Постанова

від 17.09.2013 по справі 804/8581/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р. Справа № 804/8581/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представників позивача - представника відповідача -Савенка О.О., Єпіфанової Ю.О., Волошиної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Марленас» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року за № 0000101520, від 05.04.2013 року за № 0000481501, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Марленас» з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року за № 0000101520, від 05.04.2013 року за № 0000481501.

Ухвалою суду від 17.09.2013 року було допущено правонаступництво та замінено первинного відповідача його правонаступником, а саме: Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби України Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки відповідачем були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог податкового законодавства за період, що перевірявся, в саме: з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. А дані твердження відповідача стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року за №№ 0000101520, 0000121510, якими було збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 500 619, 60 грн., збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18 112 207, 00 грн. відповідно. В ході адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000101520 - було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року - було частково скасовано, а саме: в частині за основним платежем на 1 691 869, 81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 338 449, 29 грн. У зв'язку із чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 року за № 0000481501, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16 081 888, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 13 159 830, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 922 058, 00 грн. Однак, позивач не погодився і з результатами проведеного адміністративного оскарження, адже на його думку ним були належним чином дотримані вимоги чинного законодавства України під час здійснення господарських операцій із контрагентами по ланцюгу постачання та в частині формування даних податкової звітності. Крім того, як зазначає позивач під час перевірки відповідач, та під час адміністративного оскарження Державна податкова служба у Дніпропетровській області, Міністерство доходів і зборів України порушили пп. 17.1.8. п. 17.1. ст. 17 та пп. 83.1.6. п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України, бо не перевірили на вимогу Приватного підприємства «Марленас» відомості по придбанню соняшника у сільськогосподарських підприємств-виробників постачальниками Приватного підприємства «Марленас»: ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ПП «Зерно Трейд», ПП «Агропром-2008», ТОВ «Приват-Агроцентр», ТОВ «Приват-Агро», ТОВ «2МГруп». Також відповідачем в ході проведення перевірки не були враховані певні первинні документи, а саме: тристоронні акти приймання-передавання зерна, товарно-транспортні накладні про доставку товару на зерновий склад при придбанні соняшнику на току, товарно-транспортні накладні на вивезення з зернових складів до ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» такої ж кількості соняшнику, яка була придбана у СФГ «Саксагань», ТОВ «2МГруп», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ПП «Зерно Трейд», платіжні доручення на перерахування грошових коштів зазначеним контрагентам в рахунок поставленого насіння соняшника, довідки про походження насіння соняшника, яке було реалізоване даним контрагентам. За твердженнями позивача також відсутність факту реєстрації договору оренди (суборенди) земельної ділянки ніяким чином не спростовує факт вирощення на ній урожаю соняшника, а діюче законодавство не встановлює обов'язкової умови як спростування у фактичного виробника права власності на вирощену продукцію на земельній ділянці, право користування якої належним чином не зареєстроване. Тому, висновки перевіряючих щодо нібито встановленої нікчемності укладених правочинів із зазначеними контрагентами є протиправними та такими, що суперечать фактичним обставинам, які склались по ланцюгу постачання. А це за твердженнями позивача спростовує і розрахунки відповідача щодо встановлених завищень сум податкового кредиту з податку на додану вартість, щодо встановлених сум податку на прибуток за перевіряємий період.

З урахуванням чого просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року за № 0000101520 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 500 619, 60 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі - 9 667 079, 73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 4 833 539, 87 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 року за № 0000481501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі - 16 081 888, 00 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі - 13 159 830, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 2 922 058, 00 грн.).

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та пояснили обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що висновки відповідача, зроблені в ході проведеної перевірки є правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам, що склались. А обґрунтування та позовні вимоги позивача є безпідставними. З огляду на те, що позивачем не було підтверджено факту перевезення/транспортування товару за правочинами, які були укладені Приватним підприємством «Марленас» з його контрагентами. Крім видаткових накладних мають бути товарно-транспортні накладні, належним чином завірені копії складських квитанцій на зерно, інші складські документи зернового складу, оскільки вказані документи повинні засвідчувати факти приймання зерновими складами насіння соняшника від підприємств-контрагентів на зберігання. А під час перевірки у позивача були відсутні належні складські квитанції, що засвідчують кількість і якість прийнятого складом зерна. А трьохсторонні акти приймання-передавання зерна не містять інформації про те, який саме суб'єкт господарювання завіз насіння на склад, а лише вказують на первісного продавця цього зерна, тобто його власника на даний момент. Під час перевірки відповідачем були спростовані посилання Приватного підприємства «Марленас» про те, що не вдається можливим визначити, який саме соняшник вивезено зі складу, адже законодавчо закріплена необхідність обліку та оформлення операцій із зерном у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Щодо контрагентів позивача - ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ПП «Зерно Трейд», ПП «Агропром-2008», ТОВ «Приват-Агроцентр», ТОВ «Приват-Агро», ТОВ «2МГруп» - не було надано копій документів, що підтверджують їх статус сільськогосподарських підприємств - товаровиробників, такі контрагенти також не є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, а є платниками податку на прибуток, не зареєстровані суб'єктами спеціального режиму в оподаткуванні, не мають в користуванні земельних ділянок, в жодній з довідок не зазначено у якого саме сільськогосподарського підприємства - виробника Приватне підприємство «Марленас» придбавало соняшник. Також позивачем не були надані ані оригінал, ані належним чином завірені копії складських свідоцтв з передавальними написами (індосаментами), що підтверджує невиконання умов укладених договорів. З урахуванням таких обставин податковий орган прийшов до висновку про те, що не було підтверджено реальності проведених господарських операцій, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. У зв'язку із чим і було складено податкові повідомлення-рішення від 21.01.2013 року за №№ 0000101520, 0000121510, якими було збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем - 9 667 079, 73 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції - 4 833 539, 87 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 14 851 700, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 260 507, 00 грн. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000101520 - було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року - було частково скасовано, а саме: в частині за основним платежем на 1 691 869, 81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 338 449, 29 грн. Тому, податковим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням таких змін, а саме: оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 року за № 0000481501. На думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Марленас».

