Ухвала

від 28.02.2014 по справі 426/484/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/484/13-ц

Провадження № 22ц/782/5460/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Маляренко І.Б., Луганської В.М.

при секретарі:Веселові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського фермерського господарства «Гарант» про встановлення терміну дії договору оренди, визнання права на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди та за зустрічним позовом Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського фермерського господарства «Гарант» до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними.

В с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з зазначеним позовом до відповідачів Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського фермерського господарства «Гарант», в якому просив про наступне: визнати термін дії договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Містківської сільради Сватівського району, укладених у 2000 році між власниками земельних ділянок і ПП АФ «Містки» до 01.09.2005 року; визнати за ним право власності на врожай озимої пшениці 2004-2005 року, яку посіяло ПП «Містки» восени 2004 року на земельних ділянках №№ НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3 та НОМЕР_4 загальною площею 298 га, які розташовані на території Містківської сільради Сватівського району Луганській області у розмірі 1028 т. пшениці 4 -го класу; визнати недійсними договори оренди, укладені 30.03.2005 року між відповідачами СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» і власниками земельних ділянок, які є предметом договорів оренди між власниками земельних ділянок і ПП АФ «Містки» укладених у 2000 році; зобов'язати відповідачів СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» солідарно повернути йому, ОСОБА_2, 714,15 т. пшениці 4-го класу, а СФГ «Світанок» зобов'язати повернути йому - ОСОБА_2 313,95 т. пшениці 4-го класу.

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 послався на те, що відповідачі безпідставно заволоділи врожаєм озимої пшениці, яка була посіяна восени 2004 року Приватним підприємством «Агрофірма «Містки» на земельних ділянках, розташованих на території Містківської сільської ради Луганської області і перебували у користуванні ПП АФ «Містки» на підставі договорів оренди з власниками земельних ділянок. Згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.08.2009 року ПП АФ «Містки» було ліквідоване. Власником ліквідованого підприємства є він, ОСОБА_2 Згідно зі Статутом ліквідованого підприємства майно агрофірми, яке залишилося після розрахунків з бюджетом, кредиторами, працівниками, використовується власником. Тому він, ОСОБА_2, у своїй позовній заяві ставить питання про визнання за ним права власності на врожай озимої пшениці 2004-2005 років, яка була посіяна належним йому підприємством ПП АФ «Містки» на земельних ділянках, розташованих на території Містківської сільради Сватівського району і одночасно визнати термін дії договорів оренди земельних ділянок, укладених у 2000 році між їх власниками та ПП АФ «Містки» до 01.09.2005 року. Також ОСОБА_2 просив суд зобов'язати відповідачів СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» повернути йому 1028,10 т. пшениці 4-го класу, оскільки саме такою кількістю зерна пшениці безпідставно заволоділи відповідачі, зібравши з земельних ділянок, що розташовані на території Містківської сільської ради, врожай у 2005 році. Одночасно позивач ОСОБА_2 ставив питання про визнання недійсними договорів оренди землі, що були укладені 30.03.2005 року між відповідачами та власниками земельних ділянок.

СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» в свою чергу звернулися із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, як правонаступника ПП АФ «Містки» про визнання недійсними з 2002 року (з моменту видачі державних актів на земельні ділянки) договорів «Про рентні платежі за тимчасове утримання від використання права на виділення частки в натурі», укладених у 2000 році між власниками земельних паїв та ПП АФ «Містки», посилаючись на те, що у відповідності до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України після отримання у 2002 році власниками земельних паїв державних актів на землю, ПП АФ «Містки» повинно було укласти з власниками земельних ділянок договори оренди землі, які б відповідали вимогам діючого законодавства та предметом яких були б конкретно визначені відповідно до державних актів земельні ділянки. Оскільки після отримання власниками земельних паїв державних актів на землю ПП АФ «Містки» не вжило заходів щодо належного оформлення договорів оренди, а тому з огляду на ту обставину, що після отримання власниками земельних паїв державних актів на права власності на землю, сертифікати на право на земельний пай вважаються недійсними, позивачі за зустрічним позовом ставлять питання про визнання недійсними договорів «Про рентні платежі за тимчасове утримання від використання права на виділення земельної частки в натурі», на підставі яких ПП АФ «Містки» користувалося землею на території Містківської сільської ради.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року як первісний позов ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського фермерського господарства «Гарант» про встановлення терміну дії договору оренди, визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів оренди так і зустрічний позов Селянського (фермерського) господарства «Світанок», Селянського (фермерського) господарства «Кристал», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Селянського фермерського господарства «Гарант» до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними були залишені без задоволення у зв'язку з необгрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та про ухвалення в цій частині нового рішення, яким слід задовольнити його вимоги до СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» у повному обсязі При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В іншій частині рішення суду першої інстанції учасниками процесу не оскаржувалось.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав. Представники СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» скаргу не визнали, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які брали участь у судовому звсіданні апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 61 ЦПК України Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що в обгрунтування своїх позовних вимог він посилається на те, що відповідачі безпідставно набули майно - врожай озимої пшениці 2004-2005 року, яке належить йому, як власнику Приватного підприємства агрофірма «Містки», яке восени 2004 року здійснило посіви пшениці на земельних ділянках що перебували у користуванні зазначеного підприємства на підставі договорів оренди, укладених з власниками земельних паїв, але зібрати врожай ПП АФ «Містки» не змогло, оскільки фермерські господарства-відповідачі безпідставно зібрали врожай озимої пшениці і таким чином незаконно заволоділи майном, яке належить йому, ОСОБА_2 як правонаступнику ліквідованого у 2009 році ПП А.Ф «Містки». Крім того, в обгрунтування своїх вимог ОСОБА_2 послався на те, що під час укладення у 2000 році договорів оренди землі з власниками земельних паїв не були враховані положення ст.19 Закону України «Про оренду землі» стосовно того, що під час визначення сторонами строку дії договору оренди необхідно враховувати період ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині встановлення терміну дії договорів оренди, визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, якими позивач ОСОБА_2 обгрунтовує свої вимоги під час розгляду даної цивільної справи, були предметом дослідження Господарського суду Луганської області під час розгляду справи за позовом ПП АФ «Містки» до СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» про відшкодування збитків, спричинених внаслідок незаконного привласнення відповідачами врожаю озимої пшениці у 2005 році, а також справи за позовом ПП АФ «Містки» до СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» про повернення зерна пшениці в натурі в кількості 180 тонн, а у разі неможливості повернення зерна в натурі, - про стягнення його вартості з огляду на те, що селянські фермерські господарства «Кристал», «Фортуна», Гарант» та «Світанок» безпідставно заволоділи врожаєм, що був ними зібраний у 2005 році на земельних ділянках, які були засіяні восени 2004 року ПП АФ «Містки»

За результатами розгляду зазначених господарських справ були ухвалені рішення від 27.01.2006 та від 22.03.2007 року, якими у задоволенні позовних вимог ПП АФ «Містки» як про відшкодування збитків, так і про повернення безпідставно набутого майна, були залишені без задоволення. При цьому вказаними рішеннями Господарського суду були встановлені наступні обставини: ПП АФ «Містки» знаходячись в договірних відносинах з власниками земельних ділянок, отримало повідомлення про припинення терміну дії договорів оренди, проте здійснило посіви озимої пшениці, усвідомлюючи при цьому, що на момент закінчення терміну договорів в березні 2005 року воно не зможе відокремити від землі та використати у своїй господарській діяльності ранні сходи пшениці і тим більше зібрати в майбутньому врожай. Такими діями ПП АФ «Містки», по суті, обмежувало з березня 2005 року право власників щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Крім того, рішенням Господарського суду Луганської області від 22.03.2007 року було встановлено, що ПП АФ «Містки», хоча і було повідомлене про закінчення строку дії договорів у березні 2005 року, проте не подбало про необхідність врегулювання договірних відносин з орендодавцями, не звернулось до власників щодо продовження терміну дії договорів оренди, не використало переважного права орендаря на поновлення договорів, не звернулося до суду про спонукання власників до продовження терміну дії договорів, тощо. Вказаним рішенням було також встановлено, що на момент укладення у 2000 році ПП АФ «Містки»» договорів оренди з власниками земельних ділянок були відсутні законодавчі вимоги щодо встановлення у договорах застережень стосовно необхідності визначення строку дії договорів з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

З огляду на ту обставину, що вищезазначеними рішеннями Господарського суду Луганської області не було встановлено безпідставності набуття фермерськими господарствами «Кристал», «Фортуна», Гарант» та «Світанок» врожаю озимої пшениці у 2005 році, Сватівський районний суд дійшов вірного висновку стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за ним права власності на врожай озимої пшениці 2005 року та в частині зобов'язання вище перелічених фермерських господарств повернути певну кількість зерна озимої пшениці або відшкодувати його вартість, оскільки право ОСОБА_2 як правонаступника ПП АФ «Містки» вимагати повернення врожаю 2005 року може мати місце лише у разі наявності такого права у ПП АФ «Містки», а оскільки вищезгаданими рішеннями Господарського суду Луганської області була підтверджена відсутність такого права вимоги у ПП АФ «Містки» як у юридичної особи, що була стороною договорів оренди земельних ділянок і особою, що здійснила посіви озимої пшениці, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності права такої вимоги і у фізичної особи ОСОБА_2, як власника ПП АФ «Містки» і як правонаступника зазначеного підприємства після його ліквідації.

Погоджується судова колегія також і з висновком суду першої інстанції стосовно того, що діюче законодавство (ст.16 ЦК України) не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання терміну дії договорів до певної дати, а тому суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його вимог в частині визнання терміну дії договорів, укладених у 2000 року між ПП АФ «Містки» та власниками земельних ділянок, до 01.09.2005 року з огляду на невідповідність обраного позивачем способу захисту можливим способам, які передбачені діючим законодавством.

Правильним є також висновок суду першої інстанції і стосовно відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 в частині визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 30.03.2005 року між відповідачами СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» та власниками земельних ділянок, розташованих на території Містківської сільської ради, оскільки сам позивач, ставлячи таке питання у своїй заяві, в той же час не навів жодних обґрунтувань стосовно того, з яких саме підстав слід визнати недійсними договори оренди, а також не надав жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що зазначені договори оренди за своєю формою та змістом не відповідають вимогам законодавства. Крім того, позивач ОСОБА_2 жодним чином не конкретизував, які саме договори оренди він просить визнати недійсними і не зазначив у якості відповідачів за своїм позовом конкретних фізичних осіб - власників земельних ділянок, які є сторонами у договорах оренди, щодо яких ставиться питання про їх недійсність.

Між тим, рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 16 серпня 2012 року, ухваленим по справі за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант» та низки фізичних осіб-власників земельних ділянок на території Містківської сільської ради про визнання договорів оренди недійсними, будь-якої невідповідності зазначених договорів вимогам діючого законодавства не встановлено.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що посилання суду першої інстанції на висновки викладені в рішеннях Господарського суду Луганської області є безпідставними з огляду на те, що у справах, по яких були ухвалені рішення господарського суду, позивачем є юридична особа - ПП АФ «Містки», в той час як по даній справі позивачем виступає фізична особа, не заслуговують на увагу, оскільки право вимоги позивача, правонаступника ліквідованого ПП АФ «Містки» щодо повернення врожаю зерна озимої пшениці за 2005 року залежить від наявності такого права у юридичної особи - ПП АФ «Містки», а вищезгаданими рішеннями Господарського суду Луганської області була встановлена відсутність будь-яких підстав для зобов'язання СФГ «Кристал», СФГ «Фортуна», СФГ «Гарант», СФГ «Світанок» повернути ПП АФ «Містки» певну кількість зерна озимої пшениці або відшкодувати вартість зерна, а відтак ОСОБА_2 як фізична особа і правонаступник ПП АФ «Містки» не має права вимоги щодо повернення певної кількості зерна або відшкодування його вартості.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачами не оспорюються такі обставини як безпідставне набуття ними врожаю озимої пшениці за 2005 рік за рахунок іншої особи, і що суд безпідставно не взяв до уваги вказані обставини при вирішенні спору, не заслуговують на увагу оскільки відповідачі як під час розгляду даної цивільної справи, так і під час розгляду справ за позовами ПП АФ «Містки» про відшкодування збитків та повернення безпідставно набутого майна, які перебували в провадженні Господарського суду Луганської області, наполягали на тому, що з їх боку відсутня безпідставність набуття врожаю озимої пшениці 2005 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: