Рішення

від 26.09.2013 по справі 0912/1977/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5

Справа № 0912/1977/2012

Провадження № 22ц/779/1726/2013

Категорія 30

Головуючий у І інстанції Поглод О.В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

з участю: представника апелянта ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірного підприємства «Рогатин-Водоканал» Рогатинської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, з апеляційною скаргою ДП «Рогатин-Водоканал» на рішення Рогатинського районного суду від 04 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року Дочірне підприємство «Рогатин-Водоканал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення з кожного середньомісячного заробітку за спричинену підприємству матеріальну шкоду в сумі 7 230, 33 гривень через порушення покладених трудових обов'язків.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що за результатами проведеної у 2012 році ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 2009 року по 31 грудня 2011 року виявлено ряд порушень у результаті яких підприємству завдано матеріальну шкоду. Зокрема, за період з 2010 року по 2011 рік по даних бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостей не було відображено металобрухт в кількості 3951 кг на суму 7 230 грн. 33 коп. Згідно акту ревізії, вказані порушення були допущені внаслідок бездіяльності відповідачів. Крім цього ОСОБА_4, працюючи головним бухгалтером, безпідставно нарахувала та виплатила відпускні працівникам підприємства на суму 496 грн.05 коп.

Після проведення додаткової перевірки наявності матеріальних цінностей представник позивача зменшив розмір відшкодування, просив стягнути з ОСОБА_5-2 464 грн.44 коп., ОСОБА_3 - 2 357 грн. 85 коп., ОСОБА_4 - 1187 грн. 41 коп. за спричинені підприємству збитки.

Рішенням Рогатинського районного суду від 04 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ДП «Рогатин-Водоканал» шкоду в сумі 134 гривень 22 копійки за неналежне виконання трудових обов'язків. В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

На дане рішення представник ДП «Рогатин-Водоканал» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі та стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 5909,70 гривень.

Апелянт в скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушення норм матеріального і процесуального права.

Судом не взято до уваги, що 25 липня 2012 року в ході проведення членами комісії інвентаризації на підприємстві, було виявлено ряд порушень, зокрема недостачу металобрухту в кількості 3951 кг. Під час проведення даної інвентаризації відповідач ОСОБА_3 як головний інженер підприємства відмовився надати свої пояснення з приводу недостачі металобрухту, а в подальшому саме з його вини не було проведено в жовтні 2012 року інвентаризацію основних засобів.

Сума завданих матеріальних збитків в розмірі 7230, 33 грн. підтверджується актом ревізії від 27.06.2013 року, та поясненнями допитаних в суді першої інстанції ревізора, спеціаліста та головного бухгалтера

Крім того, суд не врахував, що діями відповідачів для підприємства виникла нестача, тобто спричинена пряма дійсна шкода, тому суд повинен був застосувати вимоги ст.130 КЗпП України та стягнути підприємству завдано матеріальну шкоду.

В судовому засіданні представник ДП «Рогатин-Водоканал» доводи апеляційної скарги підтримав та просив про її задоволення.

Відповідачі доводи апеляційної скарги заперечили, рішення суду вважають законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який вимоги скарги підтримав, відповідачів та представника, які вимоги скарги не визнали, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідачів шкоду за втрачений металобрухт на суму 5775,48 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що вартість металобрухту після списання основних засобів на підприємстві не слід вважати прямою дійсною шкодою для підприємства, а недоотриманими прибутками, тому згідно роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям, їх працівниками» від 29 грудня 1992 року із змінами і доповненнями та вимогами ст. 130 КЗпП України шкода не підлягає стягненню.

Однак такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення у цій частині та ухвалення нового.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що актом ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Рогатин-Водоканал» Рогатинської міської ради за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року №05-21/08 від 27 червня 2012 року зафіксовано, що внаслідок не здачі металобрухту від списання основних засобів за 2010-2011 роки підприємством недоотримано доходи на загальну суму 7230, 33 гривні, з них за 2010 рік - на 3945,48 гривень та 2011 рік - на 3284,85 гривень, що є порушенням п.5 П (С) БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року зобов'язано ДП «Рогатин-Водоканал» Рогатинської міської ради виконати обов'язкові вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області щодо оприбуткування та здачі металобрухту.

Відповідно до матеріалів справи відповідач ОСОБА_5 до 20.07 20011 року працював директором ДП «Рогатин-Водоканал», а ОСОБА_3 і на даний час працює головним інженером цього підприємства.

Згідно посадової інструкції директор підприємства визначає, формує, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства, організовує роботу, несе відповідальність, як керівник, за недоліки у виконанні роботи підлеглим персоналом.

Відповідно до посадової інструкції головний інженер контролює правильність використання матеріалів і їх списання, разом із директором несе відповідальність за невиконання обов'язків, передбачених чинним законодавством і посадовою інструкцією у випадку нанесення матеріальних збитків підприємству, а, отже, ОСОБА_5, ОСОБА_3 є матеріально-відповідальними особами.

Згідно ст. 131 КЗпП України працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді. Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни вимог нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. Згідно зі ст. 130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Згідно ст. 132 КЗпП України працівники, з вини яких завдано шкоду підприємству, установі чи організації несуть матеріальну відповідальність в розмірі прямої шкоди.

За змістом зазначених норм, нездача на металобрухт списаних основних засобів не можна вважати недоотриманими прибутками, як зазначив суд першої інстанції, а втрату для підприємства майна, що є прямою дійсною шкодою.

Відповідачі в суді першої інстанції та апеляційному суді не заперечували, що як відповідальні особи зобов'язані були зберігати списане майно підприємства, однак тільки наголошували, що таке майно не втрачене, а знаходиться в цехах та підрозділах підприємства.

ОСОБА_3 як головний інженер подав суду акт від 16 липня 2013 року про знаходження списаного майна за яке підприємство ставить питання про відшкодування шкоди в цехах, при цьому зазначав, що про такого акта адміністрацію не повідомляв.

З метою перевірки зазначеного акта у справі оголошувалась перерва, де комісією з участю ОСОБА_3 як головного інженера складено акт від 16 серпня 2013 року де встановлено, що виявлено нестачу списаного обладнання але в меншій кількості вагою 2399 кілограм на суму 4390.17 гривень і зазначену суму просив стягнути представник підприємства.

Відповідачі в засіданні апеляційного суду не заперечували у правильності складеного акта, однак зазначили тільки, що вага засувки чавунної під №12 в акті від 16 серпня 2013 року зазначена неправильно 800 кілограм, оскільки вага нової засувки згідно поданого технічного паспорта 358 кілограм.

Тому, колегія суддів вважає, що зазначена обставина є доведеною і вага втраченого металобрухту повинна бути зменшена на 558 кілограм.

Враховуючи докази вини відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 колегія суддів вважає, що вага втраченого для підприємства металобрухту становить 1841 кілограм на суму 3369.03 гривень, а з обидвох відповідачів необхідно стягнути по 1684,51 гривень спричиненої підприємству з їх вини матеріальну шкоду, що не перевищує їх середньомісячний заробіток.

Колегія суддів вважає, що не може бути покладена матеріальна відповідальність за втрату металобрухту на бувшого головного бухгалтера ОСОБА_4, оскільки згідно посадової інструкції вона визначає, формує, здійснює, координує організацію бухгалтерського обліку господарсько - фінансової діяльності підприємства, а не відповідає за збереження всіх основних засобів. Позивачем не доведено, що вона як головний бухгалтер через невиконання своїх обов'язків спричинила шкоду в результаті нестачі металобрухту.

На підставі ст.ст. 130, 131, 132 КЗпП України,

керуючись ст.ст. 307; 309; 313; 314; 316; 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ДП «Рогатин-Водоканал» задоволити частково.

Рішення Рогатинського районного суду від 04 червня 2013 року в частині відмови у стягненні із ОСОБА_3, ОСОБА_5 матеріальної шкоди внаслідок порушення трудових обов'язків скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 1684, 51 гривень на користь дочірного підприємства «Рогатин-Водоканал» Рогатинської міської ради завданої матеріальної шкоди внаслідок порушення трудових обов'язків

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь держави по 229,40 гривень судового збору.

В решті рішення Рогатинського районного суду від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк