Ухвала

від 29.10.2013 по справі 826/11948/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11948/13-а ( у 7-ми томах) Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Позитив» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Авто Позитив» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів і зборів України у місті Києві щодо видання наказу № 44 від 11.06.2013 та проведення на його підставі перевірки ТОВ «Авто Позитив»; а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000942201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 91 948, 60 грн., у тому числі за основним платежем - 73 559 грн. та за штрафними санкціями - 18 389,60 грн., № 0000952201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 96 547, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 77 238 грн. та за штрафними санкціями - 19 309, 50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2013 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів України у місті Києві від 05.07.2013 № 0000942201, яким ТОВ «Авто Позитив» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 91 948, 60 грн., у тому числі за основним платежем - 73 559 грн. та за штрафними санкціями - 18389,60 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення у Подільському районі ГУ Міндоходів України у місті Києві від 05.07.2013 № 0000952201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 96 547, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 77238 грн. та за штрафними санкціями - 19 309, 50 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу від 11.06.2013 № 44 та повідомлення № 169/10/22-2-14 від 11.06.2013, виданих Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів зборів України у місті Києві на підставі підпункту 78.1.1. статті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Авто Позитив» (код ЄДРПОУ 37333634) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ВКМ ПП «Фірма Сато» (код ЄДРПОУ 21584956) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 14.06.2013 № 68/22-2-05/37333634, яким встановлено позивачем наступні порушення:

- підпункту 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 77237 грн.; пункту 198.2.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на суму 73559 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013:

- № 0000942201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 91948,60 грн., у тому числі за основним платежем - 73559 грн. та за штрафними санкціями - 18389,60 грн.;

- № 0000952201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 96547,50 грн., у тому числі за основним платежем - 77 238 грн. та за штрафними санкціями - 19 309, 50 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Авто Позитив» згідно довідки АБ № 327450 з ЄДРПОУ здійснює діяльність у сфері роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; інша поштова та кур'єрська діяльність. Згідно наявних в матеріалах справи пояснень ТОВ «Авто Позитив» основним видом господарської діяльності позивача є комерційне представництво в Київському регіоні ТОВ «Inter Cars Ukraine».

На підтвердження вказаних пояснень позивачем додано до матеріалів справи агентські договори від 01.12.2010 № 15 та від 01.09.2012 № 8 (т. 5, а. с. 166-188), укладені між ТОВ «Авто Позитив» (агент) та ТОВ «Inter Cars Ukraine» (принципал). Відповідно до умов договорів принципал доручає, а агент зобов'язується протягом строку дії договору за винагороду надати принципалу послуги з обслуговування клієнтів принципала від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок принципала. Сферою агентської діяльності є пошук клієнтів, підготовка контрактів, угод і договорів, та інших угод між принципалом та потенційними клієнтами в частині задоволення інтересів останніх у автомобільних запчастинах, аксесуарах та інших супутніх товарах для авто, а також мастильних матеріалах і технічних рідинах, які продає (поставляє) принципал. Діяльність здійснюватиметься агентом спільно з Центральною філією принципала у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49-Г. Агент діє без довіреності на підставі укладених договорів. На підтвердження наявності складського приміщення позивачем надано договори оренди, укладені між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Inter Cars Ukraine» від 01.03.2012 № 2 та від 01.02.2012 № 1, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та позивачем.

Позивачем в межах здійснення господарської діяльності згідно договорів від 01.12.2010 № 15 та від 01.09.2012 № 8 укладались трьохсторонні договори поставки між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та клієнтами, яких підшукував позивач.

Для прикладу позивачем додано до матеріалів справи договори поставки від 23.12.2010 № 16542, укладений між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ФОП ОСОБА_3, від 10.01.2011 № 1017, укладений між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ТОВ «Укрростехно», від 01.09.2011 № U18514, укладений між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ТОВ «Сінта Груп», від 26.12.2012, укладений між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ТОВ «Кінг Авто», від 15.08.2013, укладений між ТОВ «Inter Cars Ukraine» та ФОП ОСОБА_4, в яких позивач є третьою особою. За результатом укладення вищевказаних договорів позивач доставляє товар зі складу принципала клієнтам шляхом укладення кур'єрських договорів, власним чи громадським транспортом, чи іншим шляхом, за що отримує агентську винагороду. Оплата товарів здійснювалась позивачем за рахунок ТОВ «Inter Cars Ukraine». При постачанні товару складалися товарно-транспортні накладні, які є первинною документацією та зберігаються у ТОВ «Inter Cars Ukraine».

01.12.2010 між позивачем (виконавець) та ТОВ «Inter Cars Ukraine» (замовник) укладено кур'єрський договір № 1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах цього договору виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з доставкою бандеролей з товаром, листів, пакетів, документів замовника на території міста Києва та Київської області. Позивач зобов'язаний отримати товар та передати його одержувачу.

01.09.2012 між позивачем (виконавець) та ТОВ «Inter Cars Ukraine» (замовник) укладено кур'єрський договір № 1 (т. 5, а. с. 163-165), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з доставкою бандеролей з товаром, листів, пакетів, документів замовника на території міста Києва та Київської області. Позивач зобов'язаний отримати товар та передати його одержувачу.

Саме з метою виконання укладених з ТОВ «Inter Cars Ukraine» договорів позивач (замовник) уклав договір на кур'єрські послуги від 01.01.2012 № 10112 з ВКМ ПП «Фірма Сато» (виконавець) (т. 5, а.с. 160-162), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з доставкою бандеролей з товаром, листів, пакетів, документів замовника на території міста Києва та Київської області. Позивач зобов'язаний отримати товар та передати його вантажоотримувачу.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій зі здійснення перевезень контрагентом ВКМ ПП «Фірма Сато» позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних за 2012 рік. На підставі вказаних накладних та за фактом здійснення перевезень щомісяця складались акти прийому - здачі з додатками, акти здачі - прийняття робіт наявні в матеріалах справи (т. 6, а. с. 58-81).

Оплата за надані ВКМ ПП «Фірма Сато» послуги здійснювалась позивачем в порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

За результатом виконання умов даного договору позивачу контрагентом ВКМ ПП «Фірма Сато» виписані податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає ТОВ «Авто Позитив» право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ВКМ ПП «Фірма Сато».

Доводи апелянта про неналежне оформлення деяких товаро-транспортних накладних (відсутність підпису водія), що свідчить про відсутність здійснення господарських операцій не беруться колегією суддів до уваги з огляду на те, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 у справі № К-27230/10.

Посилання апелянта на порушення контрагентом вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ВКМ ПП «Фірма Сато», а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів і зборів України у місті Києві від 05.07.2013 № 0000942201та № 0000952201 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 № 0000942201та № 0000952201.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 04.11.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.