Постанова

від 06.11.2013 по справі 921/472/13-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа № 921/472/13-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Великоходачківської сільської ради без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1651/13 від 06.08.2013р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 18.07.2013р.

у справі № 921/472/13-г/6 (суддя - І.П. Шумський)

за позовом Приватного підприємства "Агропродсервіс - Плюс", с. Великий Ходачків Тернопільської області

до Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків Тернопільської області

про скасування рішення ради

за участю представників сторін:

від позивача: Авдєєнко В.В. - адвокат (договір від 12.09.2013 р.);

від відповідача: Черничинець С.П. - представник (довіреність від 04.06.2013 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.07.2013 р. у справі № 921/472/13-г/6 (суддя - Шумський І.П.) позов задоволено, скасовано рішення Великоходачківської сільської ради №132 від 09.12.2011 року та стягнуто з Великоходачківської сільської ради на користь Приватного підприємства «Агропродсервіс - Плюс» 1147 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Великоходачківською сільською радою не підтверджено обґрунтованості та законності прийнятого нею рішення № 132 від 09.12.2011р. про визнання таким, що втратило чинність іншого рішення ради за № 700 від 29.03.2010р., оскільки це суперечить ст. 3 Конституції України, ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009, порушує цивільні права та інтереси Приватного підприємства «Агропродсервіс - Плюс», а тому акт місцевого самоврядування є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач, - Великоходачківська сільська рада, - не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом із пропуском строку позовної давності. При цьому вказує, що рішення № 700 та № 132 були прийняті Великоходачківською сільською радою з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди землі, укладених з ПП «Агропродсервіс - Плюс». Судом першої інстанції не надано правової оцінки зазначеним рішенням, оскільки приписи сільської ради підприємством не виконані. Крім того, рішення ради № 132 вже досліджувалось в процесі розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом у справі № 13/12/502-486/2012 і в мотивувальній частині постанови зазначено, що рішення № 700 від 29.03.2010 р. визнано таким, що втратило чинність. Також, скаржник зазначає про безпідставність покликань суду першої інстанції на рішення Великоходачківської сільської ради №№ 648, 680, 705, 706, 157 та на припис Прокуратури Козівського району від 17.03.2010 р., оскільки такі в матеріалах справи відсутні та не витребовувались у сторін, що є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Приватне підприємство «Агропродсервіс - Плюс» у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/5654/13) зазначає, що рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.2010р. про надання дозволу підприємству на виготовлення проекту землеустрою є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому рішення № 132 про його скасування суперечить Конституції України та Рішенню Конституційного суду України у справі № 1-9/2009 і підлягає скасуванню. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 921/472/13-г/6 та призначено до розгляду в судове засідання на 23.09.2013 р. в складі колегії головуючого судді Давид Л.Л. , суддів Данко Л.С., Юрченка Я.О.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. в зв»язку з відпусткою судді Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи № 921/472/13-г/6 господарського суду Тернопільської області введено суддю Кордюк Г.Т. В судовому засіданні 23.09.2013 р. оголошено перерву до 21.10.2013 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. в зв»язку з відпусткою судді Кордюк Г.Т. в склад колегії по розгляду справи № 921/472/13-г/6 господарського суду Тернопільської області введено суддю Юрченка Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. розгляд справи № 921/472/13-г/6 відкладено в судове засідання на 06.11.2013 р.

В судове засідання 06.11.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення з мотивів, викладених у апеляційній скарзі та у відзиві на неї. В даному судовому засіданні представниками сторін на виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. через канцелярію суду долучено додаткові докази, зокрема: рішення Великоходачківської сільської ради № 705 від 11.05.2010 року; рішення Великоходачківської сільської ради № 706 від 11.05.2010 року; рішення Великоходачківської сільської ради № 648 від 01.10.2009 року; рішення Великоходачківської сільської ради № 680 від 02.03.2010 року; рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012 року, а також припис прокурора від 17 березня 2010 року.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

1 жовтня 2009 року на V скликані 27 сесії Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області прийнято рішенням № 648, згідно якого затверджено тимчасовий договір оренди землі з ПП «Агропродсервіс - Плюс» орієнтованою площею 24,91 га з земель запасу, що знаходяться в межах населеного пункту села Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області по вул. Бережанській для здійснення сільськогосподарської діяльності терміном на один рік. Надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею - 24,91 га по вул. Бережанській села Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області для здійснення сільськогосподарської діяльності за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування сільської ради, в тому числі земель під господарськими будівлями та дворами (а.с. 88).

Проведеною прокуратурою району перевіркою встановлено, що в рішенні сесії Великоходачківської сільської ради від 1 жовтня 2009 року за № 648 «Про розгляд заяви ПП «Агропродсервіс - Плюс»» відсутні відомості про точний розмір земельної ділянки, яка передається в оренду; розмір орендної плати; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

За результатами перевірки зазначене рішення опротестовано прокуратурою Козівського району та скасовано рішенням Великоходачківської сільської ради № 680 від 02.03.2010р. (а.с. 90).

Надалі, 17.03.2010р. прокуратурою Козівського району внесено припис про усунення порушень закону, а саме: про негайне вирішення звернення Приватного підприємства "Агропродсервіс - Плюс" з приводу затвердження тимчасового договору оренди землі та уточнення площі землі запасу, що знаходяться в межах населеного пункту села Великий Ходачків Козівського району по вул. Бережанській для здійснення сільськогосподарської діяльності терміном на один рік (а.с. 92).

29 березня 2010р. Великоходачківська сільська рада, розглянувши припис прокурора від 17.03.2010 прийняла рішення № 700, яким ухвалено: привести у відповідність до вимог чинного законодавства договір оренди землі з Приватним підприємством "Агропродсервіс - Плюс"; дати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею - 19,0700 га по вул. Бережанській та 1,3310 га по вул. Тернопільській села Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області для здійснення сільськогосподарської діяльності за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту, в т.ч. земель під господарськими будівлями, який (проект) в подальшому необхідно подати на розгляд і затвердження у встановленому порядку; зобов'язано позивача зареєструвати нову редакцію договору оренди землі в органах державної реєстрації (а.с. 5).

Також, 29 березня 2010 року між Великоходачківською сільською радою, як орендодавцем та Приватним підприємством "Агропродсервіс - Плюс", як орендарем укладено два договори оренди земельних ділянок розміром 19,07 га та 1,3310 га, що знаходяться по вул. Бережанській і вул. Тернопільській в селі Великий Ходачків, Козівського району Тернопільської області, для обслуговування викуплених будівель та ведення сільського господарства.

З'ясовано, що на виконання скасованого радою рішення № 700 від 29.03.2010р., позивач виготовив проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок - 19,07 га та 1,3310 га.

В подальшому , рішеннями №№ 705, 706 від 11.05.2010р. сільська рада затвердила позивачу проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею відповідно 19,07 га та 1,3310 га для сільськогосподарського використання (обслуговування приміщень господарських будівель) (а.с. 86, 87).

28 листопада 2011 року прокурором Козівського району винесено протест на рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.2010р., за змістом якого в опротестованому рішенні ради не вказано розмір земельної ділянки, яка передається в оренду, терміну оренди і її цілей; не роз'яснено землекористувачу його прав і обов'язків; відсутні посилання на вимоги закону, на підставі яких прийнято рішення.

В даному протесті прокурор вимагав привести рішення ради № 700 від 29.03.2010р. у відповідність до чинного земельного законодавства.

За результатами розгляду цього протесту, відповідачем прийнято рішення № 132 від 09.12.2011р., відповідно до якого своє попереднє рішення № 700 від 29.03.2010р. рада визнала таким, що втратило чинність (а.с. 6).

Позивач таке рішення Великоходачківської сільської ради вважає незаконним, оскільки порушено його права, а орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями приймати рішення про втрату чинності раніше прийнятих ним рішень, що послугувало підставою для звернення до господарського суду Тернопільської області за захистом порушених прав та інтересів.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Відповідно до змісту вимог ст. 19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

Відповідно до ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Положеннями мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) закріплено принцип, за якими права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

До нормативних актів органу місцевого самоврядування належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини). Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Зазначене рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 є обов'язковим до виконання на території України.

Таким чином, враховуючи аналіз чинного законодавства і той факт, що рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.2010р. є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, який зверненений до конкретної юридичної особи - ПП "Агропродсервіс - Плюс" і застосовується одноразово.

Матеріалами справи підтверджено, що дане рішення вичерпало свою дію фактом його виконання, адже Приватним підприємством "Агропродсервіс - Плюс" подано докази виконання ним рішення Великоходачківської сільської ради № 700 від 29.03.2010р. (реалізації своїх суб'єктивних прав), зокрема виготовлення Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 19,07 га та 1,3310 га.

Отже, оскаржуване у справі рішення відповідача №132 від 09.12.2011 року про скасування (визнання таким, що втратило чинність) рішення ради № 700 від 29.03.2010р. суперечить ст.3 Конституції України, ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009.

Судова колегія зазначає, що спірне рішення порушує суб'єктивні права позивача, адже перешкоджає Приватному підприємству «Агропродсервіс - Плюс» у встановленому законом порядку скористатись своїм правом на укладення договорів оренди відповідних земельних ділянок, на яких розташовані належні йому об'єкти нерухомого майна.

Крім того, як випливає з протоколу сесії ради від 09.12.2011р. (а.с. 22), оспорюване рішення хоч і прийнято за результатами розгляду протесту прокурора від 28.11.2011р., проте не з мотивів, викладених в протесті. Також, опротестоване рішення не приведено у відповідність до земельного законодавства як вимагалось прокурором, а його визнано таким, що втратило чинність.

З урахуванням викладеного вище, аналізуючи норми чинного законодавства та враховуючи факт виконання позивачем рішення № 700 від 29.03.2010 року, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення Великоходачківської сільської ради №132 від 09.12.2011 року.

Як підставу для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вказує, відсутність у даній справі доказів, на які покликається суд в мотивувальній частині рішення та на порушення судом норм ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо пропуску підприємством строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.

З даного приводу судова колегія зазначає, що в апеляційній інстанції витребувано та досліджено усі докази, на які покликався суд першої інстанції і наявність яких (рішень ради, протестів прокурора) не заперечувалась сторонами. Крім того, в матеріалах справи наявні постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. у справі № 13/12/5022-486/2012 та рішення господарського суду Тернопільської області від 07.05.2013 р. у справі № 921/192/13-г, в яких описано докази, які сторонами були подані при розгляді даної справи у Львівському апеляційному господарському суді та на які покликався суд першої інстанції. Щодо порушення судом першої інстанції норм ст. 99 КАС України, то колегія суддів вказує, що дана справа розглядалась в порядку ГПК України, у зв'язку з чим положення КАС України не підлягають до застосування у відповідній справі. В свою чергу слід зазначити, що відповідач не заявляв вимоги про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, а позивачем такий строк не було пропущено з огляду на положення ст. ст. 256, 260 Цивільного кодексу України.

Крім цього, апелянт вказує, що оспорюване рішення № 132 досліджувалось в процесі розгляду Львівським апеляційним господарським судом справи № 13/12/5022-486/2012 і в мотивувальній частині постанови чітко зазначено про втрату чинності рішенням № 700 від 29.03.2010 р.

Судова колегія зазначає, що предметом розгляду у справі № 13/12/5022-486/2012 було не рішення № 132 від 09.12.2011 року, а визнання недійними договору оренди землі від 29.03.2010 року про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договору оренди землі від 29.03.2010 р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га. і в даному випадку оспорювань рішення виступало лише доказом у справі, якому надано відповідну оцінку.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 18.07.2013 р. у справі № 921/472/13-г/6 залишити без змін, апеляційну скаргу Великоходачківської сільської ради без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1651/13 від 06.08.2013р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 921/472/13-г/6 повернути господарському суду Тернопільської області.

повний текст постанови підписано 08.11.2013р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.