Постанова

від 05.11.2013 по справі 910/12357/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 910/12357/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Яременко О.І. - дов. № 57 від 07.06.2013р.;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»,

на рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року,

у справі № 910/12357/13 (суддя Куркотова Є.Б.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фраміс», м. Вінниця,

до публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня», м. Київ,

про стягнення 43 259,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фраміс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Завод «Ленінська кузня» про стягнення 43 259,84 грн. (а.с.4-8).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року по справі № 910/12357/13 позов задоволено повністю (а.с. 104-107).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року у справі № 910/12357/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач при звернені до суду з позовною заявою пропустив строк позовної давності.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ПАТ «Завод «Ленінська кузня» по справі № 910/12357/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 01 жовтня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12357/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2013 року, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 15 жовтня 2013 року.

В судове засідання 15 жовтня 2013 року сторони не з'явились у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 05 листопада 2013 року.

В судовому засіданні 05 листопада 2013 року представник позивача надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року по справі № 910/12357/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

У зв'язку з належним повідомленням представника відповідача про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

27 травня 2010 року між ВАТ «Завод «Ленінська кузня» (замовник) та ТОВ «Фраміс» (виконавець) було укладено договір на виконання будівельних робіт №111-10 (надалі - «Договір»), (а.с. 41-46).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконання в повному обсязі будівельних робіт по зведенню надземного автодорожнього міського мосту №1 через р. Либідь на території ВАТ «Завод «Ленінська Кузня» за адресою: вул. Жилянська, 107 у Шевченківському районі м. Києва, згідно зведеного кошторису (Додаток №3 до даного Договору.).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що за виконані та прийняті будівельні роботи згідно з даним договором «Замовник» перераховує «Виконавю», у відповідності до протоколу про погодження договірної ціни (Додаток 1) та плану фінансування, що додається до цього договору 1 697 714,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 282 952,40 грн.

Додатком №1 до договору, шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни на виконання будівельних робіт, сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання будівельних робіт по зведенню наземного автодорожнього міського мосту у розмірі 1 697 714,40 грн., у тому числі ПДВ 20% у розмірі 282 952,40 грн. (а.с. 65).

Згідно із п. 2.2, 2.3 договору, замовник перераховує на поточний рахунок «виконавця» авансовий платіж у розмірі 40% від вартості будівельних робіт згідно п. 2.1 - 679 085,76 грн., в тому числі ПДВ 20% - 113 180,96 грн. Термін перерахування авансового платежу становить 5 (п'ять) робочих днів з моменту підписання цього Договору. Подальше фінансування проводиться у відповідності до календарного графіку фінансування (Додаток №5 до даного договору).

27 травня 2010 року сторони підписали Додаток №5 до договору, яким сторони погодили календарний графік фінансування (а.с. 66).

У разі необхідності виконання додаткових робіт або зростання цін на ресурси буде здійснюватись уточнення договірної ціни. Уточнення договірної ціни буде здійснюватися на підставі додаткової угоди між сторонами (п. 2.5, 2.7 договору).

17 червня 2010 року між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору, за змістом якої сторони збільшили загальну вартість робіт, та визначили її у розмірі 1 870 280,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 311 713,40 грн. (а.с. 47).

Відповідно до п. 4.12.4 договору, замовник зобов'язується прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи своєчасно.

На виконання умов договору, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 1 870 280,40 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30 червня 2010 року (а.с. 49-52), № 2-111 від 15 липня 2010 року (а.с. 53-55) та актом № 3-111 від 31 березня 2011 року (а.с. 56-64).

В супереч умов договору, відповідач частково виконав грошове зобов'язання по оплаті вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 1 827 020,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 20-36).

09 квітня 2013 року сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2010 року по 08 квітня 2013 року, за змістом якого заборгованість відповідача на користь позивача по спірному договору станом на 09 квітня 2013 року становить 43 259,84 грн. (а.с. 68).

За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.»

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ТОВ «Фраміс» виконало роботи відповідно до умов договору, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідачем покладені на нього зобов'язання в частині оплати за виконанні роботи не виконано в повному обсязі. Доказів сплати заявленої позивачем заборгованості чи спростування такої заборгованості відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ «Фраміс» про стягнення заборгованості за виконані роботи, а відтак про необхідність їх задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач при звернені до суду з позовною заявою пропустив строк позовної давності, оскільки договір укладено 27 травня 2010 року то строк позовної давності сплив 27 травня 2013 року .

Однак вказані доводи апелянта є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В пункті 2.3 договору сторони погодили, що фінансування проводиться у відповідності до календарного графіку фінансування.

У календарному графіку фінансування, який підписаний сторонами, остаточний розрахунок за договором повинен бути проведений 01 вересня 2010 року. Однак, у вказаному календарному графіку фінансування не зазначено графік фінансування з урахуванням збільшення ціни договору, яка погоджена додатковою угодою від 17 червня 2010 року.

Останній акт приймання виконаних підрядних робіт № 3-111 підписаний сторонами 31 березня 2011 року (а.с. 56-64), тому колегія суддів зазначає, що строк позовної давності необхідно відраховувати з моменту підписання вказаного акту, тобто з 31 березня 2011 року.

Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду міста Києва 27 червня 2013 року, тобто через 2 роки та 4 місяці з дня підписання акту приймання виконаних підрядних робіт № 3-111. Враховуючи вказане, колегія суддів зазначає, що позивачем при звернені до суду не пропущено строк позовної давності.

Також колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи відсутня заява скаржника про застосування строків позовної давності.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року, по справі № 910/12357/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПАТ «Завод «Ленінська кузня» на рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» на рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року по справі № 910/12357/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21 серпня 2013 року по справі № 910/12357/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/12357/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.