Постанова

від 22.10.2013 по справі 808/6673/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 808/6673/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

За позовом: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус»

про: зобов'язання сплатити нараховані податкові зобов'язання у розмірі 226846,00грн., -

за участі представників сторін:

від позивача - Бурашнікова О.С. (довіреність № 2605/10/10 від 20.08.2013)

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» про зобов'язання останнього сплатити нараховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання у розмірі 226846,00грн., у тому числі 193632,00 грн. з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001291504 та 33214,00грн. з податку на прибуток, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001311504.

Ухвалою суду від 05.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/6673/13-а та призначено до судового розгляду.

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 22.10.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, та, з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 22.10.2013 не прибув, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги вважає заявленими безпідставно і просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією (надалі скорочено Бердянською ОДПІ або позивач) була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» код за ЄДРПОУ 23852013 (надалі скорочено ТОВ «Глобус» або відповідач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. За результатами даної перевірки складений акт від 14.05.2013р. №9/15-4/23852013 (далі Акт перевірки).

Під час перевірки позивачем встановлено та відображено у Акті перевірки від 14 05.2013р. №9/15-4/23852013 заниження:

податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2013 р. на суму 129 088 грн., у тому числі:

за березень 2011р. на суму 10870 грн.; за жовтень 2011р. на суму 4044 грн.; за листопад 2011р. на суму 7924 грн.; за грудень 2011р. на суму 5250 грн.; за липень 2012р. на суму 2680 грн.; за серпень 2012р. на суму 3320 грн.; за січень 2013р. на суму 55000 грн.; за лютий 2013р. на суму 25360 грн.; за березень 2013р. на суму 14640 грн.

податку на прибуток за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. на загальну суму 26571грн.., в тому числі по періодам: за 1 квартал 2011року на суму 13588,00грн., за 2- 4 квартали 2011року на суму 12983,00грн.; ( в т.ч за 4 квартал 2011року на суму 12983,00грн.)

Згідно акту перевірки, надані до перевірки первинні документи свідчать, що ТОВ «Глобус» здійснено реалізацію рибної продукції фізичним особам та СГД, які сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, за цінами, які відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги), в тому числі по наступним періодам:

- березень 2011року продаж тюльки мороженої - занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 10870 грн.,

- жовтень 2011 року продаж пелінгасу - занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 7122 грн.,

- листопад 2011 року продаж пелінгасу - занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 7924 грн.,

- грудень 2011 року продаж тюльки мороженої - занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 5250 грн.,

- липень 2011 року продаж риби-бичка - занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2680 грн.,

- серпень 2011 року продаж риби-бичка - занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 3320 грн.

За результатами акту позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Глобус», код ЄДРПОУ 23852013 №9/15-4/23852013 від 14.05.2013 року за період з 01.01.2011 по 31.03.2013, зважаючи на виявлені порушення, податковим органом винесені рішення

- по ПДВ №0001291504 від 30.05.2013р. форми «Р» на суму 431022,00грн.; (в т.ч. 193632,00грн. по звичайним цінам).

- по податку на прибуток №0001311504 від 30.05.2013р. форми «Р» на суму 33214,00грн.

Суд не може погодитись із викладеними вище твердженнями податкового органу та вважає обставин на які посилається ДПІ у якості обґрунтування порушень податкового законодавства, не відповідають діючим нормам законодавства. Інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначається, що відповідно до п.п. 153.2.1., 153.2.3 п. 153.2. статті 153 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Глобус» здійснювало реалізацію рибної продукції фізичним особам та СГД, які сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, за цінами, які відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари.

Разом з тим, звичайна ціна, згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. При цьому, якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах - п.п. 14.1.219 ПКУ

Згідно з п. 39.1 ПКУ звичайна ціна на товари збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено ПКУ і не доведено зворотне, у тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень п. 39.3 - 39.4 ПКУ.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків, зокрема, бартерних (товарообмінних) операцій (тобто господарських операцій, які передбачають проведення розрахунків за товари у не грошовій формі в рамках одного договору) та операцій з пов'язаними особами.

Крім того, звичайна ціна застосовується у разі здійснення операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 39.2 ПКУ визначення звичайної ціни у випадках, встановлених ПКУ, здійснюється за одним з методів, передбачених цим пунктом. Для визначення звичайної ціни із товару за першим методом використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у порівнянних умовах на відповідному ринку.

Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. Враховуються також звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Відповідно до п. 39.11 ПКУ для визначення звичайних цін на товари використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі:

статистичні дані державних органів;

ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних;

звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;

інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Під час проведення перевірки платника податку орган ДПС має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на те, що саме на податкову службу покладається обов'язок довести відповідність контрактної ціни звичайній.

Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10 зазначав, що однією з проблем, яка пов'язана із застосуванням норм чинного законодавства про звичайні ціни, є правомірність використання звичайних цін для визначення податкових зобов'язань платників податків за відсутності встановленої законом методики визначення податкових зобов'язань за непрямими методами.

У пункті 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 817/98 зазначається, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) і не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни (Постанова Верховного Суду України від 07.11.2011 р. у справі №21-32а11).

Згідно з приписами п. 11 ст. 39 ПК для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) податківці мають використовувати офіційні джерела інформації: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржового котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань і публікацій; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Відповідно до п. 39.14 ПКУ обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган ДПС у порядку, встановленому законом. При цьому саме під час проведення перевірки платника податку орган ДПС має право надати запит щодо рівня цін, а такий платник може:

або обґрунтувати рівень договірних цін;

або послатися на те, що обов'язок доведення невідповідності ціни договору (правочину) рівню звичайної ціни покладається на ДПС

Так, в акті перевірки зазначено, що Бердянською ОДПІ були надані письмові запити від 13.05.2013 року № 8151/10/15-4 про надання письмового пояснення та документального підтвердження, щодо економічного обґрунтування ціноутворення на рибну продукцію, яку реалізовано фізичним особам, однак ТОВ «Глобус» відповіді не надано.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, запит Бердянської ОДПІ № 8151/10/15-4 від 13.05.2013, ТОВ «Глобус» було отримано 14.05.2013, тобто вже після складення акту перевірки № 9/15-4/23852013.

Відповідь на запит ТОВ «Глобус» надало Бердянській ОДПІ 16.05.2013 за № 007. У своєму листі-відповіді та додатках до нього, ТОВ «Глобус», повністю обґрунтувало ціноутворення на рибну продукцію, яка продається.

Як вже зазначалося, після надіслання запиту та одержання від відповідача письмового обґрунтування договірних цін, позивачем прийняте рішення про нарахування податкових зобов'язань по ПДВ №0001291504 від 30.05.2013р. форми «Р» на суму 431022,00грн.; (в т.ч. 193632,00грн. по звичайним цінам), та по податку на прибуток №0001311504 від 30.05.2013р. форми «Р» на суму 33214,00грн.

ТОВ «Глобус» подало скаргу до ДПС у Запорізькій області на прийняті Бердянською ОДПІ Запорізької області ДПС податкові повідомлення - рішення за №№ 0001291504, 0001311504, 0001301504.

Згідно до відповіді Головного управління Міндоходів у Запорізької області від 09.08.2013 року за результатом розгляду скарги ТОВ «Глобус», при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001291504 не дотримано вимоги п. 39.15. статті 39 ПК України та пункту 2.2 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень», в частині не прийняття окремого податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи рішення по суті, суд зважав на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 року № 1500/12/13-12, згідно якого:

Норма підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Водночас при реалізації зазначеного права необхідно враховувати кореспондування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення - рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Зі змісту наведеної законодавчої норми вбачається послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Цей алгоритм передбачає такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення - рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.

У разі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної в ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу державної податкової служби звертається з позовом до платника податків про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Виходячи з викладеного, звернення керівника органу державної податкової служби з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов'язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Тому звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, прийняті 30.05.2013 року податкові повідомлення - рішення, яке стало підставою звернення з адміністративним позовом не є окремими податковими повідомленнями-рішеннями, у яких визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.

Таким чином порушений законодавчо встановлений порядок послідовності дій податкового органу передбачений статтею 39 Податкового Кодексу України . тож підстави для зобов'язання відповідача сплатити нараховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання у розмірі 226846,00грн., у тому числі 193632,00 грн. з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001291504 та 33214,00грн. з податку на прибуток, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001311504.

Тому, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» про зобов'язання сплатити нараховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання у розмірі 226846,00грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11.11.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко