Постанова

від 11.11.2013 по справі 825/3950/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 825/3950/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пульсар» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 07.06.2013 № 0002942200, № 0002952200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. У перевіряємому періоді товариство з обмеженою відповідальністю «Пульсар» співпрацювало із ТОВ «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ «Укрземсервіс ЛТД», ТОВ «Будівельне управління № 26» відповідно до укладених договорів.

Виконання договорів підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, розшифровками податкових зобов'язань, податковими накладними, видатковими накладними, накладними, оборотами відомостями, оборотами по рахунку 36100 розрахунки із замовниками, оборотами по рахунку 36100 розрахунки із постачальниками, платіжними дорученнями.

На підставі виписаних податкових накладних, у перевіряємий період сплачена позивачем в ціні вартості товару сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту.

При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів із контрагентами, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, його товарності та реальності.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ «Укрземсервіс ЛТД», ТОВ «Будівельне управління № 26», а тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (т. 3 а. с. 244-246), в яких зазначено, що ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Пульсар» щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за січень-березень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ «Укрпромснаб», за квітень-жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укрземсервіс ЛТД», за серпень, жовтень-листопад 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельне управління № 26» та податку на прибуток за відповідний період з вищевказаними контрагентами.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Пульсар» в січні-березні 2011 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «ВКФ «Укрпромснаб» на підставі договору купівлі автозапчастин від 01.11.2010 № 01/11.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця до покупця. Документи, що підтверджують транспортування товару, факт передачі, зберігання та подальшу його реалізацію в ході перевірки не надавались.

Крім того, ДПІ у м. Чернігові від Ленінської МДПІ у м. Луганську отримано матеріали перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб», а саме: акт від 13.09.2012 № 932/15-300/34202109, згідно якого зустрічну звірку неможливе провести у зв'язку з тим, що ПП «ВКФ «Укрпромснаб» на запит № 18087/13-300 9 від 22.08.2012 Ленінській МДПІ у м. Луганську документи до перевірки не надано, а також встановлено, що з моменту реєстрації відсутні трудові ресурси для виконання робіт та необхідна матеріальна база, а саме: транспортні засоби для перевезення вантажу, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим, тобто операції підприємством здійснювались лише на папері. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Пульсар» в квітні-жовтні 2011 року, на підставі договору купівлі автозапчастин № 11 від 11.04.2011, мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Укрземсервіс ЛТД».

Крім того, ДПІ у м. Чернігові отримано від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва акт від 18.10.2012 № 3616/22-222-35913491, згідно якого зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що згідно з базами даних ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на дату проведення зустрічної звірки стан платника ТОВ «Укрземсервіс ЛТД» - 7 «До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей». При виїзді на податкову адресу м. Київ, вул. Старосільська 1 Д з метою вручення запиту від 18.10.12 за № 12425/10/22-210 посадових осіб товариства встановити не можливо, первинні документи відсутні.

За результатами відпрацювання (висновок ГВ ПМ ДПІ від 11.10.12 № 08/12-11/92) не встановлено фактичну адресу підприємства ТОВ «Укрземсервіс ЛТД». Виробничі потужності в ТОВ «Укрземсервіс ЛТД» відсутні.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Укрземсервіс ЛТД» формувало податковий кредит по контрагентам, які частково або взагалі не декларували своїх зобов'язань.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Пульсар» в серпні, жовтні, листопаді 2011 року на підставі договору купівлі автозапчастин від 29.08.2011 № 29/1 мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Будівельне Управління 26».

Крім того, ДПІ у м. Чернігові отримано акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 02.12.2011 № 7974/7/07-020/36192653 та акт від 22.02.2012 № 162/23- 2/36192653, відповідно до яких проведена перевірка фактичного місця знаходження ТОВ «Будівельне Управління 26», дане підприємство зареєстровано за адресою м. Київ вул. Віскозна 5, проте за вищевказаною адресою підприємство ТОВ «Будівельне Управління 26» не знаходиться.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівської області вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 07.06.2013 № 0002942200 та № 0002952200 прийняті на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою, відповідальністю «Пульсар» в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «Пульсар» (ідентифікаційний код 14239093) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 27.09.1993, взято на податковий облік в органах ДПС 14.10.1993 за № 00330, що підтверджується актом перевірки від 28.05.2013 № 1218/22/14239093 (т. 1 зворот а. с. 21). Ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 1524 від 16.05.2013 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Пульсар» щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за січень-березень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «Укрпромснаб», за квітень-жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укрземсервіс ЛТД», за серпень, жовтень-листопад 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельне управління № 26» та податку на прибуток за відповідний період з вищевказаними контрагентами.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 28.05.2013 за № 1218/22/14239093 (т. 1 а. с. 21-29), в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 106332,00 грн, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 124090,00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 № 0002942200, № 0002952200 (т. 1 а. с. 30-31), якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) на загальну суму 134626,00 грн, з яких за основним платежем - 106332,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28294,00 грн та по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 124091,00 грн, з яких за основним платежем - 124090,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

ТОВ «Пульсар» 19.06.2013 за № 19 (т. 1 а. с. 34-39) було подано до ГУ Міндоходів у Чернігівській області первинну скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, за результатом розгляду якої, ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняло рішення від 14.08.2013 № 885/10/10-215 (т. 1 а. с. 40-44), яким скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Також, ТОВ «Пульсар» було подано повторну скаргу від 23.08.2013 за № 21 (т. 1 а. с. 45-52) до Міністерства доходів і зборів України Департаменту правової роботи Управління адміністративного оскарження, за результатом розгляду якої Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення від 09.10.2013 № 12808/6/99-99-10-01-15 (т. 1 а. с. 53-55), яким скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ «Пульсар» згідно акту перевірки є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (т. 1 а. с. 22).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Пульсар» здійснювало господарську діяльність із ТОВ «ВКФ Укрпромснаб», ТОВ «Укрземсервіс ЛТД», ТОВ «Будівельне управління № 26».

Так, між ТОВ «Пульсар» та ТОВ «ВКФ Укрпромснаб» було укладено договір довгострокової поставки № 01/11 від 01.11.2010 (т. 1 а. с. 56), із ТОВ «Укрземсервіс ЛТД» укладено договір довгострокової поставки № 11 від 11.04.2011 (т. 1 а. с. 57-58), із ТОВ «Будівельне управління № 26» укладено договір довгострокової поставки № 29/1 від 29.08.2011 (т. 1 а. с. 59-60).

Договори підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- податкові декларації: за січень 2011 року, за лютий 2011 року, за березень 2011 року, за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за серпень 2011 року, за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року (т. 1 а. с. 66-67, 75-76, 87-88, 99-100, 112-113, 124-125, 136-137, 150-151, 160-161, 172-173, 184-185);

- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т.1 а. с. 68-69, 77-78, 98-90, 101-102, 114-115, 126-127, 138-139, 148-149, 162-163, 174-175, 186-187);

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т. 1 а. с. 70-74, 79-85, 91-98, 103-111, 116-123, 128-135, 140-147, 152-159, 164-171, 176-183, 188-196);

- податкові накладні: від 10.01.2011 № 100111005 на загальну суму 15000,00 грн, в т.ч. ПДВ 2500,00 грн, від 12.01.2011 № 1201005 на загальну суму 24475,80 грн, в т. ч. ПДВ 4079,30 грн, від 30.01.2011 № 3101010 на загальну суму 9000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1500,00 грн, від 15.02.2011 № 328 на загальну суму 18000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3000,00 грн, від 25.02.2011 № 788 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, від 20.02.2011 № 76 на загальну суму 12000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2000,00 грн, від 17.03.2011 № 516 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, від 09.03.2011 № 222 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, від 11.04.2011 № 27 на загальну суму 20000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3333,33 грн, від 15.04.2011 № 28 на загальну суму 17000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2833,33 грн, від 22.04.2011 № 46 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, від 29.04.2011 № 50 на загальну суму 14000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2333,33 грн, від 18.05.2011 № 24 на загальну суму 21000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3500,00 грн, від 20.05.2011 № 29 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, від 31.05.2011 № 49 на загальну суму 21000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3500,00 грн, від 10.06.2011 № 20 на загальну суму 20000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3333,33 грн, від 17.06.2011 № 33 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, від 24.06.2011 № 48 на загальну суму 12000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2000,00 грн, від 30.06.2011 № 57 на загальну суму 30000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5000,00 грн, від 14.07.2011 № 16 на загальну суму 12000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2000,00 грн, від 22.07.2011 № 26 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, від 29.07.2011 № 42 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, від 29.07.2011 № 43 на загальну суму 26000,00 грн, в т. ч. ПДВ 4333,33 грн, від 12.08.2011 № 15 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, від 31.08.2011 № 24 на загальну суму 18000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3000,00 грн, від 16.09.2011 № 6 на загальну суму 20000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3333,33 грн, від 30.09.2011 № 16 на загальну суму 22320,00 грн, в т. ч. ПДВ 3720,00 грн, від 21.10.2011 № 2 на загальну суму 48000,00 грн, в т. ч. ПДВ 8000,00 грн, від 29.08.2011 № 501 на загальну суму 38000,00 грн, в т. ч. ПДВ 63333,33 грн, від 31.10.2011 № 300 на загальну суму 30000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5000,00 грн, від 17.11.2011 № 164 на загальну суму 33000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5500,00 грн, від 30.11.2011 № 172 на загальну суму 52200,00 грн, в т. ч. ПДВ 8700,00 грн (т. 1 а. с. 197-250, т. 2 а. с. 1-39);

- обороти по рахунку 28100 (т. 2 а. с. 40-41, 57-58, 72, 83-84, 101-102, 121-122, 141-142, 158-159, 178-179, 186-187, 202-203);

- видаткові накладні: № 172 від 30.11.2011 на загальну суму 52200,00 грн, в т. ч. ПДВ 8700,00 грн, № 164 від 17.11.2011 на загальну суму 33000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5500,00 грн, № 300 від 31.10.2011 на загальну суму 30000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5000,00 грн, № 2 від 21.10.2011 на загальну суму 48000,00 грн, в т. ч. ПДВ 8000,00 грн, № 16 від 30.09.2011 на загальну суму 22320,00 грн, в т. ч. ПДВ 3720,00 грн, № 6 від 16.09.2011 на загальну суму 20000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3333,33 грн, № 24 від 31.08.2011 на загальну суму 18000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3000,00 грн, № 501 від 29.08.2011 на загальну суму 38000,00 грн, в т. ч. ПДВ 6333,33 грн, № 15 від 12.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, № 43 від 29.07.2011 на загальну суму 26000,00 грн, в т. ч. ПДВ 4333,33 грн, № 42 від 29.07.2011 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, № 26 від 22.07.2011 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, № 16 від 14.07.2011 на загальну суму 12000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2000,00 грн, № 57 від 30.06.2011 на загальну суму 30000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5000,00 грн, 3 48 від 24.06.2011 на загальну суму 12000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2000,00 грн, № 33 від 17.06.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, № 20 від 10.06.2011 на загальну суму 20000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3333,33 грн, № 49 від 31.05.2011 на загальну суму 21000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3500,00 грн, 3 29 від 250.05.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, № 24 від 18.05.2011 на загальну суму 21000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3500,00 грн, № 2941 від 29.04.2011 на загальну суму 14000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2333,33 грн, № 2241 від 22.04.2011 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, № 1541 від 15.04.2011 на загальну суму 17000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2833,33 грн, № 1141 від 11.04.2011 на загальну суму 20000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3333,33 грн, № 170311021 від 17.03.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, № 0903110025 від 09.03.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, № 150211043 від 15.02.2011 на загальну суму 18000,00 грн, в т. ч. ПДВ 3000,00 грн, № 250211038 від 25.02.2011 на загальну суму 10000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1666,67 грн, № 202110004 від 02.02.2011 на загальну суму 12000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2000,00 грн, № 310111017 від 31.01.2011 на загальну суму 9000,00 грн, в т. ч. ПДВ 1500,00 грн, № 120111032 від 12.01.2011 на загальну суму 24475,80 грн, в т. ч. ПДВ 4079,30 грн, № 100111006 від 10.01.2011 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, (т. 2 а. с. 42-47, 59-64, 73-76, 85-91, 103-110, 123-129, 143-148, 160-167, 180-181, 188-190, 204-207);

- накладні: № 86 від 30.11.2011 на загальну суму 21165,84 грн, в т. ч. ПДВ 3527,64 грн, № 85 від 30.11.2011 на загальну суму 5673,00 грн, в т. ч. ПДВ 945,50 грн, № 84 від 30.11.2011 на загальну суму 27948,00 грн, в т. ч. ПДВ 4658,00 грн, № 83 від 30.11.2011 на загальну суму 6705,00 грн, в т. ч. ПДВ 1117,50 грн, № 82 від 25.11.2011 на загальну суму 8805,00 грн, в т. ч. ПДВ 1467,50 грн, № 81 від 21.11.2011 на загальну суму 13128,00 грн, в т. ч. ПДВ 2188,00 грн, № 80 від 18.11.2011 на загальну суму 14745,00 грн, в т. ч. ПДВ 2457,50 грн, № 79 від 31.10.2011 на загальну суму 15964,80 грн, в т. ч. ПДВ 2660,80 грн, № 78 від 31.10.2011 на загальну суму 8040,00 грн, в т. ч. ПДВ 1340,00 грн, № 77 від 31.10.2011 на загальну суму 9292,50 грн, в т. ч. ПДВ 1448,75 грн, №; 76 від 28.10.2011 на загальну суму 13798,50 грн, в т. ч. ПДВ 2299,75 грн, № 75 від 28.10.2011 на загальну суму 16287,00 грн, в т. ч. ПДВ 2714,50 грн, № 74 від 24.10.2011 на загальну суму 7229,40 грн, в т. ч. ПДВ 1204,90 грн, № 73 від 24.10.2011 на загальну суму 16023,30 грн, в т. ч. ПДВ 2670,55 грн, № 72 від 30.09.2011 на загальну суму 10698,00 грн, в т. ч. ПДВ 1783,00 грн, № 71 від 30.09.2011 на загальну суму 14121,90 грн, в т. ч. ПДВ 2353,65 грн, № 70 від 19.09.2011 на загальну суму 5301,90 грн, в т. ч. ПДВ 883,65 грн, № 69 від 19.09.2011 на загальну суму 16923,00 грн, в т. ч. ПДВ 2820,00 грн, № 68 від 31.08.2011 на загальну суму 15195,00 грн, в т. ч. ПДВ 2532,50 грн, № 67 від 31.08.2011 на загальну суму 4831,50 грн, в т. ч. ПДВ 805,25 грн, № 66 від 30.08.2011 на загальну суму 8848,50 грн, в т. ч. ПДВ 1474,75 грн, № 65 від 30.08.2011 на загальну суму 14250,90 грн, в т. ч. ПДВ 2375,15 грн, № 64 від 29.08.2011 на загальну суму 6763,20 грн, в т. ч. ПДВ 1127,20 грн, № 63 від 29.08.2011 на загальну суму 12356,40 грн, в т. ч. ПДВ 2059,40, № 62 від 12.08.2011 на загальну суму 3675,00 грн, в т. ч. ПДВ 621,50 грн, № 61 від 12.08.2011 на загальну суму 7437,00 грн, в т. ч. ПДВ 1239,50 грн, № 60 від 29.07.2011 на загальну суму 11514,90 грн, № 59 від 29.07.2011 на загальну суму 17317,00 грн, № 58 від 29.07.2011 на загальну суму 15000,00 грн, в т. ч. ПДВ 2500,00 грн, № 57 від 22.07.2011 на загальну суму 16649,50 грн, в т. ч. ПДВ 2775,00 грн, № 56 від 14.07.2011 на загальну суму 1503,60 грн, в т. ч. ПДВ 250,60 грн, № 55 від 14.07.2011 на загальну суму 11865,50 грн, в т. ч. ПДВ 1977,58 грн, № 54 від 30.06.2011 на загальну суму 16323,00 грн, в т. ч. ПДВ 2720,50 грн, № 53 від 30.06.2011 на загальну суму 1620,00 грн, в т. ч. ПДВ 270,00 грн, № 52 від 30.06.2011 на загальну суму 15340,80 грн, в т. ч. ПДВ 2556,80 грн, № 51 від 24.06.2011 на загальну суму 7816,50 грн, в т. ч. ПДВ 1302,75 грн, № 50 від 24.06.2011 на загальну суму 5515,80 грн, в т. ч. ПДВ 919,30 грн, № 49 від 17.06.2011 на загальну суму 2205,00 грн, в т. ч. ПДВ 367,50 грн, № 48 від 17.06.2011 на загальну суму 8730,00 грн, в т. ч. ПДВ 1455,00 грн, № 47 від 10.06.2011 на загальну суму 18280,50 грн, в т. ч. ПДВ 3046,75 грн, № 46 від 10.06.2011 на загальну суму 3942,60 грн, в т. ч. ПДВ 657,10 грн, № 45 від 31.05.2011 на загальну суму 8925,00 грн, в