Рішення

від 23.04.2009 по справі 8/50-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/50-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "23" квітня 2009 р.                                                       по справі  № 8/50-38

За позовом  Відкритого акціонерного товариства  “Миколаївцемент”,

м. Миколаїв Львівської області

До Приватної виробничо –комерційної фірми “Укрбізнес”, м. Луцьк

Про стягнення 134 845 грн. 56 коп.

                                                                                        Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Борачок В.М., довіреність №00605 від 07.07.2008 року

Від відповідача: Ульчак Б.І., довіреність від 03.04.2009 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

  Ухвалою суду від 09.04.2009 року судове засідання відкладалось.

          Суть спору: позивач  - відкрите акціонерне товариство  “Миколаївцемент” просить стягнути з відповідача - приватної виробничо –комерційної фірми “Укрбізнес” 134 845 грн. 56 коп., в тому числі: 124 527 грн. 05 коп. основного боргу згідно договору №307-84 від 11.01.2007 року, 5 962 грн. 02 коп. пені, 745 грн.

25 коп. річних, 3 611 грн. 24 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі:

1 348  грн. 45 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн.

00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих йому довіреністю  №00605 від 07.07.2008 року подав клопотання про уточнення позовних вимог  

(вх. № № 01-28/6188, 01-28/6190 від 23.04.2009 року) та просить стягнути з відповідача: 95 000 грн. 00 коп. основного боргу у зв'язку з частковою оплатою, 2 500 грн. 00 коп. пені, 320 грн. 00 коп. річних, 1 500 грн. 00 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі.

        Відповідач у поясненні від 23.04.2009 року, його представник у клопотаннях від 23.04.2009 року та в судовому засіданні суму уточнених позовних вимог визнає, погоджується на оплату судових витрат в повному обсязі та просить відстрочити виконання рішення суду на три місяці у зв'язку з скрутним  фінансовим становищем підприємства.         

        Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                     в с т а н о в и в:

       11 січня 2007 року між позивачем -  відкритим акціонерним товариством „Миколаївцемент” та відповідачем – приватною виробничо –комерційною фірмою “Укрбізнес” був укладений договір № 307-84 (далі договір а. с. 12).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 11.01.2007 року №307-84.

Згідно п. п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 5.1, 6.2 договору позивач зобов'язувався поставити цемент, а відповідач – прийняти і оплатити  його відповідно до договору та погоджених специфікацій, що є невід'ємною частиною договору. Поставка цементу здійснюється залізничним транспортом  за погодженими сторонами графіками, що формуються на підставі письмової заявки відповідача. Зміна погодженого графіка відвантаження може мати місце за домовленістю між сторонами, що підтверджується документально. Оплата цементу проводиться коштами у відповідності зі специфікацією або додатковою угодою (згідно специфікації №1 від 11.01.2007 року термін оплати – 30 днів з дати відвантаження). Відповідач оплачує позивачу залізно-дорожній тариф та інші витрати, пов'язані з вантажоперевезеннями, у тому числі витрати на запірно – пломбуючі пристрої. За несвоєчасну оплату відповідач  сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

        У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

       На виконання умов договору позивач згідно специфікації від 07.10.2008 року (а.с. 15) та на підставі заявки відповідача на поставку товару від 23.10.2008 року

(а. с. 44) (згідно пояснень представника позивача від 09.04.2009 року (а.с. 43) наступні заявки проводились по телефону) поставив відповідачу цемент на загальну суму 143 408 грн. 04 коп. з врахуванням тарифів на перевезення в сумі 5 758 грн. 00 коп. та додаткових послуг в сумі 8 грн. 70 коп., що стверджується квитанціями про приймання вантажу від 12.11.2008 року №36434400, від 15.11.2008 року №36434450, від 27.11.2008 року №36434562 (а. с. 23-25), рахунками фактурами (а. с. 17-19).

       Відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково.

Згідно уточненого розрахунку позивача заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 95 000 грн. 00 коп.,  підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

        Згідно ч. 2 ст. 625  ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Нараховані позивачем згідно уточненого розрахунку 320 грн. 00 коп. річних, 1 500 грн. 00 коп. збитків від інфляції підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки  (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату відповідач  сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Нарахована позивачем згідно уточненого розрахунку пеня в сумі 2 500 грн.

00 коп. підставна та підлягає до стягнення в силу ст.ст.230, 232  ГК України, п. 6.2 договору.

        Провадження у справі на суму 35 525 грн. 56 коп. (29 527 грн. 05 коп. основного боргу, 3 462 грн. 02 коп. пені, 425 грн. 25 коп. річних, 2 111 грн. 24 коп. збитків від інфляції) підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

               Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

                   Враховуючи клопотання відповідача про відстрочку сплати заборгованості на

      3 місяці у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства (розшифровка дебіторів і кредиторів станом на 01.04.2009р., результат фінансового стану фірми), обставини, на які посилається відповідач (наявність кредитних зобов'язань, зменшення реалізації товару у зв'язку з нестабільною фінансовою ситуацією в державі), суд дійшов висновку про відстрочку виконання рішення до 23.06.2009 року .

       Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита, враховуючи клопотання представника позивача про оплату судових витрат в повному обсязі,  в сумі 1 348 грн. 45 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

        Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -                                                                             в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

        2. Стягнути з приватної виробничо –комерційної фірми “Укрбізнес”,

м. Луцьк, вул. Карпенка – Карого,3, р/р 26003229825001, МФО 303440,

код 21747447 на користь відкритого акціонерного товариства „Миколаївцемент”, м. Миколаїв Львівської області, вул. Стрийське шосе, 1,

р/р 26008888181 у Першій Львівській філії ВАТ „Кредобанк” м. Львів, МФО 325365, код 00293025

         - 95 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 500 грн. 00 коп. пені, 320 грн. 00 коп. річних, 1 500 грн. 00 коп. збитків від інфляції,  1 348 грн. 45 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього:  100 786 грн.

45 коп. (сто тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 45 коп.).

       3. Відстрочити виконання рішення суду до 23.06.2009 року

       4. Провадження у справі на суму 35 525 грн. 56 коп. припинити.

       5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 24.04. 2009 року

                               Суддя                                                      Кравчук Антоніною Михайлівною