Постанова

від 29.10.2013 по справі 826/13551/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2013 року 10:05 № 826/13551/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта фуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013р. №0005752208 та №0005742208 за участю представників сторін:

від позивача : Качан В.В.

від відповідача: Шмігель Т.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта фуд", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового рішення повідомлення № 0005752208 від 26.04.2013р. (податок на прибуток) та №0005742208 від 26.04.2013р. (на податок на додану вартість) Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва винесених за актом № 794/22- 8/37264943 від 03 жовтня 2012року, про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Домінанта Фуд» (код ЄДРПОУ 37264943) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 32377965), ТОВ «ЯВО «Мета» (код ЄДРПОУ 37401232) та ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» (код ЄДРПОУ 36644829) за період з 01.01.2009 року по 20.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства, а перевірка проведена у відповідності до законодавства. Крім того, Відповідач посилається на Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012 у справі № 1-555/12 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч,2 ст.205, ч. 1-3 ст. 358 КК України, якою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28. ч.2 ст.205, ч. 1-3 ст. 358 КК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що Відповідачем було отримано постанову Слідчого управління ДПС у м. Києві від 09.07.2012 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Домінанта фуд».

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі постанови СУ ДПС у м. Києві від 09.07.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Домінанта фуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ізумруд», ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» та ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» за період з 01.01.2009 р. по 20.06.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 03.10.2012 року №794/22-8/37264943 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 395 827,00 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями та п.198.1 ст.198, ст.185 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 325 150,00 грн.

Підпунктом 58.4 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, контролюючий орган зобов'язаний визначити платнику податків відповідні податкові зобов'язання, штрафні (фінансові) санкції.

При цьому складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду або винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу податкового органу надійшла постанова Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012 у справі № 1-555/12 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч,2 ст.205, ч.1-3ст. 358 КК України, якою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28. ч.2 ст.205, ч.1-3 ст. 358 КК України.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 року №0005742208, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 428 564 грн. (за основним платежем + 395 827,00 штрафні (фінансові) санкції 32 737,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 року №0005752208, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 351 340 грн. (за основним платежем + 325 150,00 штрафні (фінансові) санкції 26 190 грн.).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Ізумруд» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір №04/11 від 04.11.2010 р. (надалі Договір № 04/11).

В п.1.1 - п.1.2 Договору №04/11 зазначено, що Постачальник зобов'язується передавати Покупцеві у власність продукти харчування (продовольчі товари) та непродовольчі товари, визначені останнім у замовленні, надалі товар, а Покупець зобов'язується приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку і в строки, передбачені Договором. Сумою даного Договору є сума всіх операцій по його виконанню згідно накладних.

Згідно п. 2.2 - п. 2.4 Договору №04/11, асортимент та ціна товару визначаються за погодженням сторін згідно замовлення. В разі зміни ціни та (або) асортименту товару Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про такі зміни не менше як за 10 календарних днів до введення нових цін та (або) зміни асортименту. В такому випадку сторони погоджують нове замовлення. Обов'язки сторін на поставку товару виникають на підставі замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику факсом чи е-mail замовлення на поставку товару за 10 днів до запланованої поставки. В замовленні вказується асортимент товару, ціна, кількість товару, місце доставки, а також дата та час поставки. В разі неможливості виконання замовлення Покупця Постачальником останній зобов'язаний протягом робочого дня повідомити Покупця шляхом надсилання факсового повідомлення про неможливість виконання замовлення з вказівкою причин неможливості виконання. Ціна, кількість та асортимент товарів, що постачаються, остаточно визначаються у накладній, яка мас відповідати замовленню. Відступлення в накладній від змісту замовлення допускається тільки за згодою Покупця. Поставка здійснюється силами Постачальника та за його рахунок на склад Покупця, вказаний Покупцем у замовленні.

Відповідно до п. 3.2 Договору №04/11, товар, що постачається Постачальником, повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для відповідних товарів, а також не мати дефектів товарного вигляду. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами, якісними посвідченнями, ветеринарним свідоцтвом (у разі необхідності) та іншими документами, які необхідні для товару даного виду згідно чинних правил торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів. Постачальник несе відповідальність за достовірність вказаних документів. Постачальник зобов'язаний поставити товар із зазначенням на ньому доступної та достовірної інформації про товари на українській мові.

Позивачем надано суду наступні документи: додаткову угоду, видаткові накладні, податкові накладні, копії простих векселів, Акти прийму-передачі оплачених векселів, копії банківських виписок (нечетабельні).

Між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «ТК «ПОДІЛЛЯ-ІНВЕСТ» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір №20/01 від 20.01.2011 р. (надалі Договір № 20/01).

В п.1.1 - п.1.2 Договору №20/01 зазначено, що Постачальник зобов'язується передавати Покупцеві у власність продукти харчування (продовольчі товари) та непродовольчі товари, визначені останнім у замовленні, надалі товар, а Покупець зобов'язується приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку і в строки, передбачені Договором. Сумою даного Договору є сума всіх операцій по його виконанню згідно накладних.

Згідно п. 2.2 - п. 2.4 Договору №20/01, асортимент та ціна товару визначаються за погодженням сторін згідно замовлення. В разі зміни ціни та (або) асортименту товару Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про такі зміни не менше як за 10 календарних днів до введення нових цін та (або) зміни асортименту. В такому випадку сторони погоджують нове замовлення. Обов'язки сторін на поставку товару виникають на підставі замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику факсом чи е-mail замовлення на поставку товару за 10 днів до запланованої поставки. В замовленні вказується асортимент товару, ціна, кількість товару, місце доставки, а також дата та час поставки. В разі неможливості виконання замовлення Покупця Постачальником останній зобов'язаний протягом робочого дня повідомити Покупця шляхом надсилання факсового повідомлення про неможливість виконання замовлення з вказівкою причин неможливості виконання. Ціна, кількість та асортимент товарів, що постачаються, остаточно визначаються у накладній, яка мас відповідати замовленню. Відступлення в накладній від змісту замовлення допускається тільки за згодою Покупця. Поставка здійснюється силами Постачальника та за його рахунок на склад Покупця, вказаний Покупцем у замовленні.

Відповідно до п. 3.2 Договору №20/01, товар, що постачається Постачальником, повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для відповідних товарів, а також не мати дефектів товарного вигляду. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами, якісними посвідченнями, ветеринарним свідоцтвом (у разі необхідності) та іншими документами, які необхідні для товару даного виду згідно чинних правил торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів. Постачальник несе відповідальність за достовірність вказаних документів. Постачальник зобов'язаний поставити товар із зазначенням на ньому доступної та достовірної інформації про товари на українській мові.

Позивачем надано суду наступні документи: додаткову угоду, видаткові накладні, податкові накладні, копії простих векселів, Акти прийму-передачі оплачених векселів, копії банківських виписок.

Крім того, між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір №64/11 від 25.02.2011 р. (надалі Договір № 64/11).

В п.1.1 - п.1.2 Договору №64/11 зазначено, що Постачальник зобов'язується передавати Покупцеві у власність продукти харчування (продовольчі товари) та непродовольчі товари, визначені останнім у замовленні, надалі товар, а Покупець зобов'язується приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку і в строки, передбачені Договором. Сумою даного Договору є сума всіх операцій по його виконанню згідно накладних.

Згідно п. 2.2 - п. 2.4 Договору №64/11, асортимент та ціна товару визначаються за погодженням сторін згідно замовлення. В разі зміни ціни та (або) асортименту товару Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про такі зміни не менше як за 10 календарних днів до введення нових цін та (або) зміни асортименту. В такому випадку сторони погоджують нове замовлення. Обов'язки сторін на поставку товару виникають на підставі замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику факсом чи е-mail замовлення на поставку товару за 10 днів до запланованої поставки. В замовленні вказується асортимент товару, ціна, кількість товару, місце доставки, а також дата та час поставки. В разі неможливості виконання замовлення Покупця Постачальником останній зобов'язаний протягом робочого дня повідомити Покупця шляхом надсилання факсового повідомлення про неможливість виконання замовлення з вказівкою причин неможливості виконання. Ціна, кількість та асортимент товарів, що постачаються, остаточно визначаються у накладній, яка мас відповідати замовленню. Відступлення в накладній від змісту замовлення допускається тільки за згодою Покупця. Поставка здійснюється силами Постачальника та за його рахунок на склад Покупця, вказаний Покупцем у замовленні.

Відповідно до п. 3.2 Договору №64/11, товар, що постачається Постачальником, повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для відповідних товарів, а також не мати дефектів товарного вигляду. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами, якісними посвідченнями, ветеринарним свідоцтвом (у разі необхідності) та іншими документами, які необхідні для товару даного виду згідно чинних правил торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів. Постачальник несе відповідальність за достовірність вказаних документів. Постачальник зобов'язаний поставити товар із зазначенням на ньому доступної та достовірної інформації про товари на українській мові.

Позивачем надано суду наступні документи: додаткову угоду, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, товарна накладна, копії банківських виписок.

Також, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та «НВО «Мета» (Виконавець), з іншої сторони, було укладено договір про надання послуг за №75/11 від 28.02.2011 р.

Згідно договору №75/11 від 28.02.2011 р. Виконавець зобов'язується з метою забезпечення господарської діяльності Замовника, налагодження інформаційно-консультаційної підтримки господарської діяльності Замовника, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання протягом строку дії договору надати інформаційно-консультаційні послуги щодо розробки дизайну, внесення правок в етикетки, розробки назви торгівельних марок, розробки стратегічних рекомендацій з брендінгу для Замовника.

За умовами зазначеного договору ТОВ «НВО «Мета» надано послуги з дизайну торгової марки для ТОВ «Домінанта Фуд» згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) за №78 б/д, на загальну суму 22080,00 грн. в т. ч. ПДВ 3680,00 грн., податкову накладну № 78 від 31.03.2011 року на загальну суму 22080,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3680,00 грн.

Крім того, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони та ТОВ «НВО «Мета» (Виконавець), з іншого боку, було укладено договір надання послуг за №100/11 від 30.03.2011 р.

У відповідності до договору №100/11 від 30.03.2011 р. Виконавець надає Замовнику послуги з передпродажної підготовки товару.

За умовами зазначеного договору ТОВ «НВО «Мета» надано послуги для ТОВ «Домінанта Фуд», згідно акту виконаних робіт наданих послуг за №29 б/д, на загальну суму 103200,00 грн. в т. ч. ПДВ 17200,00 грн., податкову накладну № 29 від 14.04.2011 року на загальну суму 103200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17200,00 грн.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «НВО «Мета» (Виконавець), з іншого боку, було укладено договір про надання послуг за №140/11 від 23.05.2011р.

За даним договором №140/11 від 23.05.2011 одна сторона (Виконавець) зобов'язується надати юридичні послуги другій стороні (Замовнику), а замовник зобов'язується оплатити (Виконавцеві) послуги.

За умовами зазначеного договору ТОВ «НВО «Мета» надано юридичні послуги для ТОВ «Домінанта Фуд» згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) за №22 б/д, на загальну суму 64800,00 грн. в т. ч. ПДВ 10800,00 грн., податкову накладну № 22 від 22.06.2011 на загальну суму 64800,00 грн.

Також, між ТОВ «Домінанта Фуд» (Замовник), з одного боку, та ТОВ «НВО «Мета» (Виконавець), з іншого боку, було укладено договір надання послуг за №142/11 від 07.06.2011 щодо обслуговування офісної техніки.

Згідно договору №142/11 від 07.06.2011 Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з обслуговування офісної техніки.

За умовами зазначеного договору ТОВ «НВО «Мета» надано послуги для ТОВ «Домінанта Фуд» згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) за №31 б/д, на загальну суму 41328,00 грн. в т. ч. ПДВ 6888,00 грн., податкову накладну № 31 від 28.06.2011 року на загальну суму 41328,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6888,00 грн.

На підставі наданих документів встановлено, що ТОВ «Домінанта Фуд» (Замовник), з одного боку, та ТОВ «НВО «Мета» (Постачальник), з іншого боку, було укладено договір поставки товару за №145/11 від 14.06.2011 р., щодо поставки системних блоків.

Згідно договору №145/11 від 14.06.2011 р. Постачальник зобов'язується передати Покупцеві у власність системні блоки визначені останнім у замовленні надалі товар, а Покупець зобов'язується прийняти обумовлений товар та оплачувати його в порядку і в строки передбачені договором.

Позивач зазначає, що йому було поставлено системні блоки, згідно видаткової накладної за №32 від 29.06.2011 року, на загальну суму 34180,00 грн. в т. ч. ПДВ 5696,67 грн. та надано податкову накладну № 32 від 29.06.2011 року на загальну суму 34180,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5696,67 грн.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази передачі товару, а саме відсутні сертифікати відповідності (якісними посвідченнями, ветеринарним свідоцтвом), докази замовлення послуг (товару/робіт), довіреності на отримання товару, доказів транспортування товару, доказів облікування отриманого товару на складі, докази розміщення реклами (отримання рекламних послуг), докази отримання юридичних послуг, докази знаходження на балансі придбаного товару (оргтехніки) та інші докази.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія Постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. по справі № 1-555/12 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч. 1-3 ст. 358 КК України, якою звільнено ОСОБА_3 (директора ТОВ «НВО «Мета»).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було належним чином виконано умови договорів в повному обсязі, а тому, посилання Позивача на виконання сторонами всіх умов договору не підтверджується.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ніде ґавою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…».

У відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ", а також, що "…у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Аналогічна позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь-яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд приходить до висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено наступні критерії господарської діяльності - направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Аналогічні норми містяться в податковому кодексі України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук