Ухвала

від 09.09.2014 по справі 808/6673/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2014 рокусправа № 808/6673/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22жовтня 2013р. у справі за позовом Бердянської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» про зобов'язання сплатити нараховані податкові зобов'язання,-

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана держана податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Запорізькій області звернулась з позовом до ТОВ «Глобус» про зобов'язання сплатити нараховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання у розмірі 226846грн., у тому числі 193632грн. з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001291504 та 33214грн. з податку на прибуток, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001311504.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22жовтня 2013р. в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що порушений законодавчо встановлений порядок послідовності дій податкового органу передбачений статтею 39 Податкового Кодексу України, тож підстави для зобов'язання відповідача сплатити нараховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання у розмірі 226846грн., у тому числі 193632грн. з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001291504 та 33214грн. з податку на прибуток, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001311504 відсутні.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, судом не враховано що податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001291504 та №0001311504 є відкликаними у зв'язку з тим, що відповідачем 11.06.2013 подана скарга до ДПС у Запорізькій області, що свідчить про виконання позивачем умов ст. 39 Податкового кодексу України щодо подання позову.

Крім того, зазначено, що судом не був врахований наданий позивачем висновок Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати стосовно формування цін від 01.10.2013.

Відповідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Глобус» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. За результатами даної перевірки складений акт від 14.05.2013р. №9/15-4/23852013.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 153.2.1, 153.2.3, п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, п. 188.1, ст. 188, п. 209.1, 209.6, 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України.

Згідно акту перевірки, надані до перевірки первинні документи свідчать, що ТОВ «Глобус» здійснено реалізацію рибної продукції фізичним особам та СГД, які сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, за цінами, які відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги), в тому числі по наступним періодам: березень 2011року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, липень 2012 року, серпень 2012 року.

На підставі акту перевірки від 14.05.2013р. №9/15-4/23852013, позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001291504 від 30.05.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 431022грн.; (в т.ч. 193632грн. по звичайним цінам) та №0001311504 від 30.05.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 33214грн.

ТОВ «Глобус» звернулось до ДПС у Запорізької області зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення, яка була отримана податковим органом 11.06.2013.

В свою чергу Бердянська ОДПІ, відповідно до п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України звернулась до суду з зазначеним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Пунктом 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно Розділу XIX Прикінцевих положень ПК України ст. 39 ПК України набрала чинності з 01.01.2013 року, п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень передбачено, що до 01.01.2013 року для визначення звичайної ціни застосовується п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин - березень 2011року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, липень 2012 року, серпень 2012 року) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Пунктом 1.20.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні, при укладанні угод між непов'язаними особами, надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Згідно п. 1.20.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі, коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Відповідно до вимог п. 1.20.8 та п. 1.20.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Отже, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Як свідчать матеріали справи, запит позивачем направлено 13.05.2013, а відповідь отримана 16.05.2013, тобто після складання акту перевірки.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні будь-які обґрунтування того, що ціна на товар, визначена сторонами договорів, не є звичайною ціною, а містяться лише посилання на надані первинні документи.

В свою чергу слід зазначити, що нарахування зобов'язань, у зв'язку із виявленням інших порушень (з приводу обчислення та сплати ПДВ) - діє звичайний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень податковим органом, яке не потребує додаткового звернення ДПІ до суду. Тому суд не може здійснювати нарахування зобов'язання платнику податків за позовом ДПІ в інших випадках, ніж у зв'язку із застосуванням звичайних цін, оскільки, це повноваження податкового органу.

Доводи апеляційної скарги є помилковими, оскільки позивач посилається на висновок Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати стосовно формування цін від 01.10.2013, який отримано вже після проведення перевірки.

Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22жовтня 2013р. у справі за позовом Бердянської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» про зобов'язання сплатити нараховані податкові зобов'язання залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш