Постанова

від 23.10.2013 по справі 801/8848/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2013 р. (16:30) Справа №801/8848/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Євдокімової О.О. при секретарі судового засідання Шуміло В.В. розглянувши за участю представника позивача Корень Є.М., паспорт НОМЕР_1; представника відповідача Меметової М.Р., посвідчення № 145 у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Свободського споживчого товариства

до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим

про скасування рішення.

Обставини справи: Свободське споживче товариство (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (далі відповідач) про скасування рішення № 4894 від 30.08.2013 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині визначення 41180,26 грн. - сумою донарахованого єдиного внеску та відповідної нарахованої штрафної санкції у розмірі 20590,13 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI та мотивовані тим, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011р. позивачем сплачено у повному обсязі та в строки передбачені законодавством отже, підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій за не нарахування єдиного внеску за січень 2011р. відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2013 на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2013 проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких, оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі -Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами( п.1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно зі ст. 9 Закону № 2464 ( в редакції станом на січень 2011 р.) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено планову перевірку позивача з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших платежів, контроль за начисленням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.01.2011р. по 01.07.2013 р., своєчасності, достовірності та повноти начислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2006 до 01.01.2011, повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків та сум єдиного внеску за період з 01.01.2006 до 01.07.2013 та достовірності даних, наданих в систему персоніфікованого обліку та Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.01.2006 по 01.07.2013 за результатом якої складено Акт № 74-«Ю» від 31.07.2013 .

В ході перевірки повноти відображення у звіті сум нарахованого єдиного внеску в порушення п.2 ст. 9 Закону України № 2464 та п.4.1. Порядку 22-2 виявлено заниження нарахованого єдиного внеску на загальну суму 41905,32 грн. в т.ч. заниження за ставкою 36,8% в сумі - 41180,26 грн. та завищення на загальну суму 41345,97 грн., в т.ч. за ставкою 36,8% в сумі - 41180,26 грн., та за ставкою 8,41 % -165,71 грн., по причині вказаної в п. 2.1 зазначеного акту. Крім того в звіті за січень 2011 р. по стр. 3.1.1. занижений нарахований єдиний внесок за ставкою 36,8 % на суму 41180,26 грн. Платником самостійно виправлена помилка в звіті за березень 2012 року в гр. 6.1.1 та донарахований збір на загальну суму 41180,26 грн.

Також, на підставі зазначеного акту, 30.08.2013 відповідачем прийнято Рішення № 4894 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого відповідач вирішив застосувати к позивачу штрафні санкції в сумі 20642,01 грн.

Статтею 25 Закону № 2464 передбачені заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Проте суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, не нарахування позивачем єдиного внеску за січень 2011 року виникло у зв'язку із неправильним заповненням позивачем строк звіту, проте сплата єдиного внеску проведена позивачем у повному обсязі та у строки визначені чинним законодавством, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача за 21.01.2011 та 07.02.2011 р. Крім того під час розгляду справи встановлено, що позивачем самостійно виправлена помилка в звіті за березень 2012 року.

Зазначена обставина також відображена в Акті перевірки.

Як встановлено, під час розгляду справи позивачем своєчасно нараховано, обчислено та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2011 року, а помилкове не відображення зазначеного внеску у звітному періоді (січні 2011) та його включення у звіт (за березень 2012) коли зазначена помилка була виявлена та усунута позивачем не є донарахуванням єдиного внеску.

Отже, суд не вбачає правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, оскільки сплата єдиного внеску здійснена позивачем в повному обсязі та в строки передбачені чинним законодавством, тому будь-яких порушень прав і інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України Сімферопольському районі АР Крим, у зв'язку із неправильним заповненням строк Звітів за січень 2011 року, не допущено.

Що стосується штрафних санкцій нарахованих Пенсійним фондом в розмірі 51,88 грн., то зазначена частина Рішення № 4894 від 30.08.2013 позивачем не оскаржується.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 КУ встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Під розумністю (розсудливістю) слід виходити з того, що нерозсудливими (безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти таки, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

Таким чином, на думку суду, прийняття відповідачем рішення № 4894 від 30.08.2013 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 20590,13 грн. є таким, що порушує принципи: обгрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, пропорційності та розумності.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В адміністративному позові позивач просить суд лише скасувати рішення № 4894 від 30.08.2013 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 20590,13 грн. без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення № 4894 від 30.08.2013 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 20590,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 23.10.2013.

У повному обсязі постанову складено та підписано 28.10.2013 року.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 69-71, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим № 4894 від 30.08.2013 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 20590,13 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова, 6) на користь Свободського споживчого товариства (97022, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Побєди, 286, ЄДРПОУ 05728858) витрати зі сплати судового збору у сумі 205,90 грн. (двісті п'ять гривень дев'яносто копійок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.