Постанова

від 06.11.2013 по справі 926/926/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа № 926/926/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (м. Львів), в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» (м. Івано-Франківськ) за № 349-ю від 07.10.2013 р. (вх. № 05-05/2234/13 від 21.10.2013 р.),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 вересня 2013 року

у справі № 926/926/13 (суддя А.А.Бутирський),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт 2000» (59222, вул. Головна, 8, с. Іспас, Вижницького р-ну, Чернівецької обл.),

До відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (м. Львів), в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» (76001, вул. Привокзальна, 15, м. Івано-Франківськ),

Про: зобов'язати ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» підписати Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання щодо земельної ділянки площею 3,9318 га, що розташована за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, с. Іспас, вул. Головна, 8, та відводиться у власність ТзОВ «Граніт 2000» та стягнення судового збору.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Левчук І.М.- п/к за довіреністю № НЮ-21 від 01.01.2013 р.,

від позивача: Рожнов О.М. - п/к за довіреністю № 23 від 27.08.2013 р.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представник апелянта/відповідача та позивача, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 21.10.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 926/926/13 Господарського суду Чернівецької області введено суддів - Давид Л.Л., Юрченка Я.О. (а. с. 75).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року скаржнику/апелянту відновлено строк для подання апеляційної скарги (а.с. 76) та ухвалою від 23.10.2013 р. прийнято апеляційну скаргу № 349-ю від 07.10.2013 р. (вх. № 05-05/2234/13 від 21.10.2013 р.) Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» до провадження та розгляд скарги призначено на 06.11.2013 року (А.С. 77-78), про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(а. с. 79-81).

У судове засідання, яке відбулося 06.11.2013 р., представник апелянта/відповідача прибув, подав в судовому засіданні заяву про долучення до матеріалів справи документів витребуваних ухвалою суду, а саме: копію положення про Відокремлений підрозділ «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» - на 5-ти арк., копію Довідки з ЄДРПОУ серії АА № 720127 на 1 арк., копію Довідки з ЄДРПОУ серії АА № 571100 на 1 арк., копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760885 на 1 арк., просить долучити до матеріалів вищевказану заяву з додатками. Доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, не заперечує проти клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи документів витребуваних ухвалою суду, проти апеляційної скарги скаржника заперечив, усно пояснив, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель залізничного транспорту, оскільки представник відповідача в процесі розгляду справи судом першої інстанції не представив жодних документів, які б підтверджували його право власності (користування, володіння) спірною земельною ділянкою, що підтверджується рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.02.2013 р. по справі № 926/33/2013, яке набрало законної сили, просить рішення місцевого суду від 25.09.2013 р. у справі № 926/926/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. розгляд справи було призначено на 06.11.2013 р. та зобов'язано позивача подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.

Статтею 75 ГПК України визначено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відтак, неподання позивачем у справі відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 926/926/13.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.09.2013 року у справі № 926/926/13 (суддя А.А.Бутирський) вирішено: позов задовольнити (пункт перший резолютивної частини ). Зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів підписати Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання щодо земельної ділянки площею 3,9318 га, що розташована за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, с. Іспас, вул. Головна, 8 та відводиться у власність ТОВ «Граніт 2000» (пункт другий резолютивної частини рішення )(а. с. 69-71).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 82-85), просить рішення господарського суду Чернівецької області від 25.09.2013р. у справі № 926/926/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено та невірно застосовано норми матеріального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, дано неналежну оцінку матеріалам та обставинам справи, що мають значення для справи. Вважає, що спірна земельна ділянка перебуває в межах смуги відведення залізниці, відтак, відповідно до Закону України та положень «Про транспорт», «Про залізничний транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі надані під залізничне полотно та його облаштування, для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення, забезпечення безпеки руху і розвитку об'єктів залізничного транспорту. Крім того в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що на даний час у залізниці наявний план смуги відведення, який визначає меже та площі земельних ділянок під залізничним полотном та належним доказом землекористування, відповідно до якого, земельні ділянки залізниці обліковуються в Держкомземі та відповідно за них сплачується податок. Також вважає, що жодних вилучень спірної земельної ділянки у встановленому Законом України спосіб від залізниці не проводилось, вказане підтверджується листом Іспанської сільської ради від 01.06.2007 р. за № 60. Крім того, згідно будівельних норм і правил відповідними органами при складанні спірного Акту не було враховано норми відводу земель для залізниці. Також вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з позовною заявою, оскільки, місцевою радою ще не розглядалось питання та не приймалось жодного рішення, щодо затвердження проекту землеустрою ТзОВ «Граніт 2000», чи не можливість такого розгляду через непогодження залізницею вказаного Акта. А тому жодної дії, яка порушує право на земельну ділянку, яке до того ж ще не існує у позивача, залізницею не вчинялося та відповідно судового захисту не потребує.

Колегією Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що апелянт/відповідач: Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 01059900, місцезнаходження юридичної особи: 79007, м. Львів, Галицький район, вулиця Гоголя, 1, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області серії АА № 571100, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760885 (докази - в матеріалах справи).

Відокремлений підрозділ «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» є філією (структурним підрозділом) юридичної особи: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» без права юридичної особи, місцезнаходження відокремленого підрозділу: п. і. 76001, м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, буд. 15, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Львівській області серії АА № 720127 (знаходиться в матеріалах справи), Положенням про Відокремлений підрозділ «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», затверджено наказом ДТГО «Львівська залізниця) (копія Положення - в матеріалах справи). Начальник відокремленого підрозділу (філії) діє на підставі довіреності від 26.07.2012 р. № НЮ-627 (а.с. 34) та від 01.01.2013р. за № НЮ-84 (а.с. 33) та Положення про відокремлений підрозділ.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт 2000» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи № 33301698, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 59222, Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Іспас, вул. Головна, 8, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 794566 (а. с. 24).

Як встановлено місцевим судом, ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.07.2012 р. (а. с. 40-42) затверджено Мирову угоду у справі № 2-6/12, згідно якої ТзОВ "Граніт-2000" набуло права власності на майно, яке належало ЗАТ "Буковина-Молдагропромбуд", а саме: на будівлю операторської, літ. «А» площею 8,80 м 2 ; резервуари для зберігання палива, мет. бочки, № 4-25, огорожа, з/б плити, мет. сітка в кутник, № 1-3, фундамент, бетон, літ. Ф-т; рампи, бетон. № 26-31, загальною площею 8,80 м 2 , що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, село Іспас, вулиця Головна, будинок 8.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт-2000», що зареєстровано за адресою: 02140, м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 26, офіс 1, код ЄДРПОУ 30860676, яке діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 027956 (Продавець - за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт 2000», що зареєстроване за адресою: 08622, Київська обл., Васильківський р-н, с. Плесецьке, код ЄДРПОУ 33301698 (Покупець - за договором) було укладено Договір купівлі-продажу (а. с. 9-10).

Зазначений Договір купівлі-продажу 27.09.2012 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1507. Державна реєстрація зазначеного Договору проведена Державним комунальним підприємством «Винницьке районне бюро технічної інвентаризації» 03.10.2012 р., вписано в основну книгу № 4 стор. № 20 за реєстровим № 514 (а.с. 10/зворот).

В зв'язку з виявленням технічних помилок (п. 1 Договору про внесення змін) в тексті преамбули Договору купівлі-продажу, до вищезазначеного Договору купівлі-продажу, посвідченого 27.09.2012 року Дрозд Н.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1507, 22 листопада 2012 року внесено зміни. Договір про внесення змін 27.11.2012 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1798 (а.с.11/зворот), який є невід'ємною частиною Договору купівлі продажу, посвідченого 27.09.2012 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дрозд Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1507 (п. 2 Змін до Договору купівлі-продажу)(а. с. 11).

Колегією суддів встановлено, що вищевказаний Договір купівлі-продажу із змінами до нього, укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, 27.09.2012р. та 22.11.2012р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1507 та № 1798. Державна реєстрація Договору купівлі продажу в установленому порядку проведена 03.10.2012 року, про що вчинено запис за № 27114622 (а. с. 10/зворот), що відповідає приписам ст.ст. 209, 210 ЦК України.

Отже, зазначений Договір є правомірним правочином в силу ст. 204 ЦК України, з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України) (далі за текстом - Договір).

Також колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт-2000» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт 2000» є різними юридичними особами, оскільки мають різний код ЄДРПОУ.

Згідно п. 1.1. Договору купівлі продажу, продавець передає майно (предмет договору) у власність Покупця, а Покупець приймає майно і сплачує за нього обговорену грошову суму. Предметом договору є нежитлові будівлі і споруди, а саме: будівля операторської, літ. А, площею 8,80 мІ; фундамент, бетон, літ. Ф-т; рампа, бетон, № 26-31, протяжністю 640,40 погонних метрів, що знаходяться за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Іспас, вул. Головна, буд. 8 (підпункт 1.2. Договору купівлі-продажу).

На підставі вищевказаного Договору, позивач звернувся до Іспаської сільської ради Вижницького району Чернівецької області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Рішенням Іспаської сільської ради № 234-17/12 прийнятого 22.10.2012 року на 17 сесії 6 скликання «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТзОВ «Граніт 2000» (а. с. 12) позивачеві надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення орієнтовною площею 4,0 га для розміщення та обслуговування нежитлових будівель і споруд (будівля операторської, літ. А, площею 8,80 м 2 ; фундаменту, бетон, літ. Ф-т; рампи, бетон. № 26-31, протяжністю 640,40 погонних метрів) в с. Іспас по вул. Головній, 8, відповідно до Договору купівлі-продажу від 27.09.2012 року. Дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (п. 1 рішення Іспаської сільської ради 17 сесії 6 скликання № 234-17/12 від 22.10.2012 р.).

Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано позивача розроблений проект землеустрою надати на розгляд та затвердження сесії сільської ради.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.02.2013 р. у справі № 926/33/2013 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Вижницької районної державної адміністрації та Закритого акціонерного товариства "Буковина-Молдагропромбуд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт 2000" та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дрозд Наталія Володимирівна про визнання недійсним розпорядження Вижницької районної державної адміністрації № 370 від 15.11.2005 р. в частині передачі в оренду Закритому акціонерному товариству "Буковина-Молдагропромбуд" земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.11.2005 р. (а. с. 20-26) встановлено, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Іспас, вул. Головна, буд. 8, 10, не є землями заліниці.

Зазначене судове рішення набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, а відповідно до статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Місцевим господарським судом встановлено, що 15.11.2005 р. головою Вижницької районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 370 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та передачі в оренду земельних ділянок".

Даним розпорядженням було:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації та передачі в оренду земельних ділянок закритому акціонерному товариству "Буковина-Молдагропромбуд" для обслуговування заводу по переробці гравійно-піщаної суміші, адмінбудинку та інших виробничих і господарських споруд, які розміщені на них і знаходяться на території Іспаської сільської ради за межами населеного пункту;

- надано земельні ділянки Закритому акціонерному товариству "Буковина-Молдагропромбуд" в довгострокову оренду терміном на 49 років площею 14,252 га. для обслуговування заводу по переробці гравійно-піщаної суміші, адмінбудинку та інших виробничих і господарських споруд, які розміщені на них і знаходяться на території Іспаської сільської ради за межами населеного пункту.

На підставі даного розпорядження за № 370 від 15.11.2005 року, між Вижницькою райдержадміністрацією та Закритим акціонерним товариством "Буковина-Молдагропромбуд" укладений Договір оренди земельної ділянки від 15.11.2005 р., зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 18.01.2006 р. за № 4АА000995.

З вищевказаного рішення вбачається, що предметом спору у справі № 926/33/2013 була вимога Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про визнання недійсним розпорядження Вижницької районної державної адміністрації № 370 від 15.11.2005 р. в частині передачі в оренду Закритому акціонерному товариству "Буковина-Молдагропромбуд" земельної ділянки та визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 15.11.2005 р., з обґрунтуванням вимог порушення адміністрацією норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного розпорядження, а також порушенням прав позивача на спірну земельну ділянку.

Крім того, рішенням у справі № 926/33/2013 встановлено, що у Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою із зазначенням меж земельної ділянки.

Довідкою відділу Держкомагенства у Вижницькому районі Чернівецької області від 04.02.2013 р. № 74, згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ, станом на 01.01.2005 р., на 01.01.2006 р., на 01.03.2013 р. земельні ділянки, які згідно договору передавались в оренду, віднесено до земель промисловості.

Вищевказаним судовим рішенням встановлено, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою позивачем не наданий, а поданий План "смуги відведення лінії Завалля - Вижниця Львівської ж. д. від км. 4+894 до км. 39+472" 1965 року не є належним доказом, що підтверджує його право користування спірною земельною ділянкою.

Відтак, вказана ділянка не відноситься до земель залізничного транспорту в розумінні ст. 65 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, місцевий суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у справі № 926/33/2013.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на наведене твердження апелянта/скаржника про те, що спірна земельна ділянка перебуває в межах смуги відведення залізниці та відноситься до земель залізничного траспорту, відповідно до Законів України «Про транспорт» і «Про залізничний транспорт», та відповідно «Инструкции о нормах и порядке отвода земель для железных дорог и использование полосы отвода» затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 01.11.1955 р., «Положення о землях предоставленных транспорту», затв. постановою РНК СРСР 07.02.1933 р., п.п. 54, 55 Общих начал землепользования і землеустройства (Постанова ЦВК СРСР від 15.12.1928 р.) спростовуються поданими суду матеріалами справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.02.2013 р. у справі № 926/33/2013, яке набрало законної сили.

На підставі вищенаведеного, 03.12.2012 р. між Приватним підприємством «Слава-Зем» (Виконавець - за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт 2000» було укладено Договір про розроблення документації із землеустрою № 03/12-У (а. с. 13-14).

Як встановлено місцевим господарським судом, після складання Кадастрового плану у позивача виникла необхідність погодження меж вищевказаної земельної ділянки з сусідніми землевласниками та землекористувачами, одним з яких є відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом за № 51 від 02.04.2013 р. звернувся до Відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» з клопотанням про погодженням меж земельної ділянки 3,9318 га. та надав для підписання Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (а.с. 16-17, 18).

Проте, відповідач своїм листом № 55/1Зз від 13.05. 2013 р. (а.с. 19) відмовив у погодженні меж вищевказаної земельної ділянки площею 3,9318 га., посилаючись при цьому на те, що дана земельна ділянка належить до земель залізничного транспорту.

Залишаючи без змін судове рішення від 25.09.2013 р. у справі № 926/926/13, оцінивши в повному обсязі подані сторонами докази у справу, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, колегія суддів виходила з того, що відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи з наведеної норми права, позивач набуває права на земельну ділянку, які належали спочатку ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд», а потім ТзОВ «Граніт-2000».

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Визначення проекту землеустрою наводиться у ст. 1 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої, проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.

Зміст проекту землеустрою зазначено у ст. 1 Закону України «Про землеустрій». Так, серед іншого, проект землеустрою включає акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки).

Форма акту приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки) затверджена додатком № 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. № 376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за № 391/17686. Дана форма передбачає підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання власниками та користувачами суміжних земельних ділянок.

Як зазначалося вище, відповідач відмовляє у підписанні акту приймання-передачі межових знаків на зберігання з тих підстав, що відведені позивачеві землі належать до земель залізниці, однак будь-яких належних та допустимих доказів цього в розумінні статей 33 та 34 ГПК України відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Іспаської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 234-17/12, яке було прийнято на 17 сесії 6 скликання 22.10.2012 р. (а.с. 12) відповідачем не оскаржувалось, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відтак, не підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання порушує права позивача щодо оформлення проекту землеустрою і як наслідок, позбавляє його можливості викупити земельну ділянку, що розташована за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, с. Іспас, вул. Головна, 8.

Отже, твердження апелянта, що позивач передчасно звернувся до суду з позовною заявою, спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Цивільний кодекс України у п. 3 ч. 2 ст. 16 одним з способів захисту цивільних прав та інтересів визначає припинення дії, яка порушує право. Заявлена позивачем позовна вимога узгоджується з положеннями наведених правових норм.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду що План "смуги відведення лінії Завалля - Вижниця Львівської ж. д. від км. 4+894 до км. 39+472" 1965 року (а. с. 56-58) не є належним доказом, що підтверджує право відповідача у даній справі на користування спірною земельною ділянкою.

Інші твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2013р. у справі № 926/926/13 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44 - 49, 89, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 25.09.2013 року у справі № 926/926/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Чернівецької області.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко О.Я.

В судовому засіданні 06.11.2013 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 11.11.2013р.