Рішення
від 14.12.2006 по справі 20-9/207
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2006 р. справа № 20-9/207

За позовом Військового прокурору Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України

до Севастопольської квартирно –експлуатаційної частини морської

Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль-Парнас”

про визнання договору оренди недійсним

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець”

до відповідачів: Севастопольська квартирно –експлуатаційна частина морська

Товариство з обмеженою відповідальністю “Стиль-Парнас”

про визнання правочину недійсним.

Суддя Рибіна С.А.

Представники:

прокурор - Пархоменко Д.П., посвідчення № 229 від 24.11.04, Військовий прокурор Севастопольського гарнізону;

відповідач - Свістун А.П., довіреність № б/н від 05.12.06, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

відповідач - Кравец О.М., довіреність № б/н, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

відповідач - Кирильчук Н.Д., довіреність № б/н від 29.11.06, ТОВ "Стиль-Парнас";

третя особа - Істягин Є.І, довіреність № 8-15-703 від 05.10.06, ЦКБ "Чорноморець";

третя особа - Махиня В.П., довіреність № 8-15-703 від 05.11.06, ЦКБ "Чорноморець"

Суть спору: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль-Парнас” про визнання договору оренди недійсним.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що при проведенні конкурсу щодо здачі в оренду державного майна були порушені вимоги чинного законодавства. Крім того, у наданих протягом розгляду спору по суті уточненнях позовних вимог, прокурор вважає, що даний правочин взагалі не міг бути укладений з тих підстав, що орендоване майно є майном Збройних Сил та взагалі не може бути здано в оренду.

Протягом розгляду спору по суті від Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (далі –ДП ЦКБ “Чорноморець”) надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги. Ухвалою від 04.12.2006 суд прийняв позов та залучив ДП ЦКБ “Чорноморець” до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

ДП ЦКБ “Чорноморець” просить визнати правочин про оренду майна недійсним з тих підстав, що при проведенні конкурсу та укладенні договору оренди сторонами був порушений порядок, який встановлений чинним законодавством, а саме: не була здійснена публікація у газеті “Відомості приватизації”, акт оцінки вартості майна, яке передано в оренду, не був затверджений Міністерством оборони України.

Відповідачі позов прокурора в інтересах Міністерства оборони України та позов ДП ЦКБ “Чорноморець” не визнають, вважають дії щодо передачі в оренду нежитлових приміщень по вул. Громова, буд. 27, правомірними та посилаються на дотримання встановленого законодавством порядку проведення конкурсу з оренди майна та укладення відповідного договору. Обґрунтування та інші доводи викладені у відзивах на позови.

Згідно ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

У судовому засідання оголошувалася перерва з 08.12.2006 по 14.12.2006.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд встановив:

14 квітня 2006 року конкурсною комісією Севастопольської КЕЧ проведено конкурс на оренду майна Збройних Сил України –будівлі № 1 військового містечка № 509 загальною площею 1023,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Громова, буд 27.

За результатами конкурсу переможцем визнано ТОВ “Стиль-Парнас”.

01.07.2006 між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та ТОВ “Стиль-Парнас” укладено договір № 9/Сев.КЕЧ М (далі –Договір).

Згідно умов Договору Орендодавець (Севастопольська КЕЧ) передає, а Орендар (ТОВ “Стиль-Парнас”) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 1023,9 кв.м будівлі № 1 військового містечка № 509, що знаходяться на балансі Севастопольської КЕЧ та розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Громова, буд 27.

Прокурор, позивач та третя особа вважають, що при проведенні конкурсу сторонами порушений встановлений законодавством порядок здачі майна в оренду, крім того, вони вважають, що дане майно взагалі не підлягає здачі в оренду, що і стало підставою для звернення до суду.

Суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, дані кодекси застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому судом при розгляді спору застосовуються положення Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року та норми Господарського кодексу України.

Згідно Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (статті 1, 4) не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Законом України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” встановлено, що Військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 7 Закону).

У відповідності з Додатковим переліком № 14 нерухомого військового майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в Міністерстві оборони та Збройних Силах України, який затверджений Міністром оборони України 31.10.2005, службова будівля , яка розташована за адресою: м. Севастополь, Старосєвєрна набережна, вул. Якірна, 11/15, буд 1 та закріплена за в/ч А1497, визнана такою, що може бути здана в оренду.

На підставі вищевикладеного, довід прокурора стосовно неможливості взагалі здати в оренду дане нерухоме майно, є безпідставним.

Що стосується дотримання порядку проведення конкурсу з оренди нерухомого майна, суд встановив, що при його проведенні та, як наслідок, укладенні договору сторонами були допущені порушення вимог чинного законодавства.

У відповідності до вимог, встановлених у статті 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Згідно Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року N 778, передача військового майна в оренду здійснюється виключно за результатами конкурсів, які проводяться Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління чи безпосередньо військовими частинами. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна за погодженням з Міноборони.

26 липня 2000 року прийнятий Порядок та умови проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України та Міністерства оборони України N 1549/241 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за N 490/4711.

Пунктами 1.3, 1.4 даного Порядку встановлено, що конкурс на право укладення договору оренди об'єкта полягає у визначенні переможця серед фізичних чи юридичних осіб (далі - учасники конкурсу), який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта та найбільшу орендну плату.

Конкурс проводиться за наявності заяв про оренду від двох або більше учасників конкурсу, які надійшли протягом місяця після опублікування повідомлення про об'єкти (об'єкт), які пропонуються для передачі в оренду, у газеті "Відомості приватизації".

З матеріалів справи вбачається, що інформація про проведення конкурсу на оренду державного майна була опублікована 11 березня 2006 року у газеті “Севастопольские известия”, публікація у газеті “Відомості приватизації” не здійснювалася.

Не можуть бути прийняті доводи відповідачів, що публікація у газеті “Відомості приватизації” є необов'язковою з наступних підстав.

Статтею 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” та Порядком надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року N 778, встановлено, що здача майна в оренду здійснюється тільки на конкурсній основі та в порядку, який визначений Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Даний Порядок та умови проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна затверджений наказом Фонду державного майна України та Міністерства оборони України від 26.07.2000 за N 1549/241 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за N 490/4711.

Пунктом 1.4 даного Порядку встановлено, що конкурс проводиться серед учасників, які подали заявки протягом одного місяця з моменту публікації інформації у газеті “Відомості приватизації”. Таким чином, діючим законодавством встановлений засіб масової інформації, публікація в якому є обов'язковою умовою проведення конкурсу на оренду військового майна.

Даний висновок також підтверджується Регіональним відділенням Фонду державного майна України у листі № 865/01-6 від 16.05.06 щодо розгляду питання про надання дозволу на оренду майна, яке є предметом оскаржуваного договору оренди.

Доводи відповідачів, що газета “Відомості приватизації” відмовилась приймати та публікувати оголошення, не підтверджуються матеріалами справи: відповідачем –Севастопольська КЕЧ морська –не надані докази надіслання до Фонду державного майна України листа № 9/3-525 від 28.02.2006 та докази відмови опублікувати оголошення.

Посилання на газету “Відомості приватизації” № 45 від 16.11.2005 в якості доказів відмови у здійсненні публікації є безпідставними. Крім того, згідно листа Фонду державного майна України № 10-16/20261 від 14.12.2005, публікація оголошення про конкурс на право оренди військового майна буде здійснюватися тільки після надання доказів того, що дане військове майно може бути об'єктом оренди.

Що стосується наданих відповідачами листів Фонду державного майна України та Міністерства оборони України щодо внесення змін до пункту 1.4 Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, то до теперішнього часу відповідні зміни не внесені до даного Порядку, та не зареєстровані належним чином у Міністерстві юстиції України.

Посилання відповідачів на наявність у Пояснювальній записці до структурної схеми дій військових частин і структурних органів Міністерства оборони України при передачі в оренду закріпленого за ними рухомого і нерухомого майна згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 № 778, можливості публікувати інформацію про проведення конкурсу в інших, ніж газета “Відомості приватизації”, засобах масової інформації, не може бути прийнято судом з тих підстав, що даний документ не є нормативним актом та в цієї частині протирічить нормам вищезазначених нормативних актів.

Таким чином, суд вважає, що відсутність публікації у газеті “Відомості приватизації” є порушення встановленого чинним законодавством порядку проведення конкурсу на право оренди військового майна.

Крім того, згідно п. 7 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року N 778, Акти оцінки вартості майна, що передається в оренду, погоджуються з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами) і затверджуються Міноборони. Оцінка вартості майна передує проведенню конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна.

При проведенні конкурсу та укладені договору оренди майна за його результатами відповідачами не було проведено затвердження Акту оцінки майна Міністерством оборони України, до договору оренди доданий акт оцінки вартості нерухомого військового майна, який затверджений начальником Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління, що також є порушенням порядку проведення конкурсу та укладення договору оренди.

При розгляді спору суд також встановив, що згідно з Додатковим переліком № 14 нерухомого військового майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в Міністерстві оборони та Збройних Силах України, який затверджений Міністром оборони України 31.10.2005, об'єктом, який може бути зданий в оренду є службова будівля , яка розташована за адресою: м. Севастополь, Старосеверна набережна, вул. Якірна, 11/15, буд 1 та закріплена за в/ч А1497.

Майно, яке підлягає передачі в оренду, згідно оголошення у газеті “Севастопольские известия” та п. 1.1. Договору № 9/Сев.КЕЧ М від 01.07.2006: будівля № 1 військового містечка № 509, що розташовується за адресою: м. Севастополь, вул. Громова, буд. 27, яке знаходиться на балансі Севастопольської КЕЧ.

Даний факт свідчить про те, що відомості, які оголошені у засобі масової інформації, не відповідають відомостям, що містяться у Переліку об'єктів, які можуть бути здані в оренду без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ.

Посилання відповідачів на зміну адреси на підставі листа Управління будівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 5-2/2412 від 07.09.2005 не може прийнято судом в якості належного доказу тотожності даних відомостей з тих підстав, що по-перше, на момент затвердження Додаткового переліку № 14, тобто на 31.10.2005, даний лист вже існував, однак зміна адреси у переліку здійснена не була, по-друге, він не пояснює інші невідповідності між відомостями у оголошенні та у Додатковому переліку № 14.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що суд встановив порушення вимог чинного законодавства при проведенні конкурсу та укладенні договору оренди військового майна, суд визнає позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ДП “ЦКБ “Чорноморець” такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідачів порівну витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позови прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір оренди № 9/Сев. КЕЧ М від 01.07.2006 нерухомого майна розташованого в Севастопольському гарнізоні за адресою м. Севастополь, вул. Громова, буд. 27 (військове містечко № 509 будівля № 1), що укладений між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та ТОВ “Стиль-Парнас”.

3. Стягнути з Севастопольської квартирно – експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова , буд. 60, код ЄДРПОУ 22992545, р/р 35225007000742 в УДКУ м. Севастополя МФО 824509) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 51,0 грн.