Рішення

від 03.02.2009 по справі 2-202-1/09

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа№2-202-1/09

справа№2-202-1/09

№2-2460-1/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

3 лютого 2009р.

Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді   Мазур І.В.

при

секретарі                          Полосенко

Г.Л.

з участю

представника позивача ОСОБА_3.

представника відповідача та 3-ї сооби ОСОБА_4

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ

"Еко Таксі",  3-тя особа

ОСОБА_2про стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки видачі

трудової книжки,  середнього заробітку за

весь час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з зазначеним позовом, 

при цьому в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні

вимоги і суду пояснив,  що ОСОБА_1.

працював на посаді водія в ТОВ "Еко Таксі" з 2 серпня 2006року. 23

листопада 2006року позивач скоїв ДТП,  після чого наступного дня 24 листопада 2006року його не

допустили до роботи. 26 листопада 2006року його було звільнено,  але при цьому з 2 серпня по день звільнення з

ним не було проведено розрахунку по заробітній платі. У зв'язку з чим просить

стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі з 2 серпня 2006р. по

23 листопада 2006року в розмірі 2000грн., 

з урахуванням того,  що

середньомісячна заробітна плата позивача складала 425грн. ( 25грн. на день).

Стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу,  який пов'язаний з затримкою видачі трудової

книжки за період з 29.11.2006р. по 19 січня 2009року в розмірі 13325грн.,  а також стягнути середній заробіток за весь

час затримки розрахунку з 29 листопада 2006року по 19 січня 2009року в розмірі

13325грн.

Представник

відповідача та 3-ї особи проти позову заперечувала,  посилаючись на те,  що позивачем пропущено строк позовної

давності,  оскільки позивач не міг не

знати про звільнення з роботи,  так як

сам не з'явився на робоче місце після вчинення ДТП і на протязі півтора року будь-яких претензій до

відповідача щодо проведення з ним розрахунку не пред'являв. Позивач був

прийнятий на роботу з іспитовим строком з 6 листопада 2006року на посаду водія.

Вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі

трудової книжки є безпідставною, 

оскільки вона дублюється з вимогою про стягнення середнього заробітку за

весь час затримки розрахунку.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  покази свідків,  дослідивши письмові докази по справі,  встановив наступне.

Згідно

наказу №116 від 6 листопада 2006року, 

який підписаний виконавчим директором ОСОБА_2., ОСОБА_1. було призначено

на посаду водія в ТОВ "Еко Таксі" з випробувальним строком на два

місяці та окладом згідно штатного розкладу з 6.11.2006р. /а.с. 4/

23.11.2006р.

за участю позивача ОСОБА_1 сталося ДТП.3гідно

постанови Солом"янського райсуду

м. Києва його визнано винним в ДТП

та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17грн./а.с.

31/

Згідно

наказу №122 від 29 листопада 2006рокуОСОБА_1. було звільнено з посади водія у

зв"язку з тим,  що він не пройшов

випробувальний термін згідно ч.2  ст. 38

КЗпП України з 29.11.2006р. /а.с. 32/

2

Згідно

довідки про доходи ,  яка надана

відповідачем,  ОСОБА_1. було нараховано

заробітну плату в період з 6.11. по 28.11.2006р. в розмірі 425грн. /а.с. 33/

В

судовому засіданні представник відповідача не заперечувала того факту,  що середньоденна заробітна плата позивача

становить 25грн. і що заробітна плата , 

яка була нарахована позивачу в розмірі 425грн. йому не була виплачена у

зв"язку з тим,  що після скоєння ДТП позивач більше

на роботу не вийшов і претензій щодо виплати йому заробітної плати не пред"являв.

Згідно

ч.1  ст. 115 КЗпП України заробітна плата

виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки,  встановлені колективним договором,  але не рідше двох разів на місяць через

проміжок часу,  що не перевищує

шістнадцяти календарних днів.

Згідно  ст. 116 КЗпП України при звільненні

працівника виплата всіх сум,  що належать

йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день

звільнення не працював,  то зазначені

суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим

працівником вимоги про розрахунок.

Судом

встановлено,  що при звільненні позивача

з роботи йому і досі не виплачена заробітна плата,  яка становить 425грн. Суд не приймає до уваги

посилання представника позивача на те, 

що позивач приступив до роботи в ТОВ "Еко Таксі" з 2 серпня

2006року,  а тому має бути виплачена

заробітна плата з 2.08.2006р. по 23.11.2006р. у розмірі 2000грн.,  оскільки будь-яких доказів на підтвердження

того,  що позивач працював у відповідача

саме з цього часу і виконував свої трудові обов'язки з 2.08.2006р.,  суду не надано.

У

зв"язку з чим суд вважає частково задовольнити позовні вимоги позивача в

частині стягнення заборгованості по заробітній платі і стягнути з відповідача

на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 425грн.

Розглянувши

позовні вимоги ОСОБА_1щодо виплати йому середнього заробітку у зв"язку з

затримкою видачі трудової книжки та у зв"язку з затримкою своєчасної

виплати заробітної плати ,  суд встановив

наступне.

В

судовому засіданні представник позивача в обгрунтування позовних вимог

посилався на те,  що після скоєння

23.11.2006р. ДТП позивача

24.11.2006р. не було допущено на роботу. Будь-яких доказів на підтвердження

своїх доводів представник позивача суду не надав.

Допитані

в залі судового засідання свідки ОСОБА_5. , 

ОСОБА_6. суду підтвердили той факт, 

що вони працюють у відповідача по справі і що після скоєння ДТП позивач по

справі ОСОБА_1. не вийшов на роботу і більше не з'являвся в товаристві. Всі

пояснювали це тим,  що він скоїв ДТП і

при цьому пошкодив автомобіль,  який за

ціною багато коштує. У суду немає підстав брати під сумнів дані покази свідків.

Згідно

ч.1  ст. 47 КЗпП України власник або

уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові

належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки,  зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно

ч.1  ст. 116 КЗпП України при звільненні

працівника виплата всіх сум,  що належать

йому від підприємства,  установи,  організації, 

провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не

працював,  то зазначені суми мають бути

виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником

вимоги про розрахунок.

Суд

критично оцінює пояснення представника позивача про те,  що позивач не знав про своє звільнення,  оскільки йому не було направлено наказу про

його звільнення і що затримка трудової книжки сталася з вини відповідача.

Зокрема,  представник позивача як не надав

суду доказів на підтвердження того,  що

позивач після скоєння ДТП

,  яке мало місце 23.11.2006р.,  24.11.2006р. не був допущений до роботи так і

не надав доказів на підтвердження того, 

що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести з

ним розрахунок та видати трудову книжку. Крім того,  в судовому засіданні представник позивача не

заперечував і того факту,  що після

24.11.2006р. позивач на роботу взагалі не виходив.  До суду на протязі цього часу,  т.б.  з

24.11.2006р.  по

3

2.07.2008року

з позовними вимогами про видачу йому трудової книжки і стягнення середнього

заробітку за весь час вимушеного прогулу не звертався.

Згідно

ч.1  ст. 233 КЗпП України працівник може

звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного

(міського) суду в тримісячний строк з дня, 

коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого

права,  а у справах про звільнення - в

місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі

трудової книжки.

З

урахуванням доказів,  оцінку яким суд дав

вище,  суд вважає,  що позовні вимоги позивача щодо стягнення

середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,  пов'язаного з затримкою видачі трудової

книжки за період з 29 листопада 2006року по 19 січня 2009року в розмірі

13325грн. є безпідставними. Крім того, 

позивач та його представник не надали суду доказів на підтвердження

поважних причин пропуску строку позовної давності. Враховуючи

вищевикладене,  в цій частині позовних

вимог суд вважає необхідним відмовити.

В

судовому засіданні представник відповідача просила застосувати строк позовної давності

до всіх вимог позивача по справі.

Згідно

ч.2  ст. 233 КЗпП України у разі

порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду

з позовом про стягнення належної йому суми заробітної плати без обмеження

будь-яким строком.

Судом

встановлено,  що позивач і досі не

отримав нараховану йому заробітну плату, 

тобто у відповідача перед позивачем є заборгованість в розмірі 425грн.

Визначаючи дату з якої має бути здійснений розрахунок по середньому заробітку

за весь час затримки розрахунку по заробітній платі,  суд враховує наступне.

Оскільки

судом встановлено,  що позивач з

24.11.2006року був відсутній на робочому місці, 

а з 29.11.2006року він був звільнений, 

відповідно до вимог ч.1  ст.  116 КЗпП України зазначена сума по заробітній

платі в розмірі 425грн. мала бути йому виплачена не пізніше наступного дня

після пред'явлення ним вимог про розрахунок. Як зазначав суд вище доказів на

підтвердження того,  що позивач звертався

з вимогами до відповідача про виплату належної йому заробітної плати

представник позивача в судовому засіданні не надав. З зазначеним позовними

вимогами позивач звернувся до суду лише 2.07.2008року. У зв'язку з чим суд

вважає необхідним саме з цього часу вважати початком строку пред'явлення вимог

позивача до відповідача про виплату йому заборгованості по заробітній платі.

Згідно

ч.1  ст. 117 КЗпП України в разі

невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому

працівникові сум у строки,  зазначені в

статті 116 цього Кодексу,  при відсутності

спору про їх розмір підприємство, 

установа,  організація повинні

виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день

фактичного розрахунку.

Керуючись

також вимогами ч, 2  ст. 117 КЗпП

України,  суд вважає необхідним частково

задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку

за час затримки виплати заробітної плати і стягнути з відповідача на користь

позивача за період з 2.07.2006р. по 3.02.2009р. 3800грн. (152дня х 25грн.

середньоденної заробітної плати = 3800грн.)

На

підставі  ст.  ст. 79-81, 

88 ЦПК України України,  з

урахуванням частково задоволених позовних вимог позивача,  суд вважає необхідним стягнути з ТОВ

"Еко Таксі" на користь держави судовий збір в розмірі 51грн. та на

користь УДК у Святошинському районі м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р

31214259700009 банк ГУДК у м. Києві МФО 820019 ) судові витрати по справі

30грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Враховуючи

вищевикладене,  керуючись вимогами

ч.1  ст. 47,  ч.1 

ст. 115,  ч.1  ст. 116, 

ч.1, 2  ст. 117,  ч.1, 2 

ст. 233 КЗпП України,   ст.  ст. 3, 

79-81,  88,  209, 

212,  213,  214, 

215,  218,  293, 

294 ЦПК України,  суд-

4

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Еко Таксі" (код ЕДРПОУ

33347533 р/р 26005710814980 у КРУ

"Фінанси та кредит" МФО

300937) на користь ОСОБА_1заборгованість по заробітній платі в розмірі

425грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній

платі,  а саме з 2.07.2008р. по

3.02.2009р. в розмірі 3800грн.,  а всього

4225грн.

В іншій

частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за весь час

вимушеного прогулу,  пов'язаного з

затримкою видачі трудової книжки, 

відмовити.

Стягнути

з ТОВ "Еко Таксі" на користь держави судовий збір в розмірі 51грн. та

на користь УДК у

Святошинському районі м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р 31214259700009 банк

ГУДК у м. Києві МФО 820019 )

судові витрати по справі 30грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення

може бути оскаржене до Апеляційного суду м. 

Києва шляхом подачі до районного суду заяви про його оскарження протягом

10 днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги протягом 20 днів

після подання заяви про апеляційне оскарження.