Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/9774/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9774/13 05.11.13

за позовом заступника прокурора міста Києва

до 1) Київської міської ради

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка»

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності права та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Удалова О.Г. (головуючий)

Суддя Спічак О.М.

Суддя Підченко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача Вакулюк Д.С. ( посвідчення НОМЕР_1 )

від відповідача-1 не з'явились

від відповідача-2 Костенко І.М. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» (відповідача-2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності права та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача-2 права користування земельною ділянкою внаслідок скасування рішення Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1612/4445 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Коніка» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування навчальних аудиторій, театру-студії та офісно-житлового комплексу з приміщеннями торгівельно-розважального, готельного, спортивно-оздоровчого, побутово-громадського призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі м. Києва», на підставі якого сторонами було укладено спірний договір оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9774/13 та призначено її до розгляду на 13.06.2013 р.

12.06.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача-2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

13.06.2013 р. через канцелярію суду представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов. Представники відповідачів у судове засідання не з'явились. Суд відклав розгляд справи на 04.07.2013 р.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позов. Представник відповідача-2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

Суд витребував додаткові докази та відклав розгляд справи на 23.07.2013 р.

У наступне судове засідання представник Київської міської ради в черговий раз не з'явився. Представником відповідача-2 було подано письмові пояснення по суті спору, в яких він позовні вимоги відхилив, зазначивши, що постанова Окружного адміністративного суду та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду щодо скасування рішення про передачу йому спірних земельних ділянок є незаконними та необґрунтованими. Крім того, сторона зазначила, що прокурор неправомірно виступив в процесуальному статусі позивача.

Представниками прокуратури та відповідача-2 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

У судове засідання 08.08.2013 р. представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник прокуратури підтримав позовні вимоги та надав письмові пояснення. Представник відповідача-2 заявив клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про виклик представника Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для дачі пояснення. Клопотання судом відхилені.

Дослідивши подані сторонами документи, суд дійшов висновку про належність даного спору до категорії складних та призначив колегіальний розгляд справу.

Розпорядження голови Господарського суду м. Києва від 08.08.2013 р. призначено колегію суддів у складі: Удалова О.Г. (головуючий), Босий В.П., Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.08.2013 р. справу № 910/9774/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 10.09.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач-1 своїх представників у судове засідання не направив.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача-2 та відклав розгляд справи на 26.09.2013 р.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача-2 позов відхилив. Відповідач-1 своїх представників у судове засідання не направив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2013 р. розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 09.10.2013 р. було змінено склад колегії суддів, а саме: Удалова О.Г. (головуючий), Спичак О.М., Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2013 р. справу № 910/9774/13 прийнято до провадження.

Розгляд справи було відкладено на 05.11.2013 р.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги. Представник відповідача-2 позов відхилив. Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача-2, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.12.2007 р. Київською міською радою було прийнято рішення № 1612/4445 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Коніка» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування навчальних аудиторій, театру-студії та офісно-житлового комплексу з приміщеннями торгівельно-розважального, готельного, спортивно-оздоровчого, побутово-громадського призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі м. Києва».

03.04.2008 р. між Київською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Коніка» (орендарем) було укладено договір оренди земельних ділянок (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1612/4445 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки (далі - об'єкт оренди), визначені цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі м. Києва; розмір - земельна ділянка кадастровий номер 8 000 000 000:88:175:0021 - 5611 кв. м., земельна ділянка кадастровий номер 8 000 000 000:91:169:0023 - 968 кв. м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування навчальних аудиторій, театру-студії та офісно-житлового комплексу з приміщеннями торгівельно-розважального, готельного, спортивно-оздоровчого, побутово-громадського призначення, закладами громадського харчування та паркінгом.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить за кадастровим № 8 000 000 000:88:175:0021 - 5611 кв. м. - 7 193 407,49 грн.; за кадастровим № 8 000 000 000:91:169:0023 - 968 кв. м. - 1 240 994,20 грн.

В силу п. 3.1 Договір укладено на 15 років.

28.07.2011 р. постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-1035/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р., було задоволено позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, Міністерства культури та туризму України до Київської міської ради, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Коніка», Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, про визнання протиправним та скасування рішення № 1612/4445 від 27.12.2007 р. «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Коніка» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування навчальних аудиторій, театру-студії та офісно-житлового комплексу з приміщеннями торгівельно-розважального, готельного, спортивно-оздоровчого, побутово-громадського призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі м. Києва».

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, просить визнати недійсним спірний договір з підстав скасування рішення Київської міської ради, на виконання якого Договір було укладено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2011 р. по справі № 2а-1035/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р., було визнано протиправним та скасовано рішення № 1612/4445 від 27.12.2007 р., яке стало підставою для укладення Договору.

Відповідно до п. 2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.11.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування. У той же час, рішення, на підставі якого було укладено спірний договір, скасовано.

У пункті 2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.11.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Договір є недійсним, тому у орендаря відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» права користування об'єктом оренди підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття незаконного рішення право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаних ділянок.

Оскільки власником земельних ділянок, що є об'єктом оренди, є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, позовна вимога про повернення земельної ділянки також є обґрунтованою.

Крім того, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави як позивача до господарського суду з розглядуваним позовом відповідає його функціям та направлено на захист охоронюваних законом інтересів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з дати набрання рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) та товариством з обмеженою відповідальністю «Коніка» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код 24890168), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.04.2008 р. за № 91-6-00763 у книзі записів державної реєстрації договорів.

3. Визнати відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код 24890168) права користування земельною ділянкою площею 0,56 га, кадастровий номер 8000000000:88:175:0021, вартістю 7 193 407,49 грн., та земельною ділянкою площею 0,097 кв. м., кадастровий номер 8000000000:91:169:0023, вартістю 1 240 994,20 грн., що розташовані по вул. Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі м. Києва.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Коніка» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код 24890168) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) земельну ділянку площею 0,5611 га, кадастровий номер 8000000000:88:175:0021, вартістю 7 193 407,49 грн., та земельну ділянку площею 0,0968 га, кадастровий номер 8000000000:91:169:0023, вартістю 1 240 994,20 грн., що розташовані по вул. Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі м. Києва.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) в дохід Державного бюджету України 35 557 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код 24890168) в дохід Державного бюджету України 35 557 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. судового збору.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова