Постанова

від 22.10.2013 по справі 820/2621/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 820/2621/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства виробничо-комерційного підприємства "Котломонтаж" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/2621/13-а

за позовом Акціонерного товариства виробничо-комерційного підприємства "Котломонтаж"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03.06.2010р. позивач, Акціонерне товариство виробничо-комерційне підприємство "Котломонтаж" (далі - АТ ВКП "Котломонтаж"), звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) від 26.02.2010р. № 0000051800/0, від 13.05.2010р. № 0000051800/1, від 08.06.2010р. № 0000051800/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.11 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року було залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.03.2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.10 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому мотивами скасування рішень місцевого та апеляційного судів з направленням справи на новий розгляд були: відсутність в матеріалах справи належних доказів в обґрунтування мотивів вибору постачальника та пояснень щодо обставин укладення та виконання договору з контрагентом з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з'ясуванням обставин справи і ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт у своїй скарзі зазначає на те, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентом підтверджується первинними документами у повному обсязі, доцільність придбання послуг пояснюється великим обсягом контрактів на виконанні у позивача, докази чого є у справі і що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки від 08.10.2008р. № 4729/23/32948799, який був складений ДПІ у Московському районі м. Харкова за результатами перевірки ТОВ "ПБК "Вертикаль". За висновками податкового органу позивач, вчинивши правочини з вказаним контрагентом, порушив вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5. пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідач вважає судове рішення першої інстанції законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка АТ ВКП "Котломонтаж" (код за ЄДРПОУ 21248788) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено акт від 16.02.2010р. №951/1800/21248788, на підставі якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 26.02.2010р. №0000051800/0, від 13.05.2010р. №0000051800/1, від 08.06.2010р. №0000051800/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 430788,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 294626,00 грн., штрафні санкції - 136162,00 грн.); від 26.02.2010р. №0000061800/0, від 13.05.2010р. №0000061800/1, від 08.06.2010р. №0000061800/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 542383,50 грн. (в т.ч. основний платіж - 361589,00 грн., штрафні санкції - 180794,50 грн.).

Підставою для винесення спірних рішень слугував відображений в акті від 16.02.2010р. №951/1800/21248788 висновок відповідача про нікчемність укладених між АТ ВКП «Котломонтаж» і ТОВ «ПБК «Вертикаль» правочинів: договорів на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах замовника та договорів на придбання матеріалів, і як наслідок, порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 , п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого АТ ВКП „Котломонтаж" занизило податок на прибуток всього в сумі 361589,00 грн.; порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість», в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість всього в сумі 294626,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено належної обачливості при виборі контрагента, не обґрунтовані мотиви вибору постачальника та не надані пояснення обставин укладення і виконання договору з його контрагентом з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері, а тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі первинних документів, складених ТОВ "ПБК "Вертикаль", є обґрунтованим.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" було укладено низку договорів на постачання продукції виробничо-технічного призначення для обігрівних систем та щодо виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах замовників позивача, згідно з якими контрагент зобов'язався виконати для позивача роботи, обумовлені договорами, а саме: монтаж сепаратора безперебійної продувки, ремонт обмурівки котла в котельній ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» та монтаж запірної арматури, встановлення водонагрівачів і змішувачів у приміщенні ТОВ ТД «Агро-Трейд», виготовлення бака ТОВ «БАЛЦЕМ», монтажні роботи в будівлі ПП «Фірма «Укрсервіс», заміна обв'язки фільтрів, монтаж газопроводів, котлів, запірної арматури на освітлювальних фільтрах в котельної ОУСЦ «Акварена», монтаж систем опалення ДКП КГ «Харківкомуночиствод», монтажні роботи топкових ХФ ЦБРЗ УМВС України, тощо. Сторони узгодили, що виконання робіт підтверджуватиметься актами здачі-приймання за формою КБ-2, за що позивач сплачуватиме контрагенту у безготівковій формі обумовлені договором на підставі кошторисної документації, зокрема довідок за формою КБ-3, грошові кошти (т.1 а.с.91-127).

На підтвердження реальності укладання зазначених договорів та факту виконання робіт і руху активів у процесі здійснення господарських операцій позивач надав до матеріалів справи договори, додатки до договорів - списки матеріалів, договірну ціну, локальні кошториси, видаткові та прибуткові накладні про передачу матеріалів, акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2), акти передання матеріалів для виконання робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3), підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), журнал реєстрації довіреностей, договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом, акти наданих послуг, подорожні листи, довіреності, податкові накладні, декларації з податку на прибуток підприємства та податкові декларації з податку на додану вартість, платіжні доручення та банківські виписки, що підтверджують сплату позивачем грошових коштів на користь ТОВ "ПБК "Вертикаль" за виконану роботу (т.1 а.с. 311-249, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-100, 116-250, т.4 а.с.1-27).

Зазначені документи надавалися позивачем органу державної податкової служби під час перевірки.

Рух товарів за 2007-2008рр. АТ ВКП "Котломонтаж" наведено у зведеній таблиці, де значаться дата оприбуткування та особа, через яку отримано товар, його найменування, кількість, вартість, у тому числі ПДВ, дата сплати, перевізник, реквізити договорів та накладних, а також об'єкт, де було використано ці товари. Також позивач розшифрував у зведеній таблиці виконані ТОВ "ПБК "Вертикаль" роботи в розрізі кожного замовника позивача, де зазначено реквізити договорів, кошторисів, актів, платіжних доручень, сума акту з ТОВ "ПБК "Вертикаль" та сума ПДВ з посиланням на договір з контрагентом (т.3 а.с.110-115).

Обґрунтовуючи обачність у виборі контрагента - ТОВ «ПБК «Вертикаль», позивач надав суду письмові пояснення голови правління ОСОБА_1, в яких йдеться, що спочатку зазначений контрагент був обраний позивачем як постачальник комплектуючих, необхідних для виконання позивачем робіт з ремонту та облаштування обігрівних котлів, які є основним видом діяльності позивача. Пошук відбувався за критеріями щодо найнижчої цінової пропозиції вартості та доставки ТМЦ, яким цей контрагент відповідав. Рішення щодо співпраці приймалося на підставі наданих дозвільних документів, замовлення товару відбувалося за телефоном, факсимільним зв'язком отримувався рахунок на оплату і наступного дня після здійснення оплати доставлявся товар разом із супровідними документами. В процесі співпраці з'ясувалося, що ТОВ «ПБК «Вертикаль» має будівельні ліцензії та виконує роботи, аналогічні з позивачем. Оскільки на той час позивач уклав більше 40 договорів підряду із коротким терміном виконання та в різних місцях області, внаслідок чого об'єктивно не встигав виконати роботи у строк, з метою попередження фінансових втрат у вигляді сплати штрафних санкцій, а найголовніше, з метою утримання постійних клієнтів та об'єму робіт, було прийняте рішення частину робіт передоручати ТОВ «ПБК «Вертикаль», з яким, в особі директора ОСОБА_2, були проведені перемовини, надані дозвільні документи та прийнято рішення про співпрацю. Проекти договорів та кошторисної документації складалися позивачем, контроль за якістю робіт здійснювався позивачем та представниками замовників. Загальний об'єм робіт, виконаних контрагентом складав менш 20% загального об'єму робіт, виконаного позивачем за цей період (т.6 а.с.64-65).

Колегія суддів відзначає, що наведені у поясненнях доводи голови правління позивача підтверджуються наявністю у справі договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», ТОВ ТД «Агро-Трейд», ПП «Фірма «Укрсервіс», Військовою частиною А 1352, ВАТ «БАЛЦЕМ», ВАТ «УКРНДІХІММАШ», ТОВ «Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів», ЗАТ «Балаклійський шиферний завод», КП ОУСЦ «Акварена», ХФ ЦБ РЗ УМВС України, тощо, стосовно видів робіт, які кореспондуються із роботами, що здійснені ТОВ «ПБК «Вертикаль» на замовлення позивача. Виконання зазначених договорів підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3), наданими позивачем (т.4 а.с.28-249, т.5 а.с. 1-116, 119-166).

В обґрунтування мотивів вибору саме цього контрагента позивач також надав суду комерційні, цінові пропозиції від інших суб'єктів господарювання такого ж сегменту ринку, в яких цінові категорії постачання продукції та виконання робіт значно вищі, ніж у обраного позивачем контрагента.

Деталізовані відомості щодо договорів, які були укладені позивачем з ТОВ "ПБК "Вертикаль" на виконання робіт та постачання ТМЦ, і договорів, які були укладені позивачем у 2007-2008р.р. з іншими контрагентами, зокрема ВАТ «БАЛЦЕМ», ВАТ «УКРНДІХІММАШ», ТОВ «Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів», ЗАТ «Балаклійський шиферний завод», ТОВ ТД «Агро-Трейд», ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», Військова частина А-1352, ДКП КГ «Харківкомуночиствод», ХФ ЦБ РЗ УМВС України, КП ОУСЦ «Акварена», ХНУ ім.В.Н. Каразіна, ДП «Завод хімічних реактивів», тощо, а також відомості щодо податків, нарахованих позивачем протягом 2007-2008р.р. і штату працівників позивача містяться у поясненнях та зведених таблицях і наказах позивача (т.5 а.с. 218-245).

Крім того, в матеріалах справи містяться копії посвідчень, виданих на ім'я посадових осіб позивача, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, про проходження навчання та підтвердження знань з правил облаштування та безпечної експлуатації сосудів, працюючих під тиском, а також з правил облаштування та безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, правил безпеки систем газопостачання, правил охорони праці, електробезпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення (т.6, а.с. 62).

Стверджуючи про неможливість надати ще більш змістовну інформацію щодо осіб, які безпосередньо брали участь у здійсненні господарських операцій з ТОВ "ПБК "Вертикаль", позивач зазначив, що контрагент є припиненим з 05.03.2012р., про що є витяг з ЄДР, а працівники позивача, які безпосередньо приймали участь в цих операціях, звільнилися, про що свідчать надані до матеріалів справи накази, договір, рахунок, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видаткова накладна, акти виконаних робіт, заява (т.6 а.с.44-47, 72-84).

На підтвердження зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) та спорудженням основних фондів у письмових поясненнях позивач зазначив, що ним із ТОВ «ПБК «Вертикаль» у 2007 році було укладено 14 договорів підряду на суму 453369,20грн., у 2008 році - 12 договорів на суму 458339,78грн. та в перевіряємому періоді виконано 5 договорів постачання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 223097,50 грн. з розшифруванням по кожному договору, виду ТМЦ, об'єкту виконання підрядних робіт та порядку отримання і перевезення ТМЦ. Позивач вказав, що факт перевезення підтверджується шляховими листами, оформленими на автотранспорт позивача, водій ОСОБА_4, ТМЦ за довіреністю отримували працівники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Крім того, позивач надав до матеріалів справи візуальні докази - фотографії, якими зафіксовано результати виконаних його контрагентом робіт із розшифруванням по кожному об'єкту.

Отже, зважаючи на наявність у справі наведених доказів, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять конкретних відомостей щодо підстав вибору контрагента, обставин виконання угод, даних про осіб, які безпосередньо укладали угоди і приймали результати виконаних робіт з боку контрагента та позивача.

Перевіряючи наявність порушень податкової дисципліни з боку позивача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, право платника на формування податкового кредиту залежить від дотримання ним наступних вимог, а саме: придбання товарів, робіт (послуг) з господарською метою та наявність податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп.5.2.1 п.5.2, ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті;

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, подання платником до контролюючого органу всіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Дослідивши надані АТ ВКП "Котломонтаж" первинні документи, колегія суддів не вбачає невідповідність їх вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, тобто документи не містять дефектів, які б позбавляли їх правового значення та доказовості, позаяк повністю розкривають зміст зафіксованих ними фактів здійснення господарських операцій.

Відсутність в подорожніх листах відомостей, про які зазначено судом першої інстанції, не є імперативною ознакою їх невідповідності «Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006р. №493, оскільки внесення подібних відомостей до подорожнього листа не передбачено Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. за №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що відсутність у договорах перевезення вантажів автомобільним транспортом та актах виконаних робіт до них відомостей про місце надання таких послуг і безпосередній час їх надання не може розцінюватися як беззаперечне свідчення нікчемності господарських операцій позивача. При цьому, податковий та бухгалтерський облік формують не самі по собі цивільні правочини, а господарські операції, як такі, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Крім того, на підтвердження факту здійснення перевезень продукції позивач надав накази про відрядження водія ОСОБА_4 для отримання ТМЦ від ТОВ «ПБК «Вертикаль», які містять найменування товарно-матеріальних цінностей, місце їх зберігання та доставки і найменування контрагента позивача, де знаходиться об'єкт.

Таким чином, враховуючи надані до суду докази, судова колегія приходить до висновку про наявність безпосереднього зв'язку наданих договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом та актів виконаних робіт і подорожних листів з господарськими операціями між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Як вбачається з матеріалів справи, висновок відповідача про нікчемність правочинів позивача ґрунтується виключно на твердженнях іншого контролюючого органу - ДПІ у Московському районі міста Харкова щодо перевірки контрагента позивача. Натомість відповідач самостійно не досліджував обставин укладання правочинів позивачем, повноважень осіб на укладання правочинів, обізнаності сторін щодо обставин діяльності один одного, руху сплачених позивачем коштів, тощо.

Колегія суддів також зазначає, що висновки іншого контролюючого органу стосовно контрагента позивача не можуть автоматично поширюватися на позивача за відсутності доказів, які б свідчили про умисел з боку позивача на укладення правочинів без наміру створити наслідки, що ними передбачені. Відтак, складені ДПІ у Московському районі міста Харкова документи окремо не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які спростовують реальність здійснення господарських операцій позивача враховуючи також, що на момент їх здійснення ТОВ "ПБК "Вертикаль" було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, перебувало за місцезнаходженням та мало статус платника ПДВ, нікчемність правочинів законом прямо не встановлена та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Крім того, висновки відповідача про відсутність у ТОВ "ПБК "Вертикаль" достатніх ресурсів для самостійного виконання робіт, що унеможливлює підтвердження факту реальності операцій, не є беззаперечним доказом нікчемності правочинів позивача. Поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних ресурсів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього. Аналогічним чином, не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагентів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів, з огляду на унормування ч.2 ст.8 КАС України, ч.1 ст.244-2 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує, що практика Європейського Суду з податкових спорів, зокрема у справах Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, Щокін проти України, Булвес АД проти Болгарії, а також позиція Верховного Суду України, наведена у постанові від 31.01. 2011р по справі №21-47а10, виходить з презумпції добросовісності та індивідуальної відповідальності платника, тобто дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у звітності - достовірні, якщо податковим органом не буде доведено зворотне. Доводи податкового органу мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які позбавляють платника на отримання податкової вигоди. Додержання податкової дисципліни контрагентами не можуть автоматично впливати на результати оподаткування платника податків.

Відповідно до п.56.4 ст.56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у порушення приписів ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність оскаржуваних позивачем рішень, не надав суду жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо чи безспірно мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також доказів недобросовісності позивача. Відповідач також не надав суду безспірних доказів отримання позивачем робіт, що були предметом правочинів з контрагентом, від іншого суб'єкта господарювання, ніж ТОВ "ПБК "Вертикаль" чи виконання таких робіт виключно власними силами позивача.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів не вбачає порушень позивачем вимог п.п. 5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі первинних документів, складених ТОВ "ПБК "Вертикаль", є помилковим.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті відповідачем без належних правових підстав, а відтак, підлягають скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства виробничо-комерційного підприємства "Котломонтаж" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/2621/13-а скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства виробничо-комерційного підприємства "Котломонтаж" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000061800/0 від 26.02.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000061800/1 від 13.05.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000051800/0 від 26.02.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000051800/1 від 13.05.2010 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П’янова Я.В.