Рішення

від 15.04.2009 по справі 8/56-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/56-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "15" квітня 2009 р.                                                       по справі  № 8/56-38

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг – Дон”,

м. Миколаїв

До  відповідача: Державного підприємства “Волиньторф”, с. Прилісне Маневицького району

Про стягнення 54 758 грн. 20 коп.

                                                                                     Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: н/з.

Від відповідача: н/з.

       Суть спору: позивач  - товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» просить стягнути з відповідача -  державного підприємства «Волиньторф»

54 758  грн. 20 коп., в тому числі: 50 000 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору №202 від 31.07.2008 року, 2 250 грн. 00 коп. пені, 308 грн. 20 коп. річних,

2 200 грн. 00 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі.

         Позивач у телеграмі від 14.04.2009 року просить перенести судове засідання у зв'язку з неможливістю явки його представника.

         Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення, оскільки ухвалою суду від 27.03.2009 року явка представників сторін не визнавалася  обов'язковою; суд визнав представлені позивачем докази достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні.

         Відповідач пояснень по суті позовних вимог згідно ухвали суду від 27.03.2009 року не подав, повноважного представника в судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№01-28/5166 від 06.04.2009 року, а. с. 22).

        Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

         Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                      в с т а н о в и в:

31 липня 2008 року між позивачем - товариством з обмеженою

відповідальністю «Техноторг-Дон» та відповідачем –  державним підприємством «Волиньторф» був укладений договір № 202 (далі договір а. с. 9-13).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 31.07.2008 року № 202.

       Згідно п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 6.2, 9.2 договору позивач зобов'язувався передати у власність, а відповідач – прийняти товар - фронтальний навантажувач вартістю 467 250 грн. 00 коп. згідно зі специфікацією та оплатити його протягом  50-ти днів з моменту отримання товару, товаросупроводжувальних документів та документів на оплату товару. У разі прострочення оплати отриманого товару, останній  сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла у період порушення термінів сплати, розрахована виходячи з повної вартості неоплаченого товару. Згідно п. 12.2 договору він діє до 31.12.2008 року, але до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

       У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

 На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар - фронтальний навантажувач «Амкодор-342Р-01» вартістю 467 250 грн. 00 коп. згідно зі специфікацією до договору (а. с. 14) на підставі накладної №Тех-014168 від 10.11.2008 року (а. с. 15) по довіреності №70 від 07.11.2008 року (а. с. 17), про що сторонами підписано акт приймання – передачі від 10.11.2009 року (а. с. 18).  

     Відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково на суму 417 250 грн. 00 коп. згідно  банківської виписки (а. с. 19).

     Заборгованість відповідача становить 50 000 грн. 00 коп.,  підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

      Згідно ч. 2 ст. 625  ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Нараховані позивачем 2 200 грн. 00 коп. збитків від інфляції  та 308 грн. 20 коп. річних за період з 31.12.2008 року по 15.03.2009 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

      Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки  (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 9.2 договору у разі прострочення оплати отриманого товару, відповідач  сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла у період порушення термінів сплати, розрахована виходячи з повної вартості неоплаченого товару.

       Нарахована позивачем  згідно розрахунку за період з 31.12.2008 року по 15.03.2009 року пеня в сумі 2 250 грн. 00 коп. підставна і підлягає до стягнення з відповідача в силу ст.ст.230, 232  ГК України, п. 9.2 договору.

       Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 547 грн. 58 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Відповідно до підпункту „а” пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, державне мито сплачується у розмірі: „із заяв майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Ціна позову - 54 758 грн. 20 коп. Позивач платіжним дорученням №4309 від 02.03.2009 року сплатив державне мито в сумі 836 грн. 60 коп. Таким чином,

289 грн. 02 коп. державного мита підлягає поверненню позивачу як зайве сплачене.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -                                                                               в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

        2. Стягнути з державного підприємства “Волиньторф”, с. Прилісне Маневицького району,  р/р 35246005005648 ГУДК у Волинській області,

МФО 303014, код 00426302 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», м. Миколаїв,  пр. Героїв Сталінграду, 113/1, р/р 26003001303236 в ОТП банк, МФО 326911, код 31764816

         - 50 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 250 грн. 00 коп. пені, 308 грн. 20 коп. річних, 2 200 грн. 00 коп. збитків від інфляції,  547 грн. 58 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 55 423 грн. 78 коп. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять три грн. 78 коп.).

       3. Державному казначейству України повернути  товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», м. Миколаїв,  пр. Героїв Сталінграду, 113/1, р/р 26003001303236 в ОТП банк, МФО 326911, код 31764816

- 289 грн. 02 коп. (двісті вісімдесят дев'ять грн. 02 коп.) державного мита, зайве сплаченого платіжним дорученням №4309 від 02.03.2009 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 8/56-38).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                               Суддя                                                      Кравчук Антоніною Михайлівною