Рішення

від 05.11.2013 по справі 426/484/13-ц

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/484/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року Сватівський районний суд Луганської області

в складі головуючого судді Пчолкіна С.А.

при секретарі Брайловській М.М.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів - СФГ «Світанок», СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант»

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за № 426-484-13-ц за позовом

ОСОБА_1

до

Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського (фермерського) господарства «Гарант»

про встановлення терміну дії договору оренди, визнання права на майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди,

по зустрічному позову Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського (фермерського) господарства «Гарант»

до ОСОБА_1

про визнання договорів недійсними, суд

встановив :

Позивач 14.03.2013 року звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати термін дії договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Містківської сільради Сватівського району укладених у 2000 році між власниками земельних ділянок і ПП АФ «Містки» до 01.09.2005 року.

Визнати за ним право власності на врожай озимої пшениці 2004-2005 року, яку посіяло восени 2004 року на земельних ділянках №№ 4,6,7 та 8 загальною площею 298 га, які розташовані на території Містківської сільради Сватівського району Луганській області у розмірі 1028 т. пшениці 4 -го класу.

Визнати недійсними договори оренди, укладені 30.03.2005 року між відповідачами СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» і власниками земельних ділянок, які є предметом договорів оренди між власниками земельних ділянок і ПП АФ «Містки» укладених у 2000 році.

Зобов’язати відповідачів СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» солідарно повернути ОСОБА_1 714,15 т. пшениці 4-го класу.

Зобов’язати відповідача СФГ «Світанок» повернути ОСОБА_1 313,95 т. пшениці 4-го класу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обґрунтувавши їх висновками, викладеними в позовній заяві, просив їх задовольнити та суду пояснив, що

обставини, які встановлені раніше винесеними рішеннями судів та які є в матеріалах справи, не підлягають доказуванню, тому вважає доведеним факт існування договорів. укладених у 2000 році та переукладених у березні 2005 року. Своє право на пред’явлення позову обґрунтовує тим, що позивач був єдиним засновником ПП АФ «Містки», тому відповідно до уставу ПП АФ «Містки» має право звертатись з позовом, вважає, що позовні вимоги підтверджуються рішеннями інших судів, які долучені до матеріалів справи. З цих підстав зустрічний позов він не визнає.

Представники відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов не визнали, вважають, що позов пред’явлено безпідставно, позивач помилково вважає, що термін дії договорів може бути встановлений судом. У 2007 році рішенням Господарського суду Луганської області за позовом ПП АФ «Містки» вже було розглянуто позов до відповідачів по справі про повернення ПП АФ «Містки» безпідставно набутого майна врожаю пшениці сезону 2005 року, в задоволенні позову було відмовлено. Наполягають на задоволенні зустрічного позову. Просять застосувати строк позовної давності.

Суд. вислухавши представника позивача, представників відповідачів, встановив наступне: як встановлено в судовому засіданні позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є єдиним засновником ПП АФ «Мрія», тому вважає, що має право заявити цей позов. В своєму позові вказав, що з 2000 року по 2009 рік він був єдиним засновником і керівником приватного підприємства агрофірма «Містки».

У 2000 році ПП АФ «Містки» уклала договори оренди земельних ділянок із орендодавцями - фізичними особами власниками земельних паїв терміном на п’ять років.

Восени 2004 року ПП АФ «Містки» на орендованих земельних ділянках №№ 4,6,7, та 8 загальною площею 298 га., які розташовані на території Містківської сільради Сватівського району Луганської області здійснило посіви озимої пшениці з метою зібрати врожай навесні, початку літа 2005 року. Однак зібрати врожай озимої пшениці ПП АФ «Містки» не змогло, оскільки відповідачі СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» протиправно, не маючи законних підстав зібрали врожай з ланів №№ 6,7,8 площею 207 га., а СФГ «Світанок» зібрало врожай на земельній ділянці №4 площею 91 га. всупереч ст. 19 Закону України «Про оренду землі» переуклавши з орендодавцями данні договори оренди.

Згідно довідки місцевої ради врожайність склала 34,5 ц/га. тобто 3,45 т/га.

Загальний об’єм врожаю складає: 2998 га. х 3,45 = 1028 т.

В тому числі відповідачі СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» зібрали: 207 га. х 3.45 т. = 714,15 т.

Відповідач СФГ «Світанок» зібрало: 91 га. х 3.45 т. = 313,95 т.

Вважає, що під час укладення договорів оренди між орендодавцями і ПП АФ «Містки» було порушено норму ст. 19 Закону України «Про оренду землі», згідно якої строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі землі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно проектами землеустрою.

На підтвердження своїх позовних вимог надав докази - план земельних ділянок /а.с. 4/, рішення Господарського суду Луганської області по справі № 9/721 від 27.01.2006 року /а.с. 11-12/, відповідь начальника Сватівського реєстраційного офісу на ім’я СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» про реєстрацію договорів оренди землі між СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» та власниками земельних ділянок відповідно до списку /а.с.13/, повідомлення СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» на ім’я позивача про те, що термін дії договорів між агрофірмою «Містки» та власниками земельних ділянок закінчився 27 березня 2005 року, та з 29 березня 2005 року укладені нові договори власниками земельних ділянок закінчився та між СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» які належним чином зареєстровані.

На підтвердження своїх позовних вимог не надав суду довідку місцевої ради про врожайність, не надав докази про періоди ротації основної сівозміни згідно проектам сівозміни, на які посилається в позові.

Представник позивача суду пояснив, що позовні вимоги підтверджуються рішеннями судів які додані до матеріалів справи.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлено ці обставини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 27.01.2006 року справа № 9/727 за позовом Приватного підприємства агрофірми «Містки» до СФГ «Кристал, СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» були встановлені наступні обставини, а саме, що відповідно до договорів оренди, укладених у 2000 році на підставі земельних сертифікатів, позивач придбав право володіння землями сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Містківської сільради Сватівського району Луганської області. Восени 2004 року позивач посіяв озиму пшеницю на орендованих земельних ділянках №№ 4,6,7 та 8 загальною площею 298 га. Державні акти отримано орендодавцями - власниками земельних ділянок у 2002 році, у орендаря - позивача у справі ще в 2002 році виникло зобов’язання щодо переоформлення укладених договорів оренди земельних часток (паїв) на підставі отриманих власниками державних актів на право приватної власності на землю, оскільки сертифікати з моменту видачи державних актів втратили чинність.

Що позивач отримавши повідомлення про припинення договірних відносин, не прийняв їх до уваги, знав про те, що зібрати врожай не зможе, а підставою для відшкодування упущеної вигоди, є протиправність дій відповідача, наявність вини в їх діях та причинного зв’язку між діями відповідачів та заподіяною шкодою, тому у позові про стягнення заподіяної шкоди у розмірі вартості врожаю 2005 року було відмовлено /а.с.11-12/.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.03.2007 року справа № 4/43 за позовом Приватного підприємства агрофірми «Містки» до СФГ «Кристал, СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» були встановлені наступні обставини: а саме, що термін дії договорів про рентні платежі за тимчасове утримання від використання права на виділення земельної частки в натурі, укладених між ПП АФ «Містки» та власниками земельних паїв, припинився 30 березня 2005 року, коли на земельних ділянках вже знаходились сходи озимої пшениці. Що після закінчення строку дії договорів оренди часток (паїв), власники земельних ділянок уклали нові договори оренди земельних ділянок. Позивач знаходячись в договірних відносинах з власниками земельних ділянок, отримавши повідомлення про припинення терміну дії договорів оренди, проте здійснив посів озимої пшениці, усвідомлюючи при цьому, що на момент закінчення терміну дії договорів у березні 2005 року він не зможе відокремити від землі та використати у своїй господарської діяльності ранні сходи пшениці і тим більше зібрати в майбутньому врожай. Такими діями позивач, по суті, обмежував з березня 2005 року право власника щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками. Також встановлено, що позивачем не доведено, що відповідачі безпідставно набули майно врожаю 2005 року /а.с.58-61 /.

Рішенням Сватівського районного суду від 16 серпня 2012 року справа № 1225-942-2012 за позовом ОСОБА_1 до власників земельних ділянок встановлено, що відсутні підстави для визнання договорів оренди земельних паїв, укладених відповідачами з СФГ «Фортуна» та СФГ «Гарант» Сватівського району недійсними, оскільки не встановлено порушення вимог статей 4-6,11,17,19 Закону /а.с.56-57/.

Відповідно до ч. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» (далі Постанова) Оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК), то в інших випадках - ці обставини

встановлюються на загальних підставах.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачі безпідставно набули майно - врожай озимої пшениці 2004-2005 року, яке належить позивачу, посилаючись на вимоги статей 387, 1212, 1213 ЦК України.

Як встановлено в судовому засіданні, вимоги позивача про відшкодування шкоди виникли на підставі договорів про рентні платежі за тимчасове утримання від використання права виділення земельної частки в натурі, укладених ПП АФ «Містки» з власниками земельних часток (паїв) - фізичними особами у 2000 році терміном дії на 5 років, який закінчився 30 березня 2005 року. На час укладення договорів, право власника на земельну частку (пай) засвідчувалось сертифікатом.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Вказаними рішеннями Господарського суду було встановлено, що державні акти на право приватної власності на землю отримано орендодавцями - власниками земельних ділянок у 2002 році.

Виходячи з приписів п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, у орендаря ПП АФ «Містки» ще в 2002 році виникло зобов’язання щодо переоформлення укладених договорів оренди земельних часток (паїв) на підставі отриманих власниками державних актів на право приватної власності на землю, оскільки сертифікати з моменту видачі державних актів втратили чинність.

Відповідно до ст. ст. 387, 1212, 1213 ЦК України зобов’язання повернути потерпілому майно або відшкодувати його вартість виникає у випадку, коли особа набула це майно без достатньої правової підстави. Зобов’язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: щоб мало місце набуття або збереження майна, щоб набуття або збереження було здійснено за рахунок іншої особи та за умови відсутності правової підстави для набуття або збереження майна.

Після закінчення строку дії договорів оренди земельних часток (паїв), власники земельних ділянок уклали нові договори оренди земельних ділянок з фермерськими господарствами - відповідачами у справі, які, відповідно до ст. 95 ЗК України, набули права землекористування у повному обсязі та сплачували орендну плату у розмірі, визначеному цими договорами. Таким чином, відповідачі отримали в оренду земельні ділянки на підставі укладених договорів оренди. Від власників земельних ділянок до фермерських господарств перейшли земельні ділянки з посівами озимої пшениці, які неможливо було відокремити від землі.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором та виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором.

Вказаними вище рішеннями Господарського суду було встановлено, що ПП АФ «Містки» було належно повідомлено власниками земельних ділянок про припинення дії договорів.

ПП АФ «Містки» знаходячись в договірних відносинах з власниками земельних ділянок, отримавши повідомлення про припинення терміну дії договорів оренди, проте здійснила посіви озимої пшениці, усвідомлюючи при цьому, що на момент закінчення терміну дії договорів в березні 2005 року вона не зможе відокремити від землі та використати у своїй господарській діяльності ранні сходи пшениці і тим більше зібрати в майбутньому врожай. Такими діями ПП АФ «Містки», по суті, обмежувала з березня 2005 року правовласників щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Виходячи з приписів ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

ПП АФ «Містки» знала про закінчення строку договорів у березні 2005 року, але не подбала про необхідність врегулювати договірні відносини з орендодавцями, не зверталася до власників щодо продовження терміну дії договорів оренди, не використала переважне право орендаря на поновлення договору, не звернулася до суду про спонукання власників до

продовження терміну дії договорів.

Так згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» закріплено зобов’язання орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Також, зазначеною нормою встановлена відповідальність орендаря у разі невиконання ним обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки.

Крім того, посилання позивача на те, що при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою, є помилковим, оскільки у 2000 році на момент укладання договорів оренди земельних ділянок (паїв) були відсутні законодавчі вимоги щодо встановлення в договорі таких застережень. Зміни в частині необхідності урахування періоду ротації основної сівозміни при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва внесені до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» № 1211-ІУ 02.10.2003 року.

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання терміну дії договору. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини другої- п’ятої статті 13 цього Кодексу, частиною другою ст. 13 ЦК України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП АФ «Містки у 2000 році уклало договори оренди земельних ділянок з власниками земельних ділянок, ці договори діяли до 30 березня 2005 року. Позивач знаючи, що договори закінчують свою дію у березні 2005 року та що він не зможе зібрати врожай восени 2004 року ,на вказаних земельних ділянках посіяв озиму пшеницю та своїми діями порушив права власників земельних ділянок. Про продовження договорів у відповідності до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» позивач до власників земельних ділянок не звертався.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років, тому за рішенням суду не можливо визначити термін дії договору, як на цьому наполягає позивач.

Відносно заявленого клопотання представників відповідачів про застосування вимог частини 4 статті 267 ЦК України відповідно до якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно ч. 3 п.11 вказаної Постанови, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Також суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову повинно бути відмовлено, оскільки судом встановлено, що спірні договори були укладені між ПП АФ «Містки» та власниками земельних ділянок у 2000 році строком на 5 років, строк дії договорів закінчився 30 березня 2005 року, ці договори виконані, тому суд вважає, що позов заявлено безпідставно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60-61, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 13, 16, 321 ЦК України, ст.ст. 19, 25,31,34 Закону України «Про оренду землі», ст.95 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського (фермерського) господарства «Гарант» про встановлення терміну дії договору оренди, визнання права на майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського (фермерського) господарства «Гарант» до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в термін 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: С.А. ПЧОЛКІН