Сервіс-Авто» (код за ЄДРПОУ 36955291) за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-VI та п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року внаслідок чого призвело до завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість в сумі 227041,00 гривень, у тому числі за листопад 2011 року в сумі 95878,00 гривень, за грудень 2011 року 94417,00 гривень, за березень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, за квітень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, за червень 2012 року в сумі 12173,00 гривень, за липень 2012 року в сумі 12173,00 гривень яке в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточних звітних періодів, а саме за листопад 2011 року в сумі 95878,00 гривень, за грудень 2011 року в сумі 94417,00 гривень, за березень 2012 року в сумі 6200,00 гривень, за червень 2012 року в сумі 12173,00 гривень, за липень 2012 року в сумі 12173,00 гривень періодів та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання податкового кредиту поточних звітних періодів за квітень 2012 року в сумі 6200 гривень, яке в свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 6200,00 гривень, у тому числі за квітень 2011 року на суму 6200,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Покупець) та ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (Постачальник) укладено договір №148 від 01.11.2011, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних та специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених цим договором (т.1, а.с.77).

На підтвердження придбання товарів, а саме дошку у кількості 1,8 м. куб на суму 7565,00 гривень позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкова накладна №164 від 08.11.2011 на суму 7565,00 гривень, у тому числі ПДВ 1260,83 гривень; видаткова накладна №184 від 09.11.2011 на суму 7565,00 гривень, у тому числі ПДВ 1260,83 гривень.

Придбані товари були у повному обсязі в сумі 7565,00 гривень оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Пром Альянс ЛТД», що підтверджується платіжним дорученням №400144 від 08.11.2011 року.

Також між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Покупець) та ПП «Фірма «К-Компанія» (Продавець) укладено договір №149/11-019 від 10.03.2011, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити товар, згідно з специфікаціями, узгоджених у кожному конкретному випадку(т.1, а.с.78)..

Відповідно до специфікації №5 від 01.11.2011 позивачем від ПП «Фірма «К-Компанія» отримано товар, а саме шнур силіконовий у кількості 4 кілограми на суму 1200,00 гривень, у тому числі ПДВ 200,00 гривень, на підтвердження отримання вказаного товару позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкова накладна №5 від 04.11.2011 на суму 1200,00 гривень, у тому числі ПДВ 200; видаткова накладна №111 від 04.11.2011 на суму 1200,00 гривень, у тому числі ПДВ 200,00 гривень.

Придбані товари були у повному обсязі в сумі 1200,00 гривень оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ПП «Фірма «К-Компанія», що підтверджується платіжним дорученням №413792 від 24.11.2011.

Між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник) та ТОВ «Торзіс» (Підрядник) укладено договір №613/11-046 від 03.11.2011, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати з власних матеріалів та власними силами роботи з капітального ремонту покрівлі корпусу №10 Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", що розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкові накладні №18 від 11.11.2011, №20 від 14.11.2011, №21 від 15.11.2011, №22 від 12.12.2011, №23 від 21.12.2011; акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2ф №1 від 12.12.2011, КБ-2ф №1 від 12.12.2011, КБ-2ф №1 від 12.12.2011, КБ-2ф №1 від 12.12.2011, КБ-2ф №2 від 21.12.2011.

Придбані роботи були у повному обсязі оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Торзіс», що підтверджується платіжним дорученнями, а саме: №413599 від 11.11.2011, №413618 від 14.11.2011, №413631 від 15.11.2011, №414116 від 22.12.2011, №410008 від 04.01.2012.

Між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник) та МПП «Фірма «КОН» (Виконавець) укладено договір №25 від 18.06.2010, відповідно до якого Виконавець зобов'язується поставити замовнику товар, відповідно до специфікацій, що є додатками до договору.

Згідно з специфікацією №5 Виконавець зобов'язується поставити Замовнику 80 ілюмінаторів.

Також між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник), МПП «Фірма «КОН» (Виконавець) та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (Третя сторона) укладено додаткову угоду №5, яка змінює пункти специфікації №5 до договору №25.

Відповідно до п.3 додаткової угоди від 04.02.2012, зважаючи на те що Виконавець не може виконати своїх зобов'язань з поставки ілюмінаторів, і Третя особо згодна прийняти на себе в повному обсязі виконання його зобов'язань перед Замовником, сторони дійшли згоди, що ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» поставляє Відкритому акціонерному товариству "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" 50 ілюмінаторів.

Відповідно до матеріалів справи у квітні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" отримало від ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» ілюмінатори у кількості 10 шт. на загальну суму 74400,00 гривень, у тому числі ПДВ 12400,00 гривень, що підтверджується податковими та видатковими накладними №167 від 28.03.2012, №37 від 05.04.2012, №РН-0000408 від 05.04.2012, №РН-0000408 від 05.04.2012.

Отримані товари від ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» були у повному обсязі оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", що підтверджується платіжним дорученнями: №410720 від 21.03.2012, №411603 від 18.06.2012. Між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Замовник) та ТОВ «Сервіс Авто» (Підрядник) укладено договір № 613/12-018 від 13.06.2012, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи з монтажу системи кондиціювання, а Замовник прийняти та оплатити ці роботи.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:№17 від 18.06.2012, №16 від 18.06.2012, №8 від 06.07.2012, №9 від 06.07.2012, №19 від 06.07.2012, №18 від 06.07.2012, №19 від 06.07.2012, №18 від 06.07.2012.

Придбані роботи були у повному обсязі оплачені Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Сервіс Авто», що підтверджується платіжним дорученнями: №411608 від 18.06.2012, №411607 від 18.06.2012, №412109 від 30.07.2012 , №412110 від 30.07.2012.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені п. 201.1 ст. 200 ПКУ.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Ретельно перевіривши первинні документи позивача, колегія дійшла висновку про підтвердження фактичного придбання та використання позивачем отриманих товарів та послуг від ТОВ «Пром Альянс ЛТД» ПП «Фірма «К-Компанія» , ТОВ «Торзис», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ТОВ «Сервіс-Авто».

Стосовно посилань відповідача в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, що на думку податкового органу свідчить про безтоварність господарських операцій між «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» та його контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.04 № 1955-ІV (зі змінами та доповненнями) факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Однак, сам по собі факт відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції є недостатнім для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними.

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність самої товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, не може бути належним та допустимим доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача.

Судова колегія зазначає, що ненадання товарно-транспортних накладних на переміщення товарів на склад платника податку його постачальниками, не є підтвердженням надлишкового включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ, сплачених в складі ціни отриманих товарів, оскільки вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення ПДВ до складу податкового кредиту.

Вказане також підтверджується висновком експертизи № 4/13 від 10.07.2013, якому судом першої інстанції відповідно до ст. 86 КАС України дана оцінка.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод між позивачем та контрагентами через наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.13 у справі № 801/3540/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.13 у справі № 801/3540/13-а змінити.

Викласти п. 4,5 резолютивної частини постанови в наступній редакції.

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ЄДРПОУ 14309008, вул. Десантників, буд. 1,смт.Приморський,Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176) 2270,41 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. сорок одну коп.) судових витрат".

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ЄДРПОУ 14309008, вул. Десантників, буд. 1,смт.Приморський,Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176) 10000 грн. (десять тисяч грн.) судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 801/1061/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко