Ухвала

від 19.12.2006 по справі 15/4456-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/4456-А

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" грудня 2006 р.                                                           Справа № 15/4456-А

 м. Житомир

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Майора Г.І.

суддів:                                                                        Горшкової Н.Ф.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від прокурора: Барілов Д.В. - помічник прокурора Житомирського гарнізону,

                         посвідчення №588 від 30.11.2005 року,

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А-1877, смт.Ярмолинці Хмельницької області

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "17" серпня 2006 р. у справі № 15/4456-А (суддя Муха М.Є.)

за позовом Державної податкової інспекції в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, смт. Ярмолинці Хмельницької області

до Військови частини А-1877, смт. Ярмолинці Хмельницької області

про звернення стягнення на активи в сумі 8212 грн.,-  

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 17.08.2006 року у справі №15/4456-А позов ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області задоволено: звернуто стягнення 8212 грн. заборгованості на активи Військової частини А-1877 на користь ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області (а.с.32-33).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, військова частина  А-1877 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у скарзі.

Посилається на те, що військова частина А-1877 є суб'єктом господарювання, за яким закріплено майно, власником якого є держава. Вказує, що відповідно до ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно закріплене за військовими частинами є державною власністю, належить їй на праві оперативного управління та звільняється від сплати усіх видів податку.

Зазначає, що згідно із п.5.2 Рекомендацій про порядок обліку платників нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, введених в дію заступником Голови Державної податкової адміністрації України від 18.07.1997 року за №17-0317-110/10-5685 із змінами від сплати податку звільняються установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, а саме: установи та організації МО України за умови цільового використання цих транспортних засобів у службових справах в межах встановлених лімітів кількості транспортних засобів.

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Позивач - Державна податкова інспекція у Ярмолинецькому районі Хмельницької області у письмових запереченнях зазначає таке. Аналіз Закону України "Про систему оподаткування, Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", Закону України "Про власність" та Закону України "Про Збройні Сили України" дає підстави для висновку, що оскільки платниками вищевказаного податку є підприємства, організації й установи незалежно від форми власності, на якій вони засновані, в тому числі й державні, а державні установи можуть мати закріплене за ними майно лише на праві оперативного управління, при відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника податку та при чітко визначеному статтею 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" кола осіб, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів , застосоване в статті 1 цього Закону поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління. Оскільки, Закон України "Про Збройні Сили України" не є законом про оподаткування, тому немає підстав для його застосування як такого, що регулює правовідносини в сфері оподаткування.

Вказує, що відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Станом на 13.07.2006 року податковий борг військової частини по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів перед бюджетом складає 8212 грн. та підтверджується розрахунком по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2005 рік.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника податкової інспекції.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст.195 КАС України про межі перегляду судом апеляційної інстанції колегія суддів вважає, що відсутність представників сторін не перешкоджає  розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні помічник військового прокурора Житомирського гарнізону Барілов Д.В. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Врахувавши думку військового прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідач по справі є юридичною особою та включений до ЄДРПОУ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах, отже зобов'язаний сплачувати передбачені Законами України податки і збори (а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до податкового органу розрахунок по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин на 2005 рік, згідно якого податкове зобов'язання за III та IV квартал 2005 року складає 8212 грн. (а.с.10).

У встановлені законом терміни, відповідачем не було погашено суму податкового боргу і станом на 13.07.2006 року за ним рахується податкова заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 8212 грн. 20 коп., з якої 4106 грн. - за III квартал 2005 року, 4106 грн. - за IV квартал 2005 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачу було надіслано першу та другу податкові вимоги (відповідно 1/48 від 08.06.2005р. та 2/111 від 1 1.07.2005р.), прийнято рішення № б/н від 15.08.2005р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.6-8).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону платник зобов'язаний самостійно оплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 вищевказаного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).

Пункт 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Отже, підпунктом 2.3.1 статті 2 та пунктом 1.6 статті 1 зазначеного Закону та статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Статтею 2 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільським, селищним, міським радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Закон України "Про Збройні Сили України" не є таким, а передбачені статтею 14 пільги щодо оподаткування не можуть бути підставою для звільнення відповідача від сплати податку, оскільки відповідні зміни до законів про оподаткування не внесені.

Приймаючи до уваги те, що Закон України "Про систему оподаткування" є спеціальним законом про оподаткування, виходячи із правила співвідношення загальної і спеціальної норми у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції обгрунтовано звернув стягнення 8212 грн. заборгованості на активи Військової частини А-1877 на користь ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм  матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що постанова господарського суду Хмельницької області від 17.08.2006 року у справі №15/4456-А є законною і обгрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

        Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Хмельницької області від 17 серпня2006 року у справі №15/4456-А залишити без змін, а  апеляційну скаргу Військової частини А-1877, смт.Ярмолинці Хмельницької області - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

3. Справу №15/4456-А повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                 Майор Г.І.

судді:

                                                                                           Горшкова Н.Ф.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи 4 - військовому прокурору

2,3 - сторонам          5 - в наряд