Ухвала

від 02.10.2013 по справі 816/3853/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р.Справа № 816/3853/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будівельна компанія "Геркулес" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 816/3853/13-а

за позовом Приватного підприємства "Будівельна компанія "Геркулес"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протипрвним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Будівельна компанія "Геркулес" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2013 року №0000332308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку податкової на додану вартість загалом в розмірі 114 247 грн. 50 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.11 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Полтаві в період з 28 лютого 2013 року по 11 березня 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "БК "Геркулес" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Лон і Компані" (код ЄДРПОУ 34698139) за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 18 березня 2013 року №1546/22.5/36120716 .

Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог:

- статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Лон і Компані" загалом в розмірі 105 513 грн. (в т.ч., за квітень 2012 року - 74 282 грн., за липень 2012 року - 31 231 грн.);

- статті 44, абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, абзацу "а" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ПП "Трансінтербуд" загалом в розмірі 14 115 грн. (в т.ч., за липень 2012 року - 958 грн., за серпень 2012 року - 13 157 грн.);

- статті 44, абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, абзацу "а" пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) загалом в розмірі 91 398 грн. (в т.ч., за квітень 2012 року - 74 282 грн., за липень 2012 року - 17 116 грн.) /т. ІІ, а.с. 10-14/.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві 04 квітня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000332308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 114 247 грн. 50 коп. (в т.ч., 91 398 грн. - основний платіж, 22 849 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 189; т. ІІ, а.с. 8-9

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Лон і Компані", зараховано до складу податкового кредиту за квітень та липень 2012 року суму податку на додану вартість загалом в розмірі 105 513 грн. (в т.ч., за квітень 2012 року - 74 282 грн., за липень 2012 року - 31 231 грн.).

Крім того, ПП "БК "Геркулес" до податкових зобов'язань за липень 2012 року та серпень 2012 року віднесено суми ПДВ по господарським операціям щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей ПП "Трансінтербуд" загалом в розмірі 14 115 грн. (в т.ч., за липень 2012 року - 958 грн., за серпень 2012 року - 13 157 грн.).

Відповідно до договору поставки від 16 січня 2012 року №6/П, ПП "Лон і Компані" (постачальник) зобов'язувалося поставити та передати у власність ПП "БК "Геркулес" (замовник) будівельні матеріали відповідно до заявок замовника, а останній - прийняти і оплатити товар /т. І, а.с. 45/.

Як стверджує апелянт, на виконання умов даного договору ПП "Лон і Компані" протягом квітня, липня 2012 року поставило ПП "БК "Геркулес" будівельні матеріали загальною вартістю 633 077 грн. 02 коп. (в т.ч., ПДВ - 105 512 грн. 84 коп.), на підтвердження чого постачальником виписано податкові накладні: від 02 квітня 2012 року №20, від 04 квітня 2012 року №129, від 06 квітня 2012 року №130, від 09 квітня 2012 року №131, від 11 квітня 2012 року №132, від 18 квітня 2012 року №133, від 19 квітня 2012 року №134, від 20 квітня 2012 року №135, від 23 квітня 2012 року №136, від 23 липня 2012 року №120, від 24 липня 2012 року №121, від 26 липня 2012 року №122, від 30 липня 2013 року №128, від 31 липня 2012 року №129, копії яких долучено до матеріалів справи /т. І, а.с. 60-73/.

Разом з тим, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, позивачем на письмовий запит ДПІ у м. Полтаві від 18 лютого 2013 року вих. №2883/10/22 та безпосередньо на перевірку не надано товарно-транспортних накладних чи інших подібних документів, що підтверджували б факт перевезення товарів (будівельних матеріалів) від постачальника до покупця.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв в якості належних доказів у справі копії подорожніх листів вантажного автомобіля, наданих представником позивача в судовому засіданні 12 липня 2013 року /т. ІІ, а.с. 81-90/, оскільки із вказаних документів не можливо встановити найменування та фактичну кількість товарів, що були перевезені, місце навантаження та розвантаження матеріалів, окрім того під час проведення перевірки зазначені документи не надавалися.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що долучені до матеріалів справи договір поставки від 03 січня 2012 року №3/П /т. ІІ, а.с. 33-36/, договір підряду від 10 листопада 2011 року №16 /т. І, а.с. 92-93/, договір підряду від 02 квітня 2012 року №04-1-1 /т. І, а.с. 94-95/, довідка про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3 /т. І, а.с. 102-103, 106/, акт приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в /т. І, а.с. 104-105, 107/, акт списання товарно-матеріальних цінностей /т. І, а.с. 108-111/, накладні /т. ІІ, а.с. 48-52; т. І, а.с. 96-98/, податкові накладні /т. І, а.с. 99-101; т. ІІ, а.с. 53-57/, не є достатніми доказами використання у господарській діяльності ПП "БК "Геркулес" товарів, які могли бути придбані у ПП "Лон і Компані", оскільки, кількість товарів, зазначена у виписаних ПП "Лон і Компані" документах, не відповідає тій кількості, використання якої вказує позивач у перелічених вище документах.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв в якості належних доказів у справі копії карток складського обліку /т. І, а.с. 112-174/, оскільки вони не містять посилання на первинні документи бухгалтерського обліку, на підставі яких мають відображатися факти надходження товарів на склад та їх подальше списання на виробничі цілі.

Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи та обставини, встановлені на їх підставі в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме, ненадання позивачем первинних документів, які б підтверджували її реальність, спрямованість на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійсненого правочину, в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, колегія суддів надходить до висновку, що відповідні угоди мають характер безтоварних.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредити навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія "Геркулес" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 816/3853/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2013 р.