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з огляду на таке.

Згідно даних копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство «Марленас» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35312460) (далі за тестом - ПП «Марленас») було зареєстроване виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області як юридична особа - 25.10.2007 року. Відповідно копії Статуту підприємства предметом діяльності підприємства є: неспеціалізована оптова торгівля, виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, інша допоміжна діяльність у галузі транспорту, виробництво маргарину і подібних харчових жирів, здійснення капіталовкладень на реконструкцію та організацію об'єктів та виробничих потужностей за рахунок власних та позикових коштів, створення нових, а також модернізація та розвиток існуючих видів виробництва на базі високоефективних технологій, заготівельна діяльність, сушіння, зберігання, очищення та інша доробка сільськогосподарської продукції, виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, продуктів тваринництва та птахівництва, тощо.

Аналіз матеріалів справи показує, що у період з 06.11.2012 року по 17.12.2012 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Марленас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. Вказана перевірка була проведена на підставі направлень від 05.11.2012 року № 464/221, № 465/221, № 466/221, № 467/172, від 12.11.2012 року № 478/228, від 22.11.2012 року № 501/1/152, № 501/2/151, виданих відповідачем, згідно п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.10.2012 року № 1107, плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання.

З даних акту перевірки вбачається, що вищевказані направлення на проведення перевірки були вручені позивачу - 06.11.2012 року, 07.11.2012 року, 13.11.2012 року, 22.11.2012 року відповідно, підприємство було повідомлене письмово про те, що буде проведена така перевірка, а саме: поштою були направлені письмове повідомлення та копія наказу від 24.10.2012 року № 1107 до початку перевірки - 29.10.2012 року згідно поштового повідомлення про вручення.

Хід та результати перевірки були зафіксовані відповідачем в акті перевірки від 24.12.2012 року за № 2291/221/35312460.

За результатами проведеної перевірки відповідач зробив такі висновки: ПП «Марленас» було порушено: п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на прибуток у сумі 14 851 700, 00 грн., у томі числі: за 2011 рік - 8 330 686, 00 грн., за І квартал 2012 року - 3 995 911, 00 грн., за півріччя 2012 року - 6 521 014, 00 грн., за 3 квартал 2012 року - 6 521 014, 00 грн.; ст. 185, ст. 186, ст. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201, п. 15 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року на загальну суму - 9 667 079, 73 грн.

Позивач не погодився із такими висновками податкового органу, тому 09.01.2013 року подав свої заперечення на акт перевірки за вих. № 281/10/16. Проте, у відповідь Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція направила письмове повідомлення за № 1101/10/22-115 від 16.01.2013 року про те, що твердження позивача не було прийнято до уваги з огляду на не підтвердження первинними документами факту отримання продукції за ланцюгом постачання.

Тому, з урахуванням вищевикладених висновків контролюючим органам були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000121510 від 21.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18 112 207, 00 грн. та № 0000101520 від 21.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 500 619, 60 грн.

Позивач також не погодився із такими податковими повідомленнями-рішеннями та скористався наданим йому чинним податковим законодавством України правом щодо адміністративного оскарження таких. Так, враховуючи результати розгляду скарг ПП «Марленас», Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000101520, частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року: в частині за основним платежем на 1 691 869, 81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 338 449, 29 грн. та прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 року за № 0000481501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 13 159 830, 00 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 2 922 058, 00 грн. Проте, не погодившись і з такими рішеннями податкового органу позивач оскаржує їх в судовому порядку, бажаючи захистити своє порушене право.

Під час судового розгляду справи судом були досліджені надані позивачем копії первинних документів та встановлено наступне.

У період, що перевірявся, ПП «Марленас» було укладено ряд правочинів щодо купівлі-продажу/поставки соняшника у визначеній договорами/контрактами кількості та якості із наступними контрагентами: ПП «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ - 35168745), СФГ «Саксагань» (код ЄДРПОУ - 21925239), ТОВ «2М Груп» (код ЄДРПОУ - 37276854), ТОВ «Приват-Агро» (код ЄДРПОУ - 32812598), ПП «Агропром 2008» (код - ЄДРПОУ 35601682), ТОВ «Кернел-Трейд» (код - ЄДРПОУ 31454383), ТОВ «Гермес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 31867274), ТОВ «Приват-Агроцентр» (код ЄДРПОУ - 33339496), ПП «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ - 37370456), а саме: договори купівлі-продажу: від 10.11.2011 року за №№ 33090, 33088, 33078, 33084, від 20.04.2012 року № 35975, від 23.09.2011 року за №№ 31874, 31857, 31877, 31875, від 15.09.2011 року № 31577, від 21.09.2011 року № 31578, від 15.09.2011 року № 31759, від 16.09.2011 року за №№ 31757, 31189 та додаткові угоди, від 17.09.2011 року № 31650, від 18.09.2011 року № 31763, від 07.09.2011 року № 32077, від 14.09.2011 року за №№ 30924, 30910, 30928 та додаткові угоди, від 07.09.2011 року за №№ 30237, 30238, 30239 та додаткові угоди, від 09.09.2011 року за №№ 30414, 30415 та додаткові угоди, від 13.09.2011 року №№ 30758, 30760 та додаткові угоди, від 17.02.2012 року за №№ 34883, 34881, від 13.02.2012 за №№ 34737, 34735, від 21.02.2012 року за №№ 34922, 34902, від 13.12.2011 року № 33966, від 24.01.2012 року за №№ 34473, 34486, 34477, від 10.04.2012 року № 35825; договір поставки соняшника від 11.04.2012 року за № ЗП-291/12, від 15.02.2012 року за № 34690; контракти від 12.09.2011 року № 30753 з додатковою угодою, від 27.10.2011 року за № 31555/1, від 16.11.2011 року № 33261, від 07.11.2011 року № 32909, від 25.11.2011 року № 33537, від 02.12.2011 року № 33722, від 06.12.2012 року № 33790, від 21.11.2011 року № 33347, від 09.11.2011 року № 33018, від 04.11.2011 року № 32884, від 30.11.2011 року № 33677, від 07.09.2011 року з додатковими угодами, від 15.09.2011 року № 31141 з додатковими угодами, від 20.09.2011 року № 31555 з додатковими угодами, від 08.02.2012 року № 34645, від 15.03.2012 року № 35412, від 15.11.2011 року № 33191.

Контрагенти-постачальники за вищевказаними правочинами здійснювали поставку товару на умовах поставки франко-зерновий склад EXW згідно Інкотермс 2010. За винятком ТОВ «Приват-Агро» та ТОВ «Приват-Агроцентр». Адже за умовами контракту, укладеного між ПП «Марленас» та ТОВ «Приват-Агроцентр» від 08.02.2012 року за № 34645, контракту, укладеного між ПП «Марленас» та ТОВ «Приват-Агро» від 15.11.2011 року за № 33191 - ТОВ «Приват-Агроцентр» та ТОВ «Приват-Агро» зобов'язувались забезпечити навантаження товару в наданий ПП «Марленас» автотранспорт на Реалізаційній базі (Дніпродзержинськ) ток (базис поставки FCA згідно Інкотермс 2010 року) відповідно.

Крім того, умовами договорів та контрактів, укладених ПП «Марленас» з ПП «Павлоград-Інвест-Агро», СФГ «Саксагань», ТОВ «2М Груп», ПП «Агропром 2008», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ПП «Зерно Трейд» було зафіксовано порядок поставки товару, що відбувається шляхом переоформлення зерна, яке перебуває у зерносховищах сертифікованого зернового складу з особового рахунку одного поклажодавця на особовий рахунок іншого поклажодавця.

А відповідно до умов контракту, укладеного із ТОВ «Приват-Агроцентр» приймання-передача (перевірка якості і кількості) кожної партії товару проводиться за місцем перебування ТОВ «Приват-Агроцентр», такі приймання-передача повинні оформлятися актом прийому-передачі, в якому зазначається фактична кількість товару (фізична вага), а також якість із застереженням про відповідність (невідповідність) її якості спеціальним вимогам до показників якості згідно умов контракту. Умовами контракту, укладеного позивачем із ТОВ «Приват-Агро» передбачено, що приймання-передача кожної партії товару проводиться по вагам ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», за якістю ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» на підставі посвідчення якості, виданого лабораторією ПАТ «ЗОЖК», такі приймання-передача повинні оформлятися актом прийому-передачі, в якому зазначається фактична кількість товару (фізична вага), а також якість із застереженням про відповідність (невідповідність) її якості спеціальним вимогам до показників якості згідно умов контракту.

Так, Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року № 661, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 року за № 1111/15802 (далі - Інструкція) встановлено процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності.

Зокрема, у розділі 1, 2 передбачено, що кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36).

Для проведення розрахунків з поклажодавцями згідно з укладеними договорами складського зберігання ведуться книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма 36) за поклажодавцями.

Облік та оформлення операцій з зерном ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.

На підприємстві з кожною матеріально відповідальною особою укладається договір про матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, передані їй при оформленні на роботу і прийняті нею протягом усього часу дії договору.

Приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами.

Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен:

укласти договір складського зберігання зерна з підприємством;

надати товарно-транспортну накладну;

при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

Факт реальності проведених господарських операцій за вищевказаними правочинами позивач підтверджує наданими суду під час судового розгляду справи копіями первинних документів, а саме: копіями відповідних контрактів та договорів, додаткових угод до них, копіями накладних, податкових накладних, видаткових накладних, копії повернень постачальнику товару, копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних, копії платіжних доручень, копії актів приймання-передачі зерна сільськогосподарської культури - соняшника, копії товарно-транспортних накладних, копії договорів складського зберігання зерна сільськогосподарської культури - соняшника від 07.09.2011 року № П-7, № 100412/1 від 10.04.2012 року, № М-11/03 від 12.04.2012 року, № 66 від 13.09.2011 року, копії договору на надання послуг зі зберігання та відпуску насіння олійних культур від 19.09.2011 року № П 9, копії договору № Б 106 про виконання послуг з приймання, зберігання та відпуску насіння соняшнику від 16.02.2012 року, копії договору про надання сільськогосподарських послуг № 34 від 12.09.2011 року, копії договору № 32 складського зберігання зернових олійних культур і продуктів їх переробки від 06.09.2011 року, копії договорів складського зберігання № 6 від 01.09.2011 року, № ДМ-011 від 06.09.2011 року, № 86 від 07.09.2011 року, № 18 від 09.08.2011 року.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2013 року про витребування додаткових доказів з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи зерновими складами вказаних вище постачальників (ПП «Павлоград-Інвест-Агро», СФГ «Саксагань», ТОВ «2М Груп», ПП «Агропром 2008», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ПП «Зерно Трейд») та ПП «Марленас» були надані копії складських документів, які також підтверджують факт поставки товару за укладеними правочинами, а саме:

ТОВ «АЯКС» (код ЄДРПОУ - 30198309; м. Дніпропетровськ, провулок Піонерський, буд. 12) були надані суду: копія сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого ТОВ «Аякс» (код ЄДРПОУ - 30198309), що діяв у 2011 і 2012 році, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в вересні, листопаді 2011 року і квітні 2012 року Приватним підприємством «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ - 37370456) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Приватного підприємства «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ - 37370456), які були погашені під час вказаного переоформлення;

Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» Павлоградським комбінатом хлібопродуктів (далі - ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів») (код ЄДРПОУ - 00953757; 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 1а) були надані суду: копія сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого ДП ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ - 00953757), що діяв у 2012 року, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в січні-лютому 2012 року Приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ - 35168745) соняшнику врожаю 2011 року, копії складських квитанцій на зерно Приватного підприємства «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ - 35168745), які були погашені під час вказаного переоформлення, копії актів приймання-передачі;

ТОВ «Привільнянське хлібозаготівельне підприємство» (код ЄДРПОУ - 36244507; Дніпропетровська область, Солонянський р-н, с. Жданове, вул. Шосейна, 1) було надано суду: копію сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого ТОВ «Привільнянське хлібозаготівельне підприємство» (код ЄДРПОУ - 36244507), що діяв у лютому 2012 року, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в лютому 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 31867274) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 31867274), які були погашені під час вказаного переоформлення;

ПАТ «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ - 00954337; 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 122) надано суду: копії сертифікатів відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданих ВАТ «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ - 00954337) на зерносховища за місцем розташування філій, які (сертифікати) діяли у 2011 і 2012 році, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в жовтні-грудні 2011 року Селянським фермерським господарством «Саксагань» (код ЄДРПОУ - 21925239) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Селянського фермерського господарства «Саксагань» (код ЄДРПОУ - 21925239), які були погашені під час вказаного переоформлення, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в вересні-листопаді 2011 року і березні 2012 року Приватним підприємством «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ 37370456) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Приватного підприємства «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ - 37370456), які були погашені під час вказаного переоформлення, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в вересні 2011 року і березні 2012 року Приватним підприємством «Агропром 2008» (код ЄДРПОУ - 35601682) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Приватного підприємства «Агропром 2008» (код ЄДРПОУ - 35601682), які були погашені під час вказаного переоформлення, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в вересні і листопаді 2011 року, квітні 2012 року Приватним підприємством «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ - 35168745) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Приватного підприємства «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ - 35168745), які були погашені під час вказаного переоформлення;

ТОВ «Компанія Грейнфілд» (код ЄДРПОУ - 36639164; м. Дніпропетровськ, бульвар Катеринославський, 2) були надані суду: копія сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого ТОВ «Компанія Грейнфілд» (код ЄДРПОУ - 36639164), що діяв у лютому 2012 року на зерносховища за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Партизанське, вул. Леніна, буд. 18А; копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в лютому 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 31867274) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ - 31867274), які були погашені під час вказаного переоформлення;

ПрАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ - 05581898; 36009, м. Полтава, вул. Рибчанська, 31) надало суду: копії сертифікатів відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданих ПрАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ - 05581898), що діяв у квітні 2012 року на зерносховища за адресою: Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, смт. Залізничне, вул. Матросова, буд. 2 і на зерносховища за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Мар'ївка, вул. Шкільна, буд. 1, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в квітні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (код ЄДРПОУ - 31454383) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (код ЄДРПОУ - 31454383), які були погашені під час вказаного переоформлення;

ФГ «Липневе» (код ЄДРПОУ - 35728682; 51250, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 20) надано суду: копію сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого ФГ «Липневе» (код ЄДРПОУ - 35728682), що діяв у вересні 2011 року на зерносховища за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Киснева, буд. 3А, копії складських квитанцій на зерно, які були виписані Приватному підприємству «Марленас» (код ЄДРПОУ - 35312460) при переоформленні на його особовий рахунок в вересні 2011 року Приватним підприємством «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ - 37370456) соняшнику врожаю 2011 року та копії складських квитанцій на зерно Приватного підприємства «Зерно Трейд» (код ЄДРПОУ - 37370456), які були погашені під час вказаного переоформлення.

Що стосується невиконання вимог ухвали суду від 26.07.2013 року зерновим складом ТОВ «Гергіос», то під час судового розгляду справи від представника позивача надійшло пояснення відповідно до якого ТОВ «Гергіос» було ліквідовано та 16.01.2013 року була проведена державна реєстрація припинення ТОВ «Гергіос», у зв'язку із визнанням його банкрутом. На підтвердження чого була надана копія даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».

Усі вище перелічені первинні документи є наявними в матеріалах справи та становлять доказову базу реальності проведених позивачем господарських операцій по придбанню/поставці зерна сільськогосподарської культури - соняшнику. Та у відповідності до положень ст.ст. 69, 70, 71 КАС України беруться судом до уваги як належні докази.

Свої висновки в акті перевірки щодо встановлених порушень позивачем вимог чинного законодавства України податковий орган зробив, не перевіривши належним чином наявність всіх необхідних первинних документів, на підставі яких ПП «Марленас» було сформовано податкову звітність за перевіряємий період, тому прийшов до хибних висновків щодо встановлених заниження валового доходу на суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі - 36 694 267, 31 грн., завищення валових витрат на суму - 30 578 556, 09 грн., завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму - 10 361 284, 00 грн. При цьому самостійно зазначаючи, що висновки про завищення валових витрат та про заниження валового доходу від нікчемних правочинів ним були зроблені з урахуванням висновків актів перевірки Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 18.07.2012 року № 75/222-21925239 СФГ «Саксагань» (код ЄДРПОУ - 21925239) за листопад 2011 року, яким було встановлено відсутність реальних поставок товарів (насіння соняшнику) від СФГ «Саксагань» на адресу ПП «Марленас» у листопаді 2011 року, від 18.07.2012 року № 86/22/6-35168745 документальної позапланової перевірки ПП «Павлоград-Інвест-Агро» (код ЄДРПОУ - 35168745) за січень 2012 року, яким також встановлена відсутність реальних поставок товарів (насіння соняшнику) ПП «Павлоград-Інвест-Агро» на адресу ПП «Марленас» у січні 2012 року, а також акту перевірки Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 17.08.2012 року № 997/221/35312460 позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Марленас» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з СФГ «Саксагань» за листопад 2011 року та ПП «Павлоград-Інвест-Агро» за січень 2012 року.

Зокрема, пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тому, такі посилання відповідача мають бути підкріплені відповідними посиланнями на первинні документи, тобто в разі їх безпосереднього дослідження під час перевірки. Адже результати перевірок платників податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах із контрагентами, мають ґрунтуватися на даних первинних документів, які належить безпосередньо досліджувати під час проведення перевірок.

Так, відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Системний аналіз вказаних норм показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тому, суд зазначає, що дослідженні під час судового розгляду справи вищевказані письмові докази - підтверджують факт вчинення відповідних господарських операцій.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, в акті перевірки відповідач зазначає, що ПП «Марленас» не було надано до перевірки документів, які б підтверджували факт транспортування придбаного у вищевказаних контрагентів товару до відповідного пункту зберігання, приймання, оприбуткування товару відповідним пунктом зберігання, актів виконаних послуг зі зберігання (із зазначенням номеру та дати складських свідоцтв чи квитанцій, тощо), товарно-транспортних накладних на відпуск товару зерновим складом та копій анульованих складських свідоцтв чи квитанцій, що підтверджують факт відпуску товару із місця зберігання та його транспортування до ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат». А наданих до перевірки прибуткових накладних, які позивач отримав від СФГ «Саксагань», ТОВ «2М Груп», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдинг», ПП «Зерно Трейд» - за його твердженнями недостатньо для включення вартості товару (насіння) до складу витрат підприємства, оскільки специфіка діяльності ПП «Марленас» із придбання насіння соняшнику у сільськогосподарських підприємств-виробників та підприємств-посередників, його зберігання на зернових складах та подальша передача на ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» для його переробки у готову продукцію (олію, шрот, лушпиння сонішникове) потребує відповідного комплекту первинних документів, а саме: товарно-транспортних накладних, складських квитанцій на зерно, інші складські документи зернового складу, які б засвідчували факти приймання зерновими складами насіння соняшника від вищевказаних контрагентів на зберігання.

Однак, такі висновки відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, перелік яких вже було наведено судом вище та в тому числі копіями належних товарно-транспортними накладних, складських документів (тома 5, 6, 7, 8, 9, 10), не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Також необхідно зазначити про те, що під час перевірки позивач не мав змоги самостійно надати копії складських документів, у зв'язку зі здаванням таких під час отримання товару зі складу. ПП «Марленас» надало лише копії тристоронніх актів приймання-передавання зерна, якими також підтверджується факт поставки зерна від постачальника до підприємства, заміни власника зерна на складі. Адже перехід права власності на зерно здійснювався без фізичного переміщення товару зі складу. Однак, такі тристоронні акти приймання-передачі не були враховані відповідачем, у зв'язку із його посиланнями на необхідність обов'язкової наявності складських документів. Хоча заперечень податковий орган щодо актів виконаних робіт не мав, що також вбачається з даних акту перевірки та підтвердилось під час судового розгляду справи.

Так, у відповідності до положень ст.ст. 1, 24, 25 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року № 37-ІV (у відповідній чинній редакції) зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості.

Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

Зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Отже, під час перевірки позивач не надав податковій інспекції на її вимогу копій складських квитанцій, тому що як платник податків не зобов'язаний робити та зберігати копії цих складських документів в силу закону. Дані факти також враховуються судом як належні.

Згідно положень пп. 1.1, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.6, пп. 1.7 п. 1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 року № 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 року за № 605/7926 складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва.

Бланки складських документів на зерно є бланками документів суворої звітності. Їх виготовлення, отримання, доставка, облік, зберігання, видача, списання проводяться згідно з чинним законодавством.

Кожний примірник бланків складських документів повинен мати свої індивідуальні номер і серію. Серія складається з двох літер, а номер - з шести цифр. На копії друкарським способом наносяться слова "другий примірник".

Бланки складських документів на зерно реалізуються зерновим складам за плату.

Зерновий склад сплачує вартість бланків складських документів на зерно державному підприємству "Держреєстри України". Бланки складських документів на зерно видаються зерновим складам державним підприємством "Держреєстри України" після письмового замовлення й оплати рахунку. Вартість бланків складських документів на зерно узгоджується ДП "Держреєстри України" з Міністерством аграрної політики України.

За згодою сторін (зернового складу та поклажодавця) вартість бланків складських документів на зерно може бути включена до загальної суми вартості послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, що надаються зерновим складом.

Зерновий склад на бажання поклажодавця зобов'язаний видати йому один із складських документів на зерно. Зерновий склад зобов'язаний постійно мати в наявності бланки таких документів. При оформленні партії зерна складська квитанція виписується в обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна. Зерновий склад зобов'язаний забезпечити наявність бланків складських документів на зерно.

Пунктом 4 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 року № 510 поклажодавець сплачує вартість бланків складських документів, що йому видаються.

Тому, позивач правомірно включив вартість бланків складських документів до загальної вартості послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, що надаються зерновим складом та відніс її до складу витрат підприємства у бухгалтерському та податковому обліку. Адже матеріалами справи підтверджується той факт, що підприємством дійсно придбавались такі бланки, копії яких є наявними в матеріалах справи та були витребувані судом у відповідних зернових складів.

Також під час судового розгляду справи були спростовані доводи відповідача щодо отримання насіння соняшника від невстановлених осіб на безоплатній основі, що призвело до помилкового включення відповідачем до складу валових доходів відповідно до п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України суми вартості насіння соняшника у розмірі 36 694 267, 31 грн., отриманого від СФГ «Саксагань», TOB «2М Груп», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Тредінг», ПП «Зерно Трейд».

Як вже зазначалось вище всі дійсні контрагенти позивача за укладеними правочинами були встановлені і під час перевірки податковим органом, і судом, що підтверджується актом перевірки від 24.12.2012 року, матеріалами справи, поясненнями сторін. Факт отримання насіння соняшника підтверджено первинними документами: видатковими та податковими накладними, складськими документами, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів зазначеним контрагентам в рахунок поставленого насіння соняшника.

Суд також зазначав про те, що у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України податкове законодавство визнає платіжні документи в якості підтверджуючих/первинних документів.

Крім того, відповідно до пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств належить вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні, не нижче звичайної ціни.

При цьому п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Однак, матеріалами справи та актом перевірки підтверджується факт дійсного отримання товару від СФГ «Саксагань», TOB «2М Груп», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Тредінг», ПП «Зерно Трейд».

Так, щодо взаємовідносин ПП «Марленас» та СФГ «Саксагань», ПП «Павлоград-Інвест-Агро» у перевіряємий період, то в матеріалах справи містяться копії довідок, акту перевірки відповідача, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року, справа № 804/3108/13-а, з яких вбачається що такі були предметом перевірки відповідачем та судового розгляду відповідно.

Як вже зазначалось вище, податкова інспекція свої висновки щодо донарахування суми доходу у розмірі 6 373 690, 27 грн. (податку на додану вартість - 1 274 738, 06 грн.) в акті перевірки від 24.12.2012 року робить, виходячи з власних висновків, викладених в акті позапланової документальної перевірки підприємства від 17.08.2012 року №997/221/35312460, висновків акту Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 18.07.2012 року № 75/222-21925239, в якому зазначено, що ПП «Марленас» не є виробником насіння соняшника, а господарські операції із окремими його постачальниками визнано недійсними. Адже зу твердженнями відповідача ПП «Марленас» не має необхідних умов для ведення господарської та економічної діяльності, а саме: відсутній технічний персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, поставки товару та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Однак, в ході судового розгляду такі висновки відповідача вже були спростовані з огляду на наявні матеріали справи та вище встановлені факти.

Так, СФГ «Саксагань» здійснювало у вересні 2011 року - лютому 2012 року поставку насіння соняшника до ПП «Марленас» відповідно до наступних контрактів: №30357 від 07.09.2011 року, № 31141 від 15.09.2011 року, № 31555 від 20.09.2011 року, №31555/1 від 27.10.2011 року, № 32884 від 04.11.2011 року, № 32909 від 07.11.2011 року, №33018 від 09.11.2011 року, № 33261 від 16.11.2011 року, № 33347 від 21.11.2011 року, №33537 від 25.11.2011 року, № 33677 від 30.11.11 року, № 33722 від 02.12.2011 року, №33790 від 06.12.2011 року з відповідними додатковими угодами у кількості 2 366, 006 тн на загальну суму 8 655 587, 17 грн. (податку на додану вартість - 1 442 597,89 грн.). Крім того, у зв 'язку зі зміною істотних умов договору, у листопаді 2011 року відбулося повернення ПП «Марленас» на адресу СФГ «Саксагань» соняшника на суму 1 007 158, 83 грн. (податку на додану вартість - 167 859, 82 грн.). Оплата за товар здійснювалася безготівковим способом. В матеріалах справи містяться належні копії платіжних доручень, видаткових накладних, повернень постачальнику товару від 02.11.2011 року, від 16.11.2011 року. А факт транспортування зерна соняшника до зернових складів для зберігання підтверджується Довідкою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.05.2012 року за №249/221/35312460, наявною в матеріалах справи.

При цьому під час проведеної перевірки, оформленої актом перевірки від 24.12.2012 року, відповідачем не було враховано того, що господарські операції з СФГ «Саксагань», ПП «Павлоград-Інвест-Агро» вже були предметом перевірки згідно акту від 17.08.2012 року № 997/221/35312460 та встановлені їх правомірність, відповідність економічній суті операції з придбання соняшника у СФГ «Саксагань» за період вересень 2011 року - лютий 2012 року.

Крім того, що винесені з урахуванням таких висновків податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 0000482210, № 0000492210 були предметом судового розгляду. Та наразі постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року, справа № 804/3108/13-а, якою позовну заяву Приватного підприємства «Марленас» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 року № 0000482210, №0000492210 було задоволено повністю та визнано протиправними, скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 року № 0000482210, № 0000492210, - переглядається в апеляційному порядку.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача щодо неправомірності правочинів, укладених з СФГ «Саксагань» на поставку соняшника з огляду на те, що урожай вирощено на земельних ділянках, оренда (суборенда) яких не зареєстрована в Держкомземі. Адже чинне законодавство України не покладає на покупця продукції обов'язку щодо перевірки у фактичного виробника права власності на вирощену продукцію на відповідній земельній ділянці. Тим більше, що такі посилання податкового органу є втручанням у внутрішню господарську діяльність суб'єкта господарювання та його контрагентів, що не охоплюється межами його компетенції.

З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ «2М Груп», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Зерно Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», то суд вказує на таке.

Свої висновки щодо заниження суми доходу на 1 868 252, 65 грн. (податку на додану вартість - 373 650, 53 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ «2М Груп» відповідач грунтує на тому, що до перевірки було надано не оформлену належним чином довідку про те, що TOB «2М Груп» здійснило поставку соняшника (150 тн), який був придбаний ним безпосередньо у сільськогосподарського підприємства, а саме в ній зазначено назву цього підприємства. Також на продаж іншої кількості соняшника (439, 988 тн) будь-яких довідок ТОВ «2М Груп» надано не було.

Так, як вбачається з матеріалів справи, TOB «2М Груп» здійснювало поставку насіння соняшника на ПП «Марленас» відповідно контрактів: № 31650 від 17.09.2011 року, № 31757 від 16.09.2011 року, № 31759 від 15.09.2011 року, № 31763 18.09.2011 року у кількості 589, 988 тн на загальну суму - 2 241 903, 18 грн. (податку на додану вартість -373 650, 53 грн.). Оплата за товар здійснювалася безготівковим способом. Відповідно до умов контрактів поставки ТОВ «2М Груп» здійснює поставку соняшника власного виробництва. Факт реальності проведеної господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, видатковими накладними, копіями відповідних контрактів.

Висновки відповідача щодо заниження суми доходу на 2 957 259, 95 грн. (податку на додану вартість - 591 451, 99 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ «Кернел-Трейд», на 3 621 683, 87 грн. (податку на додану вартість - 724 336, 77 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ «Гермес-Трейдінг», на 15 757 669, 36 грн. (податку на додану вартість - 3 151 533, 87 грн.) по взаємовідносинам з ПП «Зерно Трейд», грунтується на тому, що не підтверджено факту транспортування товару на пункт зберігання, оприбуткування товару пунктом зберігання та не надано копій товарно-транспортних накладних на його подальше транспортування до ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».

Однак, суд зазначає, що аналіз матеріалів справи показує, що ТОВ «Кернел-Трейд» здійснювало поставку насіння соняшника на ПП «Марленас» відповідно до умов контрактів: № ЗП-291/12 від 11.04.2012 року у кількості 893, 883 тн на загальну суму 3 548 711, 93 грн. (податку на додану вартість - 591 451, 99 грн.). Оплата товару здійснювалась безготівковим способом. Факт реальності проведених господарських операцій підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких є наявними в матеріалах справи. ТОВ «Гермес-Трейдінг» здійснювало поставку насіння соняшника на ПП «Марленас» на умовах контракту № 34690 від 15.02.2012 року у кількості 1 060, 004 тн на загальну суму 4 346 020, 64 грн. (податку на додану вартість - 724 336, 77 грн.). Факт реальності проведених господарських операцій підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких є наявними в матеріалах справи. ПП «Зерно-Трейд» здійснило поставку насіння соняшника на ПП «Марленас» на умовах контрактів: № 30753 від 12.09.2011 року, № 31577 від 15.09.2011 року, № 31578 від 21.09.2011 року, № 31857 від 23.09.2011 року, № 31874 від 23.09.2011 року, № 31875 від 23.09.2011 року, № 31877 від 23.09.2011 року, № 33090 від 10.11.2011 року, № 33088 від 10.11.2011 року, № 35975 від 20.04.2012 року у кількості 5 643, 962 тн на загальну суму 22 496 849, 79 грн. (податку на додану вартість - 3 741 632, 94 грн.). Факт реальності проведених господарських операцій підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких є наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Придбаний товар зерна соняшника за укладеними правочинами використовувався позивачем в його власній господарській діяльності, що також підтверджується переліченими вище видами діяльності ПП «Марленас» згідно умов статуту, актом перевірки. Так, насіння є одним з основних видів сировини для виробництва олії соняшникової, а ПП «Марленас» виробляє дану продукцію на давальницьких умовах, операції з продажу якої підлягають оподаткуванню на загальних підставах відповідно до розділу III «Податок на прибуток» Податкового кодексу України. Виробництво і продаж продукції, у тому числі і олії соняшникової - є основним видом господарської діяльності ПП «Марленас».

