20/57
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"14" квітня 2009 року Справа №20/57
Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
фірма «Торгівельний дім «Маркет-Груп»
49000, вул. Героїв Сталінграду, б.249, м.Дніпропетровськ;
до відповідача: Козелецької районної спілки споживчих товариств
17000, вул. Гершуні, 6, смт.Козелець, Чернігівської обл.;
предмет спору: про стягнення 11302,56 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Вікторов Л.В.(довіреність №6/н від 27.03.2009р.)- представник;
відповідача: Карпич Л.М.(довіреність №8-170 від 09.04.2009р.)-представник;
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет-Груп»(далі - Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Козелецької районної спілки споживчих товариств (далі –Козелецька РССТ) про стягнення 11302,56грн., з яких 10610,28грн. основного боргу, 341,85грн. пені, 307,70 грн. інфляційних та 42,73грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.03.2009 року розгляд справи призначено на 14.04.2009року.
У судовому засіданні представник відповідача надав письмове клопотання, в якому зазначає, що погасив 10610,28 грн. основного боргу та судові витрати (на доказ чого надані копії платіжних доручень від 31.03.2009р. №245, від 08.04.2009р. №269, від 13.04.2009р. №279, всього на суму 10841,28грн.), а також у зв'язку з тяжким фінансовим становищем просить відмовити у стягненні пені, річних та інфляційних.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
15.04.2008р. між Товариством та Козелецькою РССТ укладено договір поставки №V-371 (далі –Договір).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов'язався у зумовлені строки передати у власність Покупцеві (відповідачу) алкогольні напої (далі-товар), а Покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.
Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку алкогольних напоїв відповідачу на суму 10610,28грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними від 26.12.2008р. за №15-0008920 на суму 2818,92грн., від 26.12.2008р. №15-0008921 на суму 979,20грн., від 26.12.2008р. №15-0008922 на суму 2110,608грн., від 26.12.2008р. №15-0008923 на суму 587,52грн., від 26.12.2008р. №15-0008924 на суму 2841,60грн, від 26.12.2009р. №15-0008925 на суму 1272,96грн., що підписані відповідачем.
Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Порядок розрахунків передбачений частиною 7 Договору:
· П.7.2 –покупцю надається відтсрочка оплати переданого йому за цим Договором Товару строком на 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно до п.2.9. цього Договору
· П.7.3 –оплата здійснюється з безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок постачальника.
Враховуючи, що товар отримано відповідачем 26.12.2008р., у останнього виник обов'язок оплатити його до 10.01.2009р.
У судовому засіданні відповідачем надано клопотання з поясненням, що він сплатив 10610,28грн. основного боргу та судові витрати, а також надано копії платіжних доручень від 31.03.2009р. №245, від 08.04.2009р. №269, від 13.04.2009р. №279, всього на суму 10841,28грн.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вище вказане, провадження у справі в частині стягнення 10610,28грн. основного боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що в разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, встановленого п.7.2 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню з 10.02.2009р. по 27.02.2009р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказаний період в розмірі 341,85грн.
Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Так, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача 34,19грн. пені. В стягненні іншої частини пені слід відмовити.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем заборгованість на момент звернення позивача з позовом до суду погашена не була, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні та річні.
Так, нараховані інфляційні становлять 307,70грн та підлягають стягненню та нараховані річні становлять 42,73грн. і підлягають стягненню.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.
Оскільки платіжним дорученням від 13.04.2009р. №279 на суму 231,00грн. відповідачем відшкодовано позивачу судові витрати, тому судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 10610,28грн. основного боргу припинити.
3. Стягнути з Козелецької районної спілки споживчих товариств (17000, вул. Гершуні, 6, смт.Козелець, Чернігівської обл., р/р 260091144 в ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01776211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Маркет-Груп” (49000, вул. Героїв Сталінграду, б.249, м.Дніпропетровськ, р/р26007050512700 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33114291) 34,19 грн. пені, 42,73 грн. 3% річних, 307,70 грн. інфляційних.
В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 17 квітня 2009 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
17.04.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3469626 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Наталія Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні