Постанова

від 21.06.2007 по справі 20-9/207

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-9/207

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 червня 2007 р.                                                                                   № 20-9/207  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Першиков Є.В.

судді Данилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянув

касаційне поданнята касаційну скаргу Військового прокурора Севастопольського гарнізону Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"

на  постанову  від 27.02.2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду  

у справі№  20-9/207 господарського суду міста Севастополя

за позовомВійськового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до   відповідачів

1)Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Парнас"

про за участю 3-ї особияка заявляє самостійні вимоги

про визнання договору оренди недійснимДержавне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"

визнання правочину недійсним

За участю представників сторін:

від Генеральної прокуратури України –Спорий І.Г., прокурор відділу

від  3-ї особи – Малюсько Д.А., за довіреністю

від позивача –не з'явилися

від відповідачів –не з'явилися

                                                  ВСТАНОВИВ:

   Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 р. у справі № 20-9/207 позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Парнас", третя особа: Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання договору оренди недійсним; за позовом третьої особи Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання правочину недійсним задоволено. Визнано недійсним договір оренди № 9/Сев. КЕЧ М від 01.07.2006 нерухомого майна розташованого в Севастопольському гарнізоні за адресою: місто Севастополь, вул. Громова, буд. 27 (військове містечко № 509 будівля № 1), що укладений між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль-Парнас".

        Постановою від 27.02.2007р. Севастопольського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу задоволена апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Парнас". Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 р. у справі № 20-9/207 скасоване. В задоволенні позовних вимог Військового прокурора Севастопольського гарнізону та Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання спірного договору недійсним відмовлено.

        Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, а Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" з касаційною скаргою, в яких просять скасувати постанову  від 27.02.2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 р. у справі № 20-9/207.

        Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й.  від 21.06.2007 р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Савенко Г.В.,  справа розглядається по суті колегією суддів у наступному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді – Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

        Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

       Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2006 року конкурсною комісією Севастопольської КЕЧ проведено конкурс на оренду майна Збройних Сил України - будівлі № 1 військового містечка № 509 загальною площею 1023,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Громова, буд 27.

      За результатами конкурсу переможцем визнано ТОВ "Стиль-Парнас".

      01.07.2006 між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та ТОВ "Стиль-Парнас" укладено договір № 9/Сев.КЕЧ М (далі - Договір). Згідно умов Договору Орендодавець (Севастопольська КЕЧ) передає, а Орендар (ТОВ "Стиль-Парнас") приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 1023,9 кв.м будівлі № 1 військового містечка № 509, що знаходяться на балансі Севастопольської КЕЧ та розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Громова, буд 27.           

       Прокурор, позивач та третя особа вважають, що при проведенні конкурсу сторонами порушений встановлений законодавством порядок здачі майна в оренду, що є підставою визнання спірного договору недійсним.

       Відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

       Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог, встановлених у статті 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

      Згідно Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року N 778, передача військового майна в оренду здійснюється виключно за результатами конкурсів, які проводяться Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління чи безпосередньо військовими частинами. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна за погодженням з Міноборони.

      26 липня 2000 року прийнятий Порядок та умови проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України та Міністерства оборони України N 1549/241 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за N 490/4711.

        Пунктами 1.3, 1.4 даного Порядку встановлено, що конкурс на право укладення договору оренди об'єкта полягає у визначенні переможця серед фізичних чи юридичних осіб (далі - учасники конкурсу), який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта та найбільшу орендну плату.

        Конкурс проводиться за наявності заяв про оренду від двох або більше учасників конкурсу, які надійшли протягом місяця після опублікування повідомлення про об'єкти (об'єкт), які пропонуються для передачі в оренду, у газеті "Відомості приватизації".

       Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, діючим законодавством встановлений засіб масової інформації, публікація в якому є обов'язковою умовою проведення конкурсу на оренду військового майна. Даний висновок підтверджується Регіональним відділенням Фонду державного майна України у листі № 865/01-6 від 16.05.06 щодо розгляду питання про надання дозволу на оренду майна, яке є предметом оскаржуваного договору оренди.

      Проте, з матеріалів справи вбачається, що інформація про проведення конкурсу на оренду державного майна не опубліковувалася у спеціалізованому виданні  "Відомості приватизації", а лише –у газеті "Севастопольские известия", у зв'язку з чим інші особи, в тому числі тертя особа у справі - Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", не були належним чином повідомленні про проведення конкурсу на оренду державного майна та не змогли взяти участь у конкурсі.

      Вищенаведене свідчить про порушення Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року N 778.

       Крім того, Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" встановлено, що Військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній  готовності  закріплене за ними рухоме та нерухоме  військове майно  в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 7 Закону).

       У відповідності з Додатковим переліком № 14 нерухомого військового майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в Міністерстві оборони та Збройних Силах України, який затверджений Міністром оборони України 31.10.2005, службова будівля, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Старосєвєрна набережна, вул. Якірна, 11/15, буд 1 та закріплена за в/ч А1497, визнана такою, що може бути здана в оренду.

       Майно, яке підлягає передачі в оренду, згідно оголошення у газеті "Севастопольские известия" та п. 1.1. Договору № 9/Сев.КЕЧ М від 01.07.2006: будівля № 1 військового містечка № 509, що розташовується за адресою: м. Севастополь, вул. Громова, буд. 27, яке знаходиться на балансі Севастопольської КЕЧ.

         Як вірно встановлено місцевим господарським судом даний факт свідчить про те, що відомості, які оголошені у засобі масової інформації, не відповідають відомостям, що містяться у Переліку об'єктів, які можуть бути здані в оренду без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ, що також є порушенням  вищенаведених нормативних актів.

         Посилання відповідачів на зміну адреси на підставі листа Управління будівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 5-2/2412 від 07.09.2005 р. обґрунтовано не прийнято місцевим господарським судом до уваги в якості належного доказу тотожності даних відомостей з тих підстав, що по-перше, на момент затвердження Додаткового переліку № 14, тобто на 31.10.2005, даний лист вже існував, однак зміна адреси у переліку здійснена не була, по-друге, він не пояснює інші невідповідності між відомостями у оголошенні та у Додатковому переліку № 14. Вказані доводи місцевого суду  залишені поза увагою апеляційною інстанцією.

       Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

      Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

      З огляду на вищевикладене позовні вимоги Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ДП "ЦКБ "Чорноморець" підлягають задоволенню, а спірний договір оренди військового майна підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений з порушенням чинного законодавства.

       Отже, оскаржувана постанова Севастопольського апеляційного господарського суду  від 27.02.2007 р. є необґрунтованою та підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду –залишенню без змін.   

        Відповідно до  ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                  ПОСТАНОВИВ:

       Касаційне подання Військового прокурора Севастопольського гарнізону та касаційну скаргу Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" задовольнити.

      Постанову  від 27.02.2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі  №  20-9/207 господарського суду міста Севастополя скасувати.

      Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 р. у справі № 20-9/207 залишити без змін.

   Головуючий    суддя                                                              Є. Першиков

   Судді                                                                                         Т. Данилова                                                                                                     

                                                                                                      І.  Ходаківська