Ухвала

від 07.11.2013 по справі 35/324-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.13р. Справа № 35/324-10 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз - Україна», м.Рівне

До: Закритого акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка», м. Київ

Про: стягнення 3 303 408,00 грн ( розгляд скарги на бездіяльність ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві )

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Смоловик О.Ю. ( дов. № 116 від 02.08.13 р. ) ;

Від відповідача: не з'явився;

Від ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.10 р. ( суддя Широбокова Л.П. ) задоволено позовні вимоги ТОВ «Високовольтний союз - Україна» та стягнуто з відповідача - ЗАТ «Трест Кривбасшахтопроходка» на користь позивача : 3 301 408,00 грн - заборгованості ; 25 500,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Після набрання рішенням чинності - 26.11.10 р. видано відповідний наказ .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.10 р. виправлено описку в абзаці другому резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі №35/324-10, а також в наказі суду від 26.11.2010р. та вказано : "Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" - 50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Кобилянського,124а, код ЄДРПОУ 33355963 (п/р 26006240147000 в Центральному відділенні ЗАТ "Донгорбанк", м. Кривий Ріг, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" - 30001, м. Рівне, вул. Біла,16, код ЄДРПОУ 33334990 (п/р 260020135158 в Рівненському відділенні №1 АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) борг - 3 303 408,00 грн, витрати по сплаті державного мита - 25 500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн

09.09.13 р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла скарга на бездіяльність ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ,обґрунтована посиланням на ту обставину, що на протязі з 10.07.12 р. та до цього часу державний виконавець не здійснив всіх дій з примусового виконання вищезазначеного рішення господарського суду , передбачених ЗУ «Про виконавче провадження » ( своєчасно не наклав арешт на грошові кошти та майно , належне відповідачу, незважаючи на їх наявність на час відкриття виконавчого провадження ) , внаслідок чого рішення суду не виконано до цього часу .

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 10.09.13 р. № 970 ( у зв'язку з обранням судді Широбокової Л.П. безстроково на посаду судді ДАГС ) було призначено повторний автоматичний розподіл справи , за результатами якого скарга була передана для розгляду судді Васильєву О.Ю.

Ухвалою судді Васильєва О.Ю. від 11.09.13 р. розгляд скарги було призначено в судовому засіданні 24.09.13 р. , від відповідача витребувані письмові пояснення стосовно скарги , від ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві - письмові пояснення стосовно скарги та належним чином завірені копії виконавчого провадження . У зв'язку із неявкою представників відповідача та ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві розгляд скарги двічі відкладався . Відповідач письмових пояснень не надав , явку повноважного представника до судових засідань не забезпечив . ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві також явку повноважного представника до судових засідань не забезпечив , але у письмових поясненнях заперечував проти задоволення скарги та стверджував, що державним виконавцем своєчасно проводилися всі , передбачені ЗУ «Про виконавче провадження » дій, спрямовані на виконання судового рішення. Також ВДВС на вимогу суду було надано копії виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ст.121-2 ГПК України : скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку. Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві , боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» : виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 ) ; Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України ( ст.2 ) . Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом ( ст.5 ) . Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку ( ст.7 ).

У ст.20 цього Закону визначене місце виконання рішення : виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Статтею 25 цього Закону встановлено , що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Строки , на протязі яких повинне здійснюватися виконавче провадження , встановлені у ст.30 Закону : державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений в главі 4 цього Закону ; так відповідно до ст. 52 : звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно , за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи встановлені у главі 5 цього Закону .Так відповідно до статті 65 : готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст.66 цього Закону : у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним , у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 1170/10 ( номер за ЄДРВП 33342130 ) , що були надані на вимогу суду ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ; заява стягувача ( позивача ) надійшла на адресу ВДВС 10.07.12 р. У цій заяві стягувач повідомив ВДВС , що відповідач погасив заборгованість в розмірі 1 393 408,00 грн. ; змінив назву на Приватне акціонерне товариство «Трест Кривбасшахтопроходка» та місцезнаходження з м. Кривий Ріг на м. Київ , вул. Патріса Лумумби , буд.4/6, корпус А. Також позивач просив накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження .

10.07.12 р. ст. державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ м. Києва Власик С.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 35/324-10 від 26.11.10 р. , боржнику надано 7 днів для добровільного виконання рішення . В той же день державним виконавцем винесена ухвала про заміну назви боржника .

Лише 10.08.12 р. ( тобто через місяць після відкриття виконавчого провадження ) державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на майно боржника в межах суми боргу - 1 935 736,00 грн.

Лише 06.09.12 р. ( тобто майже через 2 місяці з часу відкриття виконавчого провадження ) державним виконавцем направлено запит № 224531 до ДПС України про номери рахунків , відкритих боржником у банках та інших фінансових установах . Відповідь на запит отримана державним виконавцем 07.09.12 р.

13.09.12 р. на адресу ВДВС надійшов лист від ПрАТ «Кривбасшахтопроходка» , в якому боржник повідомляв про зміну ним свого місцезнаходження з м. Києва на м. Кривий Ріг , вул. Кобилянського ,124А ; про те , що майно , належне йому , також знаходиться у Дніпропетровській області ; та з посиланням на приписи ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» просив передати виконавче провадження для подальшого його виконання до Дніпропетровської області .До листа було додано завірена копія витягу із ЄДРПОУ товариства.

26.09.13 р. аналогічна інформація про зміну місцезнаходження боржника ( з додаванням довідки з ЄДР від 14.08.12 р. ) надійшла на адресу ВДВС від позивача .

Незважаючи на отриману від сторін виконавчого провадження документально підтверджену інформацію про зміну місцезнаходження боржника . державний виконавець повторно 26.09.12 р. направляє запит № 301440 до ДПС України про номери рахунків , відкритих боржником у банках та інших фінансових установах . Відповідь на запит з аналогічною той , що була вказана у попередній відповіді ДПА від 07.09.12 р. отримана державним виконавцем 27.09.12 р.

28.09.12 р. боржник вдруге повідомляє ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві про зміну свого місцезнаходження з м. Київ на м. Кривий Ріг та про те , що майно , належне йому , також знаходиться у Дніпропетровській області ; та з посиланням на приписи ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» просив передати виконавче провадження для подальшого його виконання до Дніпропетровської області .До листа було додано завірена копія витягу із ЄДРПОУ товариства.

Лише 23.10.12 р. ( тобто більше ніж через три місяці після відкриття виконавчого провадження ) державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника .

05.11.12 р. боржник втретє повідомляє ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві про зміну свого місцезнаходження з м. Київ на м. Кривий Ріг та про те , що майно , належне йому , також знаходиться у Дніпропетровській області ; та з посиланням на приписи ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» просив передати виконавче провадження для подальшого його виконання до Дніпропетровської області .До листа було додано завірена копія витягу із ЄДРПОУ товариства.

У зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках у банках та зареєстрованого на праві власності нерухомого майна та транспортних засобів у м. Києві ( згідно із повідомленнями фінансових установ , БТІ м. Києва , УДАІ м. Києва ) постанови державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника повернулися без виконання - тобто арешт накладено не було .

17.09.13 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із відсутністю грошових коштів та майна боржника , на які може бути звернуте стягнення , та у зв'язку із зміною місцезнаходження боржника з м. Київ на м. Кривий Ріг . Наказ господарського суду був також направлений для подальшого виконання на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області .

Таким чином внаслідок зволікання державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві , несвоєчасного накладення арешту на грошові кошти та інше майно, які були наявні у боржника - що вбачається із змісту Звіту про фінансові результати боржника станом на 30.09.12 р ( що був розміщений на офіційному сайті Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» ( smida.gov.ua ),на якому розкривається регулярна інформація емітентами цінних паперів ( а.с.63- 69 ) ; рішення суду не було виконано державним виконавцем на протязі чотирнадцяти місяців - з 10.07.12 р. до 17.09.13 р.

Відповідно до статті 124 Конституції України : правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.115 ГПК України : рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Статтею 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню

Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) .Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1) Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ). Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Враховуючи вищезазначене , господарський суд дійшов до висновку ,що ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві , нехтуючи правами та охоронюваними законом інтересами ТОВ «Високовольтний союз - Україна», які були захищені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.10 р.; в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» безпідставно зволікав з виконанням наказу суду , а відтак внаслідок такої бездіяльності судове рішення залишилося не виконаним. А тому суд знаходить скаргу обґрунтованою та такою , що підлягає задоволенню в повному обсязі .

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст.86,121-1 ГПК України , господарський суд ,-

У Х В А Л И В :

Визнати протиправною та незаконною бездіяльність ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві під час примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.10 р. по справі № 35/324-10 .

Суддя Васильєв О.Ю.