Рішення

від 13.04.2009 по справі 07/98-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/98-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2009 р.                                                            Справа № 07/98-09

вх. № 2180/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Залуцька Л.Г., дов. № 17/0309 від 05.03.09 р.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ПП "Про - Пре", м. Київ  

до  ЗАТ "Ізюмська пивоварена компанія" м. Ізюм  

про стягнення 32702,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – приватне підприємство „ПРО-ПРЕ” звернувся до суду з позовомпро стягнення з відповідача – ЗАТ „Ізюмська пивоварна компанія” 32702,68 грн., в тому числі, 16185,00 грн. основного боргу, пов*язаного з простроченням оплати отриманого товару,1924,03 грн. пені, 1974,54 грн. інфляційних нарахувань, 485,55 грн. – 3 % річних, 9533,56 грн. збитків від курсової різниці гривні до долару США, 2600,00 грн. збитків, пов*язаних з витратами на юридичну допомогу та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на позов не надав, суму заборгованості  перед позивачем не спростував.

Справа слухається, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами, визнаними судом достатніми.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 02/08 від 03.12.07 р. (далі – договір),  продавець (позивач) зобов*язався передати, а покупець (відповідач) -  прийняти та оплатити  товар у кількості, по цінам та в термін, згідно видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунок за товар здійснюється покупцем у гривнях, згідно рахунку продавця на умовах сплати за фактом отримання товару.

Позивачем до матеріалів справи надано рахунок-фактуру на суму 25185,00 грн. та  видаткова накладна № РН-0000000563 від 29.08.08 р., яка підтверджує передачу позивачем відповідачу товару на суму 25185,00 грн. через уповноважену відповідачем генеральною довіреністю № 05 від 03.12.07 р. особу -  Моісеєнко  Ю.Ю.

Оплата товару здійснена відповідачем частково, 04.12.08 р. в сумі 9000,00 грн.

Позивачем не додержано умов п. 1.1 договору щодо визначення у видатковій накладній терміну оплати товару, однак у позовній заяві він  посилається на зобов*язання відповідача, передбачене п. 3.1 договору, здійснити розрахунок за товар  на умовах сплати за фактом отримання товару та визначає у розрахунку суми позову початок прострочення відповідачем грошового зобов*язання з 01.09.08 р.

Суд вважає неправомірним твердження позивача щодо прострочення відповідачем грошового зобов*язання з 01.09.08 р., виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов*язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Обгрунтовуючи  право на визнання відповідача таким, що прострочив, позивач посилається на підтвердження наданими до справи доказами факту отримання товару відповідачем, з настанням якого у останнього виникає грошове зобов*язання по його оплаті. Тобто, на думку позивача, отримавши товар  29.08.08 р. за накладною  № РН-0000000563, наступного дня – 30.08.08 р. у відповідача виникає грошове зобов*язання по  його оплаті.

Судом встановлено, що таке зобов*язання відповідача не виникає  а ні з договору, а ні з закону, відповідно до якого (ст. 692 ЦК України), покупець зобов*язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказівка в ч.1 ст. 530 ЦК України на „подію” не передбачає здійснення  будь-якого факту, так як,  під подією, яка неминуче має настати,  розуміється явище реальної дійсності, що відбувається незалежно від волі сторін, якого учасники правовідносин не спроможні передбачити у зв*язку  із раптовістю настання.

Умовами ж договору  передбачено, що строк оплати визначається у видаткових накладних, однак дана умова додержана не була, в зв*язку з чим, суд визнає факт відходу сторін від умов договору щодо проведення розрахунків, а строк оплати товару – не встановленим, в зв*язку з чим, до правовідносин, що склалися, має бути застосовано норму ч.2 ст. 530 ЦК України, згідно якої, якщо строк виконання боржником обов*язку не встановлений або визначений моментом пред*явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов*язок у семиденний строк від дня пред*явлення вимоги, якщо обов*язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи докази направлення позивачем відповідачу вимоги по оплаті отриманого товару не надані. В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що жодної вимоги на адресу відповідача не направлялось.

За викладених обставин, суд визнає строк оплати отриманого за накладною № РН-0000000563 від 29.08.08 р. товару таким, що не настав, що позбавляє позивача права визнання відповідача прострочившим виконання грошового зобов*язання та права звернення до суду з вимогою примусового стягнення боргу, притягнення до майнової відповідальності за прострочення виконання зобов*язання та покладання на боржника  понесених збитків.

До викладеного суд вважає необхідним додати, що позивачем не втрачено право звернення до відповідача з вимогою оплати товару, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, у встановлений строк, по закінченню якого, в разі невиконання умов вимоги, позивач набуде право звернення до суду за захистом порушеного права, а саме, права на отримання коштів за проданий товар, тощо.

Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в зв*язку з відмовою у позові, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 43 ГПК України, згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також ст.ст. 33, 44, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 530, 692 ЦК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення підписано 15 квітня 2009 року.

Суддя