Постанова

від 14.04.2009 по справі 24/381-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/381-б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.04.2009                                                                                           № 24/381-б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Дзюбка П.О.

 суддів:            Дикунської  С.Я.

          Сотнікова С.В.

 при секретарі:           Цюман Т.В.

 За участю представників:

 від заявника - Черненко О.А. (дов. б/н від 05.11.2008 р.)

 від скаржника - Абліцова Ю.М. (дов. №201-юр від 01.10.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ"

 на постанову Господарського суду м.Києва від 19.02.2009

 у справі № 24/381-б (суддя Смілянець В.В.)

 за заявою                               ТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп"

 до                                                   ТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп"

 про                                                   визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 р. по справі №24/381-б визнано банкрутом ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута – голову ліквідаційної комісії Петренка А.С., зобов'язано ліквідатора протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 19.02.2010 р.

Не погоджуючись із згаданою постановою, ТОВ “СП МДМ” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову Господарського суду м. Києва № 24/381-б від 19.02.2009 р. скасувати. Вважає, що дана постанова була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2009 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ “ СП МДМ ” та призначено розгляд справи №24/381-б на 14.04.2009 р.

Від ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановою Господарського суду м. Києва по справі № 24/381-б від 17.07.2007 року ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Вищого господарського суду України по справі № 24/381-б від 19.02.2008 року було скасовано постанову Господарського суду м. Києва по справі № 24/381-6 від 17.07.2007 року та справу направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва у зв'язку з тим, що до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст. 111 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявления кредиторами вимог до неї в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ст. 51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно ст. 1 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

Під терміном неплатоспроможність слід розуміти неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати, грошові зобов'язання, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, заява про порушення справи про банкрутство повинна містити в тому числі виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документу про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунків боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази обґрунтованості вимог кредитора;

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону, до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документу до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Відповідно до довідки наданої Головою ліквідаційної комісії Петренко А.С. кредиторська заборгованість ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” станом на 10.01.2009 року становить 164 488,89 грн.

В матеріалах справи відсутнє обґрунтування сум боргових вимог кредиторів та обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, тобто суду не надано жодних документів, наявність яких вимагається ч. 8 ст. 7 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Тобто при розгляді заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд оцінює подані документи та перевіряє саме неплатоспроможність боржника та неможливість виконати зобов'язання перед кредиторами.

В матеріалах справи наявні копія витягу ОП “ЗМБТІ” №16322237 від 18.10.2007 р., відповідно до якого за ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” зареєстровано право власності на 7/100 частин будівлі корпусу № 8, інв. № 1000094, К-4, що розташоване у м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 11 (а.с.70 Т.1); копія договору №466 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва шляхом продажу безпосередньо заявнику від 11.06.2001 року, підписаного між ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запоріжській області, відповідно до якого у власність ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” перейшов об'єкт незавершеного будівництва – 16-ти поверховий монолітний житловий будинок, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр-т Ювілейний, 3 (а.с.87 Т.1) та копія довідки Ордженікідзенського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ №906/9 від 24.02.2009 р. відповідно до якого, в ході проведення виконавчих дій було виявлено нерухоме майно, яке належить ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп”: нежитлова будівля, розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190 та нежитлова будівля, розташована за адресою м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 11 (а.с.120 Т1).

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не дав належну оцінку фактичним обставинам справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, помилково визнав їх достатніми для визнання ТОВ “Українсько-Ізраільське підприємство “ДБС Груп” банкрутом на підставі ст. 51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що оскаржена постанова на підставі пункту 3 частини 1 статті 104 ГПК України підлягає скасуванню, а провадження по справі припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України

Керуючись ст.ст. 80, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ” задовольнити частково.

Постанову Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 р. у справі №24/381-б скасувати.

Провадження по справі припинити.

Матеріали справи № 24/381-б повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Дзюбко П.О.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

                                                                                          Сотніков С.В.

 16.04.09 (відправлено)