т. ч. ПДВ 1487,50 грн, № 44 від 31.05.2011 на загальну суму 2175,00 грн, в т. ч. ПДВ 362,50 грн, № 43 від 31.05.2011 на загальну суму 7375,50 грн, в т. ч. ПДВ 1229,25 грн, № 42 від 31.05.2011 на загальну суму 4848,00 грн, в т. ч. ПДВ 808,00 грн, № 41 від 20.05.2011 на загальну суму 11093,70 грн, в т. ч. ПДВ 1848,95 грн, № 40 від 18.05.2011 на загальну суму 1263,00 грн, в т. ч. ПДВ 210,50 грн, № 39 від 18.05.2011 на загальну суму 4555,38 грн, в т. ч. ПДВ 759,23 грн, № 38 від 18.05.2011 на загальну суму 5973,60 грн, в т. ч. ПДВ 995,60 грн, № 37 від 18.05.2011 на загальну суму 11512,50 грн, в т. ч. ПДВ 1918,75 грн, № 36 від 29.04.2011 на загальну суму 12704,70 грн, в т. ч. ПДВ 2117,45 грн, № 35 від 29.04.2011 на загальну суму 2855,70 грн, в т. ч. ПДВ 475,95 грн, № 34 від 22.04.2011 на загальну суму 3312,60 грн, в т. ч. ПДВ 552,10 грн, № 33 від 22.04.2011 на загальну суму 13353,00 грн, в т. ч. ПДВ 2225,50 грн, № 32 від 15.04.2011 на загальну суму 4370,10 грн, в т. ч. ПДВ 728,35 грн, № 31 від 15.04.2011 на загальну суму 14541,00 грн, в т. ч. ПДВ 2423,50 грн, № 30 від 11.04.2011 на загальну суму 8424,00 грн, в т. ч. ПДВ 1404,00 грн, № 29 від 11.04.2011 на загальну суму 13801,50 грн, в т. ч. ПДВ 2300,25 грн, № 24 від 17.03.2011 на загальну суму 6746,10 грн, в т. ч. ПДВ 1124,35 грн, № 23 від 17.03.2011 на загальну суму 4368,00 грн, в т. ч. ПДВ 728,00 грн, № 22 від б09.03.2011 на загальну суму 7068,90 грн, в т. ч. ПДВ 1178,15 грн, № 21 від 09.03.2011 на загальну суму 4051,50 грн, в т. ч. ПДВ 675,25 грн, № 20 від 28.02.2011 на загальну суму 7591,50 грн, в т. ч. ПДВ 1265,25 грн, № 19 від 25.02.2011 на загальну суму 3525,00 грн, в т. ч. ПДВ 587,50 грн, № 18 від 18.02.2011 на загальну суму 3895,80 грн, в т. ч. ПДВ 649,30 грн, № 17 від 17.02.2011 на загальну суму 525,00 грн, в т. ч. ПДВ 87,50 грн, № 16 від 11.02.2011 на загальну суму 7593,00 грн, в т. ч. ПДВ 1265,50 грн, № 15 від 11.02.2011 на загальну суму 7995,90 грн, в т. ч. ПДВ 1332,65 грн, № 14 від 10.02.2011 на загальну суму 1689,00 грн, в т. ч. ПДВ 281,50 грн, № 13 від 10.02.2011 на загальну суму 4134,00 грн, в т. ч. ПДВ 689,00 грн, № 12 від 09.02.2011 на загальну суму 900,00 грн, в т. ч. ПДВ 150,00 грн, № 11 від 02.02.2011 на загальну суму 6090,00 грн, в т. ч. ПДВ 1015,00 грн, № 10 від 02.02.2011 на загальну суму 528,00 грн, в т. ч. ПДВ 88,00 грн, № 9 від 31.01.2011 на загальну суму 3651,00 грн, в т. ч. ПДВ 608,50 грн, № 8 від 31.01.2011 на загальну суму 6723,00 грн, в т. ч. ПДВ 1120,50 грн, № 7 від 14.01.2011 на загальну суму 10308,00 грн, в т. ч. ПДВ 1718,00 грн, № 6 від 14.01.2011 на загальну суму 6169,50 грн, в т. ч. ПДВ 1028,25 грн, № 5 від 14.01.2011 на загальну суму 2790,00 грн, в т. ч. ПДВ 465,00 грн, № 4 від 12.01.2011 на загальну суму 5793,00 грн, в т. ч. ПДВ 965,50 грн, № 3 від 12.01.2011 на загальну суму 2124,00 грн, в т. ч. ПДВ 354,00 грн, № 2 від 10.01.2011 на загальну суму 5139,00 грн, в т. ч. ПДВ 856,50 грн, № 1 від 10.01.2011 на загальну суму 12552,00 грн, в т. ч. ПДВ 2092,00 грн, (т. 2 а. с. 48-57, 65-71, 77-82, 91-100, 111-120, 130-140, 149-157, 168-177, 182-185, 191-201, 208-120);

- обороти по рахунку 36100 (т. 2 а. с. 221-250, т. 3 а. с. 1-53, 72-74).

Також, на підтвердження використання придбаного товару у вищезазначених контрагентів у власній господарській діяльності суду надано:

- додаток № 1 з поясненням (т. 3 а. с. 82-83);

- платіжні доручення (т. 3 а. с. 84-125);

- видаткові накладні (т. 3 а. с. 126-243).

На підтвердження можливості здійснювати господарську діяльність ТОВ «Пульсар» суду надано договори купівлі-продажу приміщень (т. 1 а. с. 61, 63-64) та реєстраційні посвідчення (т. 1 а. с. 62, 65).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача були зареєстрований в якості юридичної особи та платника податків, ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Пульсар», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентами ТОВ «Пульсар» відповідач посилається на акти від 13.09.2012 № 932/15- 300/34202109 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб», акт «Про відсутність платника податків за місцезнаходженням підприємства» від 18.10.2012 №3616/22-222-35913491, акт від 02.12.2011 № 7974/7/07-020/36192653 та акт від 22.02.2012 № 162/23- 2/36192653, згідно яких ТОВ «Будівельне Управління 26» не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

Однак, такі посилання відповідача на вищезазначені акти, як на підставу нікчемності правочину, судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичної особи, що є контрагентом та здійснення ним незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагента.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар», - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 07.06.2013 № 0002942200, № 0002952200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» судові витрати в сумі 2234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан