Постанова

від 15.10.2013 по справі 906/938/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 906/938/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури - не з'явився

від позивача 1 - не з'явився

від позивача 2- не з'явився

від відповідача - Телічко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Броницький склозавод" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.13 р. у справі № 906/938/13

за позовом Новоград-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Державної служби геології та надр України

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" (с.Броницька Гута, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

про припинення права користування надрами

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.07.2013 року у справі № 906/938/13 (суддя Шніт А.В.) позов задоволено. Припинено право користування надрами, що надане товариству з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" спеціальним дозволом на користування надарами № 5305 від 13.01.2011 р. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" в доход Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та неповного з'ясування обставин справи. Зокрема вказує, що довідка виконавчого комітету Броницької сільської ради з повідомленням, що ТзОВ "Броницький склозавод" ніякої виробничої діяльності не веде, не може бути належним доказом, оскільки виконавчий комітет не являється органом, який здійснює контроль за господарською діяльністю суб'єктів господарювання. Судом безпідставно взято до уваги лист Новоград-Волинської ОДПІ з повідомленням, що підприємство не здійснює господарську діяльність, оскільки податковий облік дані якого відображаються в податковій звітності не є тотожним поняттям бухгалтерському обліку. Зазначає, що суд не звернув увагу та не надав жодної правової оцінки відсутності в матеріалах справи акту перевірки відповідних державних інститутів на які покладено повноваження щодо контролю за використанням надр та ефективного їх використання. Поряд з цим вказує, що товариство подало до Житомирської облдержадміністрації необхідний пакет документів на оренду відповідної земельної ділянки, однак станом на звітну дату про жодне рішення відносно звернення не прийнято. За наведених обставин просить задоволити апеляційну скаргу та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що позов заявлено в порушення вимог Кодексу України "Про надра" та порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Новоград-Волинський міжрайонний прокурор у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що матеріалами справи підтверджено невикористання відповідачем надр протягом тривалого строку. Відтак, рішення суду є законним і обгрунтованим та підстав для його скасування немає.

Позивач - Державна служба геології та надр України у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта та зазначає, що наявні у справі докази свідчать про невикористання відповідачем надр протягом двох років, невиконня програми робіт відповідно до Угоди про умови користування надрами № 5305 від 13.01.2011 р., а відтак рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.

Позивач - Житомирська обласна рада відзиву на апеляційну скаргу не надала. У поданому до суду клопотанні повідомляє, що вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим та просить здійснювати розгляд за відсутності її представника.

Розпорядженням в.о.голови Рівненського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу колегії суддів у справі № 906/938/13 в зв'язку з неможливістю прийняти участь в засіданні судді Мамченко Ю.А. та визначено наступний склад суду: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Огороднік К.М., Коломис В.В.

З огляду на те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності представників органу прокуратури та позивачів.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2011р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за №5305 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" спеціальний дозвіл на користування надрами щодо об'єкту користування - Броницького родовища з терміном дії - 20 років та метою надрокористування - видобування пісків в якості сировини для скляної промисловості (а.с.11).

Новоград-Волинський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Державної служби геології та надр з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" про припинення права користування надрами останнім на підставі дозволу № 5305.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач з часу отримання спеціального дозволу не приступив до користування надрами, що негативно впливає на стан надр. Зокрема, відповідно до інформації територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області відповідач більше двох років не погоджував План розвитку гірничих робіт Броницького родовища піску. За місцем реєстрації - на території Броницькогутянської сільської ради підприємство не здійснювало господарської діяльності взагалі. За період з 2011 року відповідачу земельні ділянки не виділялись, проект відведення земельної ділянки підприємством не виготовлявся, договори оренди земельної ділянки з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування не укладались.

За наведених обставин вказує, що утримання родовища надр відповідачем, яким майже за 3 роки так і не розпочато видобуток надр, суперечить інтересам держави та територіальної громади області, які не отримують очікуваний прибуток від пов'язаної із використанням надр діяльності. Відтак зазначає, що відповідачем порушено вимоги ст. 24 Кодексу України "Про надра" та з посиланням на ст. 26 цього Кодексу просить припинити право користування надрами в судовому порядку.

Суд першої інстанції з урахуванням положень ст.ст. 24, 26 Кодексу України "Про надра", ст.ст. 216-218, 239 ГК України дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з тих підстав, що припинення права користування надрами є адміністративно-господарською санкцією, яка в свою чергу передбачена нормами п.6 ст.26 Кодексу України "Про надра".

Колегія суддів з таким висновком суду першої існтанції не погоджується з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України N 615 від 30.05.2011 р.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр (ст. 19 Кодексу).

Стаття 25 Кодексу України про надра передбачає, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно зі ст. 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Як визначено п. 23 Порядку, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:

1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами;

2) відмови надрокористувача від права користування надрами;

3) ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи - підприємця, фізичної особи, що є власниками дозволу;

4) встановлення рішенням суду факту подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей, підробних документів;

5) використання надр не за призначенням;

6) визнання дозволу недійсним у судовому порядку;

7) визнання недійсним у судовому порядку аукціону, за результатами якого надано дозвіл;

8) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр;

9) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк;

10) припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів;

11) коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами;

12) припинення дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, укладеного надрокористувачем, якому надано дозвіл відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, крім випадку набуття у власність об'єкта оренди (концесії).

Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження про анулювання дозволу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що перелік підстав анулювання дозволів на користування надрами, встановлений Кодексом України про надра та зазначеним вище Порядком, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладені положення законодавства, які регулюють спірні відносини, суд констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що орган, яким було видано спеціальний дозвіл, звертався до ТзОВ "Броницький склозавод" про добровільне припинення права користування надрами та користувачем висловлено незгоду з добровільним припиненням. Тому відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом. Питання про припинення користування відповідачем надрами, у визначеному законом порядку не вирішувалось органом, яким надано надра у користування товариству, як самостійно так і на підставі звернень органів місцевого самоврядування. Відтак, в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2013 р. у справі № 906/938/13 прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд проводить новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2013 року у справі № 906/938/13 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Житомирської обласної ради та Державної служби геології та надр України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Броницький склозавод" 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.