Що стосується посилань контролюючого органу на відсутність документів, що підтверджують статус контрагентів позивача як сільськогосподарських підприємств-товаровиробників, то суд зазначає таке.

В акті перевірки відповідач самостійно вказує на те, що ПП «Марленас» надало до перевірки довідки від контрагентів-постачальників, які підтверджують їх статус: або сільськогосподарських виробників, або осіб, які безпосередньо придбали товар у сільськогосподарських виробників.

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Тобто, при здійсненні на митній території України постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД обов'язок нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виникає: 1) у сільськогосподарських підприємств при здійсненні операцій з першого постачання таких зернових та технічних культур; 2) у підприємств, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Так, підпунктом 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право, зокрема, вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

А пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України в свою чергу визначає, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

У відповідності до положень п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Отже, отримання від постачальників документів його постачальників (первинних, звітних тощо) не є обов'язком покупця - ПП «Марленас». Адже, як вбачається з матеріалів справи, на протязі періоду перевірки позивач здійснив придбання продукції у своїх контрагентів - ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ПП «Зерно Трейд», ПП «Агропром 2008», ТОВ «Приват-Агроцентр», ТОВ «2М Груп», ТОВ «Приват-Агро», ПП «Павлоград-Інветс-Агро», СФГ «Саксагань», - а останні - безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників. Тобто, господарські операції ПП «Марленас» із вказаними контрагентами є операціями першого постачання від контрагентів, які безпосередньо придбавали зерно соняшника у сільськогосподарських товаровиробників. Хоча Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не прийняла до уваги вимоги позивача, положення Податкового кодексу України, не перевірила належним чином всю необхідну первинну документацію та посилання позивача, зробивши при цьому безпідставні висновки, які призвели до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тим більше, що висунення додаткових обмежень податковим органом не відповідає нормам п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, які передбачають, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових, крім зазначених не дозволяється. А тому, надання вищевказаних довідок від постачальників є додатковим обмеженням. Відповідач в свою чергу не довів зворотнього факту щодо здійснення придбання товару ПП «Марленас» безпосередньо у товаровиробників. У зв'язку із чим господарські операції з придбання соняшника у контрагентів, які в свою чергу придбавали товар безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників - є об'єктом оподаткування згідно вищевказаного п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, на порушення якого посилається податкова інспекція в акті перевірки.

Щодо висновків відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів, то суд вважає за необхідне вказати на таке.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Відповідач, зробивши висновок про нікчемність правочинів хибно керувався лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини мають ознаки нікчемності, а проведені господарські операції є нереальними, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Таким чином, і формування податкового кредиту позивачем відбувалось правомірно. У повній відповідності до норм ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу, зазначені вище, ПП «Марленас» визначило суму податкового кредиту в періоді отримання податкових накладних за період поточної перевірки, відобразивши у його складі податок на додану вартість по господарських операціях з придбання товару на загальну суму податку на додану вартість у розмірі - 10 361 284, 00 грн. за кожним із вищевказаних контрагентів. В матеріалах справи також містяться копії податкових накладних, а контрагенти, які їх виписували мають статус платників податку на додану вартість, а звьротнього відповідачем доведено не було. А у відповідності до положень ст. 71 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що висновки та розрахунки органу податкової служби щодо встановленого заниження відповідачем доходу на загальну суму - 36 694 267, 31 грн. в порушення п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, щодо завищення валових витрат на загальну суму - 30 578 556, 09 грн. в порушення пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 138.2, ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України; щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 9 667 079, 73 грн. в порушення ст. 185, ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201, п. 15 підр. 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України - не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, фактичними обставинами справи. А тому, позовні вимоги ПП «Марленас» щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року за № 0000101520 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 500 619, 60 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі - 9 667 079, 73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 4 833 539, 87 грн.); від 05.04.2013 року за № 0000481501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі - 16 081 888, 00 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі - 13 159 830, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 2 922 058, 00 грн.) - є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру позивач надав суду оригінал платіжного доручення № 759 від 19.06.2013 року на суму 2 294, 00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2 294, 00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Марленас» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року за № 0000101520, від 05.04.2013 року за № 0000481501 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року за № 0000101520 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 500 619, 60 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі - 9 667 079, 73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 4 833 539, 87 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 року за № 0000481501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі - 16 081 888, 00 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі - 13 159 830, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 2 922 058, 00 грн.).

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Марленас» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35312460) судовий збір в розмірі 2 294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 23.09.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко