Постанова

від 05.11.2013 по справі 810/5226/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року 810/5226/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 35 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дельта Медікел" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Дельта Медікел" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.09.2013 року №0000602301 та №0000592301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.08.2013р. поштою отримав від відповідача Повідомлення від 02.08.2013р. №609/10/22-3 та копію Наказу від 02.08.2013р. №85 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дельта Медікел» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Маркетинг Лаб» (код за ЄДРПОУ 35760663) за квітень 2012 року та ТОВ «Агенція Комунікацій» (код за ЄДРПОУ 31570517) за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 року.

В той же день позивач отримав від відповідача Акт №58/22-03/30634637 від 08.08.2013року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дельта Медікел» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Маркетинг Лаб» (код за ЄДРПОУ 35760663) за період квітень 2012 року та ТОВ «Агенція Комунікацій» (код за ЄДРПОУ 31570517) за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 року (надалі - «Акт перевірки»).

Відповідно до висновків, викладених в Акті перевірки, перевіркою встановлено начебто безпідставне завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації) на загальну суму 1283321 грн. та заниження суми податку на прибуток, що підлягає до завищення збитків задекларованих на загальну суму 1384727 грн. та порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, н.200.1, н.200.2 ст.200, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, н.п.138.1.1. п.138.1, п.132.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

20.08.2013р. позивач подав відповідачу Заперечення №11-1382 від 20.08.2013р. на Акт перевірки, в якому виклав свою позицію щодо неправомірності та безпідставності складання Акту та необґрунтованості й протиправності висновків, наведених в Акті перевірки.

30.08.2013р. поштою позивач отримав від відповідача Запрошення №1319/10/22-323 від 21.08.2013р. на розгляд Заперечень, при цьому, позивач запрошувався на розгляд Заперечень на 27.08.2013р.

18.09.2013р. позивач отримав від відповідача відповідь на заперечення по Акту перевірки №1704/10/22-323 від 28.08.2013р., відповідно до якої заперечення позивача не прийняті до уваги, а висновки Акту перевірки залишені без змін.

18.09.2013р. позивач отримав від відповідача:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000602301 від 02.09.2013р. про зменшення у картці особового рахунка позивача розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 283 321 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000592301 від 02.09.2013р. про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1730909 грн. (за основним платежем - 1384727 грн.; за штрафними санкціями - 346182 грн.).

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Гудим О.А. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Банніков О.В. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Додатково пояснив, що порушення вимог податкового законодавства позивачем підтверджується лише актом перевірки і, що інформація про порушення кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів позивача - ТОВ «Маркетинг Лаб» та ТОВ «Агенція Комунікацій» до податкового органу не надходила.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Дельта Медікел» є юридичною особою, що зареєстроване 29.11.1999року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №768423, Довідкою АА №630836 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ №383216.

З 03.12.1999 року позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби за №64 та є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість №100321743 НБ №274084, індивідуальний податкових номер 366346326551.

Відповідно до матеріалів справи, з 02.08.2013 року по 08.08.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області, на підставі наказу від 02.08.2012 р. №85, пп 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Дельта Медікал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Маркетинг Лаб» за квітень 2012року та ТОВ «Агенція Комунікацій» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.

Результати перевірки оформлено Актом від 08.08.2013 року №58/22-03/30634637 «Про результати позапланової невиїзної перевірки «Дельта Медікел» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Маркетинг Лаб» за квітень 2012року та ТОВ «Агенція Комунікацій» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року» .

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано: Акт від 05.04.2013р. №963/2240/31570517 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція комунікацій» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р.», отриманий від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС ; Акт від 05.04.2013р. №1287/22.9/35760663 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркетинг Лаб» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками, а саме: ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року», отриманий від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС.

За результатами аналізу вказаних актів співробітниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області встановлено, що контрагенти позивача ТОВ «Маркетинг Лаб» ТОВ «Агенція Комунікацій» підпадають під ознаки «транзитності» та провадять транзитні операції.

Враховуючи вищезазначене, відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Дельта Медікел»:

1.п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) на загальну суму 1283321 грн., в тому числі за січень 2012 року у сумі 160992 грн., за лютий 2012 року у сумі 757І58 грн., за березень 2012 року у сумі 85228 грн., за квітень 2012 року у сумі 234730 грн., за травень 2012 року у сумі 276520 грн., за червень 2012 року у сумі 450083 грн.

2. п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає до завищення збитків задекларованих на загальну суму 1384727 грн., в тому числі по періодах:

• за І квартал 2012 року - на суму 350784 грн.;

• за І півріччя 2012 року - на суму 1033943 грн.

20.08.2013р. позивач подав відповідачу Заперечення №11-1382 від 20.08.2013р. на Акт перевірки, в якому виклав свою позицію щодо неправомірності та безпідставності складання Акту та необґрунтованості й протиправності висновків, наведених в Акті перевірки.

18.09.2013р. позивач отримав від відповідача Лист про надання відповіді до заперечення по Акту перевірки №1704/10/22-323 від 28.08.2013р., відповідно до якої заперечення позивача не прийняті до уваги, а висновки Акту перевірки залишені без змін.

На основі висновків акту перевірки, відповідачем 02 вересня 2013 року були прийняті: податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000602301 від 02.09.2013р. про зменшення у картці особового рахунка позивача розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1283321грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000592301 від 02.09.2013р. про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1730909 грн. (за основним платежем - 1384727 грн.; за штрафними санкціями - 346182 грн.).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ПП «Дельта Медікел» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між позивачем та ТОВ «Агенція Комунікацій» та ТОВ «Маркетинг Лаб», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В перевіряємий період позивач перебував у господарських взаємовідносинах із ТОВ «Маркетинг Лаб» на підставі Договору №1025 про надання послуг від 17.02.2012р. та додаткової угоди №1/1025 до зазначеного Договору.

Згідно укладеного договору та додаткової угоди до нього, ТОВ «Маркетинг Лаб» надавало ПП «Дельта Медікел» консультаційно - інформаційні послуги, а саме: визначення ефективності просування торгової марки «Перфектил», на основі мотивованої рекомендації продавця. Загальна вартість послуг становила 33370,56 грн.

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав суду: Договір про надання послуг №1025 від 17 лютого 2012 року, Додаткову угоду №1/1025 до Договору про надання послуг №1025 від 17 лютого 2012 року, акт №210501 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21 травня 2012 року, Реєстр виданих та отриманих накладних за квітень 2012 року, податкову накладну №2 від 03.04.2012 року на загальну суму 33370, 56 грн., ПДВ - 5561,76грн., картку рахунку 3711 за квітень 2012 року, платіжне доручення №9643 від 3 квітня 2012 року на суму 33370,56 грн., виписку по рахунку №26002014036913 за 24.05.2012 року, податкову декларацію з Податку на додану вартість ТОВ «Маркетинг Лаб» за квітень 2012 року, копії підсумкових звітів про результати наданих послуг.

Проаналізувавши надані позивачем документи, суд заначає наступне.

Як встановлено у судовому засіданні та зазначено в Акті перевірки за результатом виконання Договору №1025 про надання послуг від 17.02.2012р. було настання правових наслідків для обох сторін (сплата коштів та отримання результатів послуг), що підтверджується дентально первинною бухгалтерською та іншою документацією: Актом №21051 здачі-прийняття надання послуг від 21.05.2012р., підписаним сторонами, звітом про надані послуги, податковою накладною від 03.04.2012р №2, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року , податковою декларацією з ПДВ ПП «Дельта Медікел», поданою 17.05.2012р..

Крім того, судом встановлено, що згідно Актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних позивачем з ТОВ «Маркетинг Лаб», у перевіряємий період на підставі вищезазначених договорів ТОВ «Маркетинг Лаб» надало позивачу послуг на загальну суму 33 370,56 грн., в т.ч. ПДВ - 5 561,76 грн.

Розрахунок за визначені послуги був здійснений позивачем із ТОВ «Маркетинг Лаб» відповідно до умов договору в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та реєстрами оплат, виписками по рахунку.

Позивачем в повному обсязі виконаний обов'язок щодо відображення податкових зобов'язань за зазначеними операціями відповідно до норм чинного законодавства, що підтверджується поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковими деклараціями з податку на прибуток за перевіряємі періоди .

Контрагентом позивача - ТОВ «Маркетинг Лаб» у встановленому законом порядку були видані податкові накладні та подані податкові декларації, в яких в повному обсязі враховані податкові зобов'язання, що виникли внаслідок отримання грошових коштів від позивача за вищезазначеними операціями. Зазначені зобов'язання з оплати ПДВ нараховані та сплачені ТОВ «Маркетинг Лаб», до державного бюджету в повному обсязі. Зазначене підтверджується відповідними податковими деклараціями та банківськими виписками.

Наявність витрат, об'єктів оподаткування та операцій з надання послуг підтверджується первинною договірною та бухгалтерською документацією та поданням відповідних податкових декларацій. Отримані податкові накладні включені до «реєстру отриманих та виданих податкових накладних» у відповідних періодах. ПДВ, сплачений при придбанні послуг, включено позивачем до податкового кредиту у декларації з ПДВ у відповідних періодах. Податкові зобов'язання контрагента позивача - ТОВ «Маркетинг Лаб» в повному обсязі відображено у податковій звітності та в повному обсязі виконаний обов'язок зі сплати податкових зобов'язань контрагента.

Документи, що підтверджують вищезазначене, аналізувались відповідачем в ході проведення перевірки та відображені в Акті перевірки (стор. 4-5 Акту перевірки ).

Таким чином, в самому Акті (розділ 3) встановлена достовірність декларування господарських відносин ПП «Дельта Медікел» при взаємовідносинах із ТОВ «Маркетинг Лаб», підтверджена їх реальність та повнота відображення в обліку.

Крім того, в період, що перевірявся з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. господарські відносини позивача з ТОВ «Агенція Комунікацій» здійснювались на підставі наступних договорів: Договору №12/09-PR від 12.09.2012р., Договору №01/08 від 01.08.2012р., Договору №06/12 від 06.12.2011р., Договору №30/10-К від 28.09.2011р.

Як зазначалось вище предметом перевірки були взаємовідносини позивача з ТОВ «Агенція Комунікацій» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, а Договори №01/08 від 01.08.2012р. та №30/10-К від 28.09.2011р. не стосуються періоду, що перевірявся, Договір №30/10-К від 28.09.2011р. був укладений в вересні 2011р. та стосувався послуг, що надавались в жовтні 2011р. , отже також не стосується періоду, що перевірявся.

Згідно Договору №12/09-PR від 12.09.2011р. ТОВ «Агенція Комунікацій» надавало ПП «Дельта Медікел» комунікаційні послуги щодо дослідження репутації, PR-супроводу та медіа аналізу ПП «Дельта Медікел» та її фармацевтичних продуктів на ринку України.

Послуги за договором надавалися з метою просування ПП «Дельта Медікел» та його продуктів на ринку України та збільшення об'ємів продажу продуктів ПП «Дельта Медікел».

Конкретні умови щодо детального переліку послуг, їхных термінів виконання, порядку розрахунків, а також інших умов визначались у окремих додатках до договору.

Згідно Договору про надання рекламних послуг №01/08 від 01.08.2011р. ТОВ «Агенція Комунікацій» надавало на користь ПП «Дельта Медікел» послуги з розробки та виготовлення рекламних матеріалів. Конкретні умови надання послуг, їх вартість визначались у окремих додатках та додаткових угодах до договору.

Згідно Договору про надання рекламних послуг №06/12 від 06.12.2011р. ТОВ «Агенція Комунікацій» надавало ПП «Дельта Медікел» послуги з проведення промо-акцій, стосовно стимулюванню кінцевих споживачів-фізичних осіб на придбання продукції в аптеках України. Конкретні умови надання послуг, їх вартість визначались у окремих додатках та додаткових угодах до договору.

Згідно Договору №30/10 - К від 28.09.2011р. ТОВ «Агенція Комунікацій» надало ПП "Дельта Медікел» інформаційно-консультаційні послуги на тему «Комунікації, націлені на результат: як Public ReIations можуть вирішувати бізнес-завдання» у межах Європейського PR-Конгресу - 2011, який відбувся 7 жовтня 2011р. Вартість послуг згідно додатку №1 до Договору №30/10 - К від 28.09.2011р. становила 11666,67 грн.

На підтвердження факту виконання умов договорів позивач надав суду: Договір №12/09-RP від 12 вересня 2011 року, Додаток №19 до Договору №12/09-RP від 12 вересня 2011 року про виконання робіт/надання інформаційних послуг від 02.04.2012 року, Договір №06/12 про надання рекламних послуг від 6 грудня 2011 року, Додаток №1 до договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 06.12.2011 року, Додаток №2 до Договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 10.01.2012 року; Додаток №3 до договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 01.02.2012 року; Додаток №4 до договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 02.04.2012 року; Додаток №6 до договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 30.04.2012 року; Додаток №7 до договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 14.05.2012 року; Додаток №8 до договору №06/12 від 06.12.2011 року про виконання/надання рекламних послуг від 30.05.2012 року; Акт №2 від 31 січня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №3 від 31 січня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №5 від 31 січня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №4 від 31 січня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №6 від 31 січня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №7 від 31 січня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №9 від 29 лютого 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №11 від 29 лютого 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №10 від 29 лютого 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №17 від 22 березня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №18 від 22 березня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); ; Акт №19 від 22 березня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №31 від 30 квітня 2012року здачі-прийняття робіт (надання послуг); ; Акт №30 від 30 квітня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №29 від 30 квітня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №32 від 30 квітня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №34 від 30 квітня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №33 від 30 квітня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №36 від 31 травня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №37 від 31 травня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №38 від 31 травня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №39від 31 травня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №45 від 15 червня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №46 від 15 червня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №47 від 25 червня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №48 від 25 червня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №60 від 25 липня 2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Акт №59 від 25 липня 2012року здачі-прийняття робіт (надання послуг); Реєстр оплат по ТОВ «Агенція Комунікацій», Платіжні доручення, Карткові рахунки 3711 за перше півріччя 2012 року, Податкові декларації ПП «Дельта Медікел» за січень 2012 року, за лютий 2012 року, за березень 2012 року , за квітень 2012 року, травень 2012 року , червень 2012 року з розшифровками податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року, податкова накладна №2 від 31.01.2012 року на загальну суму 174650 грн. в тому числі ПДВ 29108, 33 грн., податкова накладна №3 від 31.01.2012 року на загальну суму 107850 грн. в тому числі ПДВ 17975 грн., податкова накладна №5 від 31.01.2012 року на загальну суму 229350 грн. в тому числі ПДВ 38225 грн., податкова накладна №4 від 31.01.2012 року на загальну суму 172050 грн. в тому числі ПДВ 28675 грн., податкова накладна №6 від 31.01.2012 року на загальну суму 168750 грн. в тому числі ПДВ 28125 грн., податкова накладна №7 від 31.01.2012 року на загальну суму 113300 грн. в тому числі ПДВ 18883, 33 грн., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року , податкова накладна №3 від 23.02.2012 року на загальну суму 156450грн. в тому числі ПДВ 26075 грн., податкова накладна №2від 23.02.2012 року на загальну суму 174320грн. в тому числі ПДВ 29053, 33 грн., податкова накладна №4 від 23.02.2012 року на загальну суму 123840грн. в тому числі ПДВ 20640 грн., реєстр виданих та отриманих накладних за березень 2012 року, податкова накладна №3 від 22.03.2012 року на загальну суму 1428800грн. в тому числі ПДВ 23813, 33 грн., податкова накладна №2 від 22.03.2012 року на загальну суму 121720грн. в тому числі ПДВ 20286, 67грн., податкова накладна №1 від 22.03.2012 року на загальну суму 246770грн. в тому числі ПДВ 41128, 33грн., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, податкова накладна №4 від 24.04.2012 року на загальну суму 208870грн. в тому числі ПДВ 34811, 67 грн., податкова накладна №3 від 24.04.2012 року на загальну суму 213410грн. в тому числі ПДВ 35566, 33 грн., податкова накладна №2 від 24.04.2012 року на загальну суму 228920грн. в тому числі ПДВ 38153, 33 грн., податкова накладна №5 від 25.04.2012 року на загальну суму 268560грн. в тому числі ПДВ 44760 грн., податкова накладна №7 від 25.04.2012 року на загальну суму 212400грн. в тому числі ПДВ 35400 грн., податкова накладна №6 від 504.2012 року на загальну суму 242850 грн. в тому числі ПДВ 40475 грн., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за травень 2012 року, податкова накладна №1 від 23.05.2012 року на загальну суму 494600грн. в тому числі ПДВ 82433, 33грн., податкова накладна №2 від 24.05.2012 року на загальну суму 494600грн. в тому числі ПДВ 82433, 33грн., податкова накладна №3 від 24.05.2012 року на загальну суму 383500грн. в тому числі ПДВ 63916, 67 грн., податкова накладна №4 від 25.05.2012 року на загальну суму 286420грн. в тому числі ПДВ 47736, 67 грн., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року, податкова накладна №1 від 06.06.2012 року на загальну суму 370400грн. в тому числі ПДВ 61733, 33 грн., податкова накладна №2 від 08.06.2012року на загальну суму 554600грн. в тому числі ПДВ 92433, 33 грн., податкова накладна №7 від 25.06.2012 року на загальну суму 452640грн. в тому числі ПДВ 75440 грн., податкова накладна №8 від 25.06.2012 року на загальну суму 424560грн. в тому числі ПДВ 70760 грн., податкова накладна №6 від 25.06.2012 року на загальну суму 432500грн. в тому числі ПДВ 72083, 33 грн., податкова накладна №5 від 25.06.2012 року на загальну суму 465800грн. в тому числі ПДВ 77633, 33 грн., копії податкових декларацій ТОВ «Агенція комунікацій» за січень 2012року - червень 2012 року, виписки по рахункам, належним чином завірені копії підсумкових звітів про результат наданих послуг.

Судом встановлено, що згідно зазначених Актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних позивачем з ТОВ «Агенція Комунікацій», у перевіряємий період на підставі вищезазначених договорів ТОВ «Агенція Комунікацій» надало позивачу послуг на загальну суму 7 666 560,00, в т.ч. ПДВ - 1 277 759,97грн.

Розрахунок за визначені послуги був здійснений позивачем із ТОВ «Агенція Комунікацій» відповідно до умов договорів в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та реєстрами оплат зазначеними вище.

Позивачем в повному обсязі виконаний обов'язок щодо відображення податкових зобов'язань за зазначеними операціями відповідно до норм чинного законодавства, що підтверджується поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість за перевіряємі періоди .

Контрагентом позивача - ТОВ «Агенція Комунікацій» - у встановленому законом порядку були видані податкові накладні та подані податкові декларації, в яких в повному обсязі враховані податкові зобов'язання, що виникли внаслідок отримання грошових коштів від позивача за вищезазначеними операціями. Зазначені зобов'язання з оплати ПДВ нараховані та сплачені ТОВ «Агенція Комунікацій», до державного бюджету в повному обсязі. Зазначене підтверджується відповідними податковими деклараціями та банківськими виписками .

Наявність витрат, об'єктів оподаткування та операцій з надання послуг підтверджується первинною договірною та бухгалтерською документацією та поданням відповідних податкових декларацій. Отримані податкові накладні включені до «реєстру отриманих та виданих податкових накладних» у відповідних періодах. ПДВ, сплачений при придбанні послуг, включено позивачем до податкового кредиту у декларації з ПДВ у відповідних періодах. Податкові зобов'язання контрагента позивача - ТОВ «Агенція Комунікацій» в повному обсязі відображено у податковій звітності та в повному обсязі виконаний обов'язок зі сплати податкових зобов'язань контрагента.

Документи, що підтверджують вищезазначене, аналізувались відповідачем в ході проведення перевірки та відображені в Акті перевірки (стор. 4-5 Акту).

В Акті перевірки (абз.7 стор.7) зазначено, що «результатом виконання договорів між ПП «Дельта Медікел» із ТОВ «Агенція Комунікацій» було настання правових наслідків для обох сторін (сплата коштів та надання послуг), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, податковими деклараціями з ПДВ. Надання послуг додатково підтверджується звітами...».

Таким чином, в самому Акті (розділ 3) встановлена достовірність декларування господарських відносин ПП «Дельта Медікел» при взаємовідносинах із ТОВ «Агенція Комунікацій», підтверджена їх реальність та повнота відображення в обліку.

Приватним підприємством «Дельта Медікел» включено до складу податкового кредиту, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за січень-червень 2012 року податкові накладні, виписані ТОВ «Маркетинг Лаб» на загальну сум ПДВ-5562грн та виписані ТОВ «Агенція Комунікацій» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року на загальну сум ПДВ - 1277760 грн. та внесено до складу валових витрат суму у розмірі 6416605 грн.

Вказані дії позивача є правомірними зв'язку з зазначеним вище та у зв'язку з наступним.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені позивачем та ТОВ «Маркетинг Лаб» і ТОВ «Агенція Комунікації» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів з надання послуг, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, позиція відповідача ґрунтуються лише на безпідставних твердженнях та припущеннях, що (як зазначено в Акті) ТОВ «Агенція Комунікацій» підпадає під ознаки «транзитність» та провадить транзитні операції, а ТОВ «Маркетинг Лаб» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Відповідно, як помилково зазначено в Акті, відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток по операціях з продажу послуг.

Причому зазначені припущення відповідача не підтверджені чинними рішеннями суду.

В обґрунтування зазначеного відповідач посилається на Акти інших податкових органів та пояснення третіх осіб, які не мають жодного відношення до предмету перевірки позивача.

Факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

До того ж, Акти перевірки та пояснення жодної з наведених осіб не стосувались операцій вказаних підприємств з позивачем чи його контрагентами, зокрема, з таких пояснень не вбачається, що між позивачем та вказаними в Актах перевірки юридичними особами укладались фіктивні господарські угоди, підроблялись первинні документи або що товари (роботи, послуги) від вказаних контрагентів платнику податків фактично не передавались.

Відсутні жодні посилання на вироки суду, якими було б встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що товари (роботи, послуги) від вказаних контрагентів іншим особам фактично не передавались, а документи фінансово-господарської діяльності складались не уповноваженими на те особами. Натомість, представником відповідача у судовому засіданні підтверджено та надано відповідну довідку, що інформація про порушення кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів позивача - ТОВ «Маркетинг Лаб» та ТОВ «Агенція Комунікацій» до податкового органу не надходила.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Тобто якщо контрагент чи його контрагенти за ланцюжком, не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податків до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, а тому сама по собі несплата податку контрагентом (чи його контрагенти за ланцюжком) чи неподання ними звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Факт здійснення операцій підтверджений документально та визнаний відповідачем в Акті перевірки.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В Акті перевірки не надано допустимих та достатніх доказів, а також відсутнє належне обґрунтування порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як встановлено у судовому засіданні та зазначається в Акті перевірки, реальність операцій з придбання позивачем послуг у ТОВ «Маркетинг Лаб» та ТОВ «Агенція Комунікацій» підтверджено первинною договірною та бухгалтерською документацією.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Як зазначається в самому Акті перевірки та встановлено у судовому засіданні, податкові накладні були видані та відображені в обліку позивача та його контрагентів у встановленому законом порядку.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується відповідачем, в періоди, що перевірялись контрагенти позивача (як і сам позивач) були належним чином зареєстровані та перебували на обліку в податкових органах в якості платників ПДВ.

ТОВ «Маркетинг Лаб» та ТОВ «Агенція Комунікацій» у встановленому законом порядку були подані Податкові декларації з ПДВ, в яких в повному обсязі враховані зобов'язання з ПДВ, що виникли внаслідок отримання грошових коштів від ПП «Дельта Медікел». Зазначені зобов'язання з ПДВ нараховані та сплачені ТОВ «Маркетинг Лаб» та ТОВ «Агенція Комунікацій» до державного бюджету в повному обсязі.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких ПП «Дельта Медікел» сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Відповідно до п. 200.1 п. 200.2 п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1. ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на формування податкового кредиту та право на формування показників валових витрат підтверджене належними доказами, отже висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200, 2. п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та показників валових витрат за господарськими операціями з ТОВ Маркетинг Лаб» та ТОВ «Агенція Комунікацій» є безпідставним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв, від відшкодування судових витрат представник позивача відмовився.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Приватного підприємства "Дельта Медікел" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 02.09.2013 року №0000602301 та №0000592301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 08 листопада 2013 р.