Рішення

від 17.10.2013 по справі 2-1028/12

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

копія

Справа № 2-1028/12

Провадження №2/279/112/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі головуючого судді - Моголівця І.А.,

з секретарем Война Ю.С.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, про виселення колишнього власника у зв’язку з укладенням договору купівля-продажу житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання правочину - купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 23 березня 2011 року він згідно договору купівлі-продажу придбав у відповідача житловий будинок з надвірними будівлями № 34 по вул.Лісовій в м.Коростені, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованим у реєстрі за № 1859. ОСОБА_6 договору продавець зобов’язувався сплатити комунальні послуги, знятися з реєстраційного обліку, звільнити житловий будинок від речей, вилучити ключі від будинку у осіб, що їх мали і передати будинок покупцю до 30 грудня 2011 року. Відповідач своїх зобов’язань не виконує, продовжує до теперішнього часу проживати у житловому будинку та під будь-яким приводом зволікає звільнити житлове приміщення, вивезти речі, передати ключі, знятися з реєстрації.

Позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві, просив їх задовольнити, та пояснив, що розрахувався з відповідачем у нотаріуса в сумі 31 000 гривень як і передбачено договором, розписки про отримання коштів відповідач не писала. Отримав від відповідача домову книгу та технічний паспорт на будинок. Для розрахунку з відповідачем позичав у ОСОБА_7 7000 гривень. Після 31.12.2011 року п’ять разів пропонував відповідачу виселитися, однак відповідач не виселяється, говорить що не має куди виселятися та що хворіє.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, однак до суду не з’явилась, в зустрічній позовній заяві вказала, що з позовом не згодна.

Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що позивач сплатив за будинок тільки половину та обіцяв сплатити другу половину до грудня 2011 року, однак не сплатив. Відповідач є онкохворою та потребувала котів.

Відповідач ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину - купівлі-продажу недійсним, зазначивши, що вона є пенсіонеркою та онкохворою. Вона запропонувала ОСОБА_1 за 4 000 доларів США придбати в неї будинок №34 по ву.Лісовій в м.Коростені на що він погодився, однак вказав, що в нього не має всієї суми. 23 березня 2011 року ОСОБА_1 сплатив їй тільки 1400 доларів США і усно вони домовились, що вона буде проживати в будинку поки ОСОБА_1 не сплатить іншу суму. Вважає, що вона уклала даний договір на вкрай невигідних для себе умовах так як терміново потребувала кошти на лікування, договір не був спрямований на реальне настання наслідків такого договору так як відповідач не сплатив повною мірою оговорену суму.

ОСОБА_4 належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, однак до суду не з’явилась.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні позов підтримала та вказала, що ОСОБА_1 в повній мірі не розрахувався за будинок.

ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав, пояснив, що повністю розрахувався із ОСОБА_4 в день укладення угоди купівлі-продажу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що в березні 2011 року він позичав ОСОБА_1 7000 грн. для придбання будинку, які він в січні 2012 року повернув. Казав, що розрахувався за будинок повністю. Він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 їздив до спірного будинку до ОСОБА_4, однак застали її з третього разу. В ході розмови ОСОБА_4 відмовилась виїжджати казала, що завезла дров, їх треба спалити, тому їй треба перезимувати. Про повернення якихось несплачених коштів вона мови не вела.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він знає про те, що весною 2011 року ОСОБА_7 позичив ОСОБА_1 7000 грн. для придбання будинку. ОСОБА_1 йому говорив, що заплатив 31000 гривень за придбаний будинок. Він з ОСОБА_1 їздив до ОСОБА_4 до спірного будинку і вона відмовилась виїжджати, казала, що завезла дров, їх треба спалити, тому їй треба перезимувати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що в березні 2011 року він посвідчував угоду купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 щодо придбання будинку № 34 по вул.Лісова в м.Коростень. Встановив їх особи за паспортами, перевірив правовстановлюючі документи, зачитав проект договору. Сторони вийшли до сусідньої кімнати та розрахувались за договором, на його запитання чи все нормально, обидві сторони відповіли «Так». Ніхто з сторін будь-яких претензій чи непорозумінь не висловлювали і не проявляли. Він попередив, що якщо сторони не розрахувались, то в подальшому можуть бути проблеми. Сторони підтвердили, що все добре, тільки ОСОБА_4 підтвердила свою потребу проживати у вказаному будинку ще декілька місяців. Під час спілкування та на зовнішній вигляд сторони виглядали здорові, будь-яких ознак хвороби, недієздатності він не помітив, була укладена звичайна угода.

Вислухавши пояснення позивача,представників, свідків, дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 23 березня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали договір «купівлі-продажу житлового будинку». Предметом даного договору був житловий будинок з надвірними будівлями № 34 по вул.Лісовій в м.Коростень Житомирської області. В пункті №3 договору вказано, що продаж даного будинку вчиняється за ціною 31000 гривень, зазначену суму покупець повністю сплатив продавцю, а продавець отримала цю суму до підписання цього договору. В пункті № 9 договору вказано, що продавець зобов’язується сплатити заборгованість з комунальних послуг, знятись з реєстраційноо обліку, звільнити житловий будинок від речей, вилучити ключі від житлового будинку у осіб, які їх мали, і передати житловий будинок покупцю до 30 грудня 2011 року. В пункті № 10 договору вказано, що обов’язок продавця передати будинок покупцю вважається виконаним у момент передачі покупцю ключів від житлового будинку та допоміжних приміщень. Договір підписаний сторонами та посвідчено нотаріусом ОСОБА_5

ОСОБА_6 від 27.09.2012р. складеного за участю ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_4 проживає в буд.№ 34 по вул.Лісова в м.Коростень та відмовляється добровільно звільнити будинок.

ОСОБА_6 розписки від 20 березня 2011р. ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_7 7000 гривень на придбання житлового будинку, а розпискою від 13.01.2012р. встановлено, що вказана сума повернута.

ОСОБА_4 з 2009 року зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_6 ст..9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст..383 ЦК України та ст..150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст..319 ЦКУ).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст.16, 386, 391 ЦК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 як попередній власник втратила право користування спірним будинком, продавши його, вона автоматично втратила право користуван- ня вказаним жилим приміщенням. У зв"язку з наведеним вимоги ОСОБА_1 про виселення відповідача з квартири підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо зустрічного позову, суд приходить до слідуючого.

Так, ОСОБА_4 вказує на те, що ОСОБА_1 надав їй тільки 1400 доларів США з обіцяних 4000 доларів США, однак дану обставину будь-якими доказами вона не підтверджує. Факт надання саме 1400 доларів США в договорі не оговорено, розписки про надання саме цієї суми не надано. ОСОБА_1 наполягає на повному розрахунку в гривнях, а факт підписання договору, передачі документів на будинок ОСОБА_1 та допитані по справі свідки дають підстави стверджувати, що розрахунок відбувся повністю, а не частково.

ОСОБА_6 ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана повністю довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання на постійні хвороби, операції, перебування у лікарні як на тяжкі обставини, які змусили на вкрай невигідних умовах укласти договір, на думку суду є не доведеними, вони характеризують стан здоров’я ОСОБА_4, однак не доводять того що саме в час укладення договору вони у своїй сукупності утворили збіг тяжких обставин. Жодного медичного документу датованого днем укладення договору, або який передував одному-двом місяцям до укладення, чи безпосередньо після укладення ОСОБА_4 не надала. Кваліфікованих медичних висновків про відповідний стан ОСОБА_4 не надано. Не надано ОСОБА_4 і жодного документу щодо витрат отриманих коштів, в тому числі і на лікування.

Відповідно до ст..215 ч.1 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Судом не встановлено підстав для визнання його недійсним.

Таким чином, в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору.

На підставі ст..88 ч.2 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,6,11,15,60,88,209,212-218 ЦПК України, ст.9, 150 ЖК України, ст..16, 203, 215, 319, 321, 383,386, 391 ЦК України -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з будинку №34 по вул.Лісова в м.Коростень Житомирської області, без надання іншого жилого приміщення.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання правочину - купівлі-продажу недійсним.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні під час його проголошення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя (підпис). З оригіналом вірно.

Суддя Коростеського міськрайонного суду І.А.Моголівець