Постанова

від 29.06.2006 по справі 184/3-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

184/3-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 червня 2006 р.                                                                                   № 184/3-05  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддяМуравйов О. В.

суддіПолянський А. Г.

Коробенко Г. П.

розглянула

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф”

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від19.04.2006 року

у справі№ 184/3-05

господарського судуКиївської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф”

простягнення 5170552,56 грн.,

У судовому засіданні взяли участь представники

- позивача: Міщенко Є.А. (дов. №03/29 від 09.02.2006 року),

- відповідача:не з'явився,

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2006 року у складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г. та Фролова Г. М. розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф” був призначений на 11 год. 20 хв. 29.06.2006 року.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й. від 29.06.2006р. у зв'язку з перебуванням судді Фролової Г. М. у відпустці, для розгляду справи № 184/3-05 створена колегія суддів у наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А.Г., Коробенко Г. П.

Відводів зазначеному складу суду не заявлено.

29.06.2006 року відповідач не скористався правом на участь свого представника в засіданні касаційної інстанції з невідомих суду причин.

Оскільки суд касаційної інстанції не визнав явку сторін обов'язковою, у відповідача документи не витребовувалися, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про можливість розгляду справи № 184/3-05 за наявними в ній документами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України.

За згодою позивача відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.06.2006 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як свідчать матеріали справи, Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою   відповідальністю "Грін Ліф" (далі відповідач) про стягнення 5170552,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2005р. порушено провадження у справі та накладено арешт на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Ліф" на загальну суму 5170552,56 грн., а у разі недостатності коштів на рахунках, накладено арешт на майно, що належить відповідачу на праві власності, в межах вказаної суми. Вказана ухвала залишена без змін Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.05р. та Постановою Вищого господарського суду від 08.12.2005р.

23.09.2005р. відповідач звернувся до Господарського суду Київської області зі скаргою № 050923/1, у якій просить визнати недійною Постанову підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції № 104-1 від 26.08.2005р. про відкриття виконавчого провадження; визнати недійною Постанову підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції № 300140 серії АА від 26.08.2005р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; визнати недійсною Постанову підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Київського обласного управління юстиції № 104-1 від 26.08.2005р. про арешт коштів боржника.

Ухвалою Господарського суду Київської області (суддя Коротун О.М.) від 02.03.2006 року у справі № 184/3-05, залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія у складі: головуючий –Андрейцева Г.М., судді –Швець В.О., Рибченко А.О.) від 19.04.2006 року, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф” у задоволенні скарги №050923/1 від 23.09.2005 року по даній справі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф” звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, вважаючи вказане судове рішення неправомірним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф”, викладені у скарзі №050923/1 від 23.09.2005 року.

Відзив на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що, в силу положень статті 1112 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, суддю-доповідача, оцінивши на підставі фактично встановлених обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вірно встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, постановою № 104-1 від 26.08.2005р. головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Київського обласного управління юстиції було, на підставі статей 3, 18, 20-1, 24 Закону України “Про виконавче провадження”, відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області від 18.07.2005р. у справі № 184/3-05.

29.08.2005р. вказана постанова була надіслана боржнику на юридичну адресу, про що свідчить копія конверту, в якому надійшли постанови (т.2. а.с.15).

Постановою № 104-1 від 26.08.2005р. накладено арешт на кошти відповідача в межах 5 170 552 грн. 56 коп., що містяться на рахунках, відкритих у Першій Київській філії позивача (стягувача).

Постановою від 26.08.2005р. серії АА № 300140 було накладено арешт на майно, що належить скаржнику, в межах цієї ж суми.

Постановою від 29.12.2005р. № 104-1 закінчено виконавче провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

На відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя покладається виконання рішень, за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті (п.2 ч.2 ст. 20-1 Закону України “Про виконавче провадження” у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних постанов відділу ДВС).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про безпідставність доводів скаржника про перевищення відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби своїх повноважень, а тому вважає правомірним відхилення вимог відповідача.

Так, частиною 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних постанов, у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється.

Таким чином, Господарський суд Київської області, а так само і Київський міжобласний апеляційний господарський суд дійшли, на думку касаційної інстанції, цілком вірних висновків про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф” у задоволенні його скарги № 050923/1 від 23.09.2005р., вірно застосували норми матеріального і процесуального права; місцевим судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в судових рішеннях місцевого та апеляційного господарських судів, відповідають обставинам справи.

Що стосується інших доводів, викладених позивачем в касаційній скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи. Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.

На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду в даному випадку не існує, а тому касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Ліф” залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року по справі № 184/3-05 залишити без змін.

Головуючий суддяО. В. Муравйов

СуддіА. Г. Полянський

Г. П. Коробенко