Постанова

від 21.07.2009 по справі 24/381-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/381-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 липня 2009 р.                                                                                    № 24/381-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

Розглянувши касаційну скаргуТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009

у справі господарського суду№  24/381-бм. Києва

за заявою боржникаТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп"

провизнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явились

                                                  В С Т А Н О В И В :

     Постановою господарського суду м. Києва від 21 липня 2009 у справі № 24/381-б ( суддя Смілянець В.В.) ТОВ " Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС" Груп" на підставі ст.ст. 22-25,51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії  Петренка Андрія Сергійовича.

    Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 у справі № 24/381-б  ( колегія суддів: Дзюбко П.О., Дикунська С.Я., Сотніков С.В.)  постанову господарського суду м. Києва скасовано, провадження у справі № 24/381-б припинено.

    Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009, ТОВ " Україно-Ізраїльське підприємство ДБС Груп", в особі  ліквідатора Петренко А.С., звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просило скасувати постанову суду другої інстанції, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

     Касаційна скарга мотивована порушенням з боку суду апеляційної інстанції норм ст. ст.   34,43, 80,99 ГПК України.

     Колегія  суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

    Постановою Вищого господарського суду України від 19 лютого 2008 року у справі № 24/381-б постанову  господарського суду м. Києва від 17.07.2007 про визнання банкрутом  ТОВ " Україно-Ізраїльське підприємство " ДБС Груп" скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду м. Києва.

    Постанова Вищого господарського суду України від 19.02.2008 мотивована тим, що справа про банкрутство боржника порушена неправомірно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника, без дотримання строків, які передбачені ч. 4 ст. 105 ЦК України, та встановлення відповідно до вимог норм ЦК України та Господарського Кодексу України того факту, що  вартості майна боржника, щодо якого  власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим,  у господарського суду були відсутні  правові підстави для продовження процедури банкрутства та визнання боржника банкрутом за процедурою, яка   передбачена  ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом". Вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції при винесенні постанови зроблено не було.

 Ухвалами  Верховного суду України від 24 квітня та 9 жовтня  2008 року  відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2008 у справі №24/381-б.

    Відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

   Постанова  господарського суду м. Києва від 19.02.2009 про визнання  банкрутом боржника вдруге  мотивована тим, що майна та грошових коштів не вистачає для проведення розрахунків із всіма кредиторами  у повному обсязі, У відповідності з п.5 ст. 7 та ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ТОВ " Україно –Ізраїльське  підприємство " ДБС - Груп"  звернулось до суду з заявою про визнання банкрутом. Господарський суд, вивчивши обставини, які підтверджують неможливість заявника розрахуватися з всіма кредиторами та розглянувши надані Заявником документи, дійшов висновку про визнання вимог боржника обгрунтованими.    

           Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду першої інстанції від 19.02.2009 прийнята без врахування висновків та доводів суду касаційної інстанції про неправомірне порушення справи про банкрутство ТОВ " Україно-Ізраїльського підприємства " ДБС -Груп", а також безпідставне продовження процедури банкрутства боржника.

 Постанова суду апеляційної інстанції від 14.04.2009 мотивована тим, що  в порушення вимог ст.33 ГПК України, ст.51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом" боржником не надано обгрунтування   сум грошових вимог кредиторів  в порядку ч.8 ст.7 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Судом першої інстанції , крім того, не надана оцінка наявності  нерухомого майна, яке належить ТОВ " Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС" –Груп".

    Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні. виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор ( ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

В постанові Вищого господарського суду України від 19.02.2008 суд касаційної інстанції дійшов висновку,  що справа про банкрутство боржника № 24/381-б порушена неправомірно, без належного з'ясування, на момент порушення справи   кола кредиторів боржника, без дотримання строків, які передбачені ч. 4 ст. 105 ЦК України, та встановлення відповідно до вимог норм ЦК України та Господарського Кодексу України того факту, що  вартості майна боржника, щодо якого  власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим,  Київський апеляційний господарський суд в постанові від 14.04.2009 дійшов правомірного процесуального висновку про необхідність припинення провадження  у справі про банкрутство.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу  ТОВ "Україно-Ізраїльське підприємство "ДБС Груп" залишити без задоволення.

         Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.09.  у справі № 24/381-б залишити без змін.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          М.І. Хандурін