cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2013 р. Справа № 914/3706/13
За позовом: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, в інтересах держави, уповноважений орган - Міністерство оборони України, в особі Військової частини А0747, м.Львів-Винники
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі Львівської філії ПрАТ «Київстар», м. Львів
про спонукання до виконання умов договору
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Юрків М.Г.
Представники:
прокурор: Гончар Б.С., старший прокурор (посвідчення №014659)
від позивача: Давиденко М.М., представник (довіреність №2839 від 23.10.2013 р.)
від відповідача: Шумський Н.М., представник (довіреність №7 від 18.01.2013 р.)
Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, в інтересах держави, уповноважений орган - Міністерство оборони України, в особі Військової частини А0747, м. Львів-Винники звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі Львівської філії ПрАТ «Київстар», м. Львів про спонукання до виконання договору.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.10.2013р. порушив провадження у справі, призначив її до розгляду на 28.10.2013 р. В судовому засіданні 28.10.2013 р. оголошувалась перерва до 06.11.2013 р.
В судових засіданнях прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 18.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України. Вказаний договір був укладений строком до 31.01.2013 р. Згідно п. 2.5. договору у разі його припинення замовник складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкту виконавця протягом двох тижнів. Проте, відповідач, незважаючи на закінчення строку дії договору, неодноразові звернення позивача про необхідність демонтажу обладнання, вимог п. 2.5. договору вищевказаного договору не виконав. У зв'язку з цим, прокурор та представник позивача просили суд зобов'язати відповідача виконати умови п. 2.5., 4.1.9. договору від 18.04.2008 р., а саме: скласти та підписати акт приймання-передачі, демонтувати та вивезти обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку з території військової частини А 0747.
В судових засіданнях представник відповідача позов визнав, підтримав подане через канцелярію клопотання про відстрочення виконання рішення суду на один рік.
Прокурору, представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд встановив наступне.
18 квітня 2008 р. між Військовою частиною А 0747 (виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Київстар», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київстар» було укладено договір №19/6 ДДНМЗ з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України (м. Львів-Винники, будівля (споруда) №1 військового містечка №402).
14 травня 2010 р. сторони уклали додатковий договір №1/27 до договору №19/6 ДДНМЗ від 18.04.2008 р., яким внесли зміни до договору №19/6 ДДНМЗ від 18.04.2008 р., виклавши його в новій редакції.
За цим договором виконавець (позивач) зобов'язувався надати послуги з розміщення та зберігання на будівлі №1 військового містечка №402, яке закріплено за виконавцем та розташовано за адресою: м. Львів-Винники, військова частина А 0747, обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку вартістю за актом оцінки на 01.03.2010 р. 190 559 грн. 72коп. відповідно до затвердженої схеми розміщення майна, а змовник (відповідач) зобов'язується оплатити цю послугу.
Пунктом 6.2 договору передбачено строк дії договору - до 31.01.2013 р.
Відповідно до п. 2.5. договору у разі його припинення замовник складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкту виконавця протягом двох тижнів.
Згідно п. 4.1.9. договору замовник зобов'язаний з моменту припинення дії цього договору демонтувати на об'єкті та вивезти майно з території військового містечка протягом двох тижнів.
У зв'язку із закінченням 31.01.2013 р. строку дії договору, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про демонтаж обладнання (листи за вих. №394/1 від 01.02.2013 р., №857 від 20.03.2013 р., №1480 від 24.05.2013 р.), які залишені відповідачем без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників сторін, відповідач вимог п.п. 2.5., 4.1.9. договору №19/6 ДДНМЗ від 18.04.2008р. з наступним змінами не виконав, станом на дату розгляду справи в суді обладнання відповідачем не демонтовано.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про телекомунікації» суб'єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору, викладених прокурором у позовній заяві, таким чином позовні вимоги прокурора в частині щодо зобов'язання відповідача демонтувати та вивезти обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку з території військової частини А 0747, підлягають задоволенню.
Не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача скласти та підписати акт приймання-передачі з огляду на наступне.
Акти приймання-передачі за даним договором є підтвердженням наявності чи відсутності факту передачі однією стороною та прийняття іншою стороною майна, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати приймання-передачі не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
Стосовно заявленого клопотання про відстрочення виконання рішення, то як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, пояснень представників сторін, негайне та одномоментне виконання рішення господарського суду унеможливлюється складністю технологічного процесу демонтажу обладнання базової станції, необхідності влаштування аналогічної базової станції для усунення розривів в покритті стільниковим зв'язком, суд приходить до висновку про доцільність відстрочення виконання судового рішення на один рік.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Київстар» в особі Львівської філії ПрАТ «Київстар», м. Львів, вул. Генерала Грекова, 3 (ідентифікаційний код 25546088) виконати умови п. 2.5., 4.1.9. договору №19/6 ДДНМЗ з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України (м. Львів-Винники, будівля (споруда) №1 військового містечка №402) від 18.04.2008 р. в редакції, викладеній додатковим договором №1/27 від 14.05.2010 р., а саме: демонтувати та вивезти обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку з території військової частини А 0747, відстрочивши виконання рішення суду на один рік.
Стягувач: Міністерство оборони України в особі Військової частини А0747, м. Львів-Винники, вул. Галицька, 62а (ідентифікаційний код 24978584).
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі Львівської філії ПрАТ «Київстар», м. Львів, вул. Генерала Грекова, 3 (ідентифікаційний код 25546088) в користь державного бюджету 1 147 грн. 00коп. судового збору.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 06.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11.11.2013 р.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2013 |
Оприлюднено | 12.11.2013 |
Номер документу | 34706349 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні