Рішення

від 05.11.2013 по справі 908/3187/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 1/19/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 Справа № 908/3187/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеватормлинмаш» (61039, м. Харків, вул. Виконкомівська, буд. 32)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полібудінвест» (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, буд. 356)

про стягнення 26 470 грн. 14 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Скребець О.М.. - довіреність б/н від 20.09.13 р

від відповідача - не з'явився

26.09.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеватормлинмаш» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полібудінвест» 26 470 грн. 14 коп., з яких 26 000 грн. 00 коп. залишок основного боргу за поставлену згідно договору та накладної продукції, а 470 грн. 14 коп. - 3% річних від простроченої суми заборгованості, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та умов договору № 105 від 04.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 1/19/13 та призначено судове засідання на 05.11.2013 р.

В судовому засіданні 05.11.2013 р. представник позивача повідомив суд про направлення на адресу відповідача проекту акту звірки. Проект акту звірки та докази направлення його відповідачу залучені до матеріалів справи. Представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2013 р. не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.09.2013 р. Відповідач заперечення проти позову не заявив, витребувані ухвалою суду по справі від 26.09.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не повідомив.

Згідно із п.п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.10.2011 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 105 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 та п. 2.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню внутрішньоцехових норій НСТ- 02 4,9 м. у кількості 2 шт.

Згідно з п. 2.1 та п. 3.3 договору загальна вартість договору - 68 088 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20%.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця у наступному порядку:

- 50% від погодженої ціни, замовник сплачує в якості передплати протягом 3 банківських днів після підписання договору;

- 40% замовник сплачує через 30 календарних днів з моменту початку робіт за даним договором;

- 10% замовник сплачує після підписання акту приймання-передачі обладнан- ня на виробничій базі виконавця.

Відповідно до п. 3.2 договору датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до вимог п. 6.1 та п. 4.2 договору роботи вважаються закінченими з моменту виконання зобов'язань сторонами. Виконавець зобов'язаний виконати роботу у строк який не повинен перевищувати 70 робочих днів з дати надходження передплати на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 10.2 договору, договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно позовних вимог, на виконання умов договору, згідно видаткової накладної РН-0000015 від 29.03.2012 р. та довіреності № 4 від 29.03.2012 р. на отримання продукції, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 68 088 грн.00 коп.

Відповідачем отриманий від позивача товар був сплачений частково на загальну суму 42 088 грн. 00 коп., а саме:

02.12.2011 на суму 10000 грн.

- 12.10.2011 на суму 10000 грн.

- 25.10.2011 на суму 10000 грн.

- 09.11.2012 на суму 7000 грн.

- 25.06.2012 на суму 5088 грн.

Надходження даних сум підтверджується виписками по рахунку № 26005000114268.

Виходячи з вищенаведеного відповідачем несплаченою залишилась сума у розмірі 26 000 грн. 00 коп.

Претензією вих. № 1 від 05.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити несплачену заборгованість, та здійснити перерахування коштів у п'ятиденний строк. На адресу позивача відповідачем був надісланий лист - відповідь у якому боржник визнав пред'явлену йому вимогу та зобов'язався перерахувати суму боргу - 26 000 грн. 00 коп. до 01. 08.2013 р.

Враховуючи несплату відповідачем позивачу заборгованості за отриману продукцію своєчасно та у повному обсязі , останній звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 26 000 грн. 00 коп. основного боргу, 470 грн. 14 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору № 105 від 04.10.2011 р., укладеного сторонами у справі.

На виконання умов договору, з урахуванням рахунку-фактури № СФ-0000038 від 04.10.2011 р., згідно видаткової накладної РН-0000015 від 29.03.2012 р. та довіреності № 4 від 29.03.2012 р., позивач передав відповідачу продукцію, а відповідач отримав від позивача цю продукцію.

Факт передачі та отримання продукції підтверджується вищевказаними документами та податковими накладними № 1 від 02.12.2011 р., №2 від 12.10.2011 р., № 4 від 25.10.2011 р., № 9 від 29.03.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні.

Як свідчать виписки по рахунку, отриману від позивача продукцію відповідач сплатив несвоєчасно та не у повному обсязі, тобто з порушенням умов договору.

Заборгованість в розмірі 26 000 грн. 00 коп. залишилась не сплаченою.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач довів факт передачі відповідачу продукції та не отримання за неї оплати в розмірі 26 000 грн. 00 коп.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, а позивач до цього часу не отримав у повному обсязі від відповідача кошти за передану продукцію, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 26 000 грн. 00 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 470 грн. 14 коп. також підлягають задоволенню, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи здійснений судом перерахунок сум 3% річних, з урахуванням суми заборгованості та періоду нарахування, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 470 грн. 14 коп. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 26 000 грн. 00 коп. основного боргу та 470 грн. 14 коп. 3% річних.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полібудінвест» (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул.. Леніна, буд. 356, р/р 26008000005878 в ПАТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 33308845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеватормлинмаш» (61039, м. Харків, вул. Виконкомівська, буд. 32, р/р 26005000114268 в ПуАТ «СЕБ Банк» м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 36222745) 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 14 коп. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, « 08» листопада 2013 року.