Ухвала

від 06.11.2013 по справі 370/1328/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/1328/13-ц Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/5424/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв Категорія 26 06.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Яворського М.А., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним договорів іпотеки та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за іпотечними договорами, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсними іпотечні договори від 11.06.2007 року, від 12.02.2008 року, від 26.09.2008 року, укладені між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у червні 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Траверз-буд» укладено Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії, згідно якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 16 785 000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором Банк уклав з ОСОБА_1 іпотечні договори. Однак, підписуючи їх, позивач не усвідомлював всі істотні умови договорів, які є достатньо складними для сприйняття. Положення іпотечних договорів суперечать засадам добросовісності і справедливості зобов'язань.

У липні 2013 ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з зустрічним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 39 674 833 грн. 54 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» було надано ТОВ «Траверз-буд» кредитні кошти в сумі 16 785 000 доларів США зі сплатою 11,5 процентів річних на транші кредиту, виданих до 05.05.2008 року та 14,5 процентів річних на транші кредиту, виданих з 05.05.2008 року з кінцевим терміном погашення до 10 квітня 2010 року. На даний час заборгованість ТОВ «Траверз-буд» перед Банком складає 162 485 838 грн. 26 коп. На забезпеченням виконання зобов'язань за договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечні договори, згідно з якими останнім передано в іпотеку ряд земельних ділянок. При цьому сторонами за взаємною згодою було визначено вартість земельних ділянок загальною сумою 93 302 875 грн. Однак, згідно оцінки вартості майна станом на 01.03.2013 вартість земельних ділянок, переданих в іпотеку, зменшилася. Банк направляв ОСОБА_1 вимогу замінити предмет іпотеки, надавши замість земельних ділянок інше майно, вартість якого відповідала б обумовленій сторонами в договорі іпотеки сумі. Однак, ОСОБА_1 не вчинив жодних дій на виконання зобов'язань, передбачених договорами іпотеки.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 39 674 833,54 грн. штрафних санкцій за договорами № 02-10/1935 від 11.06.2007 року, № 02-10/373 від 12.02.2008 року, № 02-10/3769 від 26.09.2008 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що підписання іпотечних договорів не відповідало внутрішній волі позивача. Іпотечні договори є складними для сприйняття, а їх положення суперечать засадам справедливості, добросовісності та розумності зобов'язання. Замінити предмет іпотеки протягом трьох днів у відповідності до умов договорів іпотеки неможливо. Банк у порушенням умов іпотечних договорів здійснив переоцінку предмету іпотеки без погодженням з іпотекодавцем. Крім того, ПАТ «Укрсоцбанк» невірно розраховано суму штрафних санкцій.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено , що між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Траверз - буд» укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 24-12/123 від 11.06.2007 року, відповідно до якого Банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 16 785 000,00 грн. зі сплатою 11,5 процентів річних на транші кредиту виданих до 05.05.2008 року та 14,5 процентів річних на транші кредиту виданих з 05.05.2008 року з кінцевим терміном погашення до 10 квітня 2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат банк уклав з ОСОБА_1:

1. Іпотечний договір № 02-10/1935 від 11.06.2007 року (зі змінами) відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме земельні ділянки з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1:

- загальною площею 2,6700 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0073

- загальною площею 2,3761 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0074

- загальною площею 2,1032 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0078

- загальною площею 2,2673 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0080

- загальною площею 2,1000 га, кадастровий номер 3222782600:07:014:0027

- загальною площею 2,7960 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0069

- загальною площею 2,1464 га, кадастровий номер 3222782600:07:014:0028

- загальною площею 2,2455 га, кадастровий номер 3222782600:07:014:0029

- загальною площею 2,2875 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0075

2. Іпотечний договір № 02-10/373 від 12.02.2008 року (зі змінами) відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме земельні ділянки з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1:

- загальною площею 2,5926 га, кадастровий номер 3222782600:07:014:0011

- загальною площею 2,0642 га, кадастровий номер 3222782600:07:011:0092

- загальною площею 2,0600 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0065

- загальною площею 2,9200 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0063

- загальною площею 2,2800 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0061

- загальною площею 2,1900 га, кадастровий номер 3222782600:07:002:5000

- загальною площею 2,0473 га, кадастровий номер 3222782600:07:002:6000

- загальною площею 8,8000 га, кадастровий номер 3222782600:07:015:0112,

- загальною площею 3,1100 га, кадастровий номер 3222782600:07:011:0072

3. Іпотечний договір № 02-10/3769 від 26.09.2008 року (зі змінами) відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме земельні ділянки з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1:

- загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 3222782600:07:015:0077

- загальною площею 2,1898 га, кадастровий номер 3222782600:07:015:0083

Вартість земельних ділянок , визначена у договорі сторонами за взаємною згодою, складає:

- відповідно до умов договору № 02-10/1935 від 11 червня 2007 року (зі змінами) загальна вартість предмета іпотеки що визначена за згодою сторін, становить 37 095 406,25 гривні;

- відповідно до умов договору № 02-10/373 від 12.02.2008 року (зі змінами) заставна вартість предмета іпотеки що визначена за згодою сторін, становить 49 603 296,75 гривні;

- відповідно до умов договору № 02-10/3769 від 26.09.2008 року (зі змінами) заставна вартість предмета іпотеки що визначена за згодою сторін, становить 6 604 172,00 гривні.

Згідно звіту про оцінку вартості майна, зробленого ТОВ «КФ «Ріва» вартість переданого в іпотеку банку майна складає:

- за Іпотечним договором № 02-10/1935 від 11.06.2007 року - 17 781 000 гривень,

- за Іпотечним договором № 02-10/373 від 12.02.2008 року - 23 768 000 гривень,

- за Іпотечним договором № 02-10/3769 від 26.09.2008 року - 3 548 000 гривень.

Таким чином зменшення вартості іпотечного майна складає:

- за Іпотечним договором №02-10/1935 від 11.06.2007 року 19 314 406, 25 гривень (37 095 406, 25 грн. - 17 781 000 грн.).

- за Іпотечним договором №02-10/373 від 12.02.2008 року 25 835 296, 75 гривень (49 603 296, 75 грн. - 23 768 000 грн.).

- за Іпотечним договором №02-10/3769 від 26.09.2008 року 3 065 172 гривень (6 604 172,00 грн. - 3 548 000 грн.).

Відповідно до п. 2.1.8 укладених сторонами договорів іпотеки - іпотекодавець зобов'язаний у разі зниження вартості предмету іпотеки, протягом трьох днів від дня надходження відповідної вимоги іпотекодержателя повністю або частково замінити предмет іпотеки на інше майно за погодженням з іпотекодержателем.

15.03.2013 року банком на адресу ОСОБА_1 направлено листи № 08.6-186/96-3422, № 08.6-186/96-3421, № 08.6-186/96-3823 з вимогою заміни предмету іпотеки на виконання вимог пункту 2.1.8. договорів іпотеки. Однак зазначені вимоги банку не були виконані ОСОБА_1

Згідно розрахунку сум заборгованості (штрафних санкцій) ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість складає 39 674 833, 54 грн. з яких:

- за Іпотечним договором № 02-10/1935 від 11.06.2007 року - 16 692 932, 81 грн.;

- за Іпотечним договором № 02-10/373 від 12.02.2008 року - 22 321 483, 53 грн.;

- за Іпотечним договором № 02-10/3769 від 26.09.2008 року - 660 417, 2 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що при підписанні оспорюваних договорів ОСОБА_1 ознайомився з їх змістом, а нотаріусом було роз'яснено права та обов'язки сторін. Позивачем не доведено суперечливість іпотечних договорів загальновизнаним нормам обороту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як на підставу позову, позивач вказував, що оспорювані правочини не відповідають закону, а саме загальним засадам цивільного законодавства - розумності, справедливості, добросовісності, що передбачені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Так, однією з загальних засад цивільного законодавства, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними іпотечних договорів ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів того, що оспорювані ним договори суперечать загальновизнаним нормам обороту, є нечіткими, суперечать іншим нормам договору, або ж є явно несправедливими та не відповідають формально правильній поведінці учасника відносин.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 659 ЦК України).

Позивач при підписанні договорів іпотеки ознайомився з їх умовами та погодився на них. Жодних зауважень чи застережень до оспорюваних договорів ОСОБА_1 внесено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив умови п. 2.1.8 іпотечних договорів та не замінив предмет іпотеки у визначений договором термін.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 2.4.5 Іпотечних договорів, укладених між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 іпотекодержатель має право за погодженням з іпотекодавцем здійснювати переоцінку предмета іпотеки у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку, інших факторів, а також у разі пролонгації дії основного зобов'язання.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апелянт вказує на порушенням банком умов договорів іпотеки, а саме п. 2.4.5 в частині здійснення переоцінки предмету іпотеки без погодження з іпотекодавцем.

Зазначені доводи апелянта на думку колегії суддів не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.4.8 укладених іпотечних договорів іпотекодержатель має право вимагати зміни предмета іпотеки у разі не погодження іпотекодавця на здійснення переоцінки його вартості відповідно до п. 2.4.5 цього договору або зниження його вартості.

Тобто за змістом зазначеного пункту договорів іпотеки банк має право вимагати зміну предмету іпотеки і без погодження іпотекодавця на його переоцінку, за умови зниження вартості предмету іпотеки .

Відповідно до наданого суду звіту про грошову оцінку земельних ділянок, що є предметом іпотеки зменшилась з 93 302 875.00 грн. до 45 097 000.00 грн. і зазначені обставини не спростовані відповідачем за зустрічним позовом.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного розрахунку банком суми штрафних санкцій згідно з п. 3.2 укладених договорів іпотеки та не відповідну оцінку суду першої інстанції цих обставин справи, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2 укладених сторонами договорів іпотеки - у разі порушення іпотекодавцем умов п.п. 2.1.1-2.1.11 цього договору, іпотекодавець зобов'язаний сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 5 (п'ть) відсотків від загальної вартості предмета іпотеки визначеної в п. 1.2 цього договору, за кожний випадок .

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що іпотекодавець зобов'язаний був замінити кожну земельну ділянку , вартість якої була знижена, однак цього не зробив.

Враховуючи вимоги п. 3.2 укладених іпотечних договорів щодо обов'язку іпотекодавця сплатити штраф за кожний випадок порушення умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності у іпотекодавця обов'язку сплатити штраф за кожен випадок порушення вимог п. 2.4.8 договорів іпотеки, тобто за відмову замінити кожну земельну ділянку вартість якої знизилась.

Отже висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних в справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

За таких обставин вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Яворський М.А.

Кашперська Т.Ц.