cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" жовтня 2013 р. Справа № 918/1442/13
за позовом Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м. Рівне
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тахіон" м. Рівне
про стягнення 52 047 грн. 15 коп., з яких 44 487 грн. 84 коп. - основного боргу, 3 188 грн. 96 коп. - пені, 2 416 грн. 63 коп.-3% річних та 1953 грн. 72 коп. - інфляційних втрат.
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін:
від позивача: Августинович Р.В. за довіреністю №01-10/261 від 30.01.2013 року
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 52 047 грн. 15 коп., з яких 44 487 грн. 84 коп. - заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період січень 2009р. - липень 2013р., 3 188 грн. 96 коп. - пені, нарахованої з 01.02.2013р. по 31.07.2013р., 2 416 грн. 63 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.08.2010р. по 31.07.2013р. та 1953грн. 72коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.08.2010р. по 01.07.2013р.
Розгляд справи судом неодноразово відкладався.
10.10.2013р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№22233 від 10.10.2013р.) про відмову від позову в частині стягнення 3 188 грн. 96 коп. - пені.
В судовому засіданні 30.10.2013р. представник позивача підтримав подану 10.10.2013р. заяву (вх.№22233 від 10.10.2013р.) про відмову від позову в частині стягнення пені та просить суд припинити провадження у справі в цій частині. Наполягає на задоволенні позовних вимог щодо стягнення 44 487 грн. 84 коп. - заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період січень 2009р. - липень 2013р., 2 416 грн. 63 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.08.2010р. по 31.07.2013р. та 1953грн. 72коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.08.2010р. по 01.07.2013р.
Судом перевірено повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, як відмова від позовних вимог повністю або в частині.
Відмова позивача від позову в частині стягнення 3 188 грн. 96 коп. - пені не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.
З огляду на прийняту судом заяву позивача про відмову від позову (вх.№22233 від 10.10.2013р.) предмет позову становлять вимоги позивача про стягнення 44 487 грн. 84 коп. - заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період січень 2009р. - липень 2013р., 2 416 грн. 63 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.08.2010р. по 31.07.2013р. та 1953грн. 72коп. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.08.2010р. по 01.07.2013р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договорів на відпуск теплової енергії №1529 від 19.10.2006р., №1529 від 23.01.2013 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договорами на відпуск теплової енергії №1529 від 19.10.2006р. та №1529 від 23.01.2013 року, рахунками на відпуск теплової енергії за період січень 2009р. - липень 2013р., довідкою про стан заборгованості №2949 від 10.10.2013р., копіями банківських виписок.
Відповідач - Приватне виробничо-комерційне підприємство "Тахіон" м. Рівне в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не подав.
Ухвала суду від 10.10.2013р. направлена відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи викладені обставини, належність повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
19.10.2006р. між Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (Підприємство) та Приватним виробничо-комерційним підприємство "Тахіон" (Споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії № 1529.
За умовами договору Підприємство зобов'язалось надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у терміни передбачені договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору облік спожитої теплової енергії проводиться за приладами обліку по опаленню та вентиляції згідно з навантаженням зазначеним в договорі.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п.5.1 договору).
Згідно п.5.2 договору розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладення даного договору становить: а) в розмірі 5.37грн. в місяць протягом опалювального періоду за 1 м. кв.загальної площі для інших споживачів.
Пунктом 5.4 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно п. 5.7 договору Споживач в платіжних дорученнях повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному доручені призначення платежу.
Відповідно до п.6.3.3 договору у разі несвоєчасного проведення розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченою суми за кожен день такого прострочення.
Згідно п.8.1 договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дати його підписання.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).
Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.
23.01.2013р. між Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (Підприємство) та Приватним виробничо-комерційним підприємство "Тахіон" (Споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії № 1529.
За умовами договору Підприємство зобов'язалось надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у терміни передбачені договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору облік спожитої теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом по опалення та вентиляції згідно з навантаженням зазначеним в договорі, по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2м/с.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до діючих на день оплати тарифів (п.5.1 договору).
Згідно п.5.2 договору розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладення даного договору становить: а) тепло енергія на опалення при наявності приладів обліку - в розмірі 904грн.20коп. за 1Гкал.
Пунктом 5.4 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно п. 5.7 договору Споживач в платіжних дорученнях повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному доручені призначення платежу.
Відповідно до п.6.3.4 договору у разі несвоєчасного проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних від простроченої суми та сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції.
Згідно п.8.1 договір укладається терміном на 1 рік та поширює свою дію на правовідносини, що вникли з 01.01.2009р.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).
Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.
У період з січня 2009р. по липень 2013р. позивачем - КП "Теплотранссервіс" надано відповідачу послуги по відпуску теплової енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату послуг теплопостачання за січень 2009р. - липень 2013р.
Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати отриманих у період січень 2009р. - липень 2013р. послуг теплопостачання належним чином не виконав.
Станом на 30.10.2013 року заборгованість відповідача перед КП "Теплотранссервіс" становить 44 487 грн. 84 коп., що підтверджується довідкою КП "Теплотранссервіс" №2949 від 10.10.2013р.
За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем, відповідно до п.6.3.4 договору від 23.01.2013р. та п.6.3.3 договору від 19.10.2006р. нараховано 2 416 грн. 63коп. - 3% річних, за період з 11.08.2010р. по 31.07.2013р. та 1953грн. 72коп. - інфляційних втрат, з серпня 2010р. по липень 2013р.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 р. № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договорами на відпуск теплової енергії щодо постачання теплової енергії за період з січня 2009р. по липень 2013р. виконав належним чином.
Відповідач вартість спожитої теплової енергії за зазначений період в повному обсязі не оплатив, доказів щодо погашення заявленої до стягнення заборгованості в сумі 44 487 грн. 84 коп. суду не надав.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме рахунками на сплату за послуги теплопостачання, довідкою КП "Теплотранссервіс" №2929 від 10.10.2013р.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання послуг теплопостачання.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача - КП "Теплотранссервіс", суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 44 487 грн. 84 коп. за період з січня 2009р. по липень 2013р. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 416 грн. 63коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.08.2010р. по 31.07.2013р. та 1953грн. 72коп. - інфляційних втрат, з серпня 2010р. по липень 2013р.
Пунктом 6.3.4 укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії від 23.01.2013р. визначено, що у разі несвоєчасного проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012) сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р).
Керуючись зазначеними рекомендаціями, зважаючи на строки сплати, визначені умовами договорів, врахувавши дати часткових оплат сум боргу та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 2 416 грн. 63коп. - 3% річних, 1953грн. 72коп. - інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2 416 грн. 63коп. - 3% річних та 1432грн. 43 коп. - інфляційних втрат.
В решті заявлених до стягнення інфляційних втрат необхідно відмовити, оскільки нарахування останніх проведено без урахування місяців в яких відбувалась дефляція.
Враховуючи подану позивачем та прийняту судом заяву (вх.№22233 від 10.10.2013р.) про відмову від позову в частині стягнення 3 188 грн. 96 коп. - пені, провадження у справі в цій частині необхідно припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м. Рівне до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тахіон" м. Рівне про стягнення 52 047 грн. 15 коп., з яких 44 487 грн. 84 коп. - основного боргу, 3 188 грн. 96 коп. - пені, 2 416грн. 63 коп. - 3% річних та 1953 грн. 72коп. - інфляційних втрат задовольнити частково .
Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тахіон" (м. Рівне, вул. Соборна, 279, код ЄДРПОУ 22587112) на користь комунального підприємства "Теплотранссервіс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код 30841056) 44487грн. 84коп. (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 84коп.) - заборгованості за спожиту теплову енергію за період січень 2009р. - липень 2013р., 2 416 грн. 63 коп. (дві тисячі чотириста шістнадцять гривень 63 коп.) - 3% річних, 1432грн. 43коп. (одна тисяча чотириста тридцять дві гривні 43коп.) - інфляційних втрат, 1597грн. 83коп. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім гривень 83коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 3 188 грн. 96 коп. - пені припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.11.2013р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірника:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);
3 - відповідачу рекомендованим (м. Рівне, вул. Соборна, 279).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2013 |
Оприлюднено | 12.11.2013 |
Номер документу | 34704926 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Кочергіна В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні