Ухвала

від 29.10.2013 по справі 826/9462/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9462/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фракассо Індастріс Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фракассо Індастріс Юкрейн» (далі - Позивач, ТОВ «ФРАКАССО ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2013 року №0003715626 в частині зменшення ТОВ «ФРАКАССО ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 117 698,00 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 29 424,50 грн.; від 15.05.2013 року №0003815626 в частині зменшення ТОВ «ФРАКАССО ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН» від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 153 453,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність застосування нульової ставки оподаткування до операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей за березень 2012 року в сумі 1 356 269,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2013 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФРАКАССО ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість в розмірі 271 254,00 грн. за березень 2012 року; п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 103,00 грн.; пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за березень 2012 року в розмірі 5 545,00 грн. та як наслідок до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за березень 2012 року в розмірі 265 812,00 грн.; пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 117 801,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року; пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованого рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 153 556,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року. Результати перевірки зафіксовані в акті від 24.04.2013 року №10715.6-27/37727544. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013 року: форми «В4» №0003815626, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 153 556,00 грн.; форми «В1» №0003715626, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 117 801,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 29 450,25 грн.

Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, суд першої інстанції встановив, що Позивачум у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року за березень 2012 року в рядку 2.1 задекларовано експортні операції на загальну суму 1 356 269, 00 грн.

На підтвердження здійснення експортних операцій ТОВ «ФРАКАССО ІНДАСТРІС ЮКРЕЙН» були надані копії вантажних митних декларацій - від 19.03.2012 року № 209040000/2012/001323, № 209040000/2012/001324, № 209040000/2012/001344, № 209040000/2012/001347, № 209040000/2012/001348, № 209040000/2012/001351, № 209040000/2012/001352, № 209040000/2012/001353 (а.с. 23, 25, 27, 28, 30, 32, 34, 36).

Вказані експорті операції, як було вірно встановлено судом першої інстанції, Позивачем були оподатковані за нульовою ставкою.

Таким чином, з урахуванням викладеного, а також за наслідками системного аналізу положень ст. ст. 185, 193, 195 ПК України, ст. ст. 12, 86 Митного кодексу України, а також ряду підзаконних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки Позивачем було доведено фактичне вивезення товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України, то оподаткування вказаних товарів за нульовою ставкою податку на додану вартість було проведено правомірно.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. «г» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Приписи п. 193.1 ст. 193 ПК України визначають, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.

Згідно пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України ; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України .

Приписи п. 12 ст. 1 Митного кодексу України визначають митну декларацію як письмову заяву встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Відповідно до ст. 86 МК України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Тобто, як вірно визначив суд першої інстанції, з метою встановлення відповідності вантажної митної декларації вимогам Митного кодексу України, необхідно надати оцінку даним, які містяться в наявних у матеріалах справи вантажних митних деклараціях.

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації (далі - ВМД) на зброшурованих у комплекти бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - комплект форми МД-2), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - комплект форми МД-3), специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, особливості заповнення граф ВМД залежно від напрямку переміщення товарів, митного режиму тощо, випадки застосування специфікації форми МД-8, а також порядок розподілу та використання аркушів ВМД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначається Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року(яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №307).

Відповідно до п. 7.3 Інструкції №307 на бажання декларанта допускається оформлення додаткового набору копій аркушів з позначенням « 3/8» комплектів бланків форм МД-2 і МД-3 , відповідних їм доповнень і специфікації. Водночас у нижній частині графи E/J особою, що склала ВМД, учиняється запис «Складено додаткові 3/8 аркуші ВМД», який засвідчується печаткою декларанта (для фізичної особи - за наявності). Оформлений митним органом додатковий набір копій аркушів повертається декларанту.

З метою забезпечення реалізації вимог статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 року № 243 «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції із змінами», а також для уникнення випадків безпідставного експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України, що здійснюють операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України розроблено Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджений наказом Державної митної служби України й Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 року №163/121 (далі - Порядок №163/121) (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 6 Порядку №163/121 для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, звертається до митного органу, що здійснив митне оформлення експорту цих товарів, із заявою про надання підтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарів за межі митної території України.

До заяви додається оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), (аркуша ВМД з позначенням « 3/8»), оформленої цим митним органом під час митного оформлення експорту товарів.

Пунктом 7 Порядку №163/121 визначено, що одержавши таку заяву, митний орган, до якого із заявою звернувся цей суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, здійснює реєстрацію заяви та розглядає її протягом п'яти робочих днів.

Протягом цього періоду митний орган звіряє доданий до заяви оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), (аркуша ВМД з позначенням « 3/8») з іншими примірниками цієї ВМД, що зберігаються в митниці.

За відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), (аркуші ВМД з позначенням « 3/8») вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» або «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в обсязі

---

» та зазначається дата фактичного вивезення.

Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу, та п'ятий основний аркуш («примірник для декларанта»), (аркуш з позначенням « 3/8») ВМД повертається заявникові.

Згідно п. 10 Порядку №163/121 підставою для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), (аркуша ВМД з позначенням « 3/8») з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на звороті копій наявних у матеріалах справи ВМД міститься запис працівника митного органу «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» 19.03.2012 року та 20.03.2013 року (а.с. 23, 25, 27, 28, 30, 32, 34, 36). Крім того, факт вивезення товару за вказаними вантажними митними деклараціями підтверджується листом Львівської митниці Міндоходів від 11.06.2013 року №10.1/16-398 (а.с. 38-39).

Наведене вище однозначно вказує на фактичне вивезення Позивачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 356 269,00 грн., що відповідає вимогам ст. ст. 185, 193, 195 ПК України в частині застосування нульової ставки податку на додану вартість.

За таких обставин колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фракассо Індастріс Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.