Постанова

від 24.10.2013 по справі 821/2607/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. 09 год.38 хв.Справа № 821/2607/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Кермача А.І.,

відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОН" (далі - позивач, ТОВ "ДОН") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.07.2013 року №0004632200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 79336,05 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 63468,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15867,21 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі протиправних висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ "ДОН" з його контрагентом ТОВ "Ангстрем Континенталь" по придбанню будівельних матеріалів, які ґрунтуються тільки на підставі акту перевірки контрагента без урахування наданих до перевірки первинних документів. При цьому позивач вказує, що податковим органом в акті перевірки підтверджується наявність отриманого товару у ТОВ "ДОН", який був використаний підприємством в господарській діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням став висновок про безтоварність господарських операцій між ТОВ "ДОН" та контрагентом - постачальником ТОВ "Ангстрем Континенталь", який ґрунтується на документуванні господарських операцій без фактичного їх здійснення та унеможливлює включення підприємством до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 63468,84 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДОН" зареєстроване 03.10.2003 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області з 09.10.2003 року №5680.

В періоді, що перевірявся, ТОВ "ДОН" було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва від 08.11.2010 року №100308754.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №678058 основними видами діяльності ТОВ "ДОН" є види діяльності за КВЕД-2010, а саме: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, агентства нерухомості.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Ангстрем Континенталь", за результатами якої складено акт від 20.06.2013 року №2997/22-4/32618271 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у квітні 2012 року, липні 2012 року, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 63468,84 грн., в тому числі квітні 2012 року у сумі 32030,59 грн., липні 2012 року у сумі 31438,25 грн.

На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.07.2013 року №0004632200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 79336,05 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 63468,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15867,21 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою для формування податкового кредиту по податку на додану вартість є сукупність таких обставин, як придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності, відображення їх в обліку покупця та наявність належним чином оформлених податкових накладних, первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2012 року між ТОВ "ДОН" (за договором - покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (за договором - постачальник) було укладено договір №27/03-1, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а саме: кутик, лист, круг, швелер, всього на загальну суму 208313,00 грн., в тому числі ПДВ 34718,83 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Ангстрем Континенталь" у квітні 2012 року було поставлено товар всього на загальну суму 208313,00 грн., в тому числі ПДВ 34718,83 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними, копії яких надані до матеріалів справи та перелік яких зазначений на стор. 4 акту перевірки. Оплата товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та банківськими виписками. Транспортування товару здійснювалось ПП "Валга" за замовленням ТОВ "ДОН", що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних.

Також, 02.07.2012 року між ТОВ "ДОН" (за договором - покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (за договором - постачальник) було укладено договір №02-07/12, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а саме: кабель, всього на загальну суму 172500,00 грн., в тому числі ПДВ 28750,00 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Ангстрем Континенталь" у липні 2012 року було поставлено товар всього на загальну суму 172500,00 грн., в тому числі ПДВ 28750,00 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними, копії яких надані до матеріалів справи та перелік яких зазначений на стор. 4 акту перевірки. Оплата товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та банківськими виписками. Транспортування товару здійснювалось ПП "Валга" за замовленням ТОВ "ДОН", що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Ангстрем Континенталь" позивачем були надані до матеріалів справи наступні документи, а саме: договори про транспортно - експедиційне обслуговування, акти приймання - передачі робіт (надання послуг), договори на виконання будівельно - монтажних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витратах, акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів, податкові накладні, акт огляду щодо необхідності проведення будівельних робіт тощо.

Судом встановлено, що позивач має на своєму балансі нежитловий будинок площею 1050,00 м. кв., що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.01.2007 року, зазначене приміщення позивач здає в оренду. Придбані у ТОВ "Ангстрем Континенталь" будівельні матеріали були використані на ремонт вищевказаної будівлі, що підтверджується податковим органом в акті перевірки та заперечується, що товар реально був в наявності у ТОВ "ДОН".

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача вищевикладених первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів про сплату коштів за отриманий товар.

Проте, з посиланням на акт невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Ангстрем Континенталь" від 21.12.2012 року №7208/224/33906299 податковий орган ставить під сумнів поставку товару саме контрагентом ТОВ "Ангстрем Континенталь", оскільки даним актом встановлено, що вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, первинні документи щодо фінансово - господарської діяльності ТОВ "Ангстрем Континенталь" відсутні, згідно податкової звітності, ТОВ "Ангстрем Континенталь" та його контрагенти - постачальники не мають трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировину, матеріали для здійснення основних видів діяльності тощо. Отже, з посиланням на вказані обставини, податковий орган вважає, що первинні документи, надані до перевірки ТОВ "ДОН" щодо взаємовідносин з постачальниками не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів позивачем, предмету правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, відповідачем в акті перевірки позивача не наведено.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового і іншого законодавства.

Посилання ДПІ на відсутність у постачальника позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення у цього витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано. Доказів наявності узгодженого умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача, податковим органом не наведено.

Суд зазначає, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (податкові та видаткові накладні, розрахункові документи, що підтверджують факт оплати товару з урахуванням ПДВ) та документи щодо подальшого використання у власній господарські діяльності будівельних матеріалів, не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту, зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій між позивачем і його контрагентами не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інші мотиви викладені в акті перевірки та які призвели до прийняття спірних податкових рішень не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві, то суд приходить до висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63468,84 грн.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 02 липня 2013 року №0004632200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ДОН".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.07.2013 року №0004632200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 63468,84 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15867,21 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН" (ідентифікаційний код 32618271) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 793,37 грн. (сімсот дев'яносто три гривні 37 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 листопада